Рішення № 13317503, 17.12.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

______________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2010 Справа № 17/87-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватно - орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Тепло-Огарьовське", с Заозерне Новотроїцького району Херсонської області

до приватного підприємства "Влада-Плюс", м. Херсон

про стягнення 71952 грн. 03 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув.

від відповідача - Комадовський Д. П., дов. від 28.10.09р., Доценко К. С., дов. від 28.10.09р.

15 квітня 2010 року приватно - орендне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Тепло-Огарьовське" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Влада-Плюс" (відповідач) 71952 грн. 03 коп. боргу по невиконаних грошових зобов'язаннях за договором купівлі - продажу від 31.08.09р. № 01/07-04, з яких 59649 грн. 60 коп. основного боргу, 6239 грн. 88 коп. пені, 5027 грн. 63 коп. інфляційних збитків та 1034 грн. 92 коп. річних.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 16.04.10р. розгляд справи було призначено на 29.04.10р. та запропоновано відповідачу подати письмовий відзив на позов.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, проте, 28.04.10р. звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, за змістом якої просить стягнути з позивача 39922 грн. 73 коп. суми, яка була надмірно сплачена відповідачем позивачу при погашенні грошових зобов'язань за іншим договором від 09.07.09р. № 01/07-02.

В зв'язку з невідповідністю зустрічного позову вимогам ст.60 ГПК України в частині пов'язаності з первісним позовом, ухвалою від 29 квітня 2010 року суд повернув відповідачу зустрічну позовну заяву без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви, приватне підприємство "Влада-Плюс" звернулось до суду з апеляційною скаргою, якою ухвалу про відмову у прийнятті зустрічного позову від 30.04.10р. просило скасувати.

В зв'язку з надходженням апеляційної скарги, ухвалою від 12.05.10р. провадження у справі було зупинено.

Після повернення 28 липня 2010 року матеріалів справи до місцевого господарського суду, ухвалою від 29.07.10р. провадження у справі було поновлене, а розгляд справи призначено на 26 серпня 2010 року.

16.08.2010р. до господарського суду Херсонської області надійшов запит Запорізького апеляційного господарського суду щодо надсилання справи до суду апеляційної інстанції для направлення її до Вищого господарського суду України у зв'язку з надходженням від відповідача касаційної скарги на постанову ЗАГС від 15.07.2010р., якою апеляційну скаргу відповідача на ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.04.10р. про повернення зустрічного позову без розгляду залишено без задоволення, в зв'язку з чим, ухвалою від 16.08.10р., провадження у справі було зупинене повторно.

Після повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції, ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.11.10р. провадження у справі було поновлено.

Цією ж ухвалою розгляд справи було призначено на 25 листопада 2010 року та зобов'язано відповідача подати письмовий відзив на позовну заяву.

У судове засідання, яке відбулося 25.11.10р. відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позов не надав, надіслав клопотання, в якому просив суд перенести розгляд справи на іншу дату у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі, а також продовжити термін розгляду справи.

У судовому засіданні 25 листопада 2010 року представник позивача звернувся до господарського суду із заявою про збільшення позовних вимог на 3066 грн. 04 коп., та, відповідно, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 75018 грн. 07 коп., з яких 59649 грн. 60 коп. основного боргу, 6239 грн. 88 коп. пені, 6996 грн. 07 коп. інфляційних збитків та 2132 грн. 52 коп. річних. До заяви було додано докази доплати 30 грн. 66 коп. державного мита та докази надсилання копії цієї заяви відповідачу.

Крім того, в цьому засіданні представником позивача, на виконання вимог ухвал суду, було надано копії доданих до позову документів, що мають належні ознаки засвідчення.

В зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з огляду на невиконання останнім вимог ухвали суду щодо надання письмового відзиву на позов, ухвалою від 25.11.10р. розгляд справи було відкладено на 07.12.10р.

При дослідженні повторно поданих 25.11.10р. позивачем до суду документів, витребуваних в зв'язку з відсутністю на первісно поданих їх фотокопіях належних ознак засвідчення їх відповідності оригіналу, судом було встановлено, що на фотокопії накладної від 31.08.09р. № 64 на суму 74849,6 грн. (том 1, а. с. 128) відсутній підпис особи, яка з боку відповідача отримувала товар, в той час як на фотокопії тієї ж накладної, поданої разом з позовом (том 1, а. с. 11), підпис представника отримувача в наявності.

