Постанова № 13314629, 18.01.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2010 р. № 2а- 1917/09/1370

16 год. 36 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гулика А.Г.

при секретарі судового засідання Андрушакевич Т.В.

за участю:

представника позивача: Рісного М.Б.

представника відповідача: Тістечка Ю.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського комунального підприємства "Збиранка" до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення рішення, визнання нечинним та скасування наказу про призначення позапланової виїзної документальної перевірки та визнання неправомірними дій щодо проведення позапланової виїзної перевірки,

встановив:

Львівське комунальне підприємство «Збиранка»(надалі ЛКП «Збиранка») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області (надалі ДПІ у Жовківському районі), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 579/23-0/14065/13807617 від 08.08.2008 року, винесене ДПІ у Жовківському районі, яким позивачу донараховано суму податкового зобовязання за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1601375 грн. 57 коп., з них: 1235517 грн. 98 коп. основного платежу, 365857 грн. 59 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги, з урахуванням додаткових пояснень від 02.06.2009 року та від 12.11.2009 року, мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 08.08.2008 року № 579/23-0/14065/13807617 винесене ДПІ у Жовківському районі є необґрунтованим та таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, з наступних підстав. Всупереч вимогам ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу», відповідачем було проведено перевірку без одержання рішення суду про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ЛКП «Збиранка», а отже з порушенням підстав та порядку проведення позапланової виїзної перевірки Вважає, що акт перевірки, як носій доказової інформації про факт проведення виїзної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності позивача та про виявлені порушення вимог податкового законодавства, в розумінні ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, одержано з порушенням закону. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення, що приймаються за наслідками документальних перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання, у тому числі позапланових виїзних, можуть бути складеними на підставі фактичних даних, зазначених виключно в актах перевірок господарської діяльності субєктів господарювання. Податкові повідомлення-рішення, складені на підставі актів перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання, що отриманні з порушенням чинного законодавства, а відтак, не можуть бути визнані допустимими доказами по справі, зумовлюють безпідставність складання зазначених податкових повідомлень-рішень. У звязку із зазначеними податкове повідомлення-рішення від 08.08.2008 року № 579/23-0/14065/13807617, винесене ДПІ у Жовківському районі, на підставі зазначеного вище акта перевірки, слід вважати безпідставним. Окрім того, позивач вважає, що ЛКП «Збиранка», як платник збору за забруднення навколишнього природного середовища, був уповноважений самостійно встановлювати коригуючий коефіцієнт залежно від місця розміщення відходів («1»чи «3») для обчислення вказаного збору. Вважає необґрунтованим твердження ДПІ у Жовківському районі про те, що полігон ЛКП «Збиранка»повинен мати проект та бути прийнятим в експлуатацію, оскільки наявність у полігону позивача робочого проекту є достатньою підставою для визнання його саме полігоном, а не сміттєзвалищем. Позивач вважає, що місце розміщення позивачем відходів носить характер спеціально створеного місця складування (полігону), що забезпечує захист атмосферного повітря та водних обєктів від забруднення, у звязку з чим, коригуючий коефіцієнт «1»залежно від місця розміщення відходів для обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища визначено позивачем з дотриманням усіх вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Порядку встановлення нормативів збору.

