Постанова № 13327802, 30.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 17/7 (2а-11808/08) Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б. Суддя-доповідач: Умнова О.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Скопенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу НАК «Нафтогаз України»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2010 року по адміністративній справі за позовом НАК «Нафтогаз України»до СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків

- про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача від 4.04.2010 року №0000784120/0 та від 8.05.2008 року №0000784120/1, про визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у розмірі 6437830 грн. основного платежу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2010 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність його висновків обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 9.08.2007 року працівниками податкового органу була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка уточнюючого розрахунку позивача по податковим зобов»язанням з ПДВ у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за березень 2007 року, за результатами проведення якої складений акт від 9.08.2007 року №695/41-20/20077720.

Згідно висновків даного акту податковим органом встановлені порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.2 п.7.5, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: неправомірно заповнено рядок 8.6 «зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»уточнюючого розрахунку 23.07.2007 року №10131 в сумі 7164293 грн. та не задекларовано суму податкового зобов»язання до сплати у сумі 6437830 грн.; неправомірно заявлено бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень 2007 року в сумі 726463 грн.

На підставі вказаного акту перевірки та виявленого в ході її проведення порушення відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 4.04.2010 року №0000784120/0, яким визначив позивачу податкове зобов»язання по податку на додану вартість у розмірі 6437830 грн. основного платежу.

За результатами процедури апеляційного узгодження податковий орган виніс аналогічне за змістом зазначеному, податкове повідомлення-рішення від 8.05.2008 року №0000784120/1.

Висновки податкового органу щодо виявленого в ході перевірки порушення вимог податкового законодавства ґрунтується на тому, що за результатами податкової декларації з ПДВ за березень від 20.04.2007 року №3844, уточнюючого розрахунку від 27.04.2007 року №4717, уточнюючого розрахунку від 23.07.2007 року №10131, враховуючи висновки акту від 3.07.2007 року №577/41-20/20077720 та акту від 13.07.2007 року №607/41-20/20077720, відсутнє від»ємне значення різниці між сумою податкових зобов»язань та податкового кредиту за березень 2007 року, а отже сума 6437830 грн. підлягає сплаті до бюджету. Позивачем неправомірно заповнено рядок 8.6 «зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»уточнюючого розрахунку від 23.07.2007 року №10131 в сумі 7164293 грн. та не задекларовано суму податкового зобов»язання до сплати у сумі 6437830 грн. Сплата ПДВ за імпортований природний газ на суму 696924942 грн. не підтверджена, у зв»язку із чим у позивача відсутнє право на податковий кредит.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу та вважає, що суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позову з огляду на наступне.

Позивач, на підтвердження сплати ПДВ при імпорті товарів на митну територію України подав до податкового органу копії вантажно-митних декларацій від 30.03.2007 року та платіжного доручення №1490 від 29ю03.2007 року про сплату 696924924 грн. на рахунок Енергетичної регіональної митниці згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до пп.7.2.7 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Згідно з пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Таким чином, у позивача були усі законні підстави для відображення податкового кредиту на суму 696924942 грн.

Повернення Держаним казначейством України з рахунку Енергетичної регіональної митниці на рахунок позивача коштів у сумі 696924942 грн. попередньо перерахованих ним на рахунок митниці платіжним дорученням від 29.03.2007 року №1490, та перерахування коштів в сумі 641307939 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України за іншими призначеннями, а коштів у розмірі 55617003 грн. на рахунок Міністерства палива та енергетики України, не позбавляє платника права на податковий кредит, оскільки таке право виникло на підставі вантажно-митних декларацій від 30.03.2007 року та платіжного доручення віж 29.03.2007 року №1490 відповідно до норм пп.7.2.7 п.7.2, пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Обов»язок позивача по перерахуванню відповідних коштів до державного бюджету вважається виконаним з моменту перерахування грошових коштів на рахунок Енергетичної регіональної митниці.

Позивач виконав усі дії обумовлені Законом для виникнення права на податковий кредит.

Висновки податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, щодо несплати позивачем податкових зобов»язань по ПДВ в сумі 696924942 грн. та не оформлення ним ВМД на імпортований природний газ не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з нормами ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач, як суб»єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на належну доказову базу та норми матеріального права не довів правомірність винесення ним оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права та неповному встановленні обставин справи.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам, не вірно застосував норми матеріального права, у зв»язку із чим, прийшов до хибного висновку про безпідставність вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень та ухвалив рішення, яке не відповідає Закону.

Доводи апеляційної скарги спростовують встановлені судом першої інстанції обставини, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідають нормами матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідно до ст.202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити, скасувавши оскаржувану постанову суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу НАК «Нафтогаз України»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2010 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов НАК «Нафтогаз України»до СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків від 4.04.2008 року №0000784120/0 та від 8.05.2008 року №0000784120/1 про визначення НАК «Нафтогаз України»податкового зобов»язання по ПДВ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 6.12.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: