Єдиний державний реєстр судових рішень ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-6138/10/2370 23 грудня 2010 року м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Трофімової Л.В.,
при секретарі Левчуку А.С.,
за участю представників: позивача Савенко Ю.Н. за довіреністю, відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до закритого акціонерного товариства «Автомобіліст»про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у м. Черкаси звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з ЗАТ «Автомобіліст»64 720 грн. 32 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу.
Приймаючи до уваги, що ЗАТ «Автомобіліст»не перерахувало кошти до бюджету, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму в рахунок погашення податкового боргу.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, в судове засідання свого представника не направив. В судовому засіданні, що відбулося 17 грудня 2010 р. представник відповідача Сотник В.Г. (керівник) позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
ЗАТ «Автомобіліст»зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності 26 жовтня 1994 р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) і податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів віднесені до загальнодержавних податків і зборів.
Податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах встановлений Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11 грудня 1991 року № 1963-XII (надалі за текстом «Закон № 1963-XII»).
Відповідно до статті першої Закону № 1963-XII платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів визначені в статті 3 Закону № 1963-XII та встановлені в залежності від типу транспортного засобу та обєму циліндрів двигуна.
Згідно статті 5 Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Відповідно до статті 6 Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.
Законом, що установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом «Закон № 2181-III»).
Стаття перша Закону № 2181-III визначає податковий борг (недоїмку) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.
Як вбачається з поданих відповідачем 29.01.2009 р. та 21.02.2010 р. розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 р. та 2010 р., ЗАТ «Автомобіліст»зобовязано було сплатити податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ІV квартал 2009 р. в сумі 15 818 грн. та за І-ІІІ квартали 2010 р. в сумі 43522 грн.
За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Статтею 16 Закону № 2181-III визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III, за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань за даними облікової картки платника, відповідачу нарахована пеня в сумі 1 229 грн. 69 коп., що знайшло відображення в обліковій картці платника податків.
Спеціальним Законом, що визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю»від 3 липня 1992 року № 2535-XII (надалі за текстом «Закон № 2535-XII»).
Статтею 2 Закону № 2535-XII визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно статті 17 Закону № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно державного акту від 05.11.1996 р. серія НР 24-10В на праві постійного користування у відповідача знаходиться земельна ділянка площею 49980 кв. м. за адресою вул. Різдвяна, 290, м. Черкаси.
Відповідно до поданого відповідачем 22 січня 2010 р. податкового розрахунку земельного податку на 2010 р., ЗАТ «Автомобіліст»повинно сплатити в 2010 р. земельний податок в сумі 61 885 грн. 80 коп., що відповідає 5 157 грн. 15 коп. щомісячної плати.
Відповідач неналежним чином виконував покладений на нього обовязок щодо сплати земельного податку, в результаті чого утворилась недоїмка у сумі 36 100 грн. 05 коп.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно актів перевірки № 4399/15-31/01268236 від 21.07.2010 р.; № 4551/15-31/01268236 від 02.08.2010 р. встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання зі сплати земельного податку.
Згідно з підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних актів перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0011001503/0 від 22.07.2010 р.; № 0011281503/0 від 03.08.2010 р. та № 0011291503/0 від 03.08.2010 р., якими визначено зобовязання відповідача щодо сплати штрафів в загальній сумі 5 058 грн. 70 коп.
Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 12.08.2010 р.
За порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань за даними облікової картки платника, відповідачу нарахована пеня в сумі 552 грн. 92 коп., що знайшло відображення в обліковій картці платника податків.
За даними облікової картки платника станом на 19 листопада 2010 р. відповідач в рахунок сплати податкового боргу перерахував 36100 грн. 25 коп., також за відповідачем обліковувалась переплата зі сплати податкового боргу в сумі 977 грн. 87 коп., що враховано позивачем при розрахунку суми позову.
З урахуванням викладеного, недоїмка ЗАТ «Автомобіліст»складає 64720 грн. 32 коп.
Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог, прийняття рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.
Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду 64720 грн. 32 коп. в рахунок погашення податкового боргу та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Автомобіліст»(18036, м. Черкаси, вул. Різдвяна, 290, ідентифікаційний код 01268236) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) податковий борг в сумі 64720 (шістдесят чотири тисячі сімсот двадцять) грн. 32 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова складена в повному обсязі 28 грудня 2010 р.
СуддяЛ.В.Трофімова
Судове рішення № 13315792, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 23.12.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6138/10/2370. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: