Ухвала суду № 13319684, 30.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2010 року                               м. Київ                              К-28121/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Голубєвої Г.К.

                    Карася О.В.

                    Костенка М.І.

                    Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.01.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010

у справі          № 2а-10768/09/8/0170

за позовом          Комунального підприємства с. Геройське

до          Сакської об’єднаної державної податкової інспекції

про                    визнання недійсними податкових повідомлень –рішень

ВСТАНОВИВ:

          Комунальне підприємство с. Геройське звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сакської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень.

          Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.01.2010 позовні вимоги Комунального підприємства с. Геройське задоволено частково, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001971502/0 від 25.12.2008 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 238, 82 грн., визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000461502/0 від 25.02.2009, № 0001091502/0 від 12.05.2009, в іншій частині відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.01.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010, ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено кілька невиїзних документальних перевірок дотримання вимог податкового законодавства позивача з питання своєчасності сплати податку на додану вартість та складено акти № 1880/15-02/30688897 від 12.12.2008, № 230/15-02/30688897 від 23.02.2009.

Перевіркою встановлено, що податкове зобов’язання з ПДВ за липень 2008 року сплачувалось позивачем з порушенням граничних строків сплати по акту інвентаризації № II 1919422 від 30.10.2008 в сумі 296, 89 грн. з порушенням терміну сплати на 59 днів, платіжним дорученням від 26.11.2008 в сумі 2297, 18 грн. з порушенням терміну сплати на 86 днів, платежі ним дорученням № 175 від 23.12.2008 в сумі 1720, 58 грн. з порушенням сплати на 113 днів та № 10 від 28.01.2009 в сумі 2209, 36 грн. з порушенням терміну сплати на 149 днів.

За результатами перевірок відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001971502/0 від 25.12.2008, застосовано штрафні санкції в розмірі 20% у сумі 518, 82 грн., № 0000461502/0 від 25.02.2009, застосовано штрафні санкції в розмірі 50% у сумі 1964, 97 грн., № 0001091502/0 від 19.05.2009, застосовано штрафні санкції в розмірі 50% у сумі 1774, 50 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, позивачем платіжним дорученням № 175 від 23.12.2008 сплачено податкове зобов’язання з ПДВ за листопад 2008 року, якими податкове зобов’язання за серпень 2008 року позивачем сплачено в повному обсязі вчасно.

Також судами встановлено, що платіжним дорученням № 24 від 26.02.2009 позивачем було сплачено податкове зобов’язання з ПДВ за січень 2009 року, платіжним дорученням № 36 від 30.03.2009 за лютий 2009 року, а № 45 від 29.04.2009 за березень 2009 року, а вказані платіжні доручення не можуть бути доказом сплати ПДВ за серпень 2008 року.

Як на підставу здійснення відповідачем самостійного перерозподілу (зарахування) сплачених позивачем сум у погашення податкового боргу за інші податкові періоди ніж ті, що визначив платник у платіжних документах, податковий орган, посилається на п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. У будь-якому випадку ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно у відповідності до вищенаведених вимог Законів України спрямував власні кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, або іншими законами з питань оподаткування.

Натомість до визначеної законом компетенції податкового органу відноситься здійснення самостійних заходів з погашення податкового боргу платника податків шляхом вчинення безпосередньо податковим органом як органом стягнення дій, передбачених пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п. 10.1 ст. 10, пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Сакської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.01.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010 у справі № 2а-10768/09/8/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сакської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.01.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010 у справі № 2а-10768/09/8/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

          О.В. Карась

М.І. Костенко

А.О. Рибченко Суддя М.О. Федоров