Постанова № 13315494, 23.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

23 грудня 2010 р. 2а- 12290/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Волошина Д.А.

суддів: Ральченка І.М., Старосєльцевої О.В.

за участю секретаря судового засідання Боклаг А.С.

за участю представників : позивача Артюх Ю.В., відповідачаЧерніченко І.Ю., Боровської І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" , з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, в якому просив суд, скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000100843/0 від 13.05.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові проведено позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" з питань достовірності декларування відємного значення податку на додану вартість за період лютий 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 05.05.2010 року №1588/43-010/05471230 відповідно до якого встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7, п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 та п. 7.6. ст. 7 Закону про ПДВ. Позивач не погоджується з зазначеними порушеннями вважає, що відповідач дійшов хибного висновку внаслідок неврахування частини первинних документів, що свідчать про факт отримання природного газу з боку ПАТ «Харківська ТЕЦ-5" в квітні та листопаді 2008 р. Посадовими особами СДПІ не було враховано розподільчий акт споживання ВАТ «Харківська ТЕЦ-5" природного газу в квітні 2008 р., який було складено між ВАТ «Харківська ТЕЦ-5" та ВАТ „Харківміськгаз" саме в квітні 2008 р. ВАТ «Харківська ТЕЦ-5" отримало та спожило від ДК "Газ України" за договором №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р. природний газ в обсязі 30523,00 тис.куб.м.

Посадові особи СДПІ не звернули увагу, що в акті приймання-передачі природного газу від 30.11.2008 р. до договору №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р. зазначено, що природний газ в обсязі 30523,00 тис.куб.м. було передано з ресурсів квітня 2008 р. Щодо включення до податкового кредиту ПДВ за податковою накладною №15644 від 30.11.2008 р. позивач вказує, що діяли відповідно до наданого податкового роз'яснення, що містилось в листі СДПІ від 15.02.2010 р. №1808/10/31-039. Таким чином позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 13.05.2010 р. №0000100843/0 є таким, що було прийнято відповідачем з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи, були надані письмові заперечення, відповідно до яких Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податку, проти адміністративного позову заперечує у повному обсязі з посиланням на акт перевірки від 05.05.2010 року №1588/43-010/05471230 та зазначає, що причиною виникнення відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ, яке становить 1249313,00 грн. за даними поданої до СДПІ ВПП у м. Харкові податкової декларації з ПДВ за лютий 2010р. є включення до складу податкового кредиту податкової накладної №15644 від 30.11.2008 р. на суму 40502067,53 грн. у т.ч. ПДВ - 6750344,59 грн. від ДК «Газ України» НАК « Нафтогаз України». Відповідно до п. 7.2.3. ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Однак перевіркою СДПІ встановлено, що відповідно до показників приладів обліку фактично підприємству у листопаді 2008р. газ в обсязі 30523,000 тис.м.куб. не відвантажувався та підприємством не доведено існування фактичної обставини для виписування податкової накладної, що є порушенням п. 7.2.3. ст. 7 ЗУ «Про ПДВ», оскільки згідно вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Таким чином факт отримання природного газу по податковій накладній №15644 від 30.11.2008 р. в обсязі 30523,00 тис. м. куб. не підтверджено, а відповідно не використано в господарській діяльності підприємства. Крім того у листопаді 2008 року факт оплати по зазначеній податковій накладній відсутній. Таким чином позивачем порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.7.4., п.п.7.5.1 п. 7.5. ст.. 7 та п. 7.6 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ».Щодо неврахування розподільчого акта споживання природного газу у квітні 2008р. відповідач зазначає, що перевірка проводилась обмежено за період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р. До перевірки надано документи, які мають безпосереднє відношення до перевіряємого періоду, у т.ч. і документи на природний газ з ресурсу квітня 2008р.. зазначений у податковій накладній № 15644 від 30.11.2008 р. які свідчать про його транспортування (отримання) у листопаді 2008р. (до складу податкового кредиту лютого 2010р. включено податкову накладну, дата виписки якої становить 30.11.2008р.)

Представник позивача у судове засідання зявився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві

Представники відповідачі в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, що зазначені в запереченнях до адміністративного позову та матеріалах перевірки.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Відповідно до п.п. 1.11 ч.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ” від 04.12.1990 № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на підставі направлень від 06.04.2010 року №111 та від 20.04.2010 року №137 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" з питань достовірності декларування відємного значення податку на додану вартість за період лютий 2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення

- п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7, п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 та п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме:субєктом господарювання не підтверджено факт отримання (поставки) природного газу по податковій накладній № 15644 від 30.11.2008р. в обсязі 30523,0 тис.м. куб. на загальну суму 40502067,53 грн. у т.ч. ПДВ 6750344,59 грн., а відповідно не використано в господарській діяльності підприємства.

