Рішення № 13317491, 24.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2010 р. Справа № 59/341-10

вх. № 9393/4-59

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судовогозасідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Стовба О.В., за посвідченням № 199 від 16.10.2009р.;

третя особа - не з"явився;

третя особа - не з"явився;

відповідача - ОСОБА_6, за довіреністю від 29.11.2010р.

розглянувши справу за позовом

Харківського міжрайонного транспортного прокурора, м. Харків в інтересах держави - в особі

позивача: Харківської міської ради, м. Харків

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держкомзему у Харківській області, м. Харків;

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Статутне територіально-галузеве обєднання «Південна залізниця», м. Харків

до

відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Харків

про розірвання договору оренди

ВСТАНОВИВ:

25.10.2010р. Харківський міжрайонний транспортний прокурор звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі позивача Харківської міської ради із позовом до відповідача ФОП ОСОБА_5 В позові прокурор просить суд розірвати договір оренди землі від 27.02.2008р. №540867100027 та зобовязати відповідача привести земельну ділянку у первісний стан. В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на положення ст.ст. 415, 651, 638 Цивільного кодексу України, стверджує, що відповідач використовує земельну ділянку із порушенням цільового призначення, визначеного п. 15 договору (не тільки для експлуатації прибудови до диспетчерського пункту, а й для розміщення малих архітектурних форм у кількості 17 одиниць). Такі дії відповідача, на думку прокурора, порушують норми земельного, земельно-охоронного законодавства, правила пожежної безпеки, правила експлуатації електроустановок тощо, а крім того, тим самим, відповідач порушує права та охоронювані законом інтереси держави. В судовому засіданні прокурор підтримує позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні.

Позивач Харківська міська рада позов не підтримує, про що заявив представник відповідача в судовому засіданні 22.12.2010р. у своєму клопотанні. Після перерви правом на участь представника у судовому засіданні позивач не скористався, причину неявки не повідомив, пояснень на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис представника позивача на спеціальному повідомленні (т.ІІ а.с.60).

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держкомзему у Харківській області, залучена до участі у справі ухвалою від 26.10.2010р., підтримує позовні вимоги, про що заявив представник в судовому засіданні 15.11.2010р. Правом на участь представника у судовому засіданні 22.12.2010р, 24.12.2010р. третя особа не скористалася, причину неявки не повідомила, витребуваних судом документів не надала. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Статутне територіально-галузеве обєднання «Південна залізниця», залучена до участі у справі ухвалою від 26.10.2010р., правом на участь представника у судовому засіданні не скористалася, причину неявки не повідомила. витребуваних судом документів не надала. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення. Натомість СТГО «Південна залізниця» повідомила, що даний спір не стосується прав та охоронюваних законом інтересів залізниці (т.І а.с. 23).

Відповідач ФОП ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечує. У відзиві на позовну заяву (т.І а.с. 44-46) відповідач вказує, що він використовує земельну ділянку у відповідності до умов договору оренди землі від 27.02.2008р. №540867100027, і до випадків самовільного зайняття цієї земельної ділянки, які мають місце, він не має відношення. Більш того, вказує відповідач, він сам вживав заходи по приведенню земельної ділянки у відповідність до умов договору і знесення самочинно розміщених на ній обєктів. На підтвердження цього відповідач надав копії заяв та звернень в органи місцевого самоврядування та контролюючі органи. В судовому засіданні представники відповідача з цих підстав просять в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 22.12.2010р. судом було оголошено перерву до 12 год. 00 хв. 24.12.2010р.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора та представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Рішенням 7 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.11.2006р. №179/06 ФОП ОСОБА_5 було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,1771 га для експлуатації та обслуговування прибудови до диспетчерського пункту “Південний вокзал”для здійснення торгівлі по вул. Червоноармійська, 3-а у м. Харкові строком до 02.06.2011р. На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі від 27.02.2008р., який був зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП “Центр ДЗК”за №5408671000271.

