Ухвала суду № 13321142, 07.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2010 р.                               м. Київ                                        К-22861/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Рибченка А.О., Федорова М.О.

при секретарі Бадріашвілі К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Агропромислове об’єднання «Цукровик Полтавщини»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року

у справі №2а-46171/09/1670

за позовом Закритого акціонерного товариства «Агропромислове об’єднання «Цукровик Полтавщини»(надалі –ЗАТ «АПО «Цукровик Полтавщини»)

до Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (надалі –Миргородська ОДПІ Полтавської області)

за участю Прокуратури Полтавської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У липні 2009 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням доповнень до позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000012301/0 від 08.01.2009 року, №0000012301/1 від 11.02.2009 року, №0000012301/2 від 23.04.2009 року, №0000012301/3 від 20.07.2009 року, №0000073201/0 від 23.04.2009 року, №0000072301/1 від 02.06.2009 року, №0000072301/2 від 01.07.2009 року, №0000072301/3 від 20.07.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання зі сплати штрафних санкцій в сумі 29835719,20 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи і є безпідставними, оскільки станом на 05.09.2008 року –день анулювання реєстрації ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини», в його обліку товарні залишки та основні фонди не знаходилися, що, між іншим, констатовано в акті перевірки, а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000012301/0 від 08.01.2009 року, №0000012301/1 від 11.02.2009 року, №0000012301/2 від 23.04.2009 року, №0000012301/3 від 20.07.2009 року, №0000073201/0 від 23.04.2009 року, №0000072301/1 від 02.06.2009 року, №0000072301/2 від 01.07.2009 року, №0000072301/3 від 20.07.2009 року; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, що на час здійснення анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість (надалі –ПДВ) ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини»у його облік не знаходились залишки товарно-матеріальних цінностей та основні засоби. Позивач був створений шляхом перетворення ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини»та не відповідає за порушення останнім процедури анулювання свідоцтва ПДВ. Також, судом першої інстанції при постановленні рішення було враховано рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2009 року, яким було визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини», оформлене протоколом №1 від 08.04.2008 року про реорганізацію підприємства у ЗАТ «АПО «Цукровик Полтавщини»та скасування державної реєстрації. Отже, суд першої інстанції дійшов до висновку, що прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими донараховано податкове зобов’язання з ПДВ та застосовані штрафні санкції до ЗАТ «АО «Цукровик Полтавщини»здійснено не до того суб’єкта, який повинен відповідати за порушення законодавства, а тому є безпідставними.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, що до позивача перейшли всі права та обов’язки ТОВ «АО «Цукровик Полтавщини». Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що на час проведення перевірки –з 26.11.2008 року по 16.12.2008 року, та вчинення порушення позивачем, 03.09.2008 року –05.09.2008 року, враховано рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2009 року не існувало, тому підстав для його врахування відповідачем під час ухвалення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не було.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції ЗАТ «АПО «Цукровик Полтавщини»звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року та просить залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом апеляційної інстанції надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року –без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена позапланова виїзна перевірка ЗАТ «АПО «Цукровик Полтавщини»по питанню правильності відображення в податковому обліку ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини»операцій по передачі залишків товарно-матеріальних цінностей та основних фондів до ЗАТ «АПО Цукровик Полтавщини»за період з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року, про що складено акт №141/23-118/30811110 від 23.12.2008 року.

В ході проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ в вересні 2008 року на загальну суму 59671438,30грн.

За наслідками проведено перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 08.01.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з ПДВ у розмірі 83540023,62грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –23868575,32грн.

За наслідками адміністративного узгодження податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0000012301/1 від 11.02.2009 року, №0000012301/2 від 23.04.2009 року, №0000012301/3 від 20.07.2009 року, якими позивачу визначено податкове зобов’язання з ПДВ у розмірі 83540023,62грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –23868575,32грн. та податкові повідомлення-рішення №0000073201/0 від 23.04.2009 року, №0000072301/1 від 02.06.2009 року, №0000072301/2 від 01.07.2009 року, №0000072301/3 від 20.07.2009 року, якими позивачу щодо позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 29835719,20грн.

Як вбачається з акту перевірки, Шишацьким відділенням Миргородської ОДПІ Полтавської області, на підставі заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ, 05.09.2008 року було прийнято рішення від про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини». В подальшому, 08.09.2008 року було зареєстровано, як платника ПДВ ЗАТ «АПО Цукровик Полтавщини», відповідно до свідоцтва №100138413 від 10.09.2008 року.

У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарі залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Відповідно до акту перевірки, податковим органом встановлено, що станом на 02.09.2008 року, останній день існування в ЄДР ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини», у підприємства, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахункам 10,11,12.13,15,20,22,25,26,28 обліковувались залишки товарно-матеріальних цінностей та основні засоби (залишкова вартість) на суму 298357191,30грн., станом на 03.09.2008 року аналогічні залишки товарно-матеріальних цінностей знаходились на обліку ЗАТ «АПО Цукровик Полтавщини».

Отже, на підставі вищевикладеного, податковий орган дійшов до висновку, що в порушення п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», у період, коли була припинена юридична особа ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини»та анульоване свідоцтво платника ПДВ, відповідно 3 та 5 вересня 2008 року, товариством не визнано умовний продаж вище перелічених товарів та основних фондів і, відповідно, не збільшено суму своїх податкових зобов’язань за вересень 2008 року та суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 59671438,30грн.

Під час розгляду справи, суд першої інстанції дійшов до висновку, що на ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини», реєстрація платника ПДВ якого була анульована у встановленому чинним на момент проведення анулювання законодавством порядку, поширювались вимоги п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що станом на 05.09.2008 року, коли було анульовано реєстрацію ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини»як платника ПДВ, у товариства не обліковувались залишки товарно-матеріальних цінностей та основні засоби на суму 298357191,30грн., оскільки з 03.09.2008 року знаходились на обліку ЗАТ «АПО Цукровик Полтавщини», що підтверджується актом перевірки та наданими суду позивачем, під час розгляду справи, оборотно-сальдовими відомостями ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини»та ЗАТ «АПО Цукровик Полтавщини».

Вимоги п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо визнання умовного продажу товарних залишків або основних фондів, встановлені для платника податків у яких саме на день анулювання реєстрації знаходяться на обліку товарні залишки або основні фонди.

Крім того, обов’язок визнати умовний продаж товарів, які знаходяться на обліку у платника ПДВ на день анулювання реєстрації, виникає у платника ПДВ лише у разі віднесення сум ПДВ з таких товарів до податкового кредиту.

В касаційній скарзі позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції при постановленні рішення не було з’ясовано стосовно яких саме товарних залишків та/або основних фондів був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах.

Натомість судом першої інстанції було зазначено, що при проведенні перевірки податковим органом не було досліджено та не було встановлено, що ТОВ «АПО «Цукровик Полтавщини»було нараховано податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах саме стосовно товарних залишків на суму 298357191,30грн.

Крім того, з моменту реєстрації платником ПДВ ЗАТ «АПО Цукровик Полтавщини»товариство має право визначати податкові зобов’язання та формувати податковий кредит за результатами своєї господарської діяльності. Чинним законодавством не передбачено можливість відображення податкового кредиту за отриманими активами для новоствореного підприємства.

У касаційній скарзі позивач також вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано лист ДПА України №2647/6/16-1515 від 16.03.2009 року. який є узагальнюючим роз’ясненням та в якому зазначено, що на момент анулювання реєстрації в зв’язку з припиненням юридичної особи в результаті реорганізації (ліквідації) товарні залишки або основні фонди в особи, реєстрація якої анулюється, в повному обсязі передаються новоствореній юридичній особі-правонаступнику і на момент анулювання реєстрації платника податку на додану вартість об’єкт для застосування вимог останнього абзацу пункту 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»(товарні залишки або основні фонди) відсутній. Аналогічні роз’яснення надала ДПА України, зокрема, в листах від 06.02.2007 року №2229/7/16-1517-9, від 13.10.2006 року №19069/7/16-1517-26, від 04.08.2006 року №8571/6/15-0316.

Відповідно до п.п.«д» п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не може бути притягнутий до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз’яснення (за відсутності податкових роз’яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз’яснення.

Крім того, відповідно до п.п.4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України висловила правову позицію щодо застосування вказаної норми права, зокрема, у постанові від 11 травня 2010 року у справі №10/66 за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Також, слід зазначити, що у матеріалах справи міститься рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2009 року по справі №20/82, яким визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини», оформлене протоколом №1 від 08.04.2008 року, зокрема щодо реорганізації ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини»шляхом перетворення у закрите акціонерне товариство, відмінено державну реєстрацію припинення ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини», проведену державним реєстратором Шишацької районної державної адміністрації шляхом внесення відповідного запису до ЄДР 03.09.2008 року за номером №15831120016000004.

Отже, відповідно до витягів з ЄДР (а.с.110-112), станом на 08.10.2009 року в ЄДР містяться ТОВ «АПО Цукровик Полтавщини», який має ідентифікаційний код –30811110 та ЗАТ «АПО Цукровик Полтавщини», який також має ідентифікаційний код –30811110.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, вона була проведена згідно п.5 ч.6 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до вищевказаної норми права, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

В ході розгляду справи, відповідачем не було надано документів щодо обґрунтування підстав проведення позапланової перевірки позивача.

Згідно п.1, п.2, п.3, п.4, п.5, п.6, п.7 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судова колегія касаційної інстанції встановила, що при вирішенні спору судом першої інстанції вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в ході її розгляду судом апеляційної інстанції нових обґрунтувань своїх заперечень відповідач не надавав, а суд другої інстанції не досліджував.

Згідно ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Агропромислове об’єднання «Цукровик Полтавщини»- задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року скасувати та залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.