03.06.2009 року, позивачем подано до суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких, просить суд визнати нечинним та скасувати наказ ДПІ у Жовківському районі від 03.06.2008 року № 181 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки; визнати неправомірними дії ДПІ у Жовківському районі щодо проведення позапланової перевірки ЛКП «Збиранка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2008 року; скасувати повністю податкове повідомлення-рішення № 579/23-0/14065/13807617 від 08.08.2008 року, винесене ДПІ у Жовківському районі, яким ЛКП «Збиранка»донараховано суму податкового зобовязання за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1601375 грн. 57 коп., з них: 1235517 грн. 98 коп. основного платежу, 365857 грн. 59 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав наведених в позовній заяві та додаткових пояснень до неї. Просить суд задоволити позов в повному обсязі з урахуванням уточнених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у запереченнях від 21.04.2009 року № 6901/10/10-0, від 07.08.2009 року №13221/8/10-0 та від 17.09.2009 року № 15456/8/10/10-0, відповідно до яких, просить суд в задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи це тим, що ЛКП «Збиранка»є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, зокрема, за розміщення відходів, якому, відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303, при сплаті за розміщення відходів на Львівському сміттєзвалищі, необхідно застосовувати коригуючий коефіцієнт 3 у звязку з незабезпеченням субєктом господарювання захисту водних обєктів від забруднення, що підтверджується листом Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області від 21.08.2006 року № 11-6450. Зазначає, що на Львівському сміттєзвалищі відсутня станція нейтралізації фільтрату, що є обовязковою вимогою функціонування полігонів згідно з ДБН В.2.4.-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів». Зазначає, що згідно ДБН В.2.4.-2-2005, полігони твердих побутових відходів (надалі полігони ТПВ) є інженерними спеціалізованими спорудами, які призначені для захоронення твердих побутових відходів, а відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303, застосувати коефіцієнт «1»мають право лише спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних обєктів від забруднення. Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних обєктів зобовязані застосовувати коефіцієнт «3». Згідно з дозволами № 202 і № 171 на розміщення відходів у 2007 і 2008 роках наданих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, місце розміщення відходів «сміттєзвалище м. Львова», які в судовому порядку не не були оскаржені. Додатково зазначає у запереченнях, що посадові ЛКП «Збиранка»неодноразово притягались до адміністративної відповідальності за забруднення земель та за порушення правил поводження з відходами, окрім того, позивач допустив ДПІ у Жовківському районі до проведення позапланової виїзної перевірки, а отже, визнав її законність. Враховуючи викладене, вважає, що ЛКП «Збиранка»повинно застосовувати коригуючий коефіцієнт «3», що враховує характер місця розміщення відходів. Просить суд залишити позовну заяву ЛКП «Збиранка»без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Дослідивши матеріали справи, подані представниками сторін документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

08 серпня 2008 року ДПІ у Жовківському районі Львівської області винесено податкове повідомлення-рішення № 579/23-0/14065/13807617 щодо ЛКП «Збиранка»на підставі акту перевірки № 864/23-0/13807617 від 04.08.08 р., яким встановлено порушення п. 2.5. Постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.1999 р. «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору». Даним рішенням відповідачем було визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1601375,57 грн., з них: 1235517,98 основного платежу, 365857,59 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Основним видом діяльності ЛКП «Збиранка»є надання послуг по вивезенню та захороненню побутових і промислових відходів на полігоні ТПВ з житлово-комунальних та виробничих обєктів м. Львова (стаття 2 Статуту ЛКП «Збиранка»), внаслідок чого ЛКП «Збиранка»є платником збору за забуруднення навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів. Порядок встановлення обмежень розмірів зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

Таблицею 2.5. Додатку № 2 Порядку встановлюються коефіцієнти залежно від місця розміщення відходів у розмірах: 1 - спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення; 3 - звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних обєктів.

За період з 01.07.2007 р. по 31.03.2008 р. ЛКП «Збиранка»при сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища застосовувало коефіцієнт у розмірі «1».

Однак, на думку Відповідача, такі дії ЛКП «Збиранка»суперечать Постанові Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.1999 р. «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», внаслідок чого і винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до акту № 864/23-0/13807617 від 04.08.2008 р. «Про результати виїзної позапланової перевірки ЛКП «Збиранка»(код за ЄДРПОУ 13807617) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2008 р.»перевірка ЛКП «Збиранка»проводилась на підставі частини 14 ст. 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до наказу ДПІ у Жовківському районі від 03.06.2008 р. № 181 по Постанові про призначення позапланової виїзної документальної перевірки від 17.05.2008 р. ст.слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області майора податкової міліції Мельника В.Я.

Як вбачається з постанови про призначення позапланової виїзної документальної перевірки від 17.05.2008 р. ст.слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області майора податкової міліції Мельника В.Я., остання прийнята у звязку з кримінальною справою № 174-0091, порушеною прокуратурою м. Червонограда Львівської області по факту ухилення від сплати податків службовими особами ЛКП «Збиранка»за ч. 3 ст. 212 КК України, та в межах даної кримінальної справи.

Однак 29 жовтня 2008 року Червоноградським міським судом Львівської області у справі № 4-383/08 винесено постанову, якою постанову про відмову в порушення кримінальної справи з одночасним порушенням кримінальної справи № 174-0091 за фактом ухилення службовими особами ЛКП «Збиранка»від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища скасовано. Дана постанова суду у встановленому законом порядку скасована не була, а тому є чинною і на даний час.

