Постанова № 13319837, 01.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2010 р.                               м. Київ                                        К-15997/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

за участю: секретаря Андрюхіної І.М.

представників:

позивача: Сергєєвої Т.В., Анісімової К.О.

відповідача: Карпенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010

у справі №6/587

за позовом Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

                                                   ВСТАНОВИВ:                                                  

Постановою Окружного адміністративного суду України від 11.12.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010, в задоволенні позову ДП «Укрнафтогазкомплект»НАК «Нафтогаз України»відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2007, за результатами якої складено акт від 30.05.2008 №326/41-20-30167066.

За висновками акта перевірки позивачем до складу валових доходів відповідно до п.1.25, пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»було включено кредиторську заборгованість, яка не була витребувана кредитором ні в претензійному, ні в позовному порядку, та строк позовної давності якої закінчився в періоді, який перевірявся, в сумі 5843141,21 грн., що відображено в Декларації з податку на прибуток по рядку 01.6 «Інші доходи»в 2006 році в сумі 829448,34 грн. в 2007 році –5013692,87 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2008 №0001284120/0, яким донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 259203,00 грн., у т.ч. основний платіж 172802,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 86401,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Техкомресурс»(постачальник) був укладених договір №02/174 від 17.04.2001, предметом якого була поставка продукції технічного призначення. 27.12.2001 між позивачем (боржник), ТОВ «Техкомресурс»(кредитор) та ТОВ «Укргаззбут»(поручитель) укладений договір поруки щодо зобов’язань поручителя перед кредитором за належне виконання боржником своїх зобов’язань по проведенню розрахунків за договором поставки.

Постачальником була здійснена поставка продукції технічного призначення, однак розрахунки між позивачем та ТОВ «Техкомресурс»проведені не в повному обсязі. Протоколом засідання постійно діючої комісії по списанню дебіторської та кредиторської заборгованості ДП «Укрнафтогазкомплект»від 28.04.2006 №17-к, кредиторська заборгованість перед ТОВ «Укргаззбут»була списана, у зв’язку з закінченням строку позовної давності та за відсутності вимоги щодо погашення заборгованості.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що, якщо боржник не розрахувався за отримані товари, сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою в силу пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Заборгованість за товари, відвантажені за договором поставки набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, підпадає під дію пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вважається доходом з інших джерел і оподатковується в загальному порядку.

Якщо сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, вона на підставі п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включається до складу валових доходів, при цьому такий платник податку повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесені витрати відповідно до п.5.1 ст.5 цього Закону.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія не погоджується, виходячи з такого.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий дохід включає, зокрема, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді (пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до безповоротної фінансової допомоги належать суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8.

Пунктом 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлені правила ведення податкового обліку, передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач за договором поставки отримав у ТОВ «Техкомресурс»продукцію технічного призначення, вартість якої на підставі п. 11.2 ст. 11, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»була віднесена до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша подія (отримання товарів), що відповідає вимогам закону.

Нестягнута після закінчення строків позовної давності кредиторська заборгованість була списана позивачем та відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включена ним до складу валового доходу підприємства у звітному періоді, у якому відбулося таке списання, що підтверджується податковими деклараціями позивача за 2 та 3 квартали 2006 року, 1 та 4 квартали 2007 року, та не заперечується відповідачем.

Таким чином, позивач, відобразивши у деклараціях з податку на прибуток у рядку 01.6 доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги по заборгованості, за якою минув строк позовної давності, у податкових періодах у яких відбулося її списання, виконав вимоги закону.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачена норма, яка б зобов'язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суму вартості отриманих товарів, періоду в якому сформовані валові витрати по першій з подій (оприбуткування товару), у разі несплати вартості цих товарів у межах строку позовної давності та віднесення в подальшому такої кредиторської заборгованості до складу валового доходу відповідно до вимог п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону.

Згідно зі статтею 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи, що обставини справи встановлені повно і правильно, але їм дана неправильна юридична оцінка внаслідок неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, судова колегія доходить висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 скасувати. Ухвалити нове рішення.

          Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків №0001284120/0 від 09.06.2008 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 259203,00 грн., у тому числі 172802,00 грн. основного платежу та 86401,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.І.Степашко