Постанова № 13315791, 23.12.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-6148/10/2370 23 грудня 2010 року м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача Фролової Ю.С. за довіреністю; відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І.Лепсе»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з ВАТ «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І.Лепсе»заборгованості зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені.

Позивач стверджував, що за вересень 2010 р. - жовтень 2010 р. відповідач мав сплатити страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 2251 732 грн. 40 коп. Далі позивач зазначив, що у звязку з несвоєчасною сплатою страхових внесків до відповідача було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 53 706 грн. 30 коп. та нараховано пеню в сумі 88 336 грн. 37 коп.

Оскільки сума страхових внесків та фінансових санкцій в загальному розмірі 393 775 грн. 07 коп. у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не подав. Звернувся до суду із заявою про розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом Закон № 400/97-ВР), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі за текстом Закон №1058-IV).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону №1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені у статті 14 цього Закону.

ВАТ «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І.Лепсе» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Золотоніської міської ради Черкаської області 25.01.1995 р. (ідентифікаційний код 01374406).

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником у розумінні цього Закону та платником страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, які мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що формують систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону №400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що відповідачем подано до УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010 р. та жовтень 2010 р. із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаних розрахунків відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці в розмірі 236 578 грн. 55 коп. та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5 % сукупного оподатковуваного доходу в сумі 15 153 грн. 85 коп.

За цей період відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив. Таким чином, у відповідача утворилася недоїмка у розмірі 251 732 грн. 40 коп.

Частиною девятою статті 106 Закону №1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту другого цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З огляду на викладені вище положення Закону № 1058-IV за порушення платіжної дисципліни позивачем прийнято:

-рішення № 224 від 5 серпня 2010 р. про застосування штрафу у сумі 14 304 грн. 03 коп. та нарахування пені в сумі 20 087 грн. 09 коп.;

-рішення № 361 від 14 жовтня 2010 р. про застосування штрафу у сумі 29327 грн. 09 коп. та нарахування пені в сумі 51 593 грн. 96 коп.;

-рішення № 386 від 4 листопада 2010 р. про застосування штрафу у сумі 10 075 грн. 18 коп. та нарахування пені в сумі 16 655 грн. 32 коп.

Зазначені рішення отримано відповідачем відповідно, 10.08.2010 р., 19.10.2010 р., 06.11.2010 р.

Частиною 13 статті 106 Закону №1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або у судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків не оскаржив, визначені у ньому суми штрафу та пені не сплатив.

За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 89, 94, 128, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І.Лепсе»(19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 01374406) на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Черкаська, 6, ідентифікаційний код 21366610) заборгованість зі сплати страхових внесків за вересень 2010 р. та жовтень 2010 р. у сумі 251 732 грн. 40 коп., штраф у сумі 53 706 грн. 30 коп. та пеню у сумі 88 336 грн. 37 коп., а усього 393 775 (триста девяносто три тисячі сімсот сімдесят пять) грн. 07 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 28 грудня 2010 р.

СуддяЛ.В.Трофімова