Постанова № 13325390, 13.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 р. справа № 2а-19500/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріРябовол М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в м. Торезі

доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України у м. Торезі

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на

виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок каліцтва,

державної адресної допомоги та цільової грошової допомоги

за участю:

від позивача: Щукіна С.Г. (за дов. б/н від 09 серпня 2010 року)

від відповідача: Леушин А.В. (за дов. № 01-07/08-1129 від 18 червня 2010 року)

Управління Пенсійного фонду України у м. Торезі звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Торезі про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло із законодавством СРСР про відшкодування шкоди працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД за період з січня по червень 2010 року в загальній сумі 20724,77 грн., з яких сума витрат на виплату основного розміру пенсії складає 5645,88 грн., суми витрат на виплату цільової грошової допомоги 29,52 грн., сума витрат на доставку основного розміру пенсії складає 21,42 грн., сума державної адресної допомоги складає 14410,20 грн., сума доплати непрацюючим складає 539,60 грн., сума витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги та допомоги непрацюючим пенсіонерам складає 78,15 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що в період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року ним було здійснено виплату пенсій по інвалідності особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло із законодавством СРСР про відшкодування шкоди працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, державну адресну допомогу до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року та Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року та цільову грошову допомогу до пенсії в загальній сумі 20742,77 грн. Протягом січня 2010 року червня 2010 року позивачем були підготовлені та направлені на адресу відділення акти звіряння витрат, із врахуванням зазначених сум з метою отримання відшкодування здійснених Управлінням Пенсійного фонду України у м. Торезі пенсійних виплат, проте відповідачем не були прийняті до відшкодування зазначені суми витрат позивача. Окрім іншого, до відшкодування відповідачем не були прийняті:

- в сумі 5696,82 грн. , що є сумою витрат позивача на здійснення виплати основного розміру пенсії, цільової грошової допомоги та витрат на виплату основного розміру пенсії особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло із законодавством СРСР про відшкодування шкоди працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року;

- в сумі 15027,95 грн., що є сумою витрат на виплату державної адресної допомоги, допомоги непрацюючим пенсіонерам та витрат на їх доставку особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло із законодавством СРСР про відшкодування шкоди працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків в період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року

Посилаючись на приписи Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» позивач наполягав на наявності в відповідача обовязку відшкодування здійснених ним витрат, повязаних із виплатою та доставкою пенсій особам, які отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, державної адресної допомоги та підвищення до пенсії, просив суд стягнути в судовому порядку суму сплачених позивачем пенсійних виплат, від відшкодування яких в добровільному порядку відмовився відповідач.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. У якості підстав незгоди із заявленими позивачем вимогам відповідач у наданих до суду письмових запереченнях № 07/08-1660 від 02 вересня 2010 року (арк. справи 41) зазначав таке. Відповідно до статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» початок здійснення страхових виплат пов'язаний із передачею до Фонду соціального страхування документів, що підтверджують право таких осіб на отримання страхових виплат від Фонду. Через відсутність в відповідача документів, які б підтверджували право громадян ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. на отримання пенсій, повязаних із трудовим каліцтвом та професійних захворювань, відповідач позбавлений можливості відшкодувати позивачу суми виплачених пенсій. Посилаючись на положення Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворювань або іншим ушкодженням здоровя, які повязані із виконанням ними трудових обовязків, підписаної 09 вересня 1994 року державами колишнього Союзу СРСР, відповідач зазначав, що відшкодування шкоди заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві здійснюється стороною тієї держави, де стався страховий випадок. Положеннями статті 3 Угоди країн-учасниць Співдружності незалежних держав про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного забезпечення та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави на території якої вони проживають. Проте проведення будь-яких взаєморозрахунків із Фондом нещасних випадків не передбачено.

