Ухвала суду № 13320652, 07.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2010 р.                               м. Київ                                        К-57498/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача          Федорова М.О.

суддів:                    Голубєвої Г.К.

                                                            Костенка М.І.

                    Маринчак Н.Є.

                    Рибченка А.О.

секретар судового засідання          Горбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 07.12.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Електрометалургічний завод „Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна” на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009

у справі № 11/589/08-АП

за позовом           Відкритого акціонерного товариства „Електрометалургічний завод „Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна”

до          Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

за участю: Прокуратури запорізької області

про          скасування податкових повідомлень –рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Електрометалургічний завод „Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000030801/0 від 18.01.2008, № 0000030801/1 від 27.03.2008, № 0000030801/2 від 28.05.2008, № 0000030801/3 від 06.08.2008, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 645437 грн., а також застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 322718,50 грн., скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000020801/0 від 18.01.2008, № 0000020801/1 від 27.03.2008, № 0000020801/2 від 28.05.2008, № 0000020801/3 від 06.08.2008, якими позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 360616, 50 грн., у т.ч. 240411,00 грн. основного платежу та 120205, 50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.01.2008 позов задоволений повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000030801/0 від 18.01.2008, № 0000030801/1 від 27.03.2008, № 0000030801/2 від 28.05.2008, № 0000030801/3 від 06.08.2008, № 0000020801/0 від 18.01.2008, № 0000020801/1 від 27.03.2008, № 0000020801/2 від 28.05.2008, № 0000020801/3 від 06.08.2008.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 постанову господарського суду Запорізької області від 12.01.2008 скасовано, у задоволенні позову відмовити.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009, а постанову господарського суду Запорізької області від 12.01.2008 залишити без змін.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю „Енергохолдинг” за період: вересень - грудень 2003 року та 2004 - 2006 рік та складено акт № 19/08-01/00186536 від 10.01.2008.

Перевіркою встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ „Енергохолдинг” за період: з листопада 2003 року по січень 2005 року згідно договору № 01-12-03/1216Д/03 від 20.11.2003 та договору № 02-10-04/06291004734 від 28.09.2004.

Також, правові відносини між позивачем та ТОВ „Енергохолдинг” здійснено у грудні 2003 року, у 2004 році та у 2005 році

Перевіркою встановлено завищення бюджетного відшкодування за перевіряємий період у розмірі 3278430, 04 грн. та занижено податок на додану вартість за лютий 2004 року, травень 2005 року у розмірі 1001219,79 грн., а також завищено суму податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання природного газу у ТОВ „Енергохолдинг” у розмірі 4279649,83 грн.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ „Енергохолдинг” поставлено природний газ позивачу та виписані податкові накладні.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображені у книгах придбання за відповідні періоди, фактичне відвантаження природного газу підтверджується актами прийому-передачі.

Разом по операціям з ТОВ „Енергохолдинг” позивачем включено ПДВ до складу податкового кредиту на суму 4279649, 83 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 визнано недійсними установчі документи ТОВ „Енергохолдинг”, а саме: Статут - у зв’язку із внесенням до нього завідомо неправдивих відомостей про склад його учасників, з дати державної реєстрації 25.09.2003, запис державної реєстрації товариства через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які неможливо усунути, тієї ж дати його державної реєстрації, реєстрацію даного товариства платником податку на додану вартість, свідоцтво № 02385599 від 29.09.2003, реєстрацію товариства як платника податків з дати його реєстрації в податковому органі з 26.09.2003 та припинено юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю „Енергохолдинг”.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000030801/0 від 18.01.2008, № 0000030801/1 від 27.03.2008, № 0000030801/2 від 28.05.2008, № 0000030801/3 від 06.08.2008, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 645437 грн., а також застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 322718,50 грн.; податкові повідомлення-рішення № 0000020801/0 від 18.01.2008, № 0000020801/1 від 27.03.2008, № 0000020801/2 від 28.05.2008, № 0000020801/3 від 06.08.2008, якими позивачеві визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 360616,50 грн., у т.ч. 240411,00 грн. основного платежу та 120205,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки № 19/08-01/00186536 від 10.01.2008, яким встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Вказане порушення полягало у включенні позивачем до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ у сумі 4 279 649,83 грн. по операціях з придбання у ТОВ „Енергохолдинг” природного газу, на підставі, недійсних податкових накладних.

Оскільки установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ „Енергохолдинг” визнані недійсними Камінь-Каширським районним судом Волинської області.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

-          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; -          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податковою кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними та іншими документами, передбаченими вищезазначеним підпунктом, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Оформлення податкової накладної здійснюється відповідно до пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість”, яка містить вимоги щодо заповнення реквізитів податкової накладної та покладає обов’язок з надання покупцю податкової накладної на продавця. Податкова накладна складається продавцем у момент виникнення у нього податкового зобов’язання.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, безспірно позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відповідач приймаючи податкове повідомлення-рішення, виходив з того, що рішенням суду визнано недійсними установчі документи ТОВ „Енергохолдинг”, після здійснення господарських операцій, з якими Закон пов’язує право на оформлення податкових накладних.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з частинами 2, 4 статті 72 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Тобто, відповідачем повинні бути надані відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарської операції між позивачем та ТОВ „Енергохолдинг”.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач таких доказів не надав.

У разі підтвердження доводів ДПІ про відсутність господарської операції, визначення податкового кредиту було б безпідставним і ПДВ не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Таким чином, скарга ДПІ підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення –скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не позбавляють правового значення виданих за господарськими операціями податкових накладних.

          З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Електрометалургічний завод „Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна” слід задовольнити частково, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 у справі № 11/589/08-АП скасувати, а постанову господарського суду Запорізької області від 12.01.2008 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Електрометалургічний завод „Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна” задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 у справі № 11/589/08-АП скасувати.

Постанову господарського суду Запорізької області від 12.01.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

М.Є. Маринчак

М.І. Костенко

А.О.Рибченко