Ухвала суду № 13328276, 23.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13201/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМацедонської В.Е.,

суддівГрищенко Т.М., Шурка О.І.,

при секретаріСесемко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 листопада 2009 року позовні вимоги Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків № 0000494310 від 16 червня 2009 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповного зясування судом обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт вважає, що судом при прийнятті постанови порушено ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а також ст.250 ГК України, оскільки оскаржуване рішення було прийнято на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який не містить положень стосовно строків застосування пені.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків здійснено виїзну планову документальну перевірку Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»(на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ПАТ «Укрсоцбанк») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2005 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складено акт № 565/43-10/00039019 від 22 жовтня 2008 року та винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 червня 2009 року № 0000494310, яким до позивача за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 38422,04 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків. Рішенням відповідача про результати розгляду первинної скарги від 12 січня 2009 року № 149/10/25-020 рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000494310 від 04 листопада 2008 року залишено без змін.

Позивач оскаржив рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 січня 2009 року № 0000494310/1 до ДПА у м.Києві та ДПА України, рішенням ДПА у м.Києві від 23 березня 2009 року №944/10/25-114 та ДПА України від 03 червня 2009 року № 5147/6/25-0115 було залишено без змін рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 січня 2009 року № 0000494310/1 на суму 38422,04 грн.

У відповідності до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, що була чинною на момент здійснення розрахунків) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Як зазначено в акті перевірки № 565/43-10/00039019 від 22 жовтня 2008 року, згідно акту перевірки від 09 вересня 2003 року відповідачем було встановлення неповернення валютних цінностей в розмірі 1740 англійських фунтів стерлінгів, в тому числі 562 англійських фунтів стерлінгів з граничним терміном 13 грудня 2001 року та 1178 англійських фунтів стерлінгів з граничним терміном 22 жовтня 2002 року. На зазначені суми була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за період з 13 грудня 2001 року по 31 травня 2003 року на суму 562 англійських фунтів стерлінгів та за період з 22 жовтня 2002 року по 31 травня 2003 року на суму 1178 англійських фунтів стерлінгів. Крім того, згідно акту перевірки від 10 листопада 2005 року було встановлено неповернення вищезазначених валютних цінностей та нараховано пеню у сфері ЗЕД за період з 01 червня 2003 року по 30 червня 2005 року. Враховуючи положення ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідачем нараховано пеню за період з 01 липня 2005 року по 31 грудня 2007 року та оскільки розмір пені, нарахованої за період з моменту виникнення порушення до 01 січня 2008 року, перевищує суму дебіторської заборгованості, подальше нарахування пені не проводилось.

Згідно ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених ст.ст.1, 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вищезазначене положення ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»набуло чинності з 01 січня 2008 року та діяло на момент проведення перевірки, а тому враховуючи, що позивачем за вищенаведене порушення було сплачено пеню згідно платіжних доручень від 22 вересня 2003 року № 108 на суму 13349,01 грн. та від 28 листопада 2005 року № 211 на суму 78646,74 грн. при загальній сумі боргу, на яку недопоставлені валютні цінності та від якої розрахована пеня за курсом Національного банку України, 14012,78 грн., нарахування пені в сумі 38422,04 грн. згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000494310 від 16 червня 2009 року є неправомірним.

Помилковими також є посилання апелянта в обґрунтування строків застосування штрафних санкцій на положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки зазначений Закон хоча і регулює відповідно до його преамбули питання нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, проте у відповідності до п.17.1 ст.17 вищезазначеного Закону штрафні санкції за порушення валютного законодавства встановлюються окремим законодавством. Враховуючи, що порядок і терміни повернення валютних цінностей, а також розмір пені, що застосовується за порушення таких строків, визначається Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», суд приходить до висновку про неможливість застосування Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до спірних правовідносин, в тому числі і в частині строків застосування штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, правильним є висновок суду першої інстанції щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, зважаючи на положення ст.250 ГК України, відповідно до яких адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом при прийнятті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000494310 від 16 червня 2009 року не дотримано вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та ст.250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарський санкцій.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 29 листопада 2010 року.

Головуючий суддяВ.Е.Мацедонська

СуддіТ.М.Грищенко

О.І.Шурко