Згідно частини сімнадцятої ст. 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України набрання законної сили постановою судді про скасування постанови про порушення справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що кримінальну справу № 174-0091 було порушено незаконно, що встановлено у відповідному судовому рішенні Червоноградським міським судом Львівської області, всі вчинені дії та прийняті в межах даної кримінальної справи рішення проведені без належної правової підстави. Саме тому постанова про призначення позапланової виїзної документальної перевірки від 17.05.2008 р. ст.слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області майора податкової міліції Мельника В.Я., прийнята з метою розслідування кримінальної справи № 174-0091, також прийнята без достатніх та належних правових підстав.

Згідно з наказом ДПІ у Жовківському районі від 03.06.2008 р. № 181 про проведення позапланової виїзної перевірки ЛКП «Збиранка», такий був прийнятий виключно на підставі постанови про призначення позапланової виїзної документальної перевірки від 17.05.2008 р. ст.слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області майора податкової міліції Мельника В.Я., прийнятої по кримінальній справі № 174-0091.

Таким чином, враховуючи безпідставність та необґрунтованість постанови про призначення позапланової виїзної документальної перевірки, наказ, прийнятий на її виконання, є незаконним та протиправним, адже для його прийняття відсутні будь-які інші правові підстави, крім як розслідування кримінальної справи.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

У пункті 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до акту № 864/23-0/13807617 від 04.08.2008 р. «Про результати виїзної позапланової перевірки ЛКП «Збиранка»(код за ЄДРПОУ 13807617) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2008 р.»перевірка ЛКП «Збиранка»проводилась на підставі частини 14 ст. 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні».

У ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо субєкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу судуінші відомості.

Згідно частини чотирнадцятої ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Однак враховуючи те, що порушення кримінальної справи № 174-0091 визнано незаконним, постанова про порушення кримінальної справи скасована судом, а рішення суду про проведення позапланової виїзної перевірки, прийняте в порядку ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», у відповідача відсутнє, то відсутні і законні підстави для проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки ЛКП «Збиранка».

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про незаконність та протиправність дій відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки ЛКП «Збиранка»(код за ЄДРПОУ 13807617) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2008 р.

Згідно з п. 1.3. п. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327, зареєстрованим в Мінюсті України 25.08.2005 р. за N 925/11205, з наступними змінами і доповненнями, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавствадовідка. Акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ч. 3 ст. 70 КАС України передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Судом встановлено, що акт перевірки, як носій доказової інформації про факт проведення виїзної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності позивача та про виявлені порушення вимог податкового законодавства, було одержано в розумінні ч. 3 ст. 70 КАС України з порушенням закону. Саме тому акт виїзної позапланової перевірки, який покладено в основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не може бути належним і допустимим доказом порушення позивачем вимог законодавства про нарахування та сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 10, 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 N 110, зареєстрованим в Мінюсті України 23 березня 2001 р. за N 268/5459, з наступними змінами і доповненнями, факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства. Податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253, протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевіркипротягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з п. 3.2. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим в Мінюсті України 6 липня 2001 р. за N 567/5758, з наступними змінами і доповненнями, за наслідками документальних або камеральних перевірок податкове повідомлення-рішення складається за формою згідно з додатком 2 (форма «Р»).

У формі «Р»податкового повідомлення-рішення, визначеній додатком 2 до вище зазначеного Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлено, що у графі «на підставі акта перевірки»повинно міститись посилання на акт перевірки, його номер, дату складання.

З викладеного вбачається, що податкові повідомлення-рішення, що приймаються за наслідками документальних перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання, у тому числі позапланових виїзних, можуть бути складеними на підставі фактичних даних, зазначених в актах перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання.

