Постанова № 13325341, 13.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 р. справа № 2а-25453/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріРябовол М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Артемівської обєднаної Державної податкової інспекції

доЗакритого акціонерного товариства «Керамік»

про стягнення заборгованості в сумі 9814,75 грн.

за участю:

від позивача: Козіна Ю.Є. (за дов. № 37057/10/10 від 15.11.2010 р.)

від відповідача: не зявився

Артемівська обєднана Державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Закритого акціонерного товариства «Керамік» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 450793,17 гривень та заборгованості з податку з власників транспортних засобів в сумі 9814,75 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що станом на 22 вересня 2010 року за Закритим акціонерним товариством «Керамік», через несплату останнім самостійно узгоджених податкових зобовязань, обліковується податковий борг в сумі 460607,92 грн. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.

Посилаючись на порушення відповідачем вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», якою на платників податків покладений обовязок щодо своєчасної та повної сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, приписи підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3, пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами», позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з орендної плати за землю в сумі 460607,92 грн.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість з податку з власників транспортних засобів за податковий звітний період другий квартал 2010 року в сумі 9814,75 гривень, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте, до судового засідання не зявився, уповноваженого представника не направив, причин неявки суду не повідомив, письмового відзиву не направив, будь-яких клопотань чи заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач Закрите акціонерне товариство «Керамік» зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України з 24 грудня 2002 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 5-6). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 82/10/29-014-1 від 13.03.2010 року, як платник податків відповідач перебуває на обліку в Артемівській обєднаній Державній податковій інспекції (арк. справи 7).

22 лютого 2010 року відповідачем було надано до Артемівської обєднаної Державної податкової інспекції розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за звітний податковий період 2010 рік (арк. справи 10-11), якою було визначено суму податку за другий квартал 2010 року у розмірі 9814,75 гривень.

За інформацією зворотного боку облікової картки відповідача з податку з власників транспортних засобів за відповідачем обліковується недоїмка у загальній сумі 49928,73 гривень, у тому числі за звітний податковий період другий квартал 2010 року у розмірі 9814,75 гривень.

Пунктом 10 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", яким визначені принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, передбачено сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року N 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників встановлені Законом України «Про систему оподаткування».

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом (недоїмкою) є зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено здійснення позивачем самостійного узгодження зобовязань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за звітний період другий квартал 2010 року шляхом надання до податкового органу податкової декларації. Граничний строк сплати самостійного узгодженого зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за другий квартал 2010 року є 15 липня 2010 року. Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів зворотного боку облікової картки платника податків, відповідачем не було погашено самостійно визначених податкових зобовязань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, внаслідок чого, станом на 08 грудня 2010 року, за даними зворотного боку облікової картки платника податку, сума податкового боргу за звітний період другий квартал 2010 року складає 9814,75 грн. На день судового розгляду, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону N 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобовязання з орендної плати за землю, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування» загальнообовязкове державне пенсійне страхування», та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Артемівської обєднаної Державної податкової інспекції до Закритого акціонерного товариства «Керамік» про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 9814,75 грн. задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Керамік» (код ЄДРПОУ 32131492, адреса: 83003, м. Донецьк, вул. Антипова, 7-а) заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 9814,75 грн. (девять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 75 копійок) на р/р 33213807700015, код платежу 12020100, ЗКПО 34686516, банк одержувача ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, одержувач державний бюджет м. Артемівська.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.