Ухвала суду № 13320846, 25.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2010 р.                               м. Київ                                        К-14730/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

при секретарі                     Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2008 у справі №2-24/17327-2007А Господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом закритого акціонерного товариства «Санаторій Карасан»

до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2008, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті від 15.08.2007 № 0007642301/0, від 10.09.2007 № 0007642301/1, від 20.11.2007 № 0007642301/2 про зменшення ЗАТ «Санаторій «Карасан»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 316666,00 грн.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій вмотивований тим, що перераховані позивачем на рахунок ТОВ «Кронос»грошові кошти в оплату будівельних робіт за згодою сторін зараховані в рахунок оплати робіт по внутрішньому оснащенню реконструйованого об’єкта, яке супроводжувалось придбанням товарів, на поставку яких постачальником виписані позивачу податкові накладні, що узгоджується з нормами Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі –Закон № 168/97-ВР).

В касаційних скаргах ДПІ у м. Алушті просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у м. Алушті проведена планова виїзна комплексна документальна перевірка ЗАТ «Санаторій «Карасан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.03.2007, за результатами якої складений акт перевірки від 06.08.2007 № 1047/23/02650682 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.08.2007 № 0007642301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006 року на 158333,00 грн., за грудень 2006 року на 150000,00 грн. та за січень 2007 року на 8333,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги товариства залишені без задоволення, рішення –без змін, прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.09.2007 № 0007642301/1, від 20.11.2007 № 0007642301/2.

Згідно з актом перевірки ЗАТ «Санаторій «Карасан»порушені підпункти 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункт 7.4.1 пункту 7.4, підпункт 7.5.1 пункту 7.5, підпунктів 7.7.1, 7.7.7 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, оскільки номенклатура поставки товарів, вказаних в податкових накладних, не відповідає призначенню платежу у банківських виписках; оприбуткування та відображення придбаного товару в бухгалтерському обліку товариства не здійснена, а відтак включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Кронос», є незаконним..

Суд встановив, що ЗАТ «Санаторій «Карасан» придбав у ТОВ «Кронос»товари (меблі, постільну білизну, картини, люстри, посуд, тощо). Перераховані позивачем на рахунок ТОВ «Кронос»грошові кошти в оплату будівельних робіт відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ «Кронос» договору від 17.08.2004 № 27/1 та додаткової угоди від 01.06.2006 за згодою сторін зараховані в рахунок оплати робіт по внутрішньому оснащенню кліматопавільйону підвищеної комфортності, щодо будівництва якого внаслідок реконструкції бальнелогічної лікарні був укладений вказаний договір.

Відповідно до пункту 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Абзацом 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 30.11.2006 № 398-V, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (абзац 1 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (абзац 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР у редакції Закону України від 30.11.2006 № 398-V податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), зокрема, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на приписи наведених норм Закону № 168/97-Вр при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006 року на 158333,00 грн., за грудень 2006 року на 150000,00 грн., за січень 2007 року на 8333,00 грн., не знайшли підтвердження в судовому процесі

Суд, задовольняючи позов, правильно виходив з того, що оплата придбаного товару та зміна призначення платежу у банківських виписках за згодою сторін є правомірною, а факт відсутності оприбуткування придбаного товару на момент проведення перевірки обумовлений тим, що акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта затверджений 03.08.2007. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей на підприємстві станом на 15.11.2007 підтвердила наявність товарно-матеріальних цінностей, на поставку яких позивачу ТОВ «Кронос» виписав податкові накладні.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2008, постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2008 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко