Постанова № 13326442, 22.12.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2-а-1062/08/0770

Ряд стат. звіту № 6.13

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І

при секретарі судового засідання Рибак Т.В.

за участю представників

позивача: Бучко Е.Б. (довіреність від 26.11.2009 року № 1867/07)

відповідача: Лошак О.В. (довіреність від 17.02.2010 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Перечинського району Закарпатської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області до відкритого акціонерного товариства "Стеатит" про стягнення заборгованості у сумі 11225,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 27 грудня 2010 року.

Прокурор Перечинського району Закарпатської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області (далі позивач, УПФУ в Перечинському районі) до відкритого акціонерного товариства "Стеатит" (ВАТ "Стеатит"), яким просить стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 11225,04 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити та стягнути з ВАТ "Стеатит" заборгованість у сумі 11225,04 грн.

Відповідач, в особі представника за довіреністю, наявній в матеріалах справи, надав суду відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечив, посилаючись на ті обставини, що позивачем неправомірно призначено пільгову пенсію, оскільки така повинна призначатися за ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (витрати на виплату та доставку якої не підлягають до відшкодування підприємством), а не за ст. 13 цього Закону. Крім того, ВАТ "Стеатит" створене в 1994 році, а пільговий стаж для призначення пенсії набутий в період до 1992 року (тобто, не на підприємстві відповідача) та ВАТ "Стеатит" не є правонаступником заводу "Стеатит", оскільки ВАТ "Стеатит" є правонаступником заводу "Стеатит" в межах договору купівлі продажу, в якому відсутні зобов'язання щодо відшкодування витрат на виплату пенсій.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, наведених у поданому відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

ВАТ "Стеатит" (Закарпатська область, м. Перечин, вул. Центральна, 1 код 14313814) створене шляхом перетворення Перечинського заводу "Стеатит", відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державний підприємств" та наказу Закарпатського регіонального відділення ФДМУ від 29.03.1994 року № 3/39.

ВАТ "Стеатит" зареєстроване в УПФУ в Перечинському районі, відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

УПФУ в Перечинському районі призначило пенсію за віком на пільгових умовах гр. ОСОБА_4, відповідно до п. п. "б" "з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Підставою призначення пенсії за віком на пільгових умовах гр. ОСОБА_4 є рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 6 грудня 2007 року (справа № 2-286/2007р., головуючий суддя Мишинчук Н.С.), яким УПФУ в Перечинському районі зобов'язано призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах з 1 лютого 2007 року, виплативши заборгованість, що утворилася з 1 лютого 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини правомірності призначення пільгової пенсії гр. ОСОБА_4, наявність пільгового стажу та підстав для призначення пільгової пенсії - встановлені рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 6 грудня 2007 року (судове рішення набрало законної сили), та обставини призначення пенсії гр. ОСОБА_4 повторно не доказуються.

Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року за № 400/97-ВР, для платників збору обєктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року за № 400/97-ВР, для платників збору обєктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, зберігається порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Крім сум виплачених пенсій відшкодуванню підлягають також витрати на їх доставку, які згідно із змінами до граничних тарифів на основні послуги звязку згідно з наказом Держкомзвязку та інформації України від 22.07.2004 року за № 166, становлять для міста 0,79 відсотків та для села 1,56 відсотків.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за N 64/8663), якою, зокрема, передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

За період з 1 лютого 2007 року по 30 червня 2008 року УПФУ в Перечинському районі проведено фактичну виплату пільгових пенсій та витрат на їх доставку гр. ОСОБА_4 11225,04 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, направлених УПФУ в Перечинському районі відповідачеві за період з травня по грудень 2008 року у сумі 10461,97 грн., з врахуванням заборгованості за період з 01.02.2007 року, згідно рішення Перечинського райсуду від 6 грудня 2007 року (лист УПФУ в Перечинському районі від 07.05.2008 року за № 513/02) та за період з червня по грудень 2008 року у сумі 763,07 грн. (лист УПФУ в Перечинському районі від 05.06.2008 року за № 627/02), довідкою розрахунком підтвердження отримання пенсії гр.. ОСОБА_4 (лист Ужгородського поштамту Закарпатської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 21.10.2010 року за № 01-5) у сумі 11225,04 грн.

Відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування УПФУ в Перечинському районі сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених гр. ОСОБА_4, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню таких у сумі 11225,04 грн. та дана сума заявлена позивачем до стягнення з відповідача в судовому порядку.

Стосовно доводів відповідача, наведених відзиві на позовну заяву, суд констатує наступне:

Судом не приймаються доводи відповідача щодо неправомірності призначення позивачем пільгової пенсії та, відповідно, відсутності підстав для її відшкодування, оскільки рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 6 грудня 2007 року (справа № 2-286/2007р., головуючий суддя Мишинчук Н.С.) встановлено обставини правомірності призначення пільгової пенсії гр. ОСОБА_4, наявність пільгового стажу та підстав для призначення пільгової пенсії за списком № 2, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 72 КАС України, вказані обставини є встановленими судовим рішенням, що набрало законної сили.

Оскільки позивачем призначена пільгова пенсія гр. ОСОБА_4 на виконання вищевказаних судових рішень, суд не приймає доводів відповідача щодо неправомірності призначення такої, виходячи з наступного: ч. 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на території України, та згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України - обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства. Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону "Про судоустрій України" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

ВАТ "Стеатит" створене шляхом перетворення Перечинського заводу "Стеатит", відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державний підприємств" та наказу Закарпатського регіонального відділення ФДМУ від 29.03.1994 року № 3/39.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" державні органи приватизації у межах своєї компетенції змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності, та здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації.

Особи, які придбали державні підприємства як цілісні майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України (ст. 28 Закону України "Про приватизацію державного майна"). До договору купівлі-продажу, згідно зі ст. 27 цього Закону, включаються, зокрема, передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу. Включення до договору інших зобов'язань покупця допускається за згодою сторін.

У результаті продажу цілісний майновий комплекс підприємства, що приватизується, не руйнується, а лише змінює свого власника, приєднуючись при цьому до його майна та майнових прав і зобов'язань.

Згідно ст. 37 Цивільного кодексу Української РСР (введено в дію з 1 січня 1964 року згідно Закону УРСР від 18.07.1963 року, втратив чинність з 1 січня 2004 року згідно з Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року, діяв на час реорганізації заводу "Стеатит" та створення ВАТ "Стеатит"), при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Включення або не включення необов'язкових умов (з точки зору законодавства про приватизацію) до договорів купівлі продажу не може бути підставою для відмови від виконання обов'язку підприємства щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до положень пенсійного законодавства.

Згідно п. 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", інші закони України та нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Судом відхиляються доводи відповідача щодо неправомірності призначення пільгової пенсії з підстав необхідності призначення такої за ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з наступного: ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. При цьому відповідно до п. 8 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року за № 383), застосовуються Списки, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня1956 року. З огляду на зазначене, право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто до 1 січня 1992 року, та після цієї дати не працювала на цих роботах. Особі, яка до і після 1 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, предметом даного спору є відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених УПФУ в Перечинському районі, а не правомірність призначення пільгових пенсій, та в зв'язку з наведеним - судом відхиляються доводи відповідача про незаконність призначення пенсій як такі, що виходять за межі доказування у спорі про регресне відшкодування фактично понесених витрат.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.

У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов прокурора Перечинського району Закарпатської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області до відкритого акціонерного товариства "Стеатит" про стягнення заборгованості у сумі 11225,04 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Стеатит" (Закарпатська область, м. Перечин, вул. Центральна, 1 код 14313814) на користь управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі (Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, 15 код 20449699) заборгованість у сумі 11225,04 грн. (одинадцять тисяч двісті двадцять п'ять гривен чотири копійки) по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті