Постанова № 13325376, 16.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2010 р. справа № 2а-24639/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

при секретарі< Призвище секретаря >

Хоперія А.В.

за участю представника позивача Портянова А.С.

представника відповідача Полторацької Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Словянський завод „Тореласт” до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство „Словянський завод „Тореласт” звернулось до суду з адміністративним позовом до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за наслідками здійснення господарської діяльності позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 р. задекларовані суми податку на додану вартість, які підлягали відшкодуванню з бюджету: за липень 392282 грн., за серпень 358994 грн. За наслідками проведення перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування 20.10.2010 р. податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000262342/0, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 р. на 103201 грн., за серпень 2010 р. на 52736 грн. Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням податкового органу, вказує, що посилання податкового органу на те, що постачальниками позивача не сплачений до бюджету податок на додану вартість є необґрунтованими, оскільки відповідальність платника податків за несплату податків є персональною. Крім того, позивач зазначає, що господарські операції, за наслідками яких позивачем був сформований податковий кредит, були фактично здійснені, що підтверджується первинним документами бухгалтерського обліку. Позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000262342/0.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що податковим органом в ході проведення позапланової перевірки правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 р. було встановлено, що позивачем до податкового кредиту червня 2010 р. включені суми податку на додану вартість в розмірі 103201 грн., сплачені у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг) у наступних підприємств: ТОВ „Мегатек-Україна” 16161,56 грн., ПП „Теххім” 21322,92 грн., ТОВ „Завод „Євротехнологія” 36558,40 грн., ТОВ „Полімерград” 29158,33 грн.; до податкового кредиту липня 2010 р. включені суми податку на додану вартість в розмірі 52736 грн., сплачені у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг) у підприємств: ТОВ „ТЛ ЛТД” 2083,33 грн., ТОВ „Домен” 8250,64 грн., ТОВ „Полімерград” 37225 грн., ТОВ „ТПГ Дилема” 5177 грн. На підставі бази даних автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено неподання податкової звітності та несплата податкових зобовязань зазначеними контрагентами позивача. Оскільки право на відшкодування податку на додану вартість виникає лише при його фактичній надмірній сплаті, в даному випадку відсутні підстави для відшкодування позивачу податку у зазначених сумах. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач Відкрите акціонерне товариство „Словянський завод „Тореласт” зареєстрований як юридична особа на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичною особи, державна реєстрація проведена 25.05.1994 р. виконавчим комітетом Словянської міської ради Донецької області (а.с. 9), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 00300363 (а.с. 8), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06565517 (а.с. 10).

Відповідач Словянська обєднана державна податкова інспекція є суб`єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Актом про результати виїзної позапланової перевірки ВАТ „Словянський завод „Тореласт” з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень та серпень 2010 р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.06.2010 р. по 31.07.2010 р., № 7234/23-4-00300363 від 13.10.2010 р. Словянською обєднаною державною податковою інспекцією встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. „а” пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню по податковій декларації за липень 2010 р. на 103201 грн., за серпень 2010 р. на 52736 грн. (а.с. 18-63). На підставі зазначеного акту Словянською ОДПІ 20.10.2010 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000262342/0, яким ВАТ „Словянський завод „Тореласт” зменшена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2010 р. на 103201 грн., за серпень 2010 р. на 52736 грн. (а.с. 16-17).

Суд вважає зазначене рішення податкового органу протиправним з наступних підстав.

20.08.2010 р. ВАТ „Словянський завод „Тореласт” подано до Словянської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 392282 грн. на рахунок платника податків в банку. Як випливає з податкової декларацій з податку на додану вартість за липень 2010 р., сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за цей податковий період розрахована позивачем, виходячи із задекларованої суми відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту червня 2010 р., яке зараховане до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (липень 2010 р.).

Судом встановлено, що податковий кредит за червень 2010 р. частково був сформований позивачем за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених у звязку з придбанням товарів, зокрема, ТОВ „Мегатек-Україна” 16161,56 грн., ПП „Теххім” 21322,92 грн., ТОВ „Завод „Євротехнологія” 36558,40 грн., ТОВ „Полімерград” 29158,33 грн.

20.09.2010 р. ВАТ „Словянський завод „Тореласт” подано до Словянської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 358994 грн. на рахунок платника податків в банку. Як випливає з податкової декларацій з податку на додану вартість за серпень 2010 р., сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за цей податковий період розрахована позивачем, виходячи із задекларованої суми відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту липня 2010 р., яке зараховане до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (серпень 2010 р.).

Судом встановлено, що податковий кредит за липень 2010 р. частково був сформований позивачем за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених у звязку з придбанням товарів, зокрема, ТОВ „ТЛ ЛТД” 2083,33 грн., ТОВ „Домен” 8250,64 грн., ТОВ „Полімерград” 37225 грн., ТОВ „ТПГ Дилема” 5177 грн.

Так, 15.03.2010 р. між ВАТ „Словянський завод „Тореласт” та ТОВ „Мегатек-Україна” був укладений договір купівлі-продажу № 39, за умовами якого позивач придбавав у ТОВ „Мегатек-Україна” товар смолу ПВХ. Факт отримання позивачем товару у спірному податковому періоді підтверджується податковою накладною № 222, виданою ТОВ „Мегатек-Україна” 02.06.2010 р. на суму 96969,37 грн., в тому числі податок на додану вартість 16161,56 грн. Здійснення позивачем оплати вартості поставленого товару з урахуванням сум податку на додану вартість підтверджена платіжними документами.

07.10.2009 р. між ВАТ „Словянський завод „Тореласт” та ТОВ „Фірма ТЛ ЛТД” був укладений договір № 3/2009/235, за умовами якого позивач придбавав у ТОВ „Фірма ТЛ ЛТД” послуги з виконання роботи розробки технічного проекту „Зовнішні системи діагностики каландрової лінії”. Факт отримання позивачем відповідних послуг у спірному податковому періоді підтверджується актом № 2-3/2009 приймання виконаних робіт, податковою накладною № 05/10, виданою ТОВ „Фірма ТЛ ЛТД” 22.07.2010 р. на суму 12500 грн., в тому числі податок на додану вартість 2083,33 грн. Здійснення позивачем оплати вартості поставленого товару з урахуванням сум податку на додану вартість підтверджена платіжними документами.

21.01.2010 р. між ВАТ „Словянський завод „Тореласт” та ПП „Тех Хім” був укладений договір купівлі-продажу № 21/0110/28, за умовами якого позивач придбавав у ПП „Тех Хім” товар флотореагент-оксаль Т-92. Факт отримання позивачем товару у спірному податковому періоді підтверджується податковою накладною № 080692, виданою ПП „Тех Хім” 08.06.2010 р. на суму 127937,50 грн., в тому числі податок на додану вартість 21322,92 грн., видатковою накладною № РН-08/0610-92 від 08.06.2010 р., рахунком-фактурою № СФ-07/0610-92 від 07.06.2010 р., виданими постачальником. Здійснення позивачем оплати вартості поставленого товару з урахуванням сум податку на додану вартість підтверджена платіжними документами.

09.03.2010 р. між ВАТ „Словянський завод „Тореласт” та ТОВ „Домен” був укладений договір купівлі-продажу № 01/03-2010/30, за умовами якого позивач придбавав у ТОВ „Домен” товар модифікатори. Факт отримання позивачем товару у спірному податковому періоді підтверджується податковою накладною № 163, виданою ТОВ „Домен” 20.07.2010 р. на суму 49503,84 грн., в тому числі податок на додану вартість 8250,64 грн., видатковою накладною № РН-0000158 від 03.08.2010 р., рахунком-фактурою № СФ-0000198 від 19.07.2010 р., виданими постачальником. Здійснення позивачем оплати вартості поставленого товару з урахуванням сум податку на додану вартість підтверджена платіжними документами.

06.07.2010 р. між ВАТ „Словянський завод „Тореласт” та ТОВ „ТПГ „Дилема” був укладений договір купівлі-продажу № 145, за умовами якого позивач придбавав у ТОВ „ТПГ „Дилема” товар пігмент. Факт отримання позивачем товару у спірному податковому періоді підтверджується податковими накладними №№ 103 та 60712, виданими ТОВ „ТПГ „Дилема” 08.07.2010 р. та 07.07.2010 р. на суми 13527 грн. та 17535 грн., в тому числі податок на додану вартість 2254,50,56 грн. та 2922,50 грн. відповідно, видатковими накладними № 8/10 від 08.07.2010 р., № 7/10 від 07.07.2010 р., рахунками-фактурами № 8/10 від 08.07.2010 р. та № 7/10 від 07.07.2010 р., виданими постачальником. Здійснення позивачем оплати вартості поставленого товару з урахуванням сум податку на додану вартість підтверджена платіжними документами.