Крім цього, як зазначав відповідач, Порядок відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві або професійного захворювань України Пенсійному фонду України витрат, повязаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у звязку із втратою годувальника передбачає здійснення відшкодування здійснених органами пенсійного фонду виплат шляхом проведення розрахунків лише на централізованому рівні між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях, просила суд відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Торезі (позивач) є органом пенсійного фонду України, на який згідно приписів статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» покладений обовязок здійснення пенсійного забезпечення громадян.

На обліку Управління пенсійного фонду України у м. Торезі перебувають, окрім іншого, особи, право яких на отримання пенсії по інвалідності виникло за законодавством СРСР та особи, яким призначено пенсію по втраті годувальника, померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво якому заподіяно на території країн СНД.

На підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у січні 2010 року позивачем був складений Акт щомісячної звірки по особових справах потерпілих у кількості 611 осіб за січень 2010 року (арк. справи 13). Відповідно до зазначеного акту, загальна сума здійснених позивачем витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання складає 97034,58 грн. Проте, відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі (відповідачем) було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій 520 особам, у розмірі 85298,12 грн. При цьому, згідно таблиці розбіжностей (арк. справи 12), окрім іншого, відповідачем не були прийняті до відшкодування витрати позивача в сумі 3147,56 грн., повязані із виплатою пенсій особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло згідно із законодавством СРСР. Відповідно до наданого позивачем Розрахунку суми витрат за січень 2010 року, відповідачем не були прийняті до відшкодування суми витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії громадянам ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. в сумі 3147,56 грн., з яких 995,37 грн. сума витрат на виплату основного розміру пенсії, цільової грошової допомоги та витрати на їх доставку, 2152,19 грн. сума витрат на виплату державної адресної допомоги та підвищення до пенсії, передбачених постановами Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року та сума витрат на їх доставку.

На підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у лютому 2010 року позивачем був складений Акт щомісячної звірки по особових справах потерпілих у кількості 611 особи за лютий 2010 року (арк. справи 15). Відповідно до зазначеного акту, загальна сума здійснених позивачем витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання складає 98193,88 грн. Проте, відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі (відповідачем) було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій 516 особам, у розмірі 84844,87 грн. При цьому, згідно таблиці розбіжностей (арк. справи 14), окрім іншого, відповідачем не були прийняті до відшкодування витрати позивача в сумі 3147,56 грн., повязані із виплатою пенсій особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло згідно із законодавством СРСР. Відповідно до наданого позивачем Розрахунку суми витрат за лютий 2010 року, відповідачем не були прийняті до відшкодування суми витрат на виплата та доставку основного розміру пенсії громадянам ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. в сумі 3147,56 грн., з яких 995,37 грн. сума витрат на виплату основного розміру пенсії, цільової грошової допомоги та витрати на їх доставку, 2152,19 грн. сума витрат на виплату державної адресної допомоги та підвищення до пенсії, передбачених постановами Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року та сума витрат на їх доставку.

На підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у березні 2010 року позивачем був складений Акт щомісячної звірки по особових справах потерпілих у кількості 628 осіб за березень 2010 року (арк. справи 17). Відповідно до зазначеного акту, загальна сума здійснених позивачем витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання складає 100986,70 грн. Проте, відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі (відповідачем) було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій 530 особам, у розмірі 87973,49 грн. При цьому, згідно таблиці розбіжностей (арк. справи 16), окрім іншого, відповідачем не були прийняті до відшкодування витрати позивача в сумі 3147,56 грн., повязані із виплатою пенсій особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло згідно із законодавством СРСР. Відповідно до наданого позивачем Розрахунку суми витрат за березень 2010 року, відповідачем не були прийняті до відшкодування суми витрат на виплата та доставку основного розміру пенсії громадянам ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. в сумі 3147,56 грн., з яких 995,37 грн. сума витрат на виплату основного розміру пенсії, цільової грошової допомоги та витрати на їх доставку, 2152,19 грн. сума витрат на виплату державної адресної допомоги та підвищення до пенсії, передбачених постановами Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року та сума витрат на їх доставку.

На підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у квітні 2010 року позивачем був складений Акт щомісячної звірки по особових справах потерпілих у кількості 639 особи за квітень 2010 року (арк. справи 19). Відповідно до зазначеного акту, загальна сума здійснених позивачем витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання складає 105223,50 грн. Проте, відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі (відповідачем) було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій 540 особам, у розмірі 92017,70 грн. При цьому, згідно таблиці розбіжностей (арк. справи 18), окрім іншого, відповідачем не були прийняті до відшкодування витрати позивача в сумі 2575,16 грн., повязані із виплатою пенсій особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло згідно із законодавством СРСР. Відповідно до наданого позивачем Розрахунку суми витрат за квітень 2010 року, відповідачем не були прийняті до відшкодування суми витрат на виплата та доставку основного розміру пенсії громадянам ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_5. в сумі 2575,16 грн., з яких 903,57 грн. сума витрат на виплату основного розміру пенсії та витрат на її доставку, 1671,59 грн. сума витрат на виплату державної адресної допомоги та підвищення до пенсії, передбачених постановами Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року та сума витрат на їх доставку.

На підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання позивачем був складений Акт щомісячної звірки по особових справах потерпілих у кількості 662 особи за травень 2010 року (арк. справи 21). Відповідно до зазначеного акту, загальна сума здійснених позивачем витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання складає 105955,01 грн. Проте, відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі (відповідачем) було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій 557 особам, у розмірі 91976,78 грн. При цьому, згідно таблиці розбіжностей (арк. справи 20), окрім іншого, відповідачем не були прийняті до відшкодування витрати позивача в сумі 4331,33 грн., повязані із виплатою пенсій особам , право яких на отримання відшкодування шкоди виникло згідно із законодавством СРСР. Відповідно до наданого позивачем Розрахунку суми витрат за травень 2010 року, відповідачем не були прийняті до відшкодування суми витрат на виплата та доставку основного розміру пенсії громадянам ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_5. в сумі 4331,33 грн., з яких 903,57 грн. сума витрат на виплату основного розміру пенсії та витрат на її доставку, 3427,76 грн. сума витрат на виплату державної адресної допомоги передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року та сума витрат на її доставку.

На підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання позивачем був складений Акт щомісячної звірки по особових справах потерпілих у кількості 667 особи за червень 2010 року (арк. справи 23). Відповідно до зазначеного акту, загальна сума здійснених позивачем витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання складає 109549,77 грн. Проте, відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі (відповідачем) було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій 559 особам, у розмірі 94817,51 грн. При цьому, згідно таблиці розбіжностей (арк. справи 22), окрім іншого, відповідачем не були прийняті до відшкодування витрати позивача в сумі 4375,60 грн., повязані із виплатою пенсій особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло згідно із законодавством СРСР. Відповідно до наданого позивачем Розрахунку суми витрат за червень 2010 року, відповідачем не були прийняті до відшкодування суми витрат на виплата та доставку основного розміру пенсії громадянам ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_5. в сумі 4375,60 грн., з яких 903,57 грн. сума витрат на виплату основного розміру пенсії та витрат на її доставку, 3472,03 грн. сума витрат на виплату державної адресної допомоги передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року та сума витрат на її доставку.

Спірним питанням цієї справи є встановлення наявності чи відсутності в органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України обовязку відшкодувати органу Пенсійного фонду України сум виплачених пенсій особам, право яких на отримання пенсії по інвалідності у звязку із трудовим каліцтвом та професійних захворювань виникло за законодавством СРСР, суми державної адресної допомоги та витрат на її виплату та доставку, згідно постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26 березня 2008 року, підвищення до пенсії та витрат на його виплату та доставку, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11 березня 2009 року.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування являє собою систему прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом (стаття 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі за текстом Основ законодавства) та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства, пенсійне страхування та страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності є видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування страховиками, в залежності від виду державного страхування, окрім інших, є цільові страхові фонди з пенсійного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. При цьому, у відповідного страхового фонду виникає обовязок надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні певного страхового випадку.

Страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг, передбачених статтею 25 цих Основ є об'єктом загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ законодавства надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Підпунктами "г" і "д" пункту 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" N 1105-XIV від 23 вересня 1999 року, який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 3 частини 2 статті 28 закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначено, що, окрім іншого, до складу страхових виплат входять страхові виплати у вигляді пенсії по інвалідності потерпілому.

Пунктом 15 статті 34 цього закону передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 5 статті 24 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, на органи фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладений обовязок здійснювати пенсійне забезпечення осіб, які отримали каліцтво (інвалідність) через нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання.

У разі, якщо витрати з пенсійного забезпечення осіб, що отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві були понесені органами Пенсійного фонду України такі витрати підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». У розумінні статті 1 цього закону пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Пенсійна виплата являє собою грошову виплату в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Зазначені надбавки та доплати до пенсії визначені, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року та Постановою Кабінету міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року пунктом 1 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Пунктом 2 цієї постанови визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, держаної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям інвалідів особам, які не мають права на пенсію та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Пунктом 1 Постанови Кабінету міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року встановлено виплату підвищення до пенсії, щомісячного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, особам, які не мають права на пенсію та інвалідам з 1 квітня 2009 року у розмірі 7,5 грн., з підвищенням з 01 липня 14,20 грн., аз жовтня 2009 року 28,40 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів (арк. справи 117-134), Протоколу № 49 від 14 листопада 2007 року (арк. справи 133) та дослідженого в судовому засіданні особової справи № 180717 Управлінням пенсійного фонду України у м. Торезі було призначено пенсію ОСОБА_1 по втраті годувальника у звязку із смертю її чоловіка ОСОБА_6 внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується Актом про нещасний випадок на виробництві № 01/07 від 07 березня 2007 року (арк. справи 120). Відповідно до свідоцтва про смерть від 06 березня 2007 року та Акту нещасного випадку на виробництві № 01/07, ОСОБА_1. був смертельно травмований внаслідок нещасного випадку на виробництві, що відбувся 22 лютого 2007 року на Виробничому кооперативі «Артіль старателів «Полярная» у сел. Ленінградське, Шмидтівський район, Чукотський автономний округ, Росія. Відповідно до протоколу про призначення пенсії № 49 від 14 листопада 2007 року пенсію про втраті годувальника призначено трьом особам: ОСОБА_1. дружині померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві та ОСОБА_7. і ОСОБА_8. неповнолітнім дітям померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві. Загальна сума основного розміру призначеної пенсії по втраті годувальника складає 450,00 грн. на місяць. В період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року, із врахуванням витрат на доставку пенсії ОСОБА_1. було виплачено позивачем суму пенсії у розмірі 2700,00 грн.

На підставі приписів Постанови Кабінету міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року в редакції, що діяла до 05 травня 2010 року, протягом періоду з січня 2010 року по квітень 2010 року ОСОБА_1. було виплачено суму підвищення до пенсії у розмірі 28,40 грн. на місяць.

На підставі пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року ОСОБА_1. було виплачено суму державної адресної допомоги в наступних розмірах: у січні 2010 року 366,00 грн., у лютому 2010 року 366,00 грн., у березні 2010 року в сумі 366,00 грн., у квітні 2010 року 366,00 грн., у травні 2010 року в сумі 609,00 грн. та 396,20 грн. у якості доплати за січень-лютий 2010 року, у червні 2010 року 609,00 грн. та 407,20 грн.

Таким чином, загальна сума здійснених позивачем витрат на користь ОСОБА_1. у вигляді виплати державної адресної допомоги та підвищення до пенсії у звязку із втратою годувальника, із врахуванням витрат на доставку за період з січня по червень 2010 року складає 3599,00 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів (арк. справи 135-148), Протоколу № 153 від 09 червня 1983 року та дослідженої в судовому засіданні особової справи № 106904 Управлінням пенсійного фонду України у м. Торезі було призначено ОСОБА_2 пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується Актом про нещасний випадок на виробництві № 4 від 27 жовтня 1981 року (арк. справи 136). Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві № 4 від 27 жовтня 1981 року, ОСОБА_2., працюючи в організації Кенпендяйська геофізична партія був травмований внаслідок нещасного випадку на виробництві, що відбувся 27 жовтня 1981 року на року у сел. Устьє, Сунтарського району.