Враховуючи те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, складене на підставі акту перевірки фінансово-господарської діяльності ЛКП «Збиранка», що не може бути визнаний допустимим доказом по справі, це зумовлює безпідставність складення зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з акту перевірки (п.п. 2 п. 3.1.8. сторінка 17 акту), відповідачем встановлено заниження податкового зобовязання позивача зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за третій квартал 2007 року, весь 2007 рік і перший квартал 2008 р. у сумі 1235517,98 грн. На думку відповідача, «… на порушення п. 2.5. Постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.1999 р. «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»зі змінами та доповненнями за період з 01.07.2007 року по 31.03.2008 року встановлено заниження податкового зобовязання зі збору за забруднення природного навколишнього середовища за розміщення відходів на суму 1235517,98 грн., в тому числі за третій квартал 2007 року на суму 395927,88 грн., за четвертий квартал 2007 року на суму 395684,24 грн., за перший квартал 2008 року на суму 443905,86 грн. …».

Відповідно до п. 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

У таблиці 2.5 додатку 2 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору передбачено, що у випадку, якщо місця розміщення відходів носить характер спеціально створеного місця складування (полігони), що забезпечує захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення, то застосовується коефіцієнт у розмірі «1», а у випадку, якщо місця розміщення відходів носить характер звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів - коефіцієнт у розмірі «3».

Зважаючи на положення п. 4 та додатку 2 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору 28.12.2005 р. директором ЛКП «Збиранка»прийнято наказ № 136 «Про встановлення коригуючого коефіцієнта залежно від місця розміщення відходів для обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища», яким було встановлено для ЛКП «Збиранка»з 01.01.2006 р. коригуючий коефіцієнт залежно від місця розміщення відходів для обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі «1»(п. 1 наказу) та зобовязано бухгалтерію ЛКП «Збиранка»обчислювати збір за забруднення навколишнього природного середовища з врахуванням коригуючого коефіцієнту залежно від місця розміщення відходів, встановленого в п. 1 цього наказу (п. 2 наказу).

З викладеного судом вбачається, що ЛКП «Збиранка», як платник збору за забруднення навколишнього природного середовища, був уповноважений самостійно встановлювати коригуючий коефіцієнт залежно від місця розміщення відходів («1»чи «3») для обчислення вказаного збору.

Як вбачається з матеріалів справи, що з 1991 р. позивачем були проведені роботи з покращення експлуатації сміттєзвалища, а саме: сміттєзвалище було обладнано канавами, поставлено контрольно-пропускний пункт, ведеться цілодобовий контроль за поступленням відходів, укладено договори з підприємствами на захоронення промислових відходів лише за наявності санітарних паспортів, погоджених районними санепідемстанціями, постійно здійснюється перешарування відходів ґрунтом, у тому числі інертними матеріалами, постійно викачується інфільтрат, ведеться будівництво установки для очищення інфільтрату на території сміттєзвалища, Львівською обласною радою та Львівською міською радою розроблено ряд заходів з безпечної експлуатації Львівського міського сміттєзвалища в с. Грибовичі, що дозволяє забезпечити виключення забруднення атмосферного повітря та водних обєктів. Забезпечення позивачем захисту атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення підтверджується актом перевірки Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.11.2006 р., яким встановлено, що переливів інфільтрату та забруднення поверхневих вод не виявлено, результатами аналізів Державного управління екології та природних ресурсів Львівської області проб ґрунту № 82-85 від 31.05.2006 р., яким встановлено, що перевищення норм ГДК у ґрунтах в межах санітарно-захисної зони сміттєзвалища не виявлено, результатом аналізів Державного управління екології та природних ресурсів Львівської області проб гідрохімічних показників № 243-244 від 31.05.2006 р., яким встановлено, що якість поверхневої води відповідає затвердженим рибогосподарським нормам водокористування, листом заступника голови з питань житлово-комунального господарства Львівської міської ради від 31.05.2006 № 1.4 вих 14, яким обґрунтовано позицію виконавчого комітету Львівської міської ради по зменшенню коригуючого коефіцієнту залежно від місця розміщення відходів для обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища до розміру «1», листом першого заступника міського голови м. Львова від 09.01.2007 р. № 1.8. вих1, яким обґрунтовано позицію виконавчого комітету Львівської міської ради по збереженню без змін коригуючого коефіцієнту залежно від місця розміщення відходів для обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі «1», інформаційною довідкою ВАТ "Геологічний інститут" № 07-09/416 від 06.09.2006 р., якою встановлено відсутність витоків інфільтрату та попадання їх в водоносні горизонти в межах санітарної зони полігону, актами перевірки Львівською обласною санепідемстанції дотримання санітарного законодавства від 29.10.2005 р. та 26.10.2006 р., якими встановлено утримання території полігону та підїзних доріг у задовільному санітарному стані, переливів інфільтрату та забруднення поверхневих вод не виявлено, актом перевірки Державної екологічної інспекції в Львівській області дотримання природоохоронного законодавства від 18.06.2007 р., яким порушень вимог природоохоронного законодавства встановлено не було, листом Державної екологічної інспекції в Львівській області від 23.10.2007 р. № 09-2009, яким сміттєзвалище, що використовується позивачем, визначено «полігоном твердих побутових відходів», актом встановлення відповідності існуючого полігону ТПВ «Збиранка»визначенню «полігон ТПВ», складеним комісією в складі представників ЛМГО «Спілка консультантів «Експерт-група», «Незалежна експертна екологічна група», «Регіональний центр поводження з відходами», Академії менеджменту України, висновком Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України від 04.02.2008 р. про відповідність Львівського полігону твердих побутових відходів, який експлуатує ЛКП «Збиранка», до вимог господарювання полігонами ТПВ, актом Державної екологічної інспекції у Львівській області від 18.07.2008 р.; актом Державної екологічної інспекції перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 28-30.07.2008 р., якими встановлено, що випадків забруднення водних обєктів та атмосферного повітря відходами (перелив інфільтрату, незадовільний стан очисних споруд, випаровування небезпечних речовин) не виявлено.

