Постанова № 13325042, 09.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2010 р. справа № 2а-23714/10/0570

11 год. 55 хв. вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк

зал судового засідання № 2

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кониченко О. М. при секретарі судового засідання Лазник І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом: Державного підприємства «Сніжнеантрацит»м. Сніжне

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Торезі

про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 24.09.2010 року № 0001991510/0

за участю

представників сторін:

від позивача:

від відповідача: Сулімов О.П. за довір.

Позивач, Державне підприємство «Сніжнеантрацит»м. Сніжне, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 24.09.2010 року № 0001991510/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.09.2010 року відповідачем було проведено перевірку ДП «Сніжнеантрацит»з питань своєчасної сплати узгоджених сум податкових зобовязань зі сплати за землю по терміну нарахування 30.08.2004 року, 01.10.2007 року. За результатами перевірки складено акт № 62715-03/31906124 від 20.09.2010 року та надіслане податкове повідомлення-рішення № 0001991510/0 від 24.09.20010 року про застосування штрафних санкцій у сумі 1456,94 грн. Позивач вважає дії відповідача необгрунтовними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства. Просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 24.09.2010 року № 0001991510/0.

Представник позивача надав через канцелярію суду клопотання, відповідно до якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить справу розглянути за відсутності його представника.

Представник відповідача у судовому засідання заперечував з тих самих підстав, що викладені у письмових заперечення на позов.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача встановив наступне.

Державне підприємство «Сніжнеантрацит»м. Сніжне є юридичною особою, 06.03.2002 року за № 0010217 зареєстроване Виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради, включене до ЄДРПОУ 31906124.

20.09.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Торезі було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати земельного податку по терміну нарахування 30.08.2007 року та 01.10.2007 року. За результатами перевірки складено акт № 627/15-0/31906124 від 20.09.2010 року, яким встановлено порушення ст. 17 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XІІ від 03 липня 1992 року зі змінами та доповненнями, платником несвоєчасно сплачено земельний податок по терміну нарахування 30.06.2007 року у розмірі 1456,93 грн. та по терміну 01.10.2007 рік у розмірі 1251,31 грн., по терміну нарахування 30.08.2010 рік у розмірі 1251,31 та не надано платіжне доручення установи банку на перерахування цього податку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001991510/0 від 24 вересня 2010 року про зобовязання сплатити штраф у розмірі 1459,94 грн. на підставі п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ за затримку на 110 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Як встановлено судом, підприємство платіжними дорученнями:

-№ 1994 від 30.04.2010 року сплатив 5000 грн. на реструктуризацію податкового боргу з податку за землю по Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»№ 2711-ІV від 26.06.2005 року, рішення про розстрочення податкового боргу № 5/24-014-10;

-№ 2302 від 13.09.2010 року сплатив 948,19 грн. на реструктуризацію податкового боргу з податку за землю по Закону України «№ 2711-ІV від 26.06.2005 року, рішення про розстрочення податкового боргу № 5/24-014-10;

-№ 2304 від 13.09.2010 року сплатив 506,97 грн. на реструктуризацію податкового боргу з податку за землю по Закону України «№ 2711-ІV від 26.06.2005 року, рішення про розстрочення податкового боргу № 5/24-014-10;

-№ 2303 від 13.09.2010 року сплатив 1237,84 грн. на реструктуризацію податкового боргу з податку за землю по Закону України «№ 2711-ІV від 26.06.2005 року, рішення про розстрочення податкового боргу № 5/24-014-10.

Позивач перерахував зазначеними платіжними документами поточні платежі з податкового боргу з податку за землю за розстрочкою відповідно до рішення № 5/24-014-10 про розстрочення податкового боргу, а не погашав податковий борг.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення строку затримки сплати податку за землю по розрахунку № 892 від 27.01.2007 року податкових зобовязань з податку за землю є платіжні доручення № 1994 від 30.04.2010 року, № 2302 від 13.09.2010 року, № 2304 від 13.09.2010 року, № 2303 від 13.09.2010 року.

З наведеного вбачається, що під час перевірки податковий орган враховував частину сум сплачених вищезазначеними платіжними дорученнями всього на суму 1775,86 грн.:

-по п/д № 1994 від 30.04.2010 року на суму 5000 грн. у розмірі 1264,17 грн. зараховано на погашення податкового боргу, що виник відповідно до податкового розрахунку земельного податку від 27.01.2007 року № 829;

-по п/д № 2302 від 13.09.2010 року на суму 948,19 грн. 32,62 грн. зараховано на погашення податкового боргу, що виник відповідно до податкового розрахунку земельного податку від 27.01.2007 року № 829;

-по п/ д № 2304 від 13.09.2010 року на суму 506,97 грн. 192,76 грн. зараховано на погашення податкового боргу, що виник відповідно до податкового розрахунку земельного податку від 27.01.2007 року № 829;

-по п/д № 2303 від 13.09.2010 року на суму 1237,84 грн. 1146,56 грн. зараховано на погашення податкового боргу, що виник відповідно до податкового розрахунку земельного податку від 27.01.2007 року № 829.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Правовою підставою розподілу сплачених за платіжними дорученнями сум став абзац 2 пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Таким чином, розподіл податковим органом сплаченої суми передбачається лише у випадку, коли платник податку сплачує податковий борг (або його частку) і не сплачує пеню, нараховану на такий податковий борг ( або його частку).

Згідно п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобовязання, це самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений законом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання, згідно п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З вищенаведеного вбачається, що позивач фактично сплатив поточні платежі з податку за землю за розстрочкою відповідно до рішення про розстрочення податкового боргу № 5/24-014-10 на підставі п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»від 23.06.2005 року № 2711-ІV, тому у Державної податкової інспекції у м. Торезі не було підстав для розподілу цієї суми в рахунок погашення пені, оскільки право на такий розподіл у податкового органу виникає лише у випадку, коли платник податків самостійно сплачує податковий борг (або його частку), не виділяючи у платіжному документі розмір пені, у результаті чого податковий орган складає податкові повідомлення про розподіл сплаченої суми.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на правомірність зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України № 2181-ІІІ, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладених обставин суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17, 18, 33-35, 45-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 103-107, 110, 111, 122-143, 151-154, 158, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Сніжнеантрацит»м. Сніжне до відповідача Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 24.09.2010 року № 0001991510/0 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 24.09.2010 року № 0001991510/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Сніжнеантрацит»м. Сніжне судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 09 грудня 2010 року в присутності представника відповідача.

Повний текст постанови складено та підписано 14 грудня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.