Пунктом 3 договору оренди землі від 27.02.2008р. №540867100027 передбачено, що на земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна - нежитлові приміщення в літ. "А-1", які належать орендареві на праві приватної власності, інших обєктів інфраструктури - немає. У відповідності до п. 6. договору недоліків, які могли б перешкоджати ефективному використання земельної ділянки за цільовим призначенням не виявлено. Згідно п. 7 зазначеного договору будь-яке будівництво, реконструкція існуючих будівель на наданій у користування земельній ділянці та зміні цільового використання земельної ділянки без відповідного дозволу, передбаченого законодавством не допускається.

Розділом 15 договору оренди землі від 27.02.2008р. №540867100027 передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування прибудови до диспетчерського пункту "Південний вокзал" для здійснення торгівлі. Пунктом 19 договору сторони передбачили заборону зміни цільового призначення земельної ділянки. Пунктом 31 договору до обовязків відповідача віднесено необхідність використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

Передача земельної ділянки відповідачу саме для експлуатації та обслуговування прибудови до диспетчерського пункту “Південний вокзал” для здійснення торгівлі визначена також актом приймання-передачі від 16.04.2008р. №1520.

08.10.2010р. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства якою встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,1771 га по вул. Червоноарміська, 3-а у м. Харкові використовується для експлуатації та обслуговування прибудови до диспетчерського пункту "Вокзал" для здійснення торгівлі та для розміщення і експлуатації малих архітектурних форм у кількості 17 (сімнадцять) одиниць, що суперечить умовам використання вказаної земельної ділянки.

Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку шляхом розірвання договору оренди землі від 27.02.2008р. №540867100027.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

На підставі ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Згідно з вимогами ст. 13 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 32 Закону України „Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

До обовязків орендаря згідно ст.25 Закону України „Про оренду землі” крім іншого належить обовязок виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Статтею 35 Закону України „Про охорону земель” встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Статтею 96 Земельного кодексу України зазначені обовязки землекористувачів, зокрема пунктом „а” частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобовязані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Згідно пункту „г” частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

З урахуванням наведених правових норм на підставі наявних у справі матеріалів суд приходить до висновку про те, що в даному разі відповідачем порушені вимоги щодо забезпечення цільового використання землі і наслідком цього є розірвання договору.

Так зокрема, приходячи до такого висновку суд приймає до уваги, що згідно умов п.15 договору оренди землі від 27.02.2008р. №540867100027 земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування прибудови до диспетчерського пункту "Південний вокзал" для здійснення торгівлі. Тобто, використання земельної ділянки допускається виключно для здійснення торгівлі під час експлуатації прибудови до диспетчерського пункту "Південний вокзал". Натомість, як свідчать матеріали справи і підтверджується безпосередньо представником відповідача в судових засіданнях, відповідач здійснює торгівлю на спірній земельній ділянці не тільки під час експлуатації прибудови до диспетчерського пункту, а й з використанням малих архітектурних форм додатково встановлених відповідачем на спірній земельній ділянці. Так відповідачем самим надано докази встановлення на цій земельній ділянці десяти малих архітектурних форм для ведення торгівлі, а саме акти технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми до експлуатації, дозволи на розміщення малої архітектурної форми (т.І а.с. 102-127). Тобто наразі має місце використання земельної ділянки з порушенням умов цільового призначення, визначених договором.

У відповідності до п.3, ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В даному разі Законом (ст. 32 Закону України „Про оренду землі”) передбачена можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що твердження прокурора про наявність в діях відповідача ФОП ОСОБА_5 порушень земельного законодавства, котрі становлять підставу для розірвання договору оренди землі від 27.02.2008р. №540867100027 є обґрунтованими і підтверджуються матеріалами справи.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав. У звязку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.

Посилання відповідача на те, що декілька з малих архітектурних форм, що розміщені на спірній земельній ділянці належать не йому, ФОП ОСОБА_5, а іншим особам суд оцінює критично. Згідно ст. 13 Конституції України власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Отже відповідач одержавши в користування власність (земельну ділянку) одержав разом із правом на її використання і відповідні обовязки. Серед них обовязок по забезпеченню належного використання земельної ділянки, обовязок по забезпеченню додержання обмежень щодо використання ділянки, встановлених Законом та/або договором.

Як свідчать матеріали справи відповідач не забезпечив додержання покладеного на нього обовязку і не вжив своєчасних та належних заходів по звільненню земельної ділянки від малих архітектурних форм, котрі були встановлені на земельній ділянці, як стверджує відповідач, по за його волею. Так позивачем не надано жодного рішення суду чи хоча б позову до суду із позовними вимогами про зобовязання звільнити надану йому у користування земельну ділянки від самочинно встановлених обєктів. Звернення до органів місцевого самоврядування, контролюючих органів судом до уваги не приймається, оскільки в компетенцію цих органів, на відміну від суду, не входить вирішення питань про звільнення земельної ділянки в примусовому порядку.

Задовольняючи позов суд також відхиляє посилання відповідача на те, що прокурором не доведено істотність порушення умов договору, як умови для розірвання договору в порядку ч.2 ст. 651 ЦК України. Суд зауважує, що по відношенню до норм ст. 651 ЦК України норма ст. 32 Закону України „Про оренду землі” є спеціальною і тому саме вона підлягає застосуванню в даному разі. При цьому ця норма, визначаючи спеціальні підстави для розірвання договору оренди землі, вказує, що достатньою умовою розірвання є встановлення наявності порушень обовязків визначених ст. 24, 25 Закону України „Про оренду землі” або договром. Чи є це порушення істотним, чи ні в даному випадку правового значення для вирішення питання про розірвання договору немає.

Стосовно позовних вимог прокурора про зобовязання відповідача привести земельну ділянку в первісний стан суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаній негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Положення ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» також передбачають, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Із наведеними положеннями Закону кореспондуються умови спірного договору оренди землі від 27.02.2008р. №540867100027. Так згідно п. 21. договору земельна ділянка повертається позивачу після припинення дії договору у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Відповідно п.п. «3» п. 31 договору оренди відповідач зобовязаний при передачі земельної ділянки орендодавцю до підписання акту прийому-передачі привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан, у тому числі усунути недоліки, вказані орендодавцем. Приведення земельної ділянки у придатний стан включає в себе благоустрій території та інші дії за необхідністю, при цьому за орендарем залишається право власності на будівлі, які будуть збудовані на ділянці у відповідності до вимог чинного законодавства України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що відповідач ФОП ОСОБА_5 зобовязаний вчинити необхідні дії приведенню земельної ділянки, орендованої згідно договору оренди землі від 27.02.2008р. №540867100027, у придатний для подальшого використання стан.

Заперечення представника відповідача проти задоволення цих вимог мотивовані тим, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, належне відповідачеві на праві власності суд не приймає до уваги. Питання про знесення будівель в даному разі не виникає, оскільки договором (п.п. «з» п.31) воно вирішене на користь відповідача (будівлі залишаються у власності відповідача) і прокурор на знесенні будівель в даному процесі не наполягає.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог прокурора про зобовязання відповідача привести земельну ділянку у первісний стан.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи викладене, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 628, 638, 785, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 116, 125, 141, 212 п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 15, 24, 25, 32, 34 Закону України “Про оренду землі”, ст. 35 Закону України "Про охорону земель", керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 27.02.2008р. зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» за №5408671000271.

Зобов"язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 (61052, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) привести земельну ділянку загальною площею 0,1771 га по вул. Червоноармійській, 3-а у м. Харкові у первісний стан.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (61052, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 170,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (61052, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бринцев О.В.

/Повний текст рішення підписано 28.12.2010р.

Справа № 59/341-10/