Постанова № 13318065, 23.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року справа №2а-18206/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Горбенко К.П.

суддів: Лях О.П., Попов В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року у справі № 2а-18206/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська соледобувна компанія» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на той факт, що у товариства виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад 2009 року на суму 587515,00 грн., грудень 2009 року на суму 600465,00 грн. на підставі декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди. У встановленому законом порядку зазначена декларація із розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про її повернення були направлені до відповідача. Відповідачем була проведена позапланова перевірка з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За результатами перевірки була складена довідка, якою підтверджено відображене товариством у декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року бюджетне відшкодування в сумі 486433,55 грн., за грудень 2009 року в сумі 405414,03 грн., але на момент складання довідки, неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2009 року в сумі 214389,03 грн., за грудень 2009 року 188801,75 грн., у звязку з відсутністю відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника. Остаточний висновок щодо достовірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість буде складено після отримання результатів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу виробника. Вважає, що зазначеною довідкою податковий орган підтверджує, що первинні документи, використані при проведені перевірки, достовірні та надані в повному обсязі. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти днів після отримання висновку податкового органу. Однак, станом на 14.07.2010 року бюджетне відшкодування суми не здійснено, тому виникла бюджетна заборгованість на загальну суму 1187980,00 грн. Просили суд стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року у розмірі 1187980,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року позовні вимоги позивача були задоволені повністю: стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року у розмірі 1187980,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська соледобувна компанія» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн.

Не погодившись з винесеною постановою, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва подала апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом, при винесенні рішення, норм матеріального і процесуального права.

Сторони у судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами І та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія» є юридичною особою, зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві Державною адміністрацією 25.02.1999 року, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва.

16 грудня 2009 року позивачем до податкового органу подана декларація з податку на додану вартість за листопад 2009 року, якою визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 587515,00 грн. (рядки 25, 25.1), залишок відємного значення попереднього звітного податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 587515,00 грн. ( рядок 24), у цей же день позивачем відповідачу подано розрахунок суми бюджетного відшкодування на суму 587515,00 грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

14 січня 2010 року позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 600465,00 грн. (рядки 25, 25.1), залишок відємного значення попереднього звітного податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 600465,00 грн. ( рядок 24), у цей же день позивачем відповідачу подано розрахунок суми бюджетного відшкодування на суму 600465,00 грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підтвердження податкових зобовязань позивачем відповідачу були подані визначені податковими деклараціями з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року, а саме контракти, податкові накладні, митні декларації.

На підтвердження податкового кредиту за листопад, грудень 2009 року позивачем були надані: договори; податкові накладні; акти прийому передачі; видаткові накладні; акти про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; акт виконаних робіт (проміжний).

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідачем на підставі направлення від 03.02.2010 року №144 виданого ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, проведено позапланову виїзну перевірку фінансово господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська

соледобувна компанія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 587515,00 грн. за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.10.2009 року по 31.10.2009 року, та за грудень 2009 року у сумі 600465,00 грн., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.11.2009 року по 30.11.2009 року, за результатами якої складено довідку від 15.02.2010 року №944/07-032/30098637, в якій податковим органом зроблено висновок про те, що перевіркою підтверджено відображене товариством у декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 486433,55 грн., за грудень 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 405414,48 грн.

За результатами перевірки, на момент складання довідки перевірки, податковим органом зроблено висновок про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 року в розмірі 214389,03 грн., за грудень 2009 року в розмірі 188891,75 грн., у звязку із відсутністю відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника. Остаточний висновок щодо правомірності заявленої до відшкодування з бюджету непідтвердженої суми податку на додану вартість буде зроблено за результатами отриманих відповідей.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, не прийняв посилання відповідача на неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у звязку із тим, що податковому органу не відомо чи є ТОВ «Компанія Інвестпром» виробником, який входить до ланцюгу постачальників та не знаходиться за адресою. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Суд зазначив, що зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, оскільки виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Проте колегія суддів не може погодитись з такою позицією суду першої інстанції з наступних підстав.

Предмет доказування у справах, повязаних із формуванням сум податкового кредиту з податку на додану вартість і бюджетного відшкодування з цього податку, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Існує три аспекти можливих підходів до питання про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету за результатами:

1) бюджетне відшкодування податку на додану вартість можливе лише у разі фактичної надмірної сплати податку до бюджету за результатами операцій в усьому ланцюгу постачальників товарів (послуг);

2) бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку. При цьому несплата податкового зобовязання контрагентом не впливає на право отримати бюджетне відшкодування платником податку, в якого наявні належним чином оформлені податкові накладні;

3) наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування, та його наслідки, передбачені підпунктами 7.7.5. та 7.7.7. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону, податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем винесений висновок про суми відшкодування податку на додану вартість від 15.02.2010 року №40, за яким позивачу підлягає відшкодування з бюджету сума податку на додану вартість у розмірі 587515,00 грн. по декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року та №39, за яким позивачу підлягає відшкодування з бюджету сума податку на додану вартість у розмірі 600465,00 грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року.

Згідно п.4.4 наказу ДПА у м. Києві №350 від 18.08.2005р. відповідачем було надіслано запити до ДПІ інших регіонів України та на підприємства для проведення зустрічних перевірок з питання повноти та правильності віднесення ПДВ до податкових зобовязань основними постачальниками ТОВ «Словянська солевидобувна компанія».

За результатами вищевказаної перевірки відповідач не зміг підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад-грудень 2009 року в розмірі 1187980 грн. у звязку з неможливістю проведення перевірок контрагентів ТОВ «Українська газоторгова компанія». В ході перевірки встановлено, що вказана компанія є посередником, що закупає продукцію у ТОВ «Промгаз «України», який в свою чергу також є посередником, який закупає продукцію у ТОВ «Нафтогазбуд». ТОВ «Нафтогазбуд» закупає продукцію у ТОВ «Компанія Інвестпром». Просте встановити, чи є ТОВ «Компанія Інвестпром» виробником продукції неможливо, оскільки компанія не знаходиться за адресою.

Згідно п. 1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, та таку надмірну сплату можливо підтвердити лише проведенням зустрічної перевірки до кінцевого виробника.

Таким чином, колегія суддів вважає недостатнім саме лише документального підтвердження права платника податку на бюджетне відшкодування та робить висновок про необхідність аналізу обставин фактичного надходження податку на додану вартість до бюджету.

Наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Таку позицію підтримав й Вищий адміністративний суд України у своєму Інформаційному листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010р.

Таким чином дії органів державної податкової служби при відмові у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість спрямовані, з одного боку, на запобігання безпідставному одержанню сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а також необґрунтованому заниженню сум податкових зобовязань із цього податку.

Колегія суддів вважає, що на даному етапі у звязку з відсутністю у відповідача результатів проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника, буде незаконним складення остаточного висновку про відшкодування сум ПДВ та таким, що суперечить діючому законодавству.

У звязку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права та процесуального права, що відповідно до вимог статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює скасування постанови суду першої інстанції, а у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Дніпровському районі м. Києва на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-18206/10/0570 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-18206/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська соледобувна компанія» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - скасувати.

Прийняти нову постанову:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Словянська соледобувна компанія» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у повному обсязі.

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п?ять днів після направлення їх копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: