Ухвала суду № 13320964, 14.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 року м. КиївК-11381/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (далі-ДПІ в Нижньогірському районі АРК, відповідач) на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року по справі №2-19/17759-2006А за позовом Редакції Нижньогірської районної газети «Нижньогірє»(далі-позивач) до ДПІ в Нижньогірському районі АРК про визнання протиправним та скасування рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року по справі №2-19/17759-2006А, позовні вимоги Редакції Нижньогірської районної газети «Нижньогірє»задоволено, визнано протиправним та скасувати рішення ДПІ в Нижньогірському районі АРК №0000812301/0 від 16.10.2006.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції виходили з того, що відповідач не є підприємством торгівлі і громадського харчування, а факт надання ним послуг з продажу було оформлено прибутковими касовими ордерами в касі підприємства.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою в якій просив скасувати судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема: п.1 ст. 3, п.2 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту перевірки №614/23-01/02473814 від 12.10.2006 року, складеного за результатами планової, документальної перевірки дотримання податкового і валютного законодавства Редакцією Нижньогірської районної газети «Нижньогірє» з 01.07.2003 по 01.07.2006, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000812301/0 від 16.10.2006 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 23900,00грн.

Зі змісту акту перевірки №614/23-01/02473814 від 12.10.2006 року вбачається, що позивачем в порушення п.1 ст. 3, п.2 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг»(далі-Закон №1776) не було проведено розрахункові операції через регістри розрахункових операцій з продажу товарно-матеріальних цінностей не власного виробництва, зокрема операції: продажу 1 грудня 2005 року пшениці за 4.500грн. (яка була придбана позивачем 14 липня 2005 року за 4.500грн.), 31 березня 2006 року компютерного стільця за 280грн.

Факт проведення зазначених операцій позивачем не оспорюється та підтверджується письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №1776 реєстратори розрахункових операцій застосовуються юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно пункту 1 ст. 9 Закону №1776 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»під торговельною діяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Згідно пункту 2 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.19995 №108, торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Судами було встановлено, що продаж товарів позивачем не мав систематичного характеру, був здійснений без мети отримання прибутку (продаж було здійснено за ціною купівлі), складання договорів продажу товарів не були ініціативою та самостійною діяльністю позивача. Операції щодо здійснення продажу були оформлені в касі підприємства прибутковими касовими ордерами.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про визнання протиправним рішення ДПІ в Нижньогірському районі АРК №0000812301/0 від 16.10.2006 задоволені судами правомірно.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, суд касаційної інстанції вважає ухвалені у справі рішення законними і обґрунтованими, а зазначену позицію відповідача помилковою. Відповідно постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2007 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року скасуванню не підлягають як такі, що винесені при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 210, 222, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Г.К. Голубєва

___ О.В. Карась

___ А.О. Рибченко

___ М.О. Федоров

Суддя Т.М. Шипуліна