Ухвала суду № 13328271, 07.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6202/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого суддіЗайцева М.П.

суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.

при секретарі Губа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу відповідача Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 липня 2010 року у справі за позовом Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.04.2005 року №000592342/0, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Концерн радіомовлення, радіозвязку та телебачення, звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.04.2005 року №000592342/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 липня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м.Маріуполя подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 липня 2010 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

У судове засідання сторони не зявилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ч.1 п.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом першої інстанції встановлено, що у користуванні Державного підприємства «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»знаходиться земельні ділянки за адресою вул. Купріна, Радіоцентр, кадастровий № 1412300000:04 та земельна ділянка за адресою вул. Кленова балка,3 за кадастровим № 1412300000:02:000:000.

30.01.2003 Державним підприємством «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»був поданий зведений розрахунок суми земельного податку на 2003 рік, в якому зазначено, що останній користується пільгами відповідно до п.4 ст.12 Закону України «Про плату за землю».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 № 64-р «Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки»відповідач здійснив тематичну перевірку Державного підприємства «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр».

Результати перевірки були оформлені актом № 61/23-111-1/01183712 від 07.04.2005.

Під час перевірки відповідачем було встановлено, що позивач, порушивши вимоги ст.ст.2, 12 Закону України «Про плату за землю»не сплатив земельний податок за період з липня по грудень 2003 року за користування земельною ділянкою площею 76727 кв.м., розташованого за адресою м. Маріуполь, вул. Купріна.

08.04.2005 Відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000592342/0, яким позивачу було донараховане податкове зобовязання з земельного податку юридичних осіб в сумі 96610 грн. 71073 грн. та штрафних санкцій в розмірі 25537 грн.

Обґрунтовуючи своє право на пільгу в оподаткуванні, позивач посилався на ст.5 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів».

Доводи відповідача зводилися до того, що ставка податку має бути встановлена виключно законом про оподаткування, яким не є Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів».

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Державне підприємство «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»відповідно до статутних документів здійснює діяльність у сфері радіомовлення та телебачення, звязку. Основними напрямками діяльності Державного підприємства «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»на момент подання розрахунку з податку на землю, було розповсюдження телевізійних та радіопрограм, телефонії, компютерної, телеграфної та іншої інформації, а також утворення власних комерційних та інформаційних програм.

На час подання розрахунку з податку на землю Державне підприємство «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»здійснював трансляцію та розповсюдження теле- та радіопрограм з використанням необхідного обладнання.

Згідно з ч. ст.5 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»розмір плати за землю державними підприємствами зв'язку, які займаються розповсюдженням друкованої продукції, теле- і радіопрограм, не може перевищувати розміру плати за землю закладами культури.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що від сплати земельного податку звільняються, зокрема, вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до Закону України «Про зв'язок» в редакції, чинній на час подання розрахунку з податку на землю, підприємство (оператор) зв'язку - підприємство, що здійснює свою господарську діяльність для забезпечення функціонування засобів, споруд та мереж зв'язку з метою надання послуг зв'язку або в установленому законодавством України порядку надає послуги зв'язку.

Отже, Державне підприємство «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»є підприємством звязку.

Визначальною умовою для державних підприємств звязку при застосуванні пільги з податку на землю є необхідність здійснення ним розповсюдження друкованої продукції, теле- і радіопрограм.

У матеріалах справи містяться копії Договору № 49 від 10.06.2002 про забезпечення радіомовлення програми «Наше радіо»в м. Маріуполь Донецької області, Державного контракту на виконання державного замовлення з трансляції державних телерадіопрограм на 2003 рік від 20.01.2003, Договору № 04 про виконання Донецьким ОРТПЦ державного замовлення по розповсюдженню теле- та радіопрограм в 2003 році від 17.02.2003. Таким чином, доказами у справі підтверджено, що Державне підприємство «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»здійснювало розповсюдження теле-і радіопрограм. Крім того, в справі містяться копії договорів, укладених Донецьким ОРТПЦ також в періоді, за який проводилася перевірка, - Договір № 04 про виконання Донецьким ОРТПЦ державного замовлення по розповсюдження теле- та радіопрограм в 2004 році, Договір № 19-04-1 від 01.03.2005 про розповсюдження радіомовних програм (п.1.1 Договору).

Зважаючи на це, колегія суддів вважає, що Державне підприємство «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр», як державне підприємство звязку, що здійснював розповсюдження теле- і радіопрограм, правомірно застосувало пільгу зі сплати земельного податку.

Таким чином, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та безпідставним.

Доводи відповідача про неможливість встановлення ставок та пільг податку іншими законами, ніж законами про оподаткування, в тому числі і Законом України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», спростовуються наступним.

Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»як станом на час подання Державним підприємством «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»зведеного розрахунку з податку на землю, так і станом на момент розгляду справи не визнаний таким, що суперечить Конституції України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Принцип усунення конкуренції норм шляхом встановлення спеціалізації законів Конституцією України не передбачений.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

З огляду на це, суд вважає, наведені вище доводи відповідача такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні правовідносини, а також оцінюючи надані докази, судова колегія вважає, що рішення відповідача прийняте всупереч вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, та приходить до висновку, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог та їх задоволенні повністю.

Доводи апелянта зазначені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 липня 2010 року ґрунтується на повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 липня 2010 року по справі № 2-а-6202/10/2670 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 10 грудня 2010 року.