ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.12.2010 Справа № 8/32-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Перепелко В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ВАТ "Укртелеком", м. Херсон,
до відповідача-1: військової частини А-1836, м. Херсон,
до відповідача-2: квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона,
про стягнення 13376 грн. 43 коп. за договорами оренди,
за участю представників сторін:
від позивача: Воробйовська В.В., ю/к 2 категорії відділу правового забезпечення, дов. від 22.07.2008 р.;
від відповідача-1: на засідання суду не прибув;
від відповідача-2: Кривцун В.А., ю/к, дов. № 1 від 11.01.2010 р.
Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії ВАТ "Укртелеком" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з військової частини А-1836 (відповідач-1) заборгованості за оренду приміщення за період з вересня 2009 р. по червень 2010 р., експлуатаційні та комунальні витрати, електроенергію в сумі 4691 грн. 51 коп., пені в розмірі 251 грн. 22 коп., інфляційних втрат в сумі 4 грн. 91 коп. та 3% річних в розмірі 33 грн. 10 коп., відповідно до умов договору оренди нерухомого майна № 07-34/239 від 28.03.2007 року, додаткової угоди до договору оренди від 28.03.2007 року від 27.03.2009 року.
Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву № 1056 від 20.10.2010 р. позовні вимоги не визнає, посилаючись на наступні обставини.
Позивачем не надано доказів про своєчасне надіслання рахунків спірного періоду на адресу військової частини А-1836. Оскільки, відповідно до п. 2.4. Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 9.08.2004 року № 136, за фінансовими зобов'язаннями, які виникають у процесі виконання кошторису, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати виникнення фінансового зобов'язання, але не пізніше останнього робочого дня місяця подають до відповідного органу Державного казначейства України реєстр фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів... на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання та фінансового зобов'язання (7 робочих днів з дати виникнення фінансового зобов'язання). Військова частина А1836 є бюджетною установою, здійснює оплату за наявності цільових бюджетних асигнувань та на підставі виставлених контрагентом рахунків, і при цьому відповідач зобов'язаний вчасно реєструвати свої зобов'язання у держаному казначействі. Згідно із п.п. 1.4 п. 1 Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 625 від 28.10.2006 року, командир військової частини є розпорядником бюджетних кошті за кошторисом Міністерства оборони України третього ступеня. Військова частина А-1836 отримує відкриті асигнування від розпорядників кошті другого ступеня.
До того ж, військова частина А-1836 може сплачувати лише орендну плату та не може сплачувати експлуатаційні та комунальні витрати, оскільки 31.05.2005 року Міністр Оборони України видав наказ № 290 "Про проведень організаційних заходів з формування та комплектування квартирно-експлуатаційних управлінь", за яким зобов'язав усі квартирно-експлуатаційні відділи міст (районів) (які окремими юридичними особами) здійснювати з 01.01.2006 року оплату комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих військовими частинами. Тобто, даним наказом функцію платника було покладено на квартирно-експлуатаційний відділ міст (району), зокрема на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона. З 01.01.2006 року всі цільові кошти з Держаного бюджету України на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих військовими частинами були спрямовані на рахунки квартирно-експлуатаційних відділів міст (районів).
Крім того, відповідач-1 просить суд зменшити розмір пені, оскільки він не являється комерційною структурою, не здійснює прибуткової діяльності, а є бюджетною установою і своєчасне виконання нею зобов'язань залежить від надходження коштів з Державного бюджету України. Також, з січня 2010 року по червень 2010 року розпорядник коштів другого ступеня не надавав військовій частині А-1836 кошторис, внаслідок чого відповідач взагалі був позбавлений можливості реєструвати свої фінансові зобов'язання. Фінансування послуг зв'язку в кошторисі військової частини А-1836 було обмеженим, кошти на оплату послуг зв'язку надходили несвоєчасно і не в повному обсязі. Військова частина А1836 не визнає суму збитків від інфляції, нараховану позивачем. Відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 26.01.2006 року № 8/204 - нарахування збитків від інфляції боргу вимагає від позивача підтвердження офіційної величини інфляції грошових коштів у спірних періодах (т. 1 а.с. 50-52).