Основний розмір пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві з січня 2010 року складає 150,00 грн. В період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року, із врахуванням витрат на доставку пенсії ОСОБА_2. було виплачено позивачем сум пенсії у розмірі 907,14 грн.

На підставі приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року в редакції, що діяла до 05 травня 2010 року, протягом періоду з січня 2010 року по квітень 2010 року ОСОБА_2. було виплачено суму підвищення до пенсії у розмірі 28,40 грн. на місяць.

На підставі пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року ОСОБА_2. було виплачено суму державної адресної допомоги в наступних розмірах: у січні 2010 року 394,00 грн., у лютому 2010 року 394,00 грн., у березні 2010 року в сумі 394,00 грн., у квітні 2010 року 394,00 грн., у травні 2010 року в сумі 556,00 грн. та 245,20 грн. у якості доплати за січень-лютий 2010 року, у червні 2010 року 556,00 грн. та 256,20 грн.

Таким чином, загальна сума здійснених позивачем витрат на користь ОСОБА_2.. у вигляді виплати державної адресної допомоги та підвищення до пенсії у звязку із втратою годувальника, із врахуванням витрат на доставку за період з січня по червень 2010 року складає 3329,05 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів (арк. справи 149-164) та дослідженої в судовому засіданні особової справи № 105772 Управлінням пенсійного фонду України у м. Торезі було призначено ОСОБА_3 пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується Актом про нещасний випадок на виробництві (арк. справи 150). Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві, ОСОБА_3, була травмована внаслідок нещасного випадку на виробництві, що відбувся 29 травня 1973 року. Виплату пенсії у звязку із трудовим каліцтвом було припинено з квітня 2010 року, через призначення ОСОБА_3. пенсії по втраті годувальника.

Основний розмір призначеної пенсії інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві складає 81,96 грн. В період з 01 січня 2010 року по 01 квітня 2010 року, із врахуванням суми виплаченої цільової грошової допомоги та витрат на доставку пенсії ОСОБА_3. було виплачено позивачем суму пенсії у розмірі 275,40 грн.

На підставі приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року в редакції, що діяла до 05 травня 2010 року, протягом періоду з січня 2010 року по квітень 2010 року ОСОБА_3. було виплачено суму підвищення до пенсії у розмірі 28,40 грн. на місяць.

На підставі пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року ОСОБА_3. було виплачено суму державної адресної допомоги в наступних розмірах: у січні 2010 року 452,20,00 грн., у лютому 2010 року 452,20 грн., у березні 2010 року в сумі 452,20 грн.

Таким чином, загальна сума здійснених позивачем витрат на користь ОСОБА_3. у вигляді виплати державної адресної допомоги та підвищення до пенсії у звязку із втратою годувальника, із врахуванням витрат на доставку за період з січня по квітень 2010 року складає 1441,80 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів (арк. справи 165-186), Розпорядження від 25 листопада 1986 року та дослідженої в судовому засіданні особової справи № 126870 Управлінням пенсійного фонду України у м. Торезі було призначено ОСОБА_5 пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується Актом про нещасний випадок на виробництві № 1 від 29 лютого 1984 року (арк. справи 166). Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві № 1 від 29 лютого 1986 року, ОСОБА_5., працюючи в Новоуренгойськом автотранспортному підприємстві ПО «Укрбургаз» ВПО «Укргазпром» був травмований внаслідок нещасного випадку на виробництві, що відбувся 29 лютого 1984 року в Тюменській обл., м. Новий Уренгой.