У судове засідання 07.12.10р. представник позивача прибув, позовні вимоги, з врахуванням їх збільшення до 75018 грн. 07 коп. підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника не забезпечив повторно. Крім того, 07.12.10р. відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву (том 2 а. с. 11), відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, в зв'язку з невірним нарахуванням позивачем річних та інфляційних збитків.

В судовому засіданні 07.12.2010р., яке відбулось за участі представників позивача та відповідача, було оголошено перерву до 08.12.2010р. для витребування у сторін оригіналів письмових доказів, зокрема, позивача було зобов'язано надати на огляд суду оригінал накладної від 31.08.09р. № 64 на суму 74849,6 грн.

08 грудня 2010 року представник позивача надав на огляд суду оригінали витребуваних документів, зокрема, накладної на отримання товару відповідачем № 64 від 31.08.2010р., договору купівлі-продажу №01/07-04 від 31.08.2009р. та довіреності №105 від 31.08.2009р. При огляді оригіналів документів судом було встановлено, що на видатковій накладній від 31.08.09р. № 64 на суму 74849,6 грн. дійсно відсутній підпис особи, яка з боку відповідача отримувала товар на цю суму.

У судове засідання 08.12.10р. явки уповноваженого представника відповідач не забезпечив, подавши до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю свого представника.

Ухвалою від 08.12.10р. суд відклав розгляд справи на 17.12.10р. та зобов'язав позивача надати докази відвантаження відповідачу товару за видатковою накладною від 31.08.09р. № 64 на суму 74849,6 грн.

13 грудня 2010 року відповідач направив до суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просив поставити питання про відповідність підписів керівника підприємства відповідача на видатковій накладній від 31.08.09р. № 64 на суму 74849,6 грн., на договорі купівлі - продажу від 31.08.09р. № 01/07-04 та на довіреності від 31.08.09р. № 105 (том 1 а. с. 127) на право отримання товару.

У судове засідання 17.12.10р. представник позивача не прибув. Проте, 17.12.10р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу, яка становить 19726 грн. 87 коп. Фактичне зменшення позовних вимог обґрунтовується, фактично, взаємозаліком грошових зобов'язань з відповідачем.

Так, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, в рахунок часткового погашення залишку невиконаних грошових зобов'язань відповідача за договором від 31.08.09р. № 01/07-04 в сумі 59649 грн. 60 коп. позивач зарахував суму коштів у розмірі 39922 грн. 73 коп., сплачених відповідачем позивачу у якості попередньої оплати за іншим договором - від 09.07.09р. № 01/07-02, таким чином залишок невиконаних відповідачем зобов'язань за договором від 31.08.09р. № 01/07-04, стягнення боргу за яким є предметом даного спору, становить 19726 грн. 87 коп.

Заява про зменшення позовних вимог з боку позивача підписана його представником Гірич Т. А. До заяви додано оригінал акту звірки від 13.12.10р., підписаний керівниками підприємств учасників договірних відносин та скріплений відтисками печаток цих підприємств.

Крім того, у судове засідання 17.12.10р. відповідачем надано письмовий відзив на позов, згідно з яким 13.12.10р. між позивачем та відповідачем в межах договору від 31.08.09р. № 01/07-04 укладено акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого сума боргу ПП “Влада Плюс” перед ПОСП “Тепло Огарьовське” складає 19726 грн. 87 коп., що становить суму основного богу, в зв'язку з чим відповідач визнає позовні вимоги в сумі 19726 грн. 87 коп., що становить суму основного боргу.

В зв'язку з перебігом строків вирішення спору, обмежених приписами ст.69 ГПК України, приймаючи до уваги що сторонам була надана рівна можливість скористатися повним обсягом процесуальних прав, передбачених положеннями ГПК України, суд розглядає спір по суті за наявними матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, суд -

в с т а н о в и в :

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зменшити або збільшити розмір позовних вимог. Під зменшенням або збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення або збільшення відповідно) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Пунктом 17 інформаційного листа від 20.10.06р. № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" Вищий господарський суд України на запитання, якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог, зазначив, що у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Таким чином, виходячи з поданих позивачем в порядку ст.22 ГПК України заяв про зміну розміру ціни позову, з 25.11.10р. позивачем встановлено ціну позову у розмірі 75018 грн. 07 коп., з яких 59649 грн. 60 коп. основного боргу, 6239 грн. 88 коп. пені, 6996 грн. 07 коп. інфляційних збитків та 2132 грн. 52 коп. річних, а з 17.12.10р. ціна позову позивачем зменшена до 19726 грн. 87 коп., що становить суму основного богу.