21.10.2010 року позивачем надано доповнення до позовної заяви, відповідно якої зазначено, що дія договору № 07-34/239 від 28.03.2007 року оренди майна - частини спеціалізованого технологічного приміщення, розташованого в м. Херсоні на 3 поверсі чотирьохповерхового будинку № 124-а по вул. Кримській, загальною площею 2,5 кв.м. для розташування обладнання, неналежним виконанням умов якого позивач обгрунтовує позовні вимоги, - скінчилась 01.03.2010 р. 10.08.2010 р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір № 10-34/561 оренди вищезазначеного майна, відповідно до домовленості сторін (п.12.1) умови якого поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення, а саме з 02.03.2010 р. (т. 1 а.с. 55).
29.10.2010 р. відповідачем-1 подано уточнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначено, що протягом спірного періоду, з вересня 2009 року по червень 2010 року, військова частина А-1836 здійснила оплату за рахунками № 09-13 від 10.03.2009 р., № 09-20 від 08.04.2009 р., № 09-27 від 12.05.2009 р. та № 09-57 від 08.07.2009 р. на загальну суму 2000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 548 від 13.07.2009 р. Рахунок № БТБ/-10-265 від 28.02.2010 р. надійшов невчасно, не зареєстрований в казначействі, інші рахунки спірного періоду від позивача на адресу військової части А-1836 не надходили та не зареєстровані в казначействі як фінансові зобов'язання. Також, між позивачем, відповідачем-1 та квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона укладено угоду про оплату останнім експлуатаційних та комунальних витрат за договором та заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача-2 - квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (т. 1 а.с. 67-75).
02.11.2010 року позивачем в судовому засіданні надано письмову заяву про зміну підстав позову відповідно до ст. 22 ГПК України, а саме: стягнути заборгованість на підставі договорів оренди № 07-34/239 від 28.03.2007 р. та № 10-34/561 від 10.08.2010 р. Крім того, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог № 238-10131 від 01.11.2010 року, заявлено до стягнення заборгованість по орендній платі та експлуатаційним та комунальним витратам додатково за період з липня по вересень 2010 р., відповідно до якої збільшено суму основної заборгованості до 10688 грн. 62 коп., пені до 632 грн. 37 коп. та 3% річних до 75 грн. 27 коп. Заяви позивача судом розглянуті та задоволені, ціна позову складає 11401 грн. 17 коп. Позивач вимагає від відповідача сплатити основну заборгованість в сумі 10688 грн. 62 коп., пеню в сумі 632 грн. 37 коп., 3% річних в сумі 75 грн. 27 коп., інфляційні витрати в сумі 4 грн. 91 коп. (т. 1 а.с. 76-78).
Ухвалою суду від 02.11.2010 р. до участі у справі залучено квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона в якості відповідача-2.
15.11.2010 року позивачем в засіданні суду надано заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначено, що в попередньому розрахунку основної заборгованості відповідача-1 позивач помилково зарахував проплату в сумі 2000 грн. в якості часткового погашення заборгованості за період, заявлений до стягнення: відповідачем оплачений борг за березень-частково липень 2009 р., тому просить стягнути з відповідача-1 заборгованість за оренду приміщення, експлуатаційні та комунальні витрати, електроенергію в сумі 12378 грн. 04 коп., пеню в сумі 808 грн. 96 коп., інфляційні витрати в сумі 4 грн. 36 коп. та 3 % річних в сумі 80 грн. 71 коп. Також стягнути з відповідача-2 заборгованість за експлуатаційні та комунальні витрати, електроенергію за період з серпня по вересень 2010 р. в сумі 101 грн. 76 коп., пеню в сумі 00 грн. 31 коп., інфляційні витрати в сумі 2 грн. 07 коп. та 3 % річних в сумі 00 грн. 22 коп. Судом справу розглянуто з новою ціною позову, яка складає 13376 грн. 43 коп. (т. 1 а.с. 125-126).
