Рішення № 13317502, 27.12.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2010 Справа № 8/40-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтермед", м. Київ,

до приватної виробничо-комерційної фірми "Лікмед", м. Херсон,

про стягнення 4800 грн. 04 коп. за договором поставки,

за участю представників сторін:

від позивача: Терьохіна С.М., представник, дов. № 16/11-5-ЮР від 10.11.2010 р.,

від відповідача: ОСОБА_1, засновник, паспорт серії НОМЕР_1 виданого Дніпровським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 09.07.1997 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтермед" (позивач) звернувся до суду з позовними вимогами до приватної виробничо-комерційної фірми "Лікмед" (відповідач) про стягнення 4800 грн. 04 коп. за договором поставки.

Позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, в сумі стягнення основної заборгованості - 4800 грн. 04 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає, повідомляє, що позивачем, відповідно до умов договору не здійснено заходів досудового врегулювання спору, в судовому засіданні зазначає, що не погоджується з умовами договору, вважає, що договір постачання між сторонами є неукладеним.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обовязки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2010р. розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача та необхідністю представлення нових доказів. В судовому засіданні 16.11.2010 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 27.12.2010 р. Враховуючи викладене суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтермед" (далі - позивач) та приватна виробничо-комерційна фірма "Лікмед" (далі - відповідач) домовились про укладення договору поставки № 157 від 21.05.2008 року, відповідно до якого позивач передає у власність покупцеві медичні препарати та вироби медичного призначення, а відповідач приймає його і своєчасно оплачує згідно з умовами договору.

Договір поставки від 21.05.2008 року був підписаний позивачем та надісланий на адресу відповідача разом з видатковими накладними та товаром. Відповідач договір поставки № 157 від 21.05.2008 року не підписав.

Позивач листом від 29.06.2010р. за вих. №57 повторно запропонував відповідачеві надіслати оформлений належним чином договір поставки. Пропозиція позивача залишена відповідачем без відповіді.

Цивільний кодекс України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626). Причому в статті 627 ЦК України наголошено на тому, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Цивільним законодавством ст.ст.640-643, 645 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Частиною 3 ст.181 ГК України встановлений двадцятиденний строк для відповіді після одержання стороною проекту договору, в цей же строк надсилаються і два примірники протоколу розбіжностей, якщо сторона заперечує щодо окремих умов договору разом з підписаним договором в якому робиться застереження.

Представником відповідача товар, поставлений на підставі договору №157 від 21.05.2008 р., що зазначено у видаткових накладних №583 від 16.07.2008 р., №683 від 28.07.2008 р., №725 від 31.07.2008 р., №1637 від 04.11.2008 р. (а.с. 14-20), прийнято, про що свідчить відбиток печатки відповідача, підпис уповноваженої особи та дата отримання товару на видаткових накладних. Отже, договір поставки №157 від 21.05.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтермед" та приватною виробничо-комерційною фірмою "Лікмед" є укладеним на підставі ч.2 ст.642 ЦК України.

Умовами п.п. 1.1., 1.2. договору поставки №157 від 21.05.2008 року передбачено, що постачальник (позивач у справі) передає у власність покупцеві (відповідачу) медичні препарати та вироби медичного призначення, а покупець приймає товар і своєчасно оплачує згідно з умовами договору. Товар постачається окремими партіями в асортименті, кількості, за цінами передбаченими узгодженими замовленнями покупця та видатковими накладними. Товар передається покупцеві протягом 5-ти днів з дати узгодження його замовлення, на умовах і в місці, визначених при узгодженні замовлення (п.4.1. Договору). Ціна кожної партії товару визначається у видатковій накладній. Сплата за кожну партію товару здійснюється покупцем у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 60 календарних днів з дати отримання партії товару. Загальна вартість Договору складає сумарну вартість поставленого постачальником та прийнятого покупцем товару протягом його дії (п.5.1. -5.3. Договору). Для отримання товару уповноважена особа покупця надає постачальникові довіреність. Покупець приймає товар від постачальника згідно видаткових накладних (п.п. 6.1, 6.3. Договору).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передавши у період з 16.07.2008 року по 04.11.2008 року товар на загальну суму 9816 грн. 42 коп., що підтверджено видатковими накладними (а.с. 14-20) та довіреностями відповідача (а.с. 43-45). Відповідач поставлений товар прийняв, що підтверджується підписом представника покупця на видаткових накладних №583 від 16.07.2008 р., №683 від 28.07.2008 р., №725 від 31.07.2008 р., №1637 від 04.11.2008 р. (а.с. 14-20) та, відповідно, зобовязаний був за умовами договору розрахуватись в повному обсязі. Однак, за отриманий товар відповідач розрахувався частково - в розмірі 5016 грн. 38 коп., що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача (а.с. 21-40).

02.08.2010р. за вих. №62 позивачем на адресу відповідача направлена вимога про сплату боргу в порядку ст. 530 ЦК України з вимогою розрахуватись протягом 7 днів за отриманий товар в повному обсязі у сумі 4800грн. 04коп. (а.с. 47), яка залишена відповідачем без відповіді. На момент звернення позивача з позовом до суду за відповідачем обліковується заборгованість за товар, поставлений в період з 16.07.2008 р. по 04.11.2008 р. за договором №157 від 21.05.2008 р., в сумі 4800 грн. 04коп.

Позовні вимоги про стягнення з приватної виробничо-комерційної фірми "Лікмед" 4800грн. 04 коп. заборгованості стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею509 ЦК України зобов'язання визначається як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За визначенням частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Проте, відповідачем зобовязання щодо оплати поставленої продукції виконані не в повному обсязі. Станом на момент подання позову, сума простроченої заборгованості за договором поставки №157 від 21.05.2008 р. складає 4800 грн. 04 коп. Представниками сторін подані суду докази сплати відповідачем 4000 грн. після звернення до суду в рахунок погашення боргу за поставлений товар за договором постачання №157 від 21.05.2008 р. (а.с. 74-76, 84, 86-87). Тому, в частині позовних вимог щодо стягнення 4000 грн. боргу, суд припиняє провадження по справі за п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Таким чином, фактичні обставин справи свідчать про неналежне виконання відповідачем обовязку своєчасно оплачувати поставлений товар, а тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості є доведеними, обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в розмірі 800 грн. 04 коп., в частині стягнення 4000грн. боргу провадження підлягає припиненню за п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "Лікмед", ідентифікаційний код - 24107671, фактична адреса: буд. 20, вул. Коммунарів, м. Херсон, юридична адреса: кв. 58, буд. 126, вул. Кримська, м. Херсон, п/рахунок - № 26002748 в Укрсоцбанк м. Херсон, МФО - 352015 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтермед", ідентифікаційний код - 35508861, адреса: кв. 96, буд. 14, пров. Феодосійський, м. Київ, п/рахунок - № 26007000542901 в "Сведбанк" м. Київ, МФО - 300164, 800 грн. 04 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити провадження в частині стягнення 4000 грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Т.А. Остапенко

Повне рішення складено 29.12.2010 р.