Основний розмір призначеної пенсії інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, який виплачується позивачем з 01 січня 2010 року складає 150,00 грн. За період з січня по червень 2010 року позивачем на користь ОСОБА_5. було виплачено пенсію із рахуванням витрат на доставку в загальній сумі 907,14 грн.

На підставі приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року в редакції, що діяла до 05 травня 2010 року, протягом періоду з січня 2010 року по квітень 2010 року ОСОБА_5. було виплачено суму підвищення до пенсії у розмірі 28,40 грн. на місяць.

На підставі пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року ОСОБА_5. було виплачено суму державної адресної допомоги в наступних розмірах: у січні 2010 року 394,00 грн., у лютому 2010 року 394,00 грн., у березні 2010 року в сумі 394,00 грн., у квітні 2010 року 394,00 грн., у травні 2010 року в сумі 556,00 грн. та 245,20 грн. у якості доплати за січень-лютий 2010 року, у червні 2010 року 556,00 грн. та 256,20 грн.

Таким чином, загальна сума здійснених позивачем на користь ОСОБА_5. у вигляді виплати державної адресної допомоги та підвищення до пенсії у звязку із втратою годувальника, із врахуванням витрат на доставку за період з січня по червень 2010 року із врахуванням поштового збору за доставку пенсії складає 3329,05 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів (арк. справи 187-212), Протоколу № 0/38 від 27 січня 1984 року та дослідженої в судовому засіданні особової справи № 169055 Управлінням пенсійного фонду України у м. Торезі було призначено ОСОБА_4 пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується Актом про нещасний випадок на виробництві 6 від 11 березня 1983 року (арк. справи 188). Відповідно до зазначеного Акту про нещасний випадок на виробництві, ОСОБА_9., працюючи в БМРТ «М. Зайцев» був травмований внаслідок нещасного випадку на виробництві, що відбувся 03 березня 1983 року в Сахалінській області.

Основний розмір призначеної пенсії інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, який виплачується позивачем з 01 січня 2010 року складає 150,00 грн. За період з січня по червень 2010 року позивачем на користь ОСОБА_4. було виплачено пенсію із рахуванням витрат на доставку в загальній сумі 907,14 грн.

На підставі приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року в редакції, що діяла до 05 травня 2010 року, протягом періоду з січня 2010 року по квітень 2010 року ОСОБА_9. було виплачено суму підвищення до пенсії у розмірі 28,40 грн. на місяць.

На підставі пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року ОСОБА_9. було виплачено суму державної адресної допомоги в наступних розмірах: у січні 2010 року 394,00 грн., у лютому 2010 року 394,00 грн., у березні 2010 року в сумі 394,00 грн., у квітні 2010 року 394,00 грн., у травні 2010 року в сумі 556,00 грн. та 245,20 грн. у якості доплати за січень-лютий 2010 року, у червні 2010 року 556,00 грн. та 256,20 грн.

Таким чином, загальна сума здійснених позивачем на користь ОСОБА_9. у вигляді виплати державної адресної допомоги та підвищення до пенсії у звязку із втратою годувальника, із врахуванням витрат на доставку за період з січня по червень 2010 року із врахуванням поштового збору за доставку пенсії складає 3329,05 грн.

Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 було затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до пункту 2 Порядку - порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Згідно з пунктом 4 Порядку - відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на проживання, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Суму витрат з виплати та доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Граничних тарифів на основні послуги заявку, затверджених наказом Державного комітету звязку та інформатизації України від 07 червня 2002 року (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 липня 2002 року за № 595/6883).

Таким чином, за прямою вказівкою зазначеної положення пункту 4 Порядку підлягають відшкодуванню фондом нещасних випадків суми виплачених пенсій (основний розмір) із врахуванням витрат на їх доставку. Натомість, державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” та підвищення до пенсії, передбачені Постановою кабінету міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року, не передбачені у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно наведеного Закону.