На сторінці 20 акту перевірки відповідач стверджує про те, що полігон, що експлуатується позивачем, повинен бути прийнятим в експлуатацію державної приймальною комісією згідно ДБН А.3.1. 3 94. Однак ДБН А.3.1. 3 94 втратили чинність на підставі Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики № 191 від 18.10.2004 р., а тому їх положення не можуть застосовуватись.

Крім того, відповідно до п. 1.2. Правил експлуатації полігонів твердих побутових відходів, що затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства від 10.01.2006 р. № 4, та відповідно до п. 1.1. Правил технічної експлуатації полігонів твердих побутових відходів, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства від 05.04.2007 р. № 121, які діяли протягом періоду, за який нараховуються податкові зобовязання, дані правила розповсюджуються на діючі полігони, які мають проекти, і полігони, закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію державною приймальною комісією згідно з ДБН А.3.1-3-94. Зважаючи на викладене, чинним законодавством передбачена можливість функціонування як тих полігонів, які мають проекти, так і тих, які закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію державною приймальною комісією.

До позовної заяви позивачем доданий витяг з робочого проекту полігону ЛКП «Збиранка», представником позивача у судовому засіданні був представлений робочий проект полігону ТПВ позивача у повному обсязі для огляду суду.

Що стосується висновків відповідача про необхідність дотримання позивачем вимог Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Рекомендацій з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів»від 10.01.2006 р. № 5, то як вбачається з самого наказу, ним затверджено лише рекомендації, а не обовязкові до виконання норми щодо експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів. Крім того, згідно п.1.1. Наказу «Ці Рекомендації призначені для удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів (ТПВ), незалежно від їх підпорядкованості, які не мають проектів…». Таким чином, сфера дії даних рекомендацій обмежена виключно тими полігонами, які не мають проектів, а тому їхні норми не поширюються на полігон ТПВ позивача.

Крім того, відповідачем безпідставно зроблено висновок про те, що позивач повинен розробити санітарно-технічний паспорт полігону ТПВ (сторінка 22, 23 Акту), оскільки наявність такого документа не є визначеною обовязковою згідно з Правилами з технічної експлуатації полігонів твердих побутових відходів.

У поданих запереченнях відповідач покликається на лист-відповідь Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області від 21.08.2006 р. № 11-6450 та лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області від 22.06.2007 р. № 10-3795, яким визначено, що «…відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303, ЛКП «Збиранка»при сплаті за розміщення відходів на Львівському сміттєзвалищі необхідно застосовувати коригуючий коефіцієнт «3» у звязку з незабезпеченням субєктом господарювання захисту водних обєктів від забруднення…».

