Ухвала суду № 133178872, 08.01.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/22/26

Провадження № 2-з/348/3/26

08 січня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Гундяк Т.Д., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Романишина Дмитра Михайловича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатів Олекса Любомирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 пред`явила позов до ТОВ «ФК «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатів О.Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, одночасно з позовною заявою представником позивача адвокатом Романишиним Д.М. подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого документа зареєстрованого у реєстрі за №6022, виданого 26.12.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості у розмірі 58 237,01 грн. Також просить скасувати арешт накладений 09.03.2021 постановою приватного виконавця Ігнатіва О..Л. на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 61536190.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні № 61536190, яке було відкрито 12.03.2020 приватним виконавцем Ігнатів О.Л. Виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого документа, виданого 26.12.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. та зареєстрованого у реєстрі за № 6022. Приватним виконавцем 09.03.2021 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно позивача. Крім того в період з 21.03.2020 по 24.08.2023 виконавцем винесено 4 постанови про арешт коштів боржника. Після отримання доступу до матеріалів виконавчого провадження № 61536190, позивачу стало відомо, що підставою відкриття виконавчого провадження є виконавчий напис № 6022, виданий 26.12.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С., про звернення стягнення з пощивача, яка є боржником за кредитним договором 50/10959ЕСЬСЗВІЗТ від 05.01.2017, укладеним із ПАТ «Платінум Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Аланд» на підставі договору відступлення права вимоги №02/10/2019-ФА, укладеного 02.10.2019 року на користь ТОВ «ФК «Аланд». Вказана у виконавчому написі сума боргу на даний час стягується з позивача в примусовому порядку приватним виконавцем Ігнатівим О.Л. Арешт карткових рахунків ОСОБА_1 та нерухомого майна, приводить до того, що позивач немає змоги забезпечити себе мінімальним кошиком продуктів харчування, засобів гігієни та оплатити комунальні послуги. Вже не говорячи, що за потреби, позивач не буде мати змоги придбати медикаменти та лікарські засоби.

Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що кошти позивача будуть стягнуті, що у свою чергу істотно ускладнить ефективний захист та поновлення її оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких ОСОБА_1 звернулася до суду.

Накладений приватним виконавцем арешт на все рухоме і нерухоме майно позивача є неспівмірним зі сумою заборгованості по виконавчому провадженні, що обмежує законні права та інтереси ОСОБА_1 на користування та розпорядження майном гарантоване статтею 41 Конституції України.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 6, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій у разі задоволення позову може бути ускладнено чи стане неможливим виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Суддя погоджується з позицією сторони позивача, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, та вважає, що такий вид забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса є співмірним із заявленими вимогами.

На думку судді, тимчасове зупинення стягнення на підставі виконавчого напису не призведе до надмірного обмеження в праві сторін у справі як учасників виконавчого провадження. Також суддя вважає, що вжиття зазначеного виду забезпечення позову не призведе до порушення прав інших осіб, які не є учасниками цієї справи, оскільки про інтерес будь-яких інших осіб щодо предмету спору не заявлено суду.

Нормою п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, що також передбачено ст. 90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

На підставі вищенаведеного, перевіривши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, оцінивши надані докази, заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №6022 від 26.12.2019 є видом забезпечення позову, передбаченим ст. 150 ЦПК України, і відповідає предмету позову (визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню) та такий спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленим позивачем позовними вимогами і спроможний забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого слід дійти висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.

Щодо вимоги заяви про скасування арешту, накладеного 09.03.2021 постановою приватного виконавця Ігнатіва О.Л. на все рухоме і нерухоме майно позивача у виконавчому провадженні № 61536190, то така вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої ст. 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

У постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 337/2402/22 (провадження № 61-7442св23) зазначено, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

При обґрунтуванні заходів забезпечення позову, які заявник просив застосувати, ним не враховано, що ст. 150 ЦПК України чітко передбачено види забезпечення позову та законодавцем визначено, що позов також забезпечується іншими заходами, однак лише у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заявником не наведено будь-якого обґрунтування наявності передбачених законом, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, випадків для застосування інших заходів забезпечення позову, не зазначених в п.п. 1-9 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5-7 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, вважаю що заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково, а саме в порядку забезпечення позову зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 6062 від 26.12.2019, а в іншій частині заяви відмовити.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суддя виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Зазначене не перешкоджає учасникам справи, за наявності підстав, в порядку ст. 156 ЦПК України звернутися до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову або в порядку ст. 158 ЦПК України про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. 149-154, 157, 258-261, 353-354 ЦПК України,

постановив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Романишина Дмитра Михайловича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатів Олекса Любомирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 26.12.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем, зареєстрованого у реєстрі за № 6022, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», код ЄДРПОУ 42642578, заборгованості в розмірі 58 237,01 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатіву Олексі Любомировичу для виконання.

Приватному виконавцю виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатіву Олексі Любомировичу негайно письмово повідомити суд про вжиті заходи з виконання цієї ухвали.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», код ЄДРПОУ 42642578, місцезнаходження: вулиця Саксаганського, буд. 14, офіс 301, м. Київ, 01032.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатів Олекса Любомирович, місцезнаходження: вул. Данила Галицького, буд. 48, с-ще Вигода, Долинського району Івано-Франківської області, 77552.

Повний текст ухвали складено 08.01.2026.

Суддя Гундяк Т.Д.