З огляду на наведене, приймаючи зменшення позивачем позовних вимог, суд констатує, що подальше вирішення спору відбувається виходячи з нової ціни позову у розмірі 19726 грн. 87 коп., що становить суму основного богу.

31 серпня 2009 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 01/07-04, відповідно до розділу 1 та п.2.1 якого його предметом є купівля-продаж пшениці врожаю 2009 року у кількості 91,28 тон.

Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 договору вартість однієї тони пшениці становить 820 грн. 00 коп., а загальна ціна договору, відповідно, 74849 грн. 60 коп.

За умовами п.3.1 договору доставка товару здійснюється виключно після попередньої оплати його вартості покупцем. Необхідні бухгалтерські документи на товар готуються та видаються, відповідно до п.3.2 правочину, продавцем.

Відповідно до 4 розділу договору, покупець зобов'язався оплатити договірну вартість пшениці до 18.09.09р.

Відповідно до видаткової накладної від 31.08.09р. № 64 поставка товару відбулася 31 серпня 2009 року. Позивач наголошує, що покупцем при отриманні товару була пред'явлена довіреність на отримувача від 31.08.09р. № 105. Дана довіреність на отримання товару виписана безпосередньо на ім'я керівника підприємства відповідача ОСОБА_1

Проте, при огляді оригіналу видаткової накладної від 31.08.09р. № 64 на суму 74849 грн. 60 коп., яка була витребувана судом від позивача на огляд у зв'язку з відмінностями у двох її фотокопіях (том 1 а. с. 11 та 128) судом було встановлено, що на видатковій накладній від 31.08.09р. № 64 фактично відсутній підпис особи, яка з боку позивача отримувала товар, тобто підпис ОСОБА_1

Представник позивача стверджував, що фактичною умовою доставки товару був самовивіз. Відсутність підпису представника покупця на видатковій накладній пояснює тим, що видаткова накладна № 64 від 31.08.09р. була видана відповідачеві до фактичного відвантаження товару, оскільки останній видавався в іншому віддаленому місті де фактично зберігалася пшениця, куди й направився транспорт покупця після отримання видаткової накладної. Однак після фактичного отримання товару покупець не повернув видаткової накладної. Втім, представник позивача не зміг надати суду пояснення стосовно того, ким з боку відповідача була підписана видаткова накладна №64 від 31.08.2009р., копія якої долучена до позовної заяви (т.1 а.с.11), оскільки, як вбачається з матеріалів справи, дана накладна була підписана невстановленою особою після копіювання накладної.

Позивач стверджує, що факт отримання товару підтверджується й фактичною частковою оплатою товару на загальну суму 15200 грн. 00 коп., яка здійснювалася 18.09.09р. - на суму 10.000 грн. 00 коп., 07.10.09р. - 1300 грн. 00 коп., 29.10.09р. на суму 2900 грн. 00 коп. та 03.11.09р. на суму 1000 грн. 00 коп.

Твердження позивача щодо часткової оплати відповідачем пшениці саме за договором від 31.08.09р. № 01/07-04 підтверджується копіями платіжних доручень від 18.09.09р. № 344 на суму 10.000 грн. 00 коп., від 07.10.09р. № 12 на суму 1300 грн. 00 коп., від 29.10.09р. № 56 на суму 2900 грн. 00 коп. та від 03.11.09р. № 65 на суму 1000 грн., оскільки призначенням платежу, за кожним з цих платіжних доручень є оплата вартості пшениці саме за договором № 01/07-04 від 31.08.09р.

Позивач підкреслює, що зі змісту зустрічного позову, оригінал якого, скріплений підписом директора ПП "Влада Плюс" ОСОБА_1, залишено в матеріалах справи (том 1 а. с. 56), вбачається, що в період з 31.08.09р. по 03.11.09р. відповідач отримав від позивача весь передбачений договором від 31.08.09р. № 01/07-04 об'єм пшениці.

Вирішуючи спір по суті суд звертає увагу на наступне.

