Рішення № 13317488, 28.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2010 р. Справа № 29/361-10

вх. № 10428/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Козуб В.А. дов. №9/2009 від 07.09.10;

відповідача - Блага І.С. дов. №1/2010 від 16.12.10, ОСОБА_1, директор; 3-ї особи - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ДП Дослідного господарства "Кутузівка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук, с. Кутузівка; 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, КРУ в Харківській області м. Харків

до ПСГП "Деметра", с. Кутузівка;

про стягнення 87931,20 грн. та зустрічний позов ПСГП "Деметра", с. Кутузівка; до ДП Дослідного господарства "Кутузівка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук, с. Кутузівка; про стягнення 189132,98грн. безпідставно отриманих грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 87931,20 грн. збитків у вигляді втраченого прибутку за договором про спільну науково - виробничу співпрацю №9 від 12.01.04.

Ухвалою суду від 02.12.10 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.12.10.

16.12.10 до суду надійшло клопотання про залучення Контрольно - ревізійного відділу в Харківській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Вказане клопотання суд визнав таким, що не може бути прийнято до розгляду, оскільки, до клопотання не було надано доказів, що підтверджують повноваження особи, яка його підписала.

Відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву.

Позивач надав документи для залучення до матеріалів справи.

20.12.10 відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд стягнути з позивача 189132,98 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

Суд, розглянувши зустрічну позовну заяву відповідача визнав її такою, що відповідає вимогам ст. ст. 1, 2, 3, 5, 10, 12, 21, 32-38, 45, 54-58, 60 Господарського процесуального кодексу України та прийняв до розгляду сумісно з первісним позовом.

Позивач надав суду заперечення на зустрічну позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, слід залучити Контрольно - ревізійне управління в Харківській області.

Ухвалою суду від 20.12.10 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Контрольно - ревізійне управління в Харківській області; розгляд справи було відкладено на 27.12.10.

27.12.10 відповідач надав до канцелярії суду заяву (вх.№28629), в якій просить суд долучити до матеріалів справи подані ним документи.

В судовому засіданні призначеному на 27.12.10 було оголошено перерву до 28.12.10.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили суд відмовити в позові, зустрічний позов підтримали.

Представник 3-ої особи у судове засідання після перерви не з"явився.

27.12.10 до канцелярії суду надійшла заява 3-ої особи про відкладення розгляду справи.

Представники сторін в судовому засіданні проти відкладення розгляду справи заперечували, просили суд вирішити спір по суті.

Розглянувши клопотання третьої особи, суд визнав його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, до вказаного клопотання не було надано доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем був укладений Договір про спільну науково-виробничу працю № 9 від 12.01.2004 року, відповідно до умов якого сторони зобов”язались шляхом об”єднання зусиль спільно діяти у сфері науково-виробничої діяльності по відпрацюванню елементів технології в тваринництві, використанні обладнання для різних видів сільськогосподарських тварин. А також по відпрацюванню варіантів модулів ферм для утримання КРС та інших видів сільськогосподарських тварин сільськогосподарських підприємств з різною формою власності, для малих сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств.

Договір погоджено директором Інституту тваринництва Е.В.Руденко 12.01.04.

Відповідно до п.6.1 термін дії договору визначений з моменту його підписання до 31.12.2009р.

Частиною 3 п.3.2 договору відповідач набув зобов”язання вирощувати висококласне поголів”я тварин і при необхідності передавати молодняк позивачу або Інституту тваринництва за ціною не вищою собівартості.

Частиною 1 п.4.1 позивач набув зобов”язання забезпечувати відповідача кормами за їх собівартістю.

В договорі відсутні положення про умови доставки кормів відповідачу. До матеріалів справи долучений Лист № 3 від 23.03.2004р. відповідача, в якому міститься пропозиція включати до собівартості реалізуємих кормів вартість їх доставки, а також міститься погодження позивача на пропозицію із розпорядженням керівника ДП ДГ „Кутузівка” до бухгалтерії з вимогою здійснення відповідних перерахунків. Що свідчить про досягнення погодження між сторонами : з боку позивача - включати в собівартість кормів витрати по їх доставці, з боку відповідача належним чином сплачувати витрати по доставці йому кормів.

Згідно наданих до суду Довідок ціни реалізації кормів в ДП ДГ „Кутузівка” для ПСП „Деметра” на 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік, позивач, при розрахуванні фактичної ціни реалізації кормів відповідачу, включав до собівартості витрати на доставку, яка відокремлювалась в розрахунку окремим рядком та включилась до підсумкової фактичної ціни реалізації кормів. Матеріали справи свідчать, що передача кормів від позивача до відповідача здійснювалась за накладними, в яких зазначалось кількість та фактична ціна реалізації кормів, загальна сума до сплати, з урахуванням ПДВ. Вартість доставки в накладних окремою строкою не виділялось.

Суд зазначає, що порядок використання накладних, як первісних бухгалтерських документів регулюється п.3 „Облік матеріалів” Постанови Держкомстат СРСР від 28.12.1989 № 241 "Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств та організацій", відповідно до якої накладна (форма № М-11) визначається як первинний бухгалтерський документ, який застосовується для обліку руху матеріальних цінностей внутрі підприємства та їх відпуску стороннім організаціям.

Застосовуючи норми ст.179 ЦК України якою предмети матеріального світу визначаються як речі, в той час як згідно визначених у ст.901 ЦК України понять, послуги споживаються в процесі їх надання, а тому не мають матеріального вираження, суд доходить висновку, що складені позивачем накладні на відпуск кормів відповідачу, в яких окремою строкою не виділялись послуги доставки, не суперечать вимогам чинного законодавства. Оскільки позивач правомірно відображав в них фактичну ціну реалізації кормів, як матеріальних цінностей, які підлягали переданню за цією накладною, і не відокремлював окремою строкою вартість доставки, яка у визначенні законодавства відноситься до послуг, що не є річчю матеріального світу та, відповідно, матеріальною цінністю і за накладною отримувачу не передається.