У відзиві на позовну заяву відповідач-2 визнає свою заборгованість перед позивачем за договором № 10-34/561 від 10.08.2010 року в період серпень-вересень 2010 року. Однак заперечує проти заявлених вимог, оскільки вважає, що заборгованість виникла з вини позивача, яким неналежно було оформлено платіжні документи, про що відповідач-2 повідомив позивача листом № 1207 від 20.09.2010 р. Позивачем вказаний лист залишено без відповіді.
Відповідач-1 позовні вимоги не визнає, про що зазначає у відзивах на заяви про зміну підстави позову та про збільшення позовних вимог, оскільки відповідно до п. 3.4. Договору оренди від 10.08.2010 р. експлуатуюча організація за додатком № 4 оплачує витрати на утримання майна, вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1 Договору, згідно з окремими рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі. Експлуатуюча організація (згідно п. 2.1. додатку № 4) відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого рахунку Орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1 Договору. Експлуатуюча організація додатково до оплати за електроенергію відшкодовує витрати на організацію та експлуатацію систем електроживлення, які розраховуються на підставі фактичних даних енергоспоживання за розрахунковий період (п. 3.5.) (т. 2 а.с. 7-9, 29-43).
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.
Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обов’язки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи).
В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.
Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.
Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.
Ухвалами господарського суду від 21.10.2010 р., 02.11.2010 р., 18.11.2010 р. розгляд справи відкладався в зв’язку з необхідністю витребування нових доказів та залученням до участі у справі відповідача-2. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд:
в с т а н о в и в:
28.03.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Херсонської філії ВАТ "Укртелеком" (позивач) та військовою частиною А-1836 (відповідач-1) було укладено договір № 07-34/239 оренди частини спеціалізованого технологічного приміщення, розташованого в м. Херсоні на 3 поверсі 4-поверхового будинку № 124-а по вул. Кримській, загальною площею 2,5 м2 для розташування обладнання (т. 1 а.с. 29-35)
Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину спеціалізованого технологічного приміщення, розташованого в м. Херсоні на 3 поверсі 4-поверхового будинку № 124-а по вул. Кримській, загальною площею 2,5 м2 для розташування обладнання. Відповідно до п. 1.2 Договору сторони домовились про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".
Згідно п. 2.1. Договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1. цього Договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками. Передача майна в оренду не передбачає передачі Орендареві права власності на нього, власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії Договору (п. 2.2). Пунктом 2.3. Договору майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше ніж через 10 днів після закінчення терміну дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі майна, зазначеним у п. 2.1. цього договору, разом з отриманим від орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усім зробленим поліпшенням, невіддільним від об'єкта оренди.
Умови розрахунків за Договором передбачені розділом 3, в якому зазначено, що оренда плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 150 грн. 00 коп. з ПДВ (20%) за 1 м2 спеціалізованого технологічного приміщення. Орендна плата за перший місяць оренди 2,5 м2 всієї орендованої площі становить 375 грн. 00 коп. з ПДВ (20%). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Крім того, в п. 3.3. зазначено, що розмір орендної плати може бути переглянуто у випадках, передбачених цим договором, а також у разі: п. 3.3.1 - зміни законодавчих або інших нормативно-правових актів; п. 3.3.2. - зміни актів, що належать до внутрішньоорганізаційної діяльності та виключної компетенції товариства; п. 3.3.3 - зміни або запровадження нових цін, тарифів і коефіцієнтів тощо; п. 3.3.4 - введення інших обов'язкових зборів і платежів; п. 3.3.5 - зміни методики розрахунку орендної плати. Орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1. Договору, згідно з рахунками орендодавця, орендар відшкодовує витрати на електроенергію (п.п. 3.4., 3.5.). У разі закінчення строку дії цього Договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого майна (п. 3.6.).