Дійсно, за умовами ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, а в односторонньому порядку відмовитися від виконання договірних обов'язків відповідач, згідно з приписами ст.525 ЦК України, не може.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До таких вимог, зокрема, можна віднести не тільки забезпечення повноважень представників учасників договірних відносин належним чином оформленими довіреностями на отримання товару але й належним оформленням товарно-супровідних документів, зокрема, видаткових накладних.

Навіть за наявності в матеріалах справи належним чином оформленої на представника покупця довіреності від 31.08.09р. № 105 на отримання від продавця за договором від 31.08.09р. № 01/07-04 пшениці в кількості 92 тн. суд не має достатніх підстав визнавати накладну від 31.08.09р. № 64 на суму 74849 грн. 60 коп., як головний доказ відвантаження 91,28 тон пшениці, належним доказом видачі цього товару в зв'язку з відсутністю на ній підпису представника покупця, який мав засвідчити факт передачі товару.

Суд витребовував у позивача документальне обґрунтування факту передачі товару. Однак таких доказів, окрім фактичного посилань на зміст зустрічної позовної заяви, якою відповідач підтвердив факт отримання ним товару за накладною від 31.08.09р. № 64 в повному обсязі, суду надано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійсно посилався на номер договору від 31.08.09р. № 01/07-04 в платіжних дорученнях від 18.09.09р. № 344 на суму 10.000 грн. 00 коп., від 07.10.09р. № 12 на суму 1300 грн. 00 коп., від 29.10.09р. № 56 на суму 2900 грн. 00 коп. та від 03.11.09р. № 65 на суму 1000 грн. Проте, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи документального обґрунтування факту передачі товару, що має бути головним доказом існування невиконаних відповідачем в межах даного спору грошових зобов'язань, відповідач оплатив їх на свій розсуд, а позивач поставляв товар відповідачу без належного оформлення товаро-супровідних документів на свій ризик.

На підставі викладеного, клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, для вирішення питання про відповідність підписів керівника підприємства відповідача на видатковій накладній від 31.08.09р. № 64 на суму 74849,6 грн., на договорі купівлі - продажу від 31.08.09р. № 01/07-04 та на довіреності від 31.08.09р. № 105 (том 1 а. с. 127) на право отримання товару суд залишає без задоволення, оскільки дослідження зазначених питань не змінить фактичних обставин справи.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, позивач, в рахунок часткового погашення залишку невиконаних грошових зобов'язань відповідача за договором від 31.08.09р. № 01/07-04 в сумі 59649 грн. 60 коп. зарахував суму коштів у розмірі 39922 грн. 73 коп., сплачених відповідачем позивачу у якості попередньої оплати за іншим договором - від 09.07.09р. № 01/07-02, таким чином залишок невиконаних відповідачем зобов'язань за договором від 31.08.09р. № 01/07-04, стягнення боргу за яким є предметом даного спору, становить 19726 грн. 87 коп.

До заяви про зменшення розміру позовних вимог додано оригінал акту звірки взаєморозрахунків, підписаний керівниками підприємств учасників спору, та скріплений відтисками печаток підприємств позивача та відповідача. За даним актом залишок невиконаних відповідачем грошових зобов'язань в межах договору від 31.08.09р. № 01/07-04 складає 19726 грн. 87 коп.

З письмового відзиву на позовну заяву, поданого до суду 17.12.10р., вбачається, що відповідач визнає позовні вимоги в сумі 19726 грн. 87 коп., що мотивовано підписанням сторонами 13 грудня 2010 року того ж акту звірки взаєморозрахунків, яким, фактично, проведено взаємозалік зустрічних вимог про які йдеться в заяві про зменшення позовних вимог.

Досліджуючи заяву про зменшення позовних вимог, суд встановив наступне.

09.07.09р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 01/07-02, відповідно до розділу 1 та п.2.1 якого його предметом є купівля пшениці врожаю 2009 року у кількості 647,55 тон.

Ціна даного договору, відповідно до його п.2.3 становить 482121 грн. 80 коп.

За умовами п.3.1 договору доставка товару здійснюється виключно після попередньої оплати його вартості покупцем.