01.01.2010 р. між ВАТ „Словянський завод „Тореласт” та ТОВ „Полімерград” був укладений договір купівлі-продажу № 52/12-10, за умовами якого позивач придбавав у ТОВ „Полімерград” товар поліетилен, поліпропілен, полістирол. Факт отримання позивачем товару у спірному податковому періоді підтверджується податковими накладними №№ 90706 від 09.07.2010 р., 140704 від 14.07.2010 р., 290702 від 29.07.2010 р., 30601 від 03.06.2010 р., 110603 від 11.06.2010 р., 250601 від 25.06.2010 р., виданими ТОВ „Полімерград”, на суму 119850 грн., 7500 грн., 96000 грн., 55350 грн., 64000 грн., 55600 грн., в тому числі податок на додану вартість 19975 грн., 1250 грн., 16000 грн., 9225 грн., 10666,67 грн., 9266,67 грн. відповідно, рахунками-фактурами № СФ02-06-05 від 02.06.2010 р., № СФ10-06-03 від 10.06.2010 р., № СФ28-07-01 від 28.07.2010 р., № СФ13-07-04 від 13.07.2010 р., СФ12-08-10 від 12.08.2010 р., видатковими накладними № РН-3-06-01 від 03.06.2010 р., № РН11-06-04 від 11.06.2010 р., № РН29-07-03 від 29.07.2010 р., № РН14-07-05 від 14.07.2010 р., № РН16-08-03 від 16.08.2010 р., виданими постачальником. Здійснення позивачем оплати вартості поставленого товару з урахуванням сум податку на додану вартість підтверджена платіжними документами.

15.03.2010 р. між ВАТ „Словянський завод „Тореласт” та ТОВ „Завод „Євротехнологія” був укладений договір № 15/03-10, за умовами якого позивач придбавав у ТОВ „Завод „Євротехнологія” товар полівінілхлорид. Факт отримання позивачем товару у спірному податковому періоді підтверджується податковою накладною № 13, виданою ТОВ „Завод „Євротехнологія” 28.04.2010 р. на суму 218592 грн., в тому числі податок на додану вартість 36432 грн., видатковою накладною № РН-0000021 від 10.06.2010 р., рахунком-фактурою № СФ-0000040 від 09.06.2010 р., виданими постачальником. Здійснення позивачем оплати вартості поставленого товару з урахуванням сум податку на додану вартість підтверджена платіжними документами.

16.03.2010 р. між ВАТ „Словянський завод „Тореласт” та ПП „Ін-Трейд” був укладений договір купівлі-продажу № 1603-1/48, за умовами якого позивач придбавав у ТОВ „Ін-Трейд” товар полівінілхлорид. Факт отримання позивачем товару у спірному податковому періоді підтверджується податковою накладною № 1208, виданою ТОВ „Ін-Трейд” 12.08.2010 р. на суму 259859,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 42309,93 грн., видатковою накладною № РН-0000320 від 12.08.2010 р., рахунком-фактурою № СФ-0000066 від 12.08.2010 р. Здійснення позивачем оплати вартості поставленого товару з урахуванням сум податку на додану вартість підтверджена платіжними документами.

У відповідності до пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону встановлює, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням-рішенням, як виплаває з акту перевірки, є висновок податкового органу про несплату контрагентами позивача податку на додану вартість до бюджету.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету виникає при фактичному надходженні цього податку до бюджету від платника податку - продавця, а не самого факту здійснення відповідної операції та сплати податку в ціні товару.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених за коном. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції Украї ни).

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України „Про податок на додану вартість”, не встановлюють обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий пода ток не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України „Про податок на додану ва ртість” сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зо бов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

У відповідності до п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку особисто, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Відповідно до пп. „а” пп. 7.7.2 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплата ним ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету.

Крім того, висновки податкового органу про порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” спростовані в судовому засіданні сукупністю досліджених доказів.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, правове значення для вирішення даного спору по суті є встановлення факту сплати позивачем податку на додану вартість за встановленою ставкою та подальше використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Як зазначалось вище, суми, сплачені позивачем постачальнику товару з урахуванням податку на додану вартість, підтверджені в судовому засіданні належними документами (договорами, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, документами про оплату товару та іншими первинними документами). При цьому відповідач в судовому засіданні не заперечував проти того, що позивачем податок на додану вартість був сплачений повністю в ціні товару.

Що стосується використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності позивача за КВЕД є виробництва плит, штаби, труб та профілів з пластмас.

Відтак, той факт, що придбаний позивачем у зазначених вище підприємств товар (поліетилен, поліпропілен, полістирол, полівінілхлорид тощо) використовується позивачем у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, є також доведеним.

Що стосується реальності виконання договорів, суд зазначає, що в судовому засіданні безперечно встановлено фактичне виконання цього договору з боку позивача на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування було прийняте законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Отже, суд вважає, що у відповідності до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 р. правильно визначені суми податку на додану вартість, які підлягали бюджетному відшкодуванню, а тому податкове повідомлення-рішення, яке оспорюється позивачем, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Словянський завод „Тореласт” до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000262342/0, прийняте 20.10.2010 р. Словянською обєднаною державною податковою інспекцією, про зменшення Відкритому акціонерному товариству „Словянський завод „Тореласт” суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 155937 грн., в тому числі по податковій декларації за липень 2010 р. на 103201 грн. та по податковій декларації за серпень 2010 р. на 52736 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Словянський завод „Тореласт” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Повний текст постанови виготовлений 21 грудня 2010 р.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шальєва В.А.