Також, сторони узгодили право орендодавця змінювати розмір орендної плати в порядку, передбаченому договором (п. 7.1.4.), у зв’язку з чим умови фінансових відносин за договором переглядаються (п. 5.1.2.) та обов’язок орендаря у разі припинення Договору оренди повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду (п. 6.1.6).
Відповідальність сторін встановлена розділом 8 Договору, відповідно до якого за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Строки дії договору встановлений сторонами в п. 12.1., а саме з 28.03.2007 р. по 28.03.2009 р. Пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 27.03.2009 р. до Договору сторони змінили редакцію п. 12.1. розділу 12 Договору та поновили дію договору з 29.03.2009 р. по 01.03.2010 р. (т. 1 а.с. 36).
10.08.2010 року між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Херсонської філії ВАТ "Укртелеком" (позивач), військовою частиною А-1836 (відповідач-1) та квартирно-експлуатаційним відділом (відповідач-2) було укладено договір оренди частини спеціалізованого технологічного приміщення, розташованого в м. Херсоні на 3 поверсі 4-поверхового будинку № 124-а по вул. Кримській, загальною площею 2,5 м2 для розташування обладнання (т. 1 а.с. 56-59).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач передає, а відповідач-1 бере у строкове платне користування частину спеціалізованого технологічного приміщення, розташованого в м. Херсоні, на 3 поверсі 4 - поверхового будинку № 124-а по вул. Кримській, загальною площею 2,5 м. м2 для розташування обладнання. Оплата витрат на утримання орендованого майна (експлуатаційні, комунальні та інші витрати) здійснює експлуатуюча організація (відповідач-2) (п. 1.2).
Умови розрахунків за Договором передбачені розділом 3, в якому зазначено, що оренда плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку 1. Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 412 грн. 00 коп. з ПДВ (20%) за 1 м2 спеціалізованого технологічного приміщення. Враховуючи індекси інфляцій за період з жовтня 2009 р. по січень 2010 р., орендна плата за базовий місяць розрахунку оренди майна - січень 2010 р. (згідно з додатком 3) становить 1079 грн. 23 коп. з ПДВ (20%) за 2,5 м2 спеціалізованого технологічного приміщення. Орендна плата за базовий місяць оренди 2,5 м2 всієї орендованої площі становить 1079 грн. 23 коп. з ПДВ (20%). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Крім того, в п. 3.3. зазначено, що розмір орендної плати може бути переглянуто у випадках, передбачених цим договором, а також у разі: п. 3.3.1 - зміни законодавчих або інших нормативно-правових актів; п. 3.3.2. - зміни актів, що належать до внутрішньоорганізаційної діяльності та виключної компетенції товариства; п. 3.3.3 - зміни або запровадження нових цін, тарифів і коефіцієнтів тощо; п. 3.3.4 - введення інших обов'язкових зборів і платежів; п. 3.3.5 - зміни методики розрахунку орендної плати. Відповідач-2 за додатком № 4 оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1. Договору, згідно з окремими рахунками орендодавця пропорційно орендованій площі. Крім цього відповід-2 відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за окремими рахунками орендодавця пропорційно орендованій площі (п. 3.4.). Відповідач-2 відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого рахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1 Договору. Відповідач-2 додатково до оплати за електроенергію відшкодовує витрати на організацію та експлуатацію систем електроживлення, які розраховуються на підставі фактичних даних енергоспоживання за розрахунковий період (п. 3.5.). У разі закінчення строку дії цього Договору орендна плата та інші платежі, обумовлені в п. 3.4 та п. 3.5 Договору, вносяться відповідачем-1 та, відповідно, відповідачем-2 до дня фактичної передачі орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого майна (п. 3.6.).
