Ухвала суду № 13320894, 14.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 року м. КиївК-11617/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Індустрія»на постанову Господарського суду м. Севастополя від 02.04.2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року по справі №20-12/297 за позовом ТОВ «Опт-Індустрія»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги ТОВ «Опт-Індустрія»до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000568151/0 від 07.11.2006 про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 2200,00 грн.

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 02.04.2007 року у справі №20-12/297, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що податковим органом правомірно прийнято рішення про застосування до позивача штрафу у розмірі 10% за затримку сплати податку на прибуток, оскільки позивач затримав сплату узгодженої суми податкового зобовязання на строк менше 30 календарних днів та зазначений факт підтверджено матеріалами справи.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: п.п.17.1.7 п.17.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними і цільовими фондами», п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Опт-Індустрія»звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Севастополя від 02.04.2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.09.2008 касаційну скаргу ТОВ «Опт-Індустрія» прийнято судом до розгляду та відкрито касаційне провадження.

Перевіривши за матеріалами справи, наведені у скаргах доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі акту перевірки №19709/10/151/24696590 від 31.10.2006 року, складеного за результатами перевірки своєчасності оплати суми узгодженого податкового зобовязання позивача по податку на прибуток за 2003 рік, було винесено податкове повідомлення-рішення №000568151/0 від 07.11.2006 про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 2200,00 грн.

Зі змісту акту перевірки №19709/10/151/24696590 від 31.10.2006 року вбачається, що за наслідками проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі-Закон №283/97-ВР) та п.п.5.3.1 п.5 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними і цільовими фондами»(далі-Закон №2181-ІІІ), оскільки платіжне доручення на оплату податку на прибуток за 2003 рік по терміну 19.02.2004 до установи банку не представлено, що призвело до утворення недоїмки станом на 19.02.2004 в сумі 22000,00грн. Сплата податку на прибуток за 2003 рік проведена 23.02.2004 шляхом переміщення грошових коштів з іншого бюджетного рахунку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

В силу пункту 1.2 ст. 1 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. А відповідно строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п. 5.3 ст. 5 наведеного Закону, де пп. 5.3.1 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету.

Згідно частини 2 статті 8 Бюджетного кодексу України, з метою досягнення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків та для забезпечення взаємозвязку між функціональними призначеннями і економічним характером видатків бюджету Міністр фінансів України затверджує бюджетну класифікацію, а також зміни до неї та інформує пре це в обовязковому порядку Верховну Раду України.

Бюджетна класифікація єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів (п. 3 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Бюджетного кодексу України - доходи бюджету класифікуються за такими розділами: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти.

Згідно підпункту 2.3 пункту 2 Порядку виконання державного бюджету по доходах затвердженого Наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 №13 рахунки для зарахування платежів відкриваються на балансі обласних управлінь Державної казначейства. Зазначені рахунки відкриваються відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства України, затверджених наказом Державного казначейства Україні від 28 листопада 2000 року №119.

Платники податків сплачують платежі до бюджету через установи банків, у яких обслуговуються. Банк платника перераховує грошові кошти через СЕП НБУ на рахунки, відкриті в обласному управлінні Державного казначейства України в розрізі районів та кодів бюджетної класифікації доходів (п.п. 2.4 п. 2 Порядку).

Платіжне доручення розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача (п. 4 розділу 1 Інструкції про безготівкові розрахунки у Україні в національній валюті, затвердженої ухвалою Правління Національного банку України від 29.03.2001 № 135).

Відповідно до пункту 1 розділу з Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, платіжне доручення оформляється платником за формою додатка 2 до цієї Інструкції згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається в банк, що обслуговує його, не менше ніж у двох примірниках.

Згідно підпункту 30.1 статті30 Закону України «Про платіжні системи і перекази грошових коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Таким чином, перерахування грошових коштів до відповідного бюджету здійснюється відповідно до бюджетної класифікації, тобто переказ по конкретному податку повинен здійснюватися на конкретний аналітичний рахунок на відповідний бюджетний рік, що встановлюється Законом України „Про Державний бюджет на відповідний рік»

Судами встановлено, що грошові кошти у розмірі 22000,00грн., помилково перераховані позивачем на рахунок №3111709800007 податок на дивіденди, були перекинуті на рахунок №31119007800007 податок на прибуток згідно листа позивача від 20.02.2004 за №55. В результаті чого узгоджене податкове зобовязання по податку на прибуток було сплачено до бюджету з порушенням термінів, встановлених для оплати податку на прибуток, а саме з запізненням на 4 дні.

Підпунктом. 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними і державними цільовими фондами" передбачається, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на викладене, визначення позивачеві податковим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за несвоєчасну сплату узгодженого зобовязання по податку на прибуток є правомірним.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, суд касаційної інстанції вважає ухвалені у справі рішення законними і обґрунтованими, а зазначену позицію позивача помилковою. Відповідно постанова Господарського суду м. Севастополя від 02.04.2007 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року скасуванню не підлягають як такі, що винесені при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Індустрія»залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Севастополя від 02.04.2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Г.К. Голубєва

___ О.В. Карась

___ А.О. Рибченко

___ М.О. Федоров

Суддя Т.М. Шипуліна