Постанова № 13325388, 09.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2010 р. справа № 2а-23145/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Ушенка С. В.

при секретаріКутафіній К.Ю.

за участю

представника позивача - Скакуна І.А. (за довіреністю),

представника відповідача - Ткачука А.І. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 в сумі 5136,90 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька звернулося до суду з позовною заявою до Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 в сумі 5136,90 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач повинен був відшкодувати до 25-го числа щомісяця місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію. За період з 01.02.2010 р. по 25.08.2010 р. відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у сумі 5136,90 грн., яка підтверджується розрахунками. Просить стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, та зазначив, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які знаходяться в матеріалах справи, не стосуються даного спору. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, про що надав письмові заперечення та пояснення аналогічні викладеним в них. Крім того зазначив, що розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій не є належним доказом понесення позивачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, оскільки вони не є розрахунковим документом, який би підтверджував даний факт. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за якими позивач просить стягнути суму боргу, на адресу відповідача не направлялись і ним не отримувалися, а суми, які, на думку позивача, підлягають відшкодуванню, перевищують суми основного розміру пенсій, виплачених працівникам відповідача. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообовязкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обовязкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін (83048, Донецька область, м. Донецька, пер. Ніколенка, 7, ідентифікаційний код 00159441) зареєстрований 10.01.2003 р. Виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа, перебуває на обліку в УПФУ в Київському районі м. Донецька та є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обовязкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» для юридичних осіб, незалежно від форми власності, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, до обєкту оподаткування відносяться фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зокрема, у відповідності до вимог вказаного Закону, субєкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від обєкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктами 6.8 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Виходячи із вищезазначеного, суд приходить до висновку, що суб”єкт господарювання, в даному випадку відповідач, повинен відшкодувати органу Пенсійного фонду України (позивачу) сплачену ним суму основного розміру пенсії, призначеної на пільгових умовах, в даному випадку, за Списком № 2, за результатами атестації робочих місць, відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, складених працівниками органу Пенсійного фонду України, при направленні і отриманні суб”єктом господарювання зазначених розрахунків у строки, встановленні діючим законодавством.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

При цьому суд зазначає, що не дивлячись на винесені судом Ухвали про зупинення провадження у справі від 28.10.2010р. та 15.11.2010р., якими, між іншим, у позивача витребовувалися докази по справі, позивачем, як встановлено в судовому засіданні без поважних причин, не надані до суду докази про призначення пільгових пенсій працівникам відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7; не надано доказів направлення на адресу відповідача у встановлені законом строки і отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у вищезазначений період часу.

Враховуючи відсутність доведеності позивачем фактів отримання відповідачем вищезазначених розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій і заперечення відповідача щодо їх отримання, суд вважає, що у відповідача не виникало обов”язку щодо сплати позивачу витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.02.2010р. по 25.08.2010р. і, таким чином, права та інтереси позивача в цій частині відповідачем не порушені і у позивача не виникло права на звернення до суду з даним позовом.

Суд не приймає до уваги наявну в матеріалах справи засвідчену позивачем копію поштового повідомлення про направлення на адресу відповідача, нібито, розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, оскільки до суду не надано його оригіналу, реєстру документів, які були направлені цим рекомендованим листом, а також у зв”язку з порушенням строку направлення розрахунків, а саме 27.08.2010р.

Крім того, суд зазначає, що документом, який підтверджує факт сплати органом Пенсійного фонду України пільгових пенсій і витрат на їх доставку, є відповідні розрахункові відомості, які також витребовувалися судом зазначеними Ухвалами від 28.10.2010р. та 15.11.2010р. Але позивачем без поважних причин не надано до суду зазначених або інших розрахункових документів, які б підтверждували факт сплати ним пільгових пенсій працівникам відповідача, а також розшифровки суми, яка включена ним до розрахунків і яка складає основний розмір пільгової пенсії, призначеної працівникам відповідача.

Надані позивачем розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача не є належним доказом понесення позивачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, оскільки вони не є розрахунковим документом, що підтверджує факт сплати позивачем пільгових пенсій та витрат на їх доставку.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про стягнення з Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у сумі 5136,90 грн. за період з 01.02.2010р. по 25.08.2010р. є недоведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 11, 14, 17, 18, 71, 86, 91, 94, 158163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька до Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 в сумі 5136,90 грн., за період з 01.02.2010р. по 25.08.2010р., відмовити в повному обсязі

Повний текст постанови виготовлено і підписано 14.12.2010 р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 09.12.2010р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів адміністративної справи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Ушенко С. В.