Також, сторони узгодили право орендодавця змінювати розмір орендної плати в порядку, передбаченому договором (п. 7.1.4.), у зв’язку з чим умови фінансових відносин за договором переглядаються (п. 5.1.2.) та обов’язок орендаря у разі припинення Договору оренди повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду (п. 6.1.6).
Відповідальність сторін встановлена розділом 8 Договору, відповідно до якого за несвоєчасне перерахування орендної плати та інших витрат за договором відповідач-1 та, відповідно, відповідач-2 сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим, по день фактичної оплати боргу.
Цей договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє протягом двох років до 02.03.2012 р. Сторони домовилися, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення, а саме - з 02.03.2010 р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним (п. 12.1).
На виконання п. 2.1. Договору № 07-34/239 від 28.03.2007 р. та п. 2.1. Договору №10-34/561 від 10.08.2010 р. позивач 28.03.2007 р. передав, а відповідач-1 прийняв частину спеціалізованого технологічного приміщення площею 2,5 м2 у будинку 124-а по вул. Кримській у м. Херсоні, що підтверджується актом приймання-передачі майна (а.с. 32), 10.08.2010 року позивач передав, а відповідач-1 прийняв частину спеціалізованого технологічного приміщення площею 2,5 м2 у будинку 124-а по вул. Кримській у м. Херсоні, що підтверджується актом прийому-передачі (т. 1 а.с. 60).
Відповідач-1, в порушення умов договорів оренди нерухомого майна № 07-34/239 від 28.03.2007 р., № 10-34/561 від 10.08.2010 р. (п.п. 6.1.3, 3.2., 3.4., 3.5.), в період з вересня 2009 року по вересень 2010 року позивачу не сплачував орендну плату, витрати на утримання майна, плату за комунальні послуги, електроенергію, що підтверджується рахунками, виставленими позивачем (т. 1 а.с. 10-16, 82-85); актами взаєморозрахунків станом на 26.10.2010 р. та 31.10.2010 р. (т. 2 а.с. 16-17, 40-43), розрахунком заборгованості за надану в оренду частину приміщення та за експлуатаційні витрати, доданим позивачем до заяви про збільшення розміру позовних вимог (т. 1 а.с. 127-129), поясненням позивача (т. 1 а.с. 132).
Претензія позивача від 23.04.2010 року за вих. № 21-10/38 залишена відповідачем-1 без відповіді (т. 1 а.с. 37).
Відповідач-2, в порушення умов договору оренди нерухомого майна № 10-34/561 від 10.08.2010 р. (п.п. 3.2., 3.4., 3.5.), в період з серпня 2010 року по вересень 2010 року позивачу не сплачував витрати на утримання майна та плату за комунальні послуги, що підтверджується актом взаєморозрахунків станом на 31.10.2010 р. (т. 1 а.с. 138); розрахунком заборгованості відповідача-2 (т. 1 а.с. 120-121, 130-131); рахунками, виставлені позивачем (т. 1 а.с. 122-123, 133); письмовим поясненням позивача (т. 2 а.с. 28).
Стягнення з відповідача-1 основної заборгованості в сумі 12378 грн. 04 коп, пені в сумі 808 грн. 96 коп., інфляційних збитків в сумі 4 грн. 36 коп., 3% річних в сумі 80 грн. 71 коп. за період з вересня 2009 року по вересень 2010 року, з відповідача-2 основної заборгованості в сумі 101 грн. 76 коп, пені в сумі 00 грн. 31 коп., інфляційних збитків в сумі 2 грн. 07 коп., 3% річних в сумі 00 грн. 22 коп. за серпень 2010 року-вересень 2010 року за договорами № 07-34/239 від 28.03.2007 р. та №10-34/561 від 10.08.2010 р. стало предметом розгляду в цій справі.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За правовою природою договір оренди нерухомого майна № 07-34/239 від 28.03.2007 р., за яким між ВАТ "Укртелеком" в особі ХФ ВАТ "Укртелеком" (позивачем) та військовою частиною А-1836 (відповідач-1) та договір оренди нерухомого майна № 10-34/561 від 10.08.2010 р., за яким між ВАТ "Укртелеком" в особі ХФ ВАТ "Укртелеком" (позивачем), військовою частиною А-1836 (відповідачем-1) та квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона (відповідачем-2), за якими між сторонами склалися господарські правовідносини, є договорами найму (оренди).
