Рішення № 13317025, 23.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.10 Справа № 8/272

За позовом Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, с. Половинкине Старобільського району Луганської області,

до Дочірнього підприємства “Луганський холодокомбінат” Відкритого акціонерного товариства “Луганськхолод”, м. Луганськ, -

про стягнення 33775 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 4026 від 15.11.10 року;

від відповідача Циганок Г.А. представник за довіреністю № б/н від 12.03.10 року,

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію у сумі 33775,00 грн., нарахованої ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору №20/08, укладеного між сторонами 20.08.2009 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 25.11.10 року до 09.12.10 року - у звязку з неявкою представника відповідача та невиконанням вимог суду у частині подання витребуваних документів; з 09.12.10 року до 23.12.10 року за клопотанням сторін про надання часу для врегулювання спору.

До початку судового засідання 23.12.10 року сторонами подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі; підтвердив факт добровільного погашення відповідачем частки боргу у суму 15000,00 грн. та надав згоду на розстрочку сплати залишку боргу у сумі 18775,00 грн. у період з 03.01.11 року по 18.01.11 року.

Відповідач позов визнав у повному обсязі (відзив на позов від 23.12.10 року за вих. №б/н) та надав документальні докази добровільної сплати частки боргу у розмірі 15000,00 грн. (після звернення позивача з позовом до суду); заявив клопотання про розстрочку виконання рішення на період з 16.12.10 року до 18.01.11 року відповідно до запропонованого ним графіку.

У судовому засіданні сторони дійшли взаємної згоди про розстрочку сплати залишку боргу у період з 03.01.11 року по 18.01.11 року (тобто згідно графіка позивача).

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

20.08.09 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір №20/08, відповідно до якого постачальник зобовязується поставити, а покупець - прийняти та оплатити молоко коровяче пастеризоване 1-го гатунку (ДСТУ 2661-94) 3,2% жирності, ціна на яке регулюється протоколом про узгодження цін, який є невідємною частиною цього договору (п.1.1).

Розрахунок за поставлені продукцію здійснюється за фактом поставки впродовж 1 банківського дня на розрахунковий рахунок постачальника (п.3.1).

Покупець зобовязаний сплатити вартість товару у сумі та на умовах цього договору (п.4.2.1).

У разі несвоєчасної сплати вартості товару покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару (п.6.2), при цьому сплата пені не звільняє від виконання зобовязання (п.6.3).

Договір є чинним з моменту його підписання сторонами та до 31.12.10 року (п.10.1) (а.с.8).

Позивач стверджує, що він поставив на користь відповідача товар на загальну суму 43775,00 грн., при цьому відповідач сплатив лише частину вартості товару на суму 5000,00 грн., у звязку з чим станом на 12.11.10 року (дата звернення до суду) сума боргу склала 33775,00 грн., що вбачається з розрахунку позову, наданого позивачем до справи (а.с.9).

На підтвердження факту належного виконання умов договору позивач надав до справи спеціалізовані товарні накладні за період з 23.04.10 року по 24.09.10 року на поставку відповідачеві молока пастеризованого на загальну суму 43775,00 грн., кожна з яких містить докази його отримання відповідачем (а.с.18-104).

Факт сплати відповідачем частки вартості молока у сумі 5000,00 грн. документально підтверджено (а.с.17).

Оскільки терміни сплати вартості товару - впродовж 1-го банківського дня за фактом поставки товару - визначений у п.2.1 договору, а відповідач залишок боргу у розмірі 33775,00 грн. не сплатив, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідач позов визнав повністю та надав докази часткової добровільної сплати основного боргу на загальну суму 15000,00 грн. (а.с.111-112 та ін.).

Таким чином, станом на день вирішення спору по суті залишок боргу становить 18775,00 грн.; позивач просить стягнути його з відповідача та згоден розстрочити його сплату.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обоязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ), оскільки породжує для них права та зобовязання.

В силу ст. 627 ЦКУ відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару (дизельне пальне).

Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі, - а значить - припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обовязок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач вчинив такі дії не у повному обсязі, позивач правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, згідно якій у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобовязань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Позивач просить стягнути тільки основний борг, - що є його правом. Будучи обізнаним з приводу добровільної сплати відповідачем частини боргу у розмірі 15000,00 грн., позивач позовні вимоги не уточнив.

Спосіб захисту порушеного права сторонами за цим спором обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ та ст. 20 ГКУ.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: у сумі 18775,00 грн., - з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Спосіб захисту порушеного права сторонами за цим спором обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ та ст. 20 ГКУ.

Відповідно до приписів п. 6 ст. 83 ГПК України суд вважає, що клопотання відповідача про розстрочення сплати боргу на період з 03.01.11 року по 18.01.11 року підлягає задоволенню, а саме: шляхом сплати відповідачем часток боргу 03.01.11 5000,00 грн., 12.01.11 року 5000,00 грн. та 18.01.11 року 8775,00 грн.

Щодо решти позовних вимог провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,509,525,526,530,560,610-612,614,623, 627,655,691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36, 43,44, 47-1,49,75, п.1-1 ч.1 ст. 80 та ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Луганський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод", ідентифікаційний код 24846227, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. 1-ша Свердлова, 197-а, - на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - основний борг у сумі 18775 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят пять) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 337 (триста тридцять сім) грн. 75 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Відповідачу - Дочірньому підприємству "Луганський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод", ідентифікаційний код 24846227, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. 1-ша Свердлова, 197-а, - розстрочити сплату боргу у сумі 18775,00 грн., про який йдеться у пункті 2 цього рішення, шляхом сплати ним (відповідачем) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - не пізніше 03.01 2011 року частки боргу у розмірі 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп.; не пізніше 12.01.2011 року частки боргу у сумі 5000 (пять тисяч ) тисяч грн. 00 коп. та не пізніше 18.01.2011 року частки боргу у сумі 8775 (вісім тисяч сімсот сімдесят пять) грн. 00 коп. 4.Провадження по справі щодо решти позовних вимог припинити. На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 23.12.10 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 24 грудня 2010 року.

Суддя А.П.Середа