Ухвала суду № 13319503, 30.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2010 р. м. КиївК-22320/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Костенка М.І.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судових засідань: Міненко О.М.,

розглянувши касаційну скаргу Споживчого кооперативу "Перспектива"

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 року

у справі №2-а-29753/08/2070

за позовом Споживчого кооперативу "Перспектива"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Споживчий кооператив "Перспектива" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2009 року у даній справі позов задоволено повністю; визнано неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення з 07.10.2008 року по 27.10.2008 року позапланової виїзної перевірки СК "Перспектива"; скасовано податкове повідомлення-рішення №0002305/0 від 12.11.2008 року про донарахування СК "Перспектива" податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5510255,30 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2009 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка СК "Перспектива" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2008 року.

Відповідно до висновків акту перевірки № 6634/2305/33290021 від 30.10.2008р. перевіркою встановлено порушення СК "Перспектива": п.п. 7.11.7., п. 7.11., п.п. 7.11.9. п. 7.11. ст. 7 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 334/94-ВР) заниження суми доходів з інших джерел (рядок 10 частини II податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями) в розмірі 12577574 грн. Сума нарахованого податку до сплати за перевіряємий період (рядок 15 частини II податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями) складає 3144393 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку про те, що використані позивачем суми грошових коштів, не є витратами на утримання неприбуткової установи та не є витратами, що здійснюються неприбутковою установою для виконання статутних завдань (проведення основної діяльності), а відтак підлягають обкладенням податком на прибуток згідно з абзацом другим п.п. 7.11.9. п. 7.11. ст. 7 Закону №334/94-ВР.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0002305/0 від 12.11.2008 року, яким позивачу донараховано податок на прибуток у розмірі 5510255,3 грн., у тому числі 3144393 грн. за основним платежем та 2365862,3 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не доведено факту використання суми 12577574 грн. в межах забезпечення його основної діяльності згідно статуту Кооперативу, а відтак і внески коштів у вказаній сумі, на думку апеляційного суду, слід було обкладати податком на прибуток на загальних підставах, згідно з абзацом 2 п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону №334/94-ВР, як доходи з джерел інших, ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2-7.11.7 цього пункту Закону.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Підпунктом 7.11.7. п. 7.11. ст. 7 Закону № 334/94-ВР передбачено, що від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці "є" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді внесків, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної діяльності, та у вигляді пасивних доходів.

Підпунктом 7.11.9. п. 7.11. ст. 7 цього ж Закону встановлено, що у разі коли доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених підпунктом 7.11.5, на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25 відсотків загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, до суми такого перевищення. Внесення до бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами першого кварталу наступного за звітним року у строки, встановлені для інших платників податку.

Незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Встановлено, що позивач є неприбутковою організацією, доходи якої обкладаються податком на прибуток згідно п.п. "є" п.п. 7.11.1. ст. 7 Закону № 334/94-ВР.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, в акті перевірки відсутні посилання на документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують отримання доходу у сумі 12577574 грн. із джерел інших, ніж визначені пп. 7.11.7 Закону №334/94-ВР, відповідно, відсутні посилання на такі інші джерела отримання доходу.

Разом з тим судами обох інстанцій встановлено та підтверджено відповідними письмовими доказами, долучених до матеріалів справи, що протягом перевіряємого періоду (з 01.07.2005р. по 30.06.2008р.) позивач отримував доходи виключно у вигляді внесків (паїв) його членів та асоційованих членів, відповідно до умов пункту 9.2 статуту позивача, що визнається відповідачем та не спростовується висновками акту перевірки.

За висновками контролюючого органу, з якими погодився і суд апеляційної інстанції, оскільки отримані у вигляді внесків (паїв) членів кооперативу грошові кошти у сумі 12577574грн., були витрачені на цілі, не пов'язані із забезпеченням статутної діяльності позивача, цей доход має оподатковуватися відповідно до вимог п.п. 7.11.9. п. 7.11. ст. 7 Закону № 334/94-ВР.

З такими висновками обґрунтовано не погодився суд першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.2. статуту позивача цілями кооперативу є: задоволення потреб його членів у житлі шляхом будівництва, придбання та реконструкції житла, та інших об'єктів, вбудованих в житло; передача членам кооперативу створених об'єктів відповідно до їх пайового внеску.

Відповідно до п.9.2. статуту позивача джерелом формування кооперативу є внески (паї) його членів та асоційованих членів.

Згідно п.2.4. статуту кооператив має право залучати кошти фізичних та юридичних осіб через укладання договорів дольової участі з метою досягнення мети кооперативу.

Відповідно до п. 2.3. статуту кооператив може здійснювати будь-які угоди, які необхідні для досягнення статутних цілей без мети отримання прибутку.

Оскільки позивач отримував доходи виключно у вигляді внесків (паїв) його членів та асоційованих членів, відповідно до умов пункту 9.2 статуту позивача які за своїм цільовим призначенням повною мірою відповідають цілям діяльності, встановленим статутом позивача, то, відповідно, правильним є висновок суду першої інстанції, що сума 12577574 грн. є доходом позивача, як неприбуткової організації, отриманим у вигляді внесків, які надійшли для забезпечення цілей її передбаченої статутом основної діяльності, тобто підпадають під дію підпункту 7.11.7. п. 7.11. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та мають звільнятися від оподаткування в силу цієї норми закону.

Щодо посилань відповідача на проведення позивачем витратних операцій за рахунок отриманих від своїх членів коштів у відповідній сумі на цілі не пов'язані із його статутною діяльністю, то такі висновки правомірно визнані місцевим адміністративним судом необґрунтованими, оскільки акт перевірки не містить жодного посилання на підтвердження таких висновків.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення факту відсутності у контролюючого органу правових підстав для проведення позапланової виїзної перевірки позивача у межах спірних правовідносин, а відтак і щодо визнання дій відповідача по її проведенню неправомірними.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин місцевий адміністративний суд обґрунтовано дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Споживчого кооперативу "Перспектива" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 року скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2009 року по справі № 2-а-29753/08/2070.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.

Судді (підпис)Карась О.В.

(підпис)Костенко М.І.

(підпис)Рибченко А.О.

(підпис)Федоров М.О. Ухвала складена у повному обсязі 03.12.2010р.