- п.п.3.1.1. п. 3.1ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3. ст. 7, субєктом господарювання невірно визначено базу оподаткування від реалізації по їдальні та буфету, занижено виторг на 302, 88 грн., в тому числі ПДВ 50,48грн (сума ПДВ з фактичного виторгу за даними фіскальних звітів по РРО складає 4776,87грн, а задекларовані підприємством зобовязання складають ПДВ 4726,39грн).

За результатами перевірки сума відємного значення зменшується на 1249313,0 грн. та у підприємства виникає позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2010 року у сумі 5501082,00 грн. (рядок 18.1), яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 податкової декларації з ПДВ за лютий 2010р.).

За результатами перевірки складено акт від 05.05.2010 року №1588/43-010/05471230, який був підписаний з запереченнями.

Як вбачається з акту перевірки від 05.05.2010 року №1588/43-010/05471230 та визнано сторонами, у перевіряємому періоді , а саме у лютому 2010 року, підприємство мало назву Відкрите акціонерне товариство «Харківська ТЕЦ-5» було зареєстроване у Дергачівській районній державній адміністрації Харківської області 30.05.2003 року за № 14561200000000029. З 18.03.2010 року змінено назву підприємства з ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» на Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" . Свідоцтво про державну реєстрацію від 18.03.2010 року , номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців про зміну свідоцтва про державну реєстрацію- 1456050010000029, код за ЄДРПОУ 05471230. Дана обставина також підтверджується п.1.1 Статуту, що Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" є новим найменуванням ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства». Підприємство взято на облік в органах державної податкової служби з 07.05.1998 року за №156 та перебуває на обліку в Спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові з 01.01.2010 року.

На підставі зазначеного акту Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000100843/0 від 13.05.2010 року яким визначені суми податкового зобовязання за податком на додану вартість в сумі 5501082,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1650324,60 грн.

Позивач не погодився з зазначеним в акті порушеннями, про що склав заперечення та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргами на вищезазначене податкове повідомлення рішення. За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення. На адресу позивача направлені податкові повідомлення рішення № 0000100843/1 від 10.06.2010 р., № 0000100843/2 від 13.08.2010 р., № 0000100843/3 від 23.10.2010 р., якими доведено нові граничні строки сплати податкового зобовязання, про що свідчать корінці зазначених податкових повідомлень рішень.

Згідно з пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" зареєстрований платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 26.01.2010 року №100264369. В ході судового розгляду перелічена обставина була визнана сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Судом встановлено, що між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" укладено договір про поставку природного газу № 406-06/08-2128 від 06.11.2008 року за якими ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» передає у власність ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" газ з ресурсів квітня-травня 2008 року в обсязі 58328,0 тис. куб. м. в тому числі по місяцях: ресурс квітня 30523,0 тис. куб. м.; ресурс травня 27805,0 тис.куб.м.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві, оформлюється актами приймання-передачі газу, які підписуються уповноваженими представниками Постачальника і Покупця.

30.11.2008 року був складений Акт прийому-передачі природного газу постачальник ДК «Газ України» передав, а покупець ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» прийняв у листопаді 2008 року природний газ з ресурсів квітня 2008 року в обсязі 30523,00 тис.куб.м. на загальну суму 40502067,53 грн. в т.ч. ПДВ - 6750344,59 грн. Акт підписаний обома сторонами.

На відвантаження газу у обсязі 30523,00 тис.куб. м. ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» була видана податкова накладна №15644 від 30.11.2008 р. на загальну суму 40502067,53 грн. в т.ч. ПДВ - 6750344,59 грн. В якій в графі «дата відвантаження (виконання поставки ) (оплати) товарів, послуг)» зазначено 30.11.2008 року. Дана обставина свідчить про те, що природний газ зазначений у податковій накладній був доставлений (отриманий) субєктом господарювання у листопаді 2008 р.

Відповідно до показників приладів обліку субєкта господарювання, які підтверджені місячним звітом за листопад 2008 року на підприємство в листопаді надійшло газу в обсязі 46569,00 тис.м. куб, фактично спожито 46569,00 тис.м.куб.

Різниця між обсягом природного газу, зазначеного у податкових накладних віднесених до складу податкового кредиту підприємства станом на 01.03.2010р. з датою виписки «листопад 2008р.» (загальний обсяг поставки природного газу - 77092,0 тис.м.куб.) та фактично спожитим у листопаді 2008р. природним газом (обсяг - 46569.0 тис.м.куб.) складає 30523,0 тисм. куб.

В судовому засіданні представником позивача не заперечувалось та було підтверджено, що транспортування газу ВАТ «Харківміськгаз» та споживання його ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" було не в листопаді 2008р., а саме в квітні 2008 року, про що свідчать прилади обліку газу. Також представником позивача було визнано, що дані в податковій накладній №15644 від 30.11.2008р. в графі «дата відвантаження - 30.11.2008 року» та акті прийому передачі природного газу від 30.11.08р., дійсно не відповідають фактичним обставинам, оскільки газ був поставлений саме квітні 2008 року, а не в листопаді 2008 року. Пояснив, що позивач звертався до ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» з проханням переоформити зазначені документи, однак у переоформленні таких документів було відмовлено.

Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в якому зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Враховуючи, що відповідно до показників приладів обліку підприємства природний газ в обсязі 30523,0 тис.м.куб. на підприємство у листопаді не надходив, таким чином були відсутні підстави для виписування податкової накладної №15644 від 30.11.2008 р.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. П.п. 7.4.1. встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; -або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» для товарів (послуг), придбання (поставка) яких контролюється приладами обліку, факт отримання (поставки) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку.

Таким чином факт отримання (поставки) природного газу в листопаді 2008 року по податковій накладній № 15644 від 30.11.2008р. в обсязі 30523,0 тис.м. куб. не підтверджено приладами обліку. Крім того у листопаді 2008 року відсутній факт оплати по зазначеній податковій накладній.

Щодо посилання позивача на розподільчий акт споживання природного газу в квітні 2008 року, в якому відсутня дата його складання та акту споживанння природного газу від 25.12.2009 року складеного представником ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" та представником ВАТ «Харківміськгаз» про те, що саме у квітні згідно з приборами обліку ВАТ «Харківміськгаз» транспортувало, а ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" прийняло природний газ в т.ч. 30523,000 тис. м. куб. з ресурсів ДК «Газ України»суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» «Газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу відповідно до порядку оформлення актів приймання-передачі газу підписують до 5 числа місяця, що настає за звітним, акти приймання-передачі газу, що пройшов через газорозподільні станції; складають разом із споживачами та постачальником газу акти про обсяги газу, використаного за місяць, і на підставі цих актів складають до 10 числа місяця, що настає за звітним, реєстри обсягів реалізації газу.

Таким чином, відповідно до діючого законодавства, газотранспортні та газодобувні підприємства до 10 числа місяця, що настає за звітним, складають реєстри обсягів реалізації газу на підставі актів складених разом із споживачами та постачальником газу.

Тобто за природний газ отриманий у квітні 2008 року, реєстри обсягів реалізації газу та акти приймання передачі повинні бути складені до 5 та 10 травня відповідно.

Розподільчий акт споживання ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" природного газу за квітень 2008 року взагалі не містить дати його складання, посилання в цьому акті на договір № 406-06/08-2128 від 06.11.2008 року, свідчить, що такий акт не міг бути складений у вищєзазначені строки.

Також суд зазначає, що згідно з наданого відповідачем до суду копії акту прийому передчі природного газу № РНг-002218 від 30.04.08р. вбачається, що позивач отримав природний газ у квітні 2008 року в кількості 30523,0 тис.куб.м. від ЗАТ «Укргаз-енерго». В судовому засіданні представник позивача зазначив, що так дійсно позивачем укладався такий акт. В наступному судовому засіданні позивач змінив свою позицію повідомивши, що йому не відомо чи укладався саме цей акт, оскільки оригінал акту був вилучений відповідно до протоколу виїмки від 04.06.2010р. В судовому засіданні не зміг пояснити, які саме дані в зазначеному акті не є достовірними. Суд зазначає, що відсутність у позивача оригіналу зазначеного документа, у звязку з його вилученням не є підставою для твердження, що такий акт ним не укладався. Визнання позивачем факту вилучення зазначеного документа свідчить про факт його складання. Таким чином зазначений документ свідчить, що природний газ в кількості 30523,0 тис.куб.м. був отриманий в квітні 2008 року і від ЗАТ «Укргаз-енерго», однак приладами обліку за квітень 2008 року не підтверджено отримання газу в кількості 30523,0 тис.куб.м. від ЗАТ «Укргаз-енерго» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» відповідно.

Щодо порушення п.п.3.1.1. п. 3.1 ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3. ст. 7, невірного визначено бази оподаткування від реалізації по їдальні та буфету, занижено виторг на 302, 88 грн., в тому числі ПДВ 50,48грн (сума ПДВ з фактичного виторгу за даними фіскальних звітів по РРО складає 4776,87грн., а задекларовані підприємством зобовязання складають ПДВ 4726,39грн). Суд зазначає, що позивачем не наведено ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні, з яких підстав він не погоджується з зазначеним порушенням. До суду позивачем не надано доказів, що спростовують висновок відповідача, що виторг по їдальні та буфету у лютому 2010 року складає 4776,87 грн. з ПДВ, у звязку з чим було занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 50,48 грн.

Відповідно до п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Враховуючи правомірність нарахування податкового зобовязання, суд приходить до висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1650324,60 грн.

Отже зазначені податкові повідомлення - рішення було прийнято відповідачем в межах компетенції податкового органу, у встановленому законом порядку. Таким чином, це рішення повністю узгоджуються з вимогами закону та відповідає обставинам, які є підставою для його винесення. Законодавчі підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подачі апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 грудня 2010 року.

Головуючий суддя Волошин Д.А.

Судді Ральченко І.М.

Старосєльцева О.В.