Частиною 2 статті 2 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

З огляду на наведене, враховуючи підтвердження наявними в матеріалах справи документами отримання ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. каліцтва внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог в частині відшкодування витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності, цільової грошової допомоги та витрат на їх ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. в сумі 2996,82 грн. Витрати на виплату ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. державної адресної допомоги, підвищення до пенсії та витрат на їх доставку не підлягають відшкодуванню відповідачем через не передбачення їх в переліку витрат, що підлягають відшкодування фондом нещасних випадків відшкодування витрат органами фонду нещасних випадків

Що стосується відшкодування виплати пенсії, державної адресної допомоги та підвищення до пенсії громадянину ОСОБА_1., ОСОБА_7. та ОСОБА_8., яким було призначено пенсію по втраті годувальника, нещасний випадок із яким стався 2007 році на території Російської Федерації, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 4 Закону України Закону України «Про загальнообовязкове державне загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.

Правове регулювання питань відшкодування шкоди потерпілим, які отримали каліцтво за межами України і переїхали на постійне проживання в Україну, і не є застрахованими в Україні, здійснюється у відповідності до міжнародних угод.

Питання надання пенсій, в тому числі і пенсій по інвалідності регулюється Угодою країн-учасниць СНД про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992року.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР та території держав СНД, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Статтею 33 Закону України «Про загальнообовязкове державне загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності передбачено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами, зокрема, є: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.

Крім цього, право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається та виплачується згідно із законодавством.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів померлий від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1., що підтверджується Актом пор нещасний випадок № 01/07 від 07 березня 2007 року мав на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (арк.. справи 122) та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження (зворотний бік арк. справи 124). Наявність права на отримання пенсії по втраті годувальника дружиною померлого від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 підтверджено наявними в матеріалах справи документами, а саме копією трудової книжки (арк.. справи 126), довідкою Виконавчого комітету Пелагєєвської селищної ради м. Тореза Донецької області (зворотний бік арк. справи 125) та свідоцтвом про укладення шлюбу від 14 листопада 1992 року (арк. справи 125).

Проте, відшкодуванню з відповідача підлягає лише сума здійснених позивачем витрат на користь ОСОБА_1. із врахуванням зазначеного вище переліку витрат, що підлягають відшкодуванню. Тобто, відшкодуванню підлягає лише здійснені позивачем витрати у вигляді виплати основного розміру пенсії, цільової грошової допомоги та витрат на їх доставку. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми здійснених витрат на користь ОСОБА_1. на виплату пенсії по втраті годувальника, доплати до пенсії та підвищень підлягають задоволенню в сумі 2700,00 грн., що є сумою витрат здійснених позивачем за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року у вигляді виплати основного розміру пенсії по втраті годувальника.

Відповідно до пункту 5 Порядку - органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 6 Порядку визначено, що Управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 4), та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Порядком передбачений обов'язок органів Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо проведення актів звірки витрат за особовими справами потерпілих.

З огляду на зазначене суд не приймає до уваги посилання відповідача на можливість здійснення розрахунків з приводу сплати органами Пенсійного фонду України пенсійних виплат на користь осіб, що отримали каліцтво через нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання лише на централізованому рівні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог в частині стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло із законодавством СРСР про відшкодування шкоди працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД за період з січня по червень 2010 року в сумі 5696,82 грн., що є витратами на виплату пенсії (основного розміру), цільової грошової допомоги та витрат на доставку пенсії на користь ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5.

З огляду на зазначене та керуючись положеннями Основ законодавства України про загальнообов'язкове державнесоціальне страхування, Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Закону України «загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, Угодою про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та на підставі ст.ст. 2, 8 - 11, 40, 94, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Торезі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло із законодавством СРСР про відшкодування шкоди працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД за період з січня по червень 2010 року на користь ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. в загальній сумі 20724,77 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі (код ЄДРПОУ 20395437, адреса: 86600, Донецька обл., м. Торез, бул. Ілліча, 8) суму витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності, пенсії по втраті годувальника, витрат на їх доставку на користь ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. за період з січня по червень 2010 року в загальній сумі 5696,82 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.