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Заперечення відповідача-1 щодо неотримання ним рахунків позивача спростовується доказами наданими позивачем про надсилання рахунків на його адресу, а саме: копії реєстрів на відправку поштової кореспонденції (а. с. 17-28, 99-101), листами Херсонської дирекції УДППЗ "Укрпошта" №52-2/1934 від 23.11.2010 р. та №324 від 26.11.2010 р. (а.с. 24, 27).
Відповідачем-2 в рахунок погашення боргу за комунальні послуги орендованого приміщення за договором № 10-34/561 від 10.08.2010 р. частково погашено заборгованість в сумі 57 грн. 60 коп., яка сплачена 15.12.2010 р., тобто після звернення позивача до суду, тому, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача-2 суми 57 грн. 60 коп. основного боргу, суд припиняє провадження по справі за п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 суми заборгованості в розмірі 12378 грн. 04 коп. та стягнення з відповідача-2 суми заборгованості в розмірі 44 грн. 16 коп. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача-1 808 грн. 96 коп. пені, 80 грн. 71 коп. 3% річних, 4 грн. 36 коп. інфляційних збитків, а також з відповідача-2 - 00 грн. 31 коп. пені, 00 грн. 22 коп. 3% річних та 2 грн. 07 коп. інфляційних збитків.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розділом 8 Договорів оренди № 07-34/239 від 28.03.2007 р. та №10-34/561 від 10.08.2010 р. встановлена відповідальність сторін за несвоєчасне перерахування орендної плати та інших витрат у вигляді пені від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим, по день фактичної оплати боргу.
Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем-1 та відповідачем-2 своїх зобов’язань, суд, перевіривши розрахунки пені позивачем, відповідно до періодів виникнення та сплати, заборгованості, передбачених договором, визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів пені за несвоєчасне внесення орендної плати, експлуатаційних та комунальних витрат орендованого приміщення.
Оскільки Військова частина А-1836 забезпечує обороноздатність держави, не здійснює прибуткової діяльності, а є бюджетною установою і своєчасне виконання нею зобов'язань залежить від надходження коштів з Державного бюджету України, а також ту обставину, що з січня 2010 року по червень 2010 року розпорядник коштів другого ступеня не надавав військовій частині А-1836 кошторис, внаслідок чого відповідач-1 взагалі був позбавлений можливості реєструвати свої фінансові зобов'язання. Фінансування послуг зв'язку в кошторисі військової частини А-1836 було обмеженим, кошти на оплату послуг зв'язку надходили несвоєчасно і не в повному обсязі, суд задовольняє клопотання відповідача-1 та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшує розмір пені, який підлягає стягненню за порушення зобов’язання до 10 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача-1 пені суд відмовляє.
Таким чином судом задовольняються позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 10 грн. з відповідача-1 та 00 грн. 31 коп. з відповідача-2.
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов’язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов’язання.
Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Невиконання відповідачем-1 зобов’язання по сплаті грошових коштів за період з вересня 2009 року по вересень 2010 року за договорами оренди № 07-34/239 від 28.03.2007 р. та №10-34/561 від 10.08.2010 р. в сумі 12378 грн. 04 коп. та відповідачем-2 зобов’язань по сплаті грошових коштів за серпень-вересень 2010 року за договором оренди №10-34/561 від 10.08.2010 р. в сумі 44 грн. 16 коп. підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з відповідачів 3% річних та інфляційних збитків за неналежне виконання грошового зобов’язання є правомірними та обґрунтованими. Вимоги про стягнення з відповідача-1 80 грн. 71 коп. 3% річних та 4 грн. 36 коп. інфляційних втрат задовольняються судом в сумі, заявленій позивачем. Вимоги про стягнення з відповідача-2 3% річних задовольняються судом в сумі, заявленій позивачем - 00 грн. 22 коп. Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат, заявлених до стягнення з відповідача-2, суд задовольняє ці вимоги в сумі 00 грн. 26 коп. У стягненні суми 1 грн. 81 коп. інфляційних втрат суд відмовляє, як заявлених безпідставно.
Заперечення відповідача-1 щодо стягнення втрат від інфляції, обгрунтоване ненаданням позивачем розрахунку індексів інфляції та офіційного підтвердження їх розміру у спірних періодах судом до уваги не приймається. Зазначена інформація є загальновідомою щомісяця друкується в офіційному виданні Кабінету Міністрів України - газеті "Урядовий кур’єр" та на підставі ч. 1 ст. 35 ГПК України не потребує доказування.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню щодо стягнення з відповідача-1 основної заборгованості в сумі 12378 грн. 04 коп, пені в сумі 10 грн. 00 коп., інфляційних збитків в сумі 4 грн. 36 коп., 3% річних в сумі 80 грн. 71 коп., з відповідача-2 основної заборгованості в сумі 44 грн. 16 коп, пені в сумі 00 грн. 31 коп., інфляційних збитків в сумі 00 грн. 26 коп., 3% річних в сумі 00 грн. 22 коп.
З позивача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України частина державного мита, відповідно до суми на яку збільшено розмір позовних вимог.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 46, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82, п. 3 ч. 1 ст. 83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з військової частини А-1836, ідентифікаційний код - 07738045, адреса: буд. 1, вул. Пестеля, м. Херсон, п/рахунок - № 35221007000015 в УДК Херсонської області, МФО - 852010 на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії, ідентифікаційний код - 01188661, адреса: буд. 41, пр-т Ушакова, м. Херсон, р/рахунок - № 260012199 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО - 352093, 12378 грн. 04 коп. основного боргу, 10 грн. пені, 80 грн. 71 коп. 3% річних, 4 грн. 36 коп. інфляційних втрат, 124 грн. 73 коп. витрат по сплаті державного мита, 219 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона, ідентифікаційний код - 08294952, адреса: буд. 37, вул. Чкалова, м. Херсон, р/рахунок - № 35216002005354 в МУ ДКУ в Херсонській області, МФО - 852010 на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії, ідентифікаційний код - 01188661, адреса: буд. 41, пр-т Ушакова, м. Херсон, р/рахунок - № 260012199 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО - 352093, 44 грн. 16 коп. основного боргу, 00 грн. 31 коп. пені, 00 грн. 22 коп. 3% річних, 00 грн. 26 коп. інфляційних втрат, 1 грн. витрат по сплаті державного мита, 1 грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії, ідентифікаційний код - 01188661, адреса: буд. 41, пр-т Ушакова, м. Херсон, р/рахунок - № 260012199 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО - 352093 в доход державного бюджету України, код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31119095700002, держмито в доход держбюджету, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 095, 1 грн. 76 коп. державного мита.
4. Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з військової частини А-1836 798 грн. 96 коп. пені.
5. Відмовити в задоволені позовних вимог щодо стягнення квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона 1 грн. 81 коп. інфляційних втрат.
6. Припинити провадження по справі щодо стягнення з квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона 57 грн. 60 коп. основного боргу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України ( вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Т.А. Остапенко
Повне рішення складено 27.12.2010 р.
Судове рішення № 13317501, Господарський суд Херсонської області було прийнято 21.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/32-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: