Рішення № 133178871, 08.01.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1811/25

Провадження № 2/348/61/26

08 січня 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув в порядку загального позовного провадженняу судовому засіданні в м. Надвірна Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

21.07.2025 АТ «Перший Український Міжнародний Банк» пред`явив позов, відповідно до якого просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами у розмірі 97355,77 гривень. В обґрунтування позовних вимог наведено таке. 25.03.2021 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001844378101, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 47000,00 гривень. 30.07.2021 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1010165745, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 20000,00 гривень. Відповідач неналежно виконувала свої зобов`язання за договорами. Вчасно кошти позивачу не повернула. Заборгованість відповідача за договором №2001844378101 становить 71536,33 гривень, з яких: 45925,07 гривень - заборгованість за тілом, 25611,26 гривень - заборгованість за процентами. Заборгованість відповідача за договором №1010165745 становить 25819,44 гривень, з яких: 17482,20 гривень - заборгованість за тілом, 5,20 гривень - заборгованість за процентами, 8332,04 гривень - заборгованість за комісією. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість.

22.07.2025 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у даній справі, постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

24.09.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

16.12.2025 суд витребував докази.

08.01.2026 представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

08.01.2026 відповідач в судове засідання не з`явилась, її представник зазначила, що позивач факт отримання кредитних коштів визнає, кредит частково сплачувала, квитанцій про оплату немає. У зв`язку з тим, що кредитування відбувалося у період карантину, а потім на всій території України ввели воєнний стан, відповідач не визнає позов в частині стягнення штрафних санкцій.

Суд встановив:

30.07.2021 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір, а саме відповідач подала позивачу заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1010165745, відповідно до умов якої просила надати споживчий кредит у розмірі 20000,00 гривень; строком на 24 місяці. Сторони обумовили графік погашення заборгованості та розмір комісії - 2,9% за обслуговування кредитної заборгованості; розмір процентної ставки - 0,01% річних. Умовами договору також визначено відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором. Договір був підписаний електронним цифровим підписом.

Кошти на виконання умов вказаного кредитного договору позивач перерахував відповідачу 30.07.2021, що підтверджується платіжним дорученням №TR.51072145.45571.13604.

25.03.2021 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір, а саме відповідач подала позивачу заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001844378101, відповідно до умов якого надано кредитний ліміт у розмірі 30000,00 гривень з можливістю коригування кредитного ліміту, строком на 12 місяців з можливістю пролонгації за вісутності заперечень сторін, стандартна процентна ставка 47,88 %. Договір підписано власноручним підписом відповідача.

Доступ до використання кредитного ліміту позивач надав відповідачу 25.03.2021, що підтверджується випискою за особовим рахунком відповідача за період з 25.03.2021 до 17.12.2025. Відповідно до довідки щодо збільшення кредитного ліміту, з 25.03.2021 відповідачу встановили кредитний ліміт у розмірі 30000,00 гривень; з 15.06.2021 - 35000,00 гривень; з 21.07.2021 - 47000,00 гривень.

Згідно з наданою виписками з особових рахунків відповідача у неї станом на 03.03.2025 виникла заборгованість перед позивачем: за кредитним договором №2001844378101 від 25.03.2021 у розмірі 71536,33 гривень, з яких: 45925,07 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 25611,26 гривень - заборгованість за процентами; за кредитним договором №1010165745 від 30.07.2021 у розмірі 25819,44 гривень, з яких: 17482,20 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 5,20 гривень - заборгованість за процентами, 8332,04 гривень - заборгованість за комісією.

03.03.2025 відповідачу надіслано вимогу-повідомлення щодо погашення заборгованості.

Оцінка суду.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір №1010165745 укладений сторонами у електронній формі після ідентифікації позичальника та підписаний за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Договір №2001844378101 був укладений у письмовій формі. Позивач умови договорів виконав, надав відповідачу кредитні кошти та доступ до кредитного ліміту. Відповідач виконувала умови договорів неналежно, востаннє вносила кошти на погашення заборгованості у листопаді 2021 року.

Судом встановлено, що відповідач була ознайомлена з істотними умовами договорів №1010165745 та №2001844378101, стороною яких вона є. Слід зазначити, що у розрахунок заборгованості за кредитними договорами позивач включив тільки тіло кредиту, а також проценти та комісію у розмірі визначеному умовами договорів. Штрафні санкції за неналежне виконання умов договору не входять у предмет позову.

Умови договору №1010165745 суд вважає справедливими, незважаючи на те, що за цим договором були нараховані і проценти і комісія. Зазначені нарахування не є штрафними санкціями у розмінні положень ЦК України. Договором була обумовлена відсоткава ставка - 0,01% річних, що об`єктивно не покриває витрати на обслуговування кредиту, тому крім цього сторони обумовили сплату комісії у розмірі 2,9%. Розмір зазначених нарахувань відмовідає умовам договору.

Враховуючи наведене, суд відхиляє заперечення сторони відповідача проти позову.

Заборгованість за вказаними договорами відповідач повністю не погасила, хоча відповідно до умов договору зобов`язана була це зробити.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збіру розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у розмірі 97355 (дев`яносто сім тисяч триста п`ятдесят п`ять) гривень 77 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ідентифікаційний код 14282829, місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м.Київ.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 08.01.2026.

Суддя Матолич В.В.