Ухвала суду № 13319682, 30.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2010 року                               м. Київ                              К-24848/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Голубєвої Г.К.

                    Карася О.В.

                    Костенка М.І.

                    Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 03.07.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2010

у справі          № 2а-2417/09/10/0170

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „Пальміра - Юг”

до          Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про                    визнання протиправним та скасування податкового повідомлення

рішення та спонукання до виконати певних дій

ВСТАНОВИВ:

          Товариства з обмеженою відповідальністю „Пальміра - Юг” звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення та спонукання до виконати певних дій.

          Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2009 року у справі № 2-а-2417/09/10/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Пальміра-Юг” задоволені частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №0015321502 від 24.12.2008, в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2010 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2010, ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, згідно податкової декларації по податку на додану вартість за 9 місяць 2008 року з урахуванням наданих позивачем уточнюючих розрахунків від 12.12.2008 та 26.01.2009 позивач за звітний період - 9 місяць 2008 року - самостійно задекларовано податкове зобов’язання по податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 13586 грн., а також визначено, що одним з постачальників позивача в зазначеному податковому періоді була особа, яка має індивідуальний податковий номер 338495201142, загальна сума податкового кредиту по податковим накладним, що видані вказаною особою в 9 місяці 2008 року, складає 170132, 51 грн., загальний обсяг поставки без врахування ПДВ -850662, 54 грн.

Відповідно до наданої позивачем копії свідоцтва №00608019 про реєстрацію платника податку на додану вартість судом встановлено, індивідуальний податковий номер 338495201 142 має приватне підприємство „СААР-ЮГ”.

Позивачем до відповідача надано 19.11.2008 податкову декларацію з податку на додану вартість, за звітний (податковий) період -10 місяць 2008 року, в декларації позивачем відображено суму податкових зобов’язань - 1017691 грн., суму податкового кредиту 1003443 грн., сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду 14248 грн.

Разом з зазначеною податковою декларацією позивачем було надано до відповідача розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, згідно з яким до складу податкового кредиту позивачем включені суми по податковим накладним, що видані приватним підприємством „СААР-ЮГ”

Відповідно до копії направлення на проведення перевірки №2932/23-2 від 15.12.2008 посадові особи відповідача з 15 по 31 грудня 2008 року повинні були провести виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.

Проведення даної перевірки підтверджено наявністю у позивача копії направлення на її проведення, а також копією податкового повідомлення-рішення №0000492301/0 від 16.01.2009 про донарахування податку на додану вартість в сумі 13217 грн., застосування штрафних санкцій в сумі 6608, 50 грн., на загальну суму 19825,50 грн. яке прийняте на підставі акту перевірки №212/23-7/35228835 від 14.01.2009.

колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачу було достовірно відомо про фактичне місцезнаходження позивача, але будь-яких доказів про повідомлення останнього про проведення перевірки декларації за вересень 2008 року та необхідність надання для її проведення документів, пояснень представниками відповідача не надано.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем вимог пункту 1.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, згідно з яким у разі неявки посадових осіб суб’єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби.

Акт про неявку посадових осіб суб’єкта господарювання на запрошення органу податкової служби підписується не менш як трьома службовими особами, зазначений акт відповідачем не надано.

Відповідачем нараховані штрафні санкції по податку на додану вартість в сумі 15973, 50 грн., в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на нормативно-правовий акт, на підставі якого застосовані штрафні санкції.

З розрахунку штрафних санкцій вбачається, що його проведено на підставі пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-111 від 21.12.2000 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у п.п. ”б” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи, що сума податкового зобов'язання нарахована відповідачем неправомірно, суд дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для застосування штрафної санкції.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0015321502/0 від 24.12.2008.

Також колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, стосовно того, що позивачем суду не надані докази про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна об’єкта податкової застави - активів саме платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю „Пальміра-юг”, адреса, яка зазначена в витязі, не тотожна адресі, яка зазначена в Свідоцтві про державну реєстрацію позивача, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача вивести товариство з обмеженою відповідальністю „Пальміра-юг” з Державного реєстру обтяжень рухомого майна є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 03.07.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2010 у справі № 2а-2417/09/10/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 03.07.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2010 у справі № 2а-2417/09/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

          О.В. Карась

М.І. Костенко

А.О. Рибченко Суддя М.О. Федоров