Ухвала суду № 13320646, 14.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" грудня 2010 р.                               м. Київ                                        К-59347/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Федорова М.О.

суддів:                    Голубєвої Г.К.

                                                            Карася О.В.

                    Рибченка А.О.

                    Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання          Горбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 14.12.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову господарського суду м. Києва від 07.07.2008 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009

у справі № 11/290-А

за позовом           Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

до          Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про          визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000431650/0 від 14.06.2006.

Постановою господарського суду м. Києва від 07.07.2008 позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009 постанову господарського суду м. Києва від 07.07.2008 постанову господарського суду м. Києва від 07.07.2008 змінено, викладено резолютивну частину рішення: визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києва по роботі з великими платниками податків №0000431650/0 від 14.06.2006, в іншій частині постанову господарського суду м. Києва від 07.07.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 07.07.2008 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009, ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами попередніх інстанцій апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003 по 31.12.2005 та складено акт № 344/16-50/30167066 від 31.05.2006.

За результатами перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000431650/0 від 14.06.2006, яким за порушення п.п. 5.9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначена сума податкового зобов’язання, яка становить суму в розмірі 440080 грн.

Основним постачальником ДП „Укрнафтогазкомплект” НАК „Нафтогаз України” трубної продукції в періоді, що перевірявся була Корпорація „Науково-виробнича інвестиційна група „Інтерпайп”.

Згідно договору умови поставки встановлюються відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС - 2000. Поставка узгодженої партії продукції здійснюється на умовах СРТ пункт призначення на території України, який вказаний в рознарядці.

З матеріалів справи вбачається, що до перевірки надано договір №555-04 на поставку продукції матеріально-технічного призначення, укладений в м. Києві 20.12.2004, згідно якого Корпорація НВІГ „Інтерпайп” (Постачальник) зобов’язується поставити ДП „Укрнафтогазкомплект” (Покупець) продукцію матеріально-технічного призначення, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених в договорі.

Найменування, асортимент (номенклатура), кількість продукції вказуються в специфікаціях, які складаються до даного договору і є його невід’ємними частинами.

Ціна продукції, вказана в специфікаціях, сформована згідно умовам постачання ”Р.С.А., станція Нижньодніпровськ, Новомосковськ-Дніпровський, Никополь, Самаровка, Придніпровської залізниці” та не містить витрат на транспортування до пункту призначення, вартість яких покупець сплачує додатково на підставі рахунків Постачальника.

Згідно договору умови поставки встановлюються відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2000.

Поставка узгодженої партії продукції здійснюється на умовах СРТ пункт призначення на території України, який вказаний в рознарядці.

Відвантаження продукції здійснюється Постачальником на підставі рознарядок, які надаються Покупцем. У рознарядках вказуються реквізити вантажоотримувача та обсяг узгодженої до поставки партії продукції.

Датою поставки продукції вважається дата здачі продукції органу транспорту (перевізнику).

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення яких включаються до складу валових витрат.

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку-покупцем, до приросту запасів не включаються.

В II кварталі 2005 року ДП „Укрнафтогазкомплект” НАК „Нафтогаз України” здійснено попередню оплату по договору №555-04 від 20.12.2004 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Корпорації НВІГ „Інтерпайп” в сумі 9830294,24 грн., яка обліковувалась станом на 01.07.2005 р. на балансовому рахунку 371 ”Аванси видані”.

З матеріалів справи вбачається та встановлено перевіркою відповідача, дата оприбуткування не відповідає даті, зазначеній в видаткових накладних, податкових накладних, виписаних Корпорацією НВІГ „Інтерпайп” та в квитанціях, виписаних залізницею.

Фактичне оприбуткування продукції на балансовому рахунку 281 ”Товари” та списання продукції з рахунку 281 в зв’язку з продажем продукції здійснено ДП „Укрнафтогазкомплект” НАК „Нафтогаз України” в липні 2005 року, фактичного оприбуткування продукції на балансовому рахунку 281 ”Товари” ДП „Укрнафтогазкомплект” НАК „Нафтогаз України” та списання продукції з рахунку 281 здійснено за товарними (податковими) накладними від 05.06.2005 по 19.06.2005 фактично 01.07.2005 по 07.07.2005.

Пунктом 9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997, визначено, що у разі коли балансова вартість запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному період.

Судами попередніх інстанцій не дано обґрунтовану оцінку доводам скаржника, стосовно того, що відвантажену продукцію Корпорацією НВІГ „Інтерпайп” в II кварталі 2005 року (червень), оприбутковано підприємством в III кварталі 2005 року (липень), що привело до заниження залишку товару, що обліковується на балансі станом на 01.07.2005, на 4400994,98 грн.

Оскільки судами попередніх інстанцій не повно з’ясовано обставини, що призвело до неправильного вирішення спору і вплинуло на встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

          З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків слід задовольнити частково, постанову господарського суду м. Києва від 07.07.2008 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009 у справі № 11/290-А скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.

Постанову господарського суду м. Києва від 07.07.2008 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009 у справі № 11/290-А скасувати.

Справу № 11/290-А направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко

Т.М. Шипуліна