Умовами п.5.1 договору передбачено проведення розрахунків між сторонами на підставі накладних. Судом встановлено, що в накладних позивач відображав фактичну ціну реалізації кормів, розраховану згідно суду Довідок ціни реалізації кормів в ДП ДГ „Кутузівка” для ПСП „Деметра” на 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік, яка включала в собі і послуги доставки кормів відповідачу в складі собівартості. З долученої до справи двосторонньої Довідки про стан розрахунків між ПСП „Деметра” та ДП ДГ „Кутузівка” за період з липня 2008 року по червень 2010р., слідує, що на умовах договору позивач реалізував відповідачу кормів на загальну суму 513632,83 грн., яку відповідач в повному обсязі сплатив. Заборгованості перед позивачем у відповідача станом на 01.07.2010р. не лічиться. Зважаючи на вказане вище, суд доходить висновку, що відповідачем в повному обсязі були сплачені послуги доставки кормів за період з липня 2008 року по червень 2010 року, які він сплатив в складі фактичної відпускної ціни реалізації, зазначеної позивачем в накладних на їх передачу.

Згідно п.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п.1 ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тому суд доходить висновку про відсутність, на дату подання первісного позову, у відповідача зобов”язання сплатити позивачу послуги доставки кормів, реалізованих йому в період з липня 2008 року по червень 2010 року, оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином виконав зобов”язання і сплатив позивачу послуги доставки кормів, наданих за вказаний період.

У відповідності до вимог ст.22 ЦК України упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Позивач не довів належними наявність та розмір упущеної ним вигоди, спричиненої не стягненням з відповідача послуг доставки кормів за період з липня 2008 року по червень 2010 року, оскільки як встановлено судом, позивач стягнув з відповідача послуги доставки в складі їх собівартості, а тому ані за законом, ані за договором не мав права на повторне стягнення з відповідача послуг доставки із додатковим відображенням їх суми в накладної. Суд зазначає, що порядок складення накладних, якого дотримувався позивач, не вплинуло на формування ним в Довідках собівартості та фактичної ціни реалізації кормів, та не призвело до неотримання ним доходів від надання послуг доставки кормів відповідачу.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за первісним позовом.

Посилання позивача на встановлений у акті ревізії від 27.09.2010р. № 07-20/15 факти, суд відхиляє, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи і не доказані в судовому засіданні належними доказами. Згідно Листа ВСУ від 09.08.2006р. № 1-11/477 обставини, висвітлені у актах КРУ, та факти про їх порушення, встановлені КРУ під час перевірок, підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним процесуальним законодавством України, зокрема статтями глави 5 Цивільного процесуального кодексу, глави 5 Кримінального процесуального кодексу, розділу V Господарського процесуального кодексу.

Вирішуючи питання про правомірність зустрічних вимог ПСГП „Деметра” до ДП ДГ „Кутузівка”, суд зазначає наступне.

Частиною 1 п.4.1 позивач зобов”язався забезпечувати відповідача кормами за їх собівартістю.

Згідно п.1 ст.629 ЦК України договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно п.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Із долучених до справи Виписок ДП ДГ „Кутузівка” із книги реалізації продукції рослинництва до ПСГП „Деметра” за II півріччя 2008р. та за 2009 рік, по дебету яких відображений показник Дт бухгалтерського рахунку 901 „Собівартість продукції рослинництва”, а по кредиту яких відображений показник Кт бухгалтерського рахунку 701 „Виручка від продукції рослинництва”, вбачається, що в період з липня 2008 року по 31.12.2009р. ДП ДГ „Кутузівка” отримав чистий прибуток від реалізації кормів позивачу, який перевищував їх собівартість з урахуванням доставки, в загальній сумі 189132,98 грн.

Станом на 01.01.2010 року договір припинився в звязку із закінченням його строку. Сторонами договір не подовжувався, угоди про автоматичну пролонгацію договір не містить.

Таким чином судом встановлено, що в період з липня 2008 року по 31.12.2009р., відповідачем за зустрічним позовом безпідставно, в порушення умов ч.1 п.4.1 договору, було отримано від позивача за зустрічним позовом загальну суму 189132,98 грн., яка дорівнює чистому прибутку, розрахованому як різниця між собівартістю поставлених за договором кормів та ціною їх реалізації.

Згідно п.1 та ч.3 п.3 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Зважаючи на вище зазначене, слідує, що відповідач за зустрічним позовом, на підставі закону, зобовязаний повернути позивачу за зустрічним позовом безпідставно набуті за договором про спільну науково-виробничу співпрацю № 9 від 12.01.2004р. кошти в розмірі 189132,98 грн.

Згідно п.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідачем за зустрічним позовом була складена вимога на оплату, яка направлена позивачу за зустрічним позовом 13.12.2010р., але останнім не сплачена.

Тому суд доходить висновку про задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі суд покладає на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи відмовити.

В позові Державного підприємства дослідного господарства "Кутузівка” НААН до приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра” відмовити повністю.

Зустрічний позов приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра” до Державного підприємства дослідного господарства "Кутузівка” НААН задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства „Кутузівка” НААН (62405, Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, 6, код ЄДРПОУ 05460427) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра” (62405, Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вул. Садова, 3а, код ЄДРПОУ 31827163) грошові кошти в розмірі 189132,98 грн., 1891,33 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тихий П.В.