У період з 02.07.09р. по 31.08.09р., на виконання умов договору № 01/07-02, покупець перерахував продавцю в рахунок оплати вартості пшениці 689802 грн. 80 коп., за цей же період продавцем було передано покупцеві товару на суму 649880 грн. 07 коп. Товар на суму 39922 грн. 73 коп. залишився недопоставленим відповідачу.

У заяві позивача про зменшення позовних вимог до 19726 грн. 87 коп. фактично йде мова про зарахування надмірно сплачених відповідачем коштів за договором від 09.07.09р. № 01/07-02 в рахунок часткового погашення невиконаних грошових зобов'язань за договором купівлі - продажу від 31.08.09р. № 01/07-04.

В розумінні ст. 601 ЦК України, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). В тому числі допускаються випадки так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання.

В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань.

Частина 2 ст. 601 ЦК України зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зарахуванням господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 ГКУ).

Подібної думки дотримується і Вищий господарський суд України, який зазначає, що "за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду" (постанова Вищого господарського суду України від 22.07.2004 р. N 15-03/186).

Разом з тим не буде незаконним оформлення зарахування двостороннім актом. Замість заяви однієї із сторін сторони можуть оформити двосторонній акт зарахування зустрічних однорідних вимог, який також буде легітимним.

Судом встановлено, що позивач не заперечує проти зарахування вимог.

Приймаючи до уваги факт узгодження сторонами залишку боргу по невиконаних грошових зобов'язаннях за договором від 31.08.09р. № 01/07-04 в сумі 19726 грн. 87 коп., а, рівно, і фактичне підтвердження відповідачем факту отримання товару на вказану суму, позовні вимоги за заявою про їх зменшення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Однією з підстав припинення провадження у справі в порядку п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України є врегулювання спору у відповідній частині самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Акт звірки взаєморозрахунків від 13.12.10р. (том 2 а. с. 31), підписаний та скріплений відтисками печаток обох сторін, визнається судом належним доказом врегулювання спору в частині стягнення 39922 грн. 73 коп. основного боргу.

Таким чином, провадження у справі в частині 39922 грн. 73 коп. основного боргу підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Що ж до позовних вимог в частині стягнення 6239 грн. 88 коп. пені, 6996 грн. 07 коп. інфляційних збитків та 2132 грн. 52 коп. річних, право позивача на нарахування яких передбачено приписами ст. ст. 549 та 625 ЦК України, слід звернути увагу на ту обставину, що в заяві про зменшення позовних вимог від 17.12.10р. (том 2 а. с. 29) позивач не заявив їх до стягнення, обмеживши позовні вимоги лише залишком невиконаних зобов'язань по основній сумі боргу у розмірі 19726 грн. 87 коп.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивач, використавши процесуальне право та зменшивши до нуля вимогу про стягнення пені, інфляційних збитків та річних, фактично відмовився від вимоги про стягнення 6239 грн. 88 коп. пені, 6996 грн. 07 коп. інфляційних збитків та 2132 грн. 52 коп. річних, тому в цій частині позовних вимог суд приймає відмову позивача від позову та припиняє провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Оскільки спір доведено до вирішення у судовому порядку з вини відповідача, з останнього, на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам, підлягають до стягнення 197 грн. 27 коп. витрат по оплаті державного мита та 62 грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.22, 44, 49, 75, п.1-1 та п.4 ч.1 ст. 80, ст. ст.82, 84 та 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю, в сумі 19726 грн. 87 коп., що становить суму основного боргу.

Стягнути з приватного підприємства "Влада - Плюс" (м. Херсон, вул. Краснощьокіной, буд. 1-А, кв.1, код ЄДРПОУ 31653619, р/рах. 26008870941261 в Одеській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 328016) на користь приватно - орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Тепло-Огарьовське" (Херсонська область, Новотроїцький район, с. Заозерне, вул. Центральна, буд. 2, код ЄДРПОУ 05306726, р/рах. 2600957266 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) 19726 грн. 87 коп. основного боргу, 197 грн. 27 коп. витрат по оплаті державного мита та 62 грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Провадження у справі в частині стягнення 39922 грн. 73 коп. основного боргу припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

3. В решті позовних вимог в частині стягнення 6239 грн. 88 коп. пені, 6996 грн. 07 коп. інфляційних збитків та 2132 грн. 52 коп. річних провадження у справі припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Суддя М. Б. Сулімовська

Повне рішення складено

та підписано 23.12.2010р.