Ухвала суду № 13319508, 30.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2010 р.                               м. Київ                                        К-9096/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                        Голубєвої Г.К.

Суддів                                                  Карася О.В.

Костенко М.І.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судових засідань:           Міненко О.М.

розглянувши касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 року

та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2007 року

по справі № А38/309-07(36/54)

за позовом Дочірнього підприємства “Новий Свєт” Кіпрської компанії “Неолюкс трейдинг лімітед”

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі

та Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство “Новий Свєт” Кіпрської компанії “Неолюкс трейдинг лімітед” звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, з урахуванням змін, про: 1) визнання недійсними рішень-повідомлень від 18.04.2003 року: №0000192600/0, №0000202600/0, №0000212600/0, №0000222600/0.

2) зобов’язання Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі відобразити в особових картках позивача відсутність боргу за вказаними рішеннями-повідомленнями;

3) заборону Південній МДПІ у м. Кривому Розі формувати податкові вимоги на підставі даних облікових карток про заборгованість за вказаними рішеннями-повідомленнями.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 року по даній справі адміністративний позов задоволено частково; визнані протиправними та скасовані спірні рішення-повідомлення, винесені ДПІ у м. Кривому Розі; в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.2, п. 5.9, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової комплексної документальної перевірки ДП “Новий свєт” Кіпрської компанії “Неолюкс трейдинг лімітед” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.10.1999р. по 30.09.2002р., яка була проведена згідно постанови слідчого прокуратури Довгинцівського району м. Кривого Рогу і відповідно п. 15 Указу Президента Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності № 817/98 від 23.07.1998р., складено акт № 17-260-33-23651036 від 16.04.2003р., в якому зазначені порушення, а саме: заниження податку на додану вартість за період з 01.11.1999р. по 01.06.2002р. на суму 69274 грн.; заниження податку на прибуток у 2002 році на 302640 грн., заниження прибуткового податку з громадян у VI кварталі 2001 року на 29393 грн., порушення правил обігу готівки.

В результаті відповідачем 18.04.2003 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000192600/0 про донарахування сум податку на додану вартість в розмірі 69274 грн.; №0000202600/0 про донарахування сум податку на прибуток підприємств та організацій в розмірі 302640 грн.; №0000212600/0 про донарахування сум прибуткового податку в розмірі 29393,55 грн.; №0000222600/0 про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки на суму 20927,95 грн.

Судами встановлено, що акт перевірки складений за аналізом лише частини бухгалтерської та фінансово-господарської документації ДП “Новий свєт”, а саме тієї, що була вилучена прокуратурою Довгинцівського району м. Кривий Ріг 30.08.2002р. та спростована відмова директора позивача –Марченко В.С. у підписанні акту, оскільки директором позивача на той момент була Черняк Т.І., про що повідомлено ДПІ за місцем реєстрації позивача.

Факт не надсилання спірних повідомлень-рішень та неузгодженості податкових зобов’язань позивача було встановлено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2004 року по справі № 27/193.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Більша частина порушень по акту перевірки, як встановлено судами, стосується неправомірного зменшення об’єкту оподаткування відповідно до поданих раніше декларацій, а порушення йде з формулюванням “не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку”, в акті перевірки нема посилань на конкретні первинні та облікові документи ДП “Новий свєт”, які свідчать про порушення податкового законодавства.

З урахуванням викладеного суди попередній інстанцій дійшли висновку, що акт перевірки складався в результаті неповного вивчення частини документації позивача та з чисельними порушеннями вимог нормативно-правових актів щодо його складання, тому його не можна вважати належним доказом існування викладених у ньому порушень законодавства.

Крім того, згідно п. 6.1 ст. 6 цього Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Штраф, визначений в податковому повідомленні-рішенні №0000222600/0 не є податковим зобов’язанням, а тому, як вірно вказано судами обох інстанцій, його стягнення на підставі податкового повідомлення-рішення є неправомірним в порядку, визначеному вказаним Законом.

Таким чином, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податкова інспекція безпідставно взяла за основу, визначені у вказаному акті перевірки правопорушення, оскільки даний акт складений на основі часткового дослідження первинних документів позивача та з численними порушеннями вимог щодо заповнення такого акту.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення –без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 року та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2007 року по справі № А38/309-07(36/54) - без змін.

Справу № А38/309-07(36/54) повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписКостенко М.І.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О. Ухвала складена у повному обсязі 03.12.2010р.