Ухвала суду № 13328261, 09.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11318/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Безименної Н.В. та Мамчура Я.С.,

при секретарі - Лосік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія»до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2010 року ТОВ «Транспортно-промислова компанія»звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 0005401503/0/1922 від 18 червня 2010 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2010 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем занижено орендну плату за користування земельними ділянками.

Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2010 року без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області було проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларації ТОВ «Транспортно-промислова компанія»з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, про що складено акт № 2859/15-227/31273177 від 09 червня 2010 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки позивачем занижено орендну плату за землю за січень-грудень 2008 року на суму 40284 грн. 40 коп.

У звязку з цим відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005401503/0/1922 від 18 червня 2010 року, яким позивачу визначено податкові зобовязання за платежем «орендна плата за землю»на суму 60426 грн. 64 коп., з яких 40284 грн. 40 коп. за основним платежем та 20142 грн. 24 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Транспортно-промислова компанія»суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у 2008 році було вірно обраховано та в повному обсязі сплачено зобовязання по орендній платі за землю.

Судом встановлено, що ТОВ «Транспортно-промислова компанія»на підставі договорів оренди від 22 червня 2005 року, укладених з Кременчуцькою міською радою Полтавської області, користується земельними ділянками за адресою: вул. Ярмакова, 8 та проїзд Галузевий, 74 в м. Кременчуці.

У звязку з цим позивач у відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про плату за землю»є субєктом плати за землю.

Згідно ст. 13 вказаного Закону підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про плату за землю»розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

У договорах оренди, укладених між позивачем та Кременчуцькою міською радою Полтавської області було визначено, що орендна плата становить 1,5 % від грошової оцінки щорічно.

За вказаною ставкою позивачем було самостійно розраховано та перераховано до бюджету орендну плату за землю.

Висновок відповідача про заниження позивачем орендної плати за землю ґрунтується на тому, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03 червня 2008 року було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, встановленого Законом України «Про плату за землю».

Відповідач вважає, що в силу вказаного положення закону позивач був зобовязаний самостійно збільшити розмір орендної плати за землю.

Вказані доводи апелянта є необґрунтовані з огляду на те, що, як зазначалося раніше, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди земельної ділянки.

На думку колегія суддів зміна законодавчо встановленого розміру орендної плати за землю є підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі»зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, згідно листа виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 01-19/5579 від 17 вересня 2010 року рішення щодо підготовки та направлення орендарям, в тому числі й позивачу, додаткових угод до договорів оренди землі про приведення орендної плати у відповідність до вимог діючого законодавства розглядалося, але прийняте не було.

З огляду на те, що з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»договорів оренди відповідні зміни в частині визначення ставки орендної плати за землю внесені не були колегія суддів вважає, що у позивача були відсутні підстави для спали орендної плати за землю у іншому розмірі, ніж 1,5 % від грошової оцінки щорічно.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 01 жовтня 2010 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2010 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Н.В. Безименна

Я.С. Мамчур

Ухвала складена в повному обсязі 14 грудня 2010 року.