Суд прийшов до висновку про відсутність повноважень у даних органів на дачу такого висновку, виходячи з наступного. Зокрема, згідно з пп. 5, 6, 7 п. 4 Положення про Державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2000 р. № 108, яке діяло на момент видачі відповідного листа, Управління відповідно до покладених на нього завдань: 5) подає проекти лімітів: використання природних ресурсів місцевого значення, розміщення відходів; вносить пропозиції щодо їх затвердження відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями; 6) затверджує нормативи граничнодопустимого скидання забруднюючих речовин до водних обєктів; 7) видає та анулює в установленому порядку дозволи (ліцензії) на спеціальне використання природних ресурсів, дозволи на викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, на розміщення та здійснення інших операцій у сфері поводження з відходами. Аналогічні положення також містяться у п.п. 4.5., 4.6., 4.7. п. 4 Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 285 від 16.06.2006 р., та п.п. 4.4., 4.5., 4.6. п. 4 Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 548 від 19.12.2006 р., чинного на час видання вказаним органом листа від 22.06.2007 р. № 10-3795, згідно з яким до обсягу повноважень Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області належить виключно: подання проектів лімітів нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, установлених у дозволах на викиди, утворення та розміщення відходів у навколишньому середовищі; внесення пропозицій щодо їх затвердження відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями; затвердження нормативів граничнодопустимого скидання забруднюючих речовин до водних обєктів; видання та анулювання в установленому порядку дозволів на викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище; видання та анулювання в установленому порядку дозволів на розміщення та здійснення інших операцій у сфері поводження з відходами.

Відповідно до п. 15 Порядку встановлення нормативів збору органи державної податкової служби залучають за попереднім узгодженням територіальні органи Мінприроди для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів розміщення відходів.

Згідно з пп. 8.1., 8.3. Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України 19.07.99 N 162/379, контроль за дотриманням лімітів розміщення відходів здійснюється органами Мінприроди України, органи державної податкової служби залучають за попереднім узгодженням територіальні органи Мінприроди України для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів розміщення відходів.

З викладеного судом вбачається, що право на встановлення коригуючого коефіцієнта (його конкретного розміру «1»чи «3») для обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища залежно від місця розміщення відходів (п. 4 Порядку встановлення нормативів збору) не належить до числа повноважень ні Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області, ні Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області.

Судом також встановлено, що коригуючий коефіцієнт «3»для обчислення позивачем збору за забруднення навколишнього природного середовища залежно від місця розміщення відходів було встановлено не наказом начальника Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області/Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, а його листом, що суперечить вимогам п. 9 Положення про Державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2000 р. № 108, п. 9.2. Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 285 від 16.06.2006 р. та п. 8.2. Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 548 від 19.12.2006 р., відповідно до яких начальник Управління видає у межах своєї компетенції накази, організовує й контролює їх виконання, накази начальника Управління, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації в обласних, Київському та Севастопольському міських управліннях юстиції.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Листи посадових осіб органів державної влади (їх посадових осіб) не носять характеру правових актів, оскільки не являються передбаченою чинним законодавством формою виразу рішень цих органів (їх посадових осіб), законодавством також не встановлено, що вони породжують які-небудь правові наслідки (чи то норми права загального або локального характеру, які застосовуються неодноразово, чи то права і обов'язки окремих субєктів, яким вони адресовані), є обов'язковими до виконання для суб'єктів, яким вони адресовані, та регулюють які-небудь суспільні відносини.

Крім того, Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області у своєму листі № 10-3279 від 25.05.2007 р. стверджує про те, що «…жодних спеціальних досліджень для встановлення для ЛКП «Збиранка»коригуючого коефіцієнту держуправлінням не проводились…», тим самим підтверджуючи необґрунтованість та безпідставність своїх попередніх листів.

Окрім наведеного, у листі Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області від 22.06.2007 р. № 10-3795, зазначено, що «…У звязку із перерозподілом функціональних обовязків територіальних органів Мінприроди України, контроль за впливом місць захоронення відходів на довкілля здійснює Державна екологічна інспекція у Львівській області». Зазначеним управління підтверджує відсутність у нього повноважень щодо здійснення контролю за Львівським полігоном, а тим більше, визначення коригуючого коефіцієнту, що повинен застосовуватись позивачем.

Судом також враховано, що лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області № 11-6450 виданий 21.08.2006 р., а № 10-3795 - 22.06.2007 р., а не протягом періоду, за який здійснювалась перевірка правильності нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища (друге півріччя 2007 р. та перший квартал 2008 р.).

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що коригуючий коефіцієнт «3», визначений листом Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області від 21.08.2006 р. № 11-6450, листом Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області від 22.06.2007 р. № 10-3795, згідно з якими «…відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303, ЛКП «Збиранка»при сплаті за розміщення відходів на Львівському сміттєзвалищі необхідно застосовувати у звязку з незабезпеченням субєктом господарювання захисту водних обєктів від забруднення…», не підлягає до застосування позивачем.

На думку відповідача, представлений позивачем в обґрунтування своїх вимог висновок «Відповідність існуючого поліону ТПВ ЛКП «Збиранка»визначенню «полігон ТПВ»є необєктивним та не відображає дійсного стану речей. Поряд з тим, такий висновок відповідача не грунтується на матеріалах справи. Та обставина, що обовязковою вимогою функціонування полігонів є наявність станції нейтралізації відходів, підтверджена лише листом Державного управління охорони навколишнього природного середовища № 10-3795 від 22.06.2007 р. Щодо правомірності, належності та допустимості таких доказів, як листа Держуправління, судом уже зазначалось вище. Крім того, Відповідач не покликається на жоден пункт ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів», в якому було б передбачено обовязковість наявності станції нейтралізації фільтрату. Поряд з тим, позивачем укладено договір про надання послуг зі скиду стічних вод до очисних споруд ЛМКП «Львівводоканал»№ 203198/8 від 20.02.2007 року і щорічно отримуються дозволи на скид стічних вод (№ 1076 на 2007 р. та № 1501 на 2008 р.).

Як вбачається з актів перевірки державної екологічної інспекції у Львівській області від 18.07.2008 р. (сторінка 2 передостанній абзац) та 18.06.2007 р. (сторінка 2 передостанній абзац), акту Державної екологічної інспекції України від 28-30 липня 2008 року (сторінка 2 шостий абзац), висновку Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України від 04.02.2008 р. про відповідність Львівського полігону твердих побутових відходів, який експлуатує ЛКП «Збиранка», до вимог господарювання полігонами ТПВ (перша сторінка передостанній абзац), «…Інфільтраційні води збираються в ставки-накопичувачі, звідки асенаційними машинами вивозяться в приймальний колектор ЛМКП «Львівводоканал»згідно з діючою угодою від 20.02.2007 р. № 203198. Журнал обліку вивезення стічних вод ведеться черговим на КПП. При візуальному обстеженні території та ставків-накопичувачів переливів інфільтрату не виявлено». Таким чином, ні Державною екологічною інспекцією у Львівській області, ні Державною екологічною інспекцією України, ні Інститутом геології і геохімії горючих копалин не виявлено жодних порушень у діяльності позивача щодо вивезення інфільтрату.

Щодо Звіту про дослідження з оцінки екологічного та санітарно-гігієнічного стану територій, розробленого ВАТ «Геотехнічний інститут», то суду не представлено жодних доказів наявності повноважень та відповідної кваліфікації у працівників ВАТ «Геотехнічний інститут»щодо дачі таких висновків. Поряд з тим, даним звітом встановлено, що основним джерелом забруднень є кислі гудрони, складування яких біля полігону ЛКП «Збиранка»здійснював ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»в процесі виробництва трансформаторних та інших нафтових олив, що підтверджується листом цього заводу, копія якого долучена до висновку про встановлення відповідності існуючого полігону ТПВ визначенню «полігон ТПВ»… «З часу утворення ЛКП «Збиранка»(1992 р.), керуючись відповідними нормативними документами, були започатковані заходи і проведені вагомі робот для покращення експлуатації міського сміттєзвалища і приведення його у відповідність до санітарних норм утримання полігонів ТПВ, що не можна сказати про експлуатацію земляних сховищ нафтопродуктів». Крім того, покликання Відповідача на Звіт про дослідження з оцінки екологічного та санітарно-гігієнічного стану територій, прилеглих до Львівського полігону твердих побутових відходів, не приймаються судом до уваги, з огляду на те, що висновки, зроблені в результаті проведених досліджень не стосуються предмету спору по даній справі, оскільки даними висновками не встановлено, який саме розмір коригуючого коефіцієнта повинен застосовуватись позивачем при розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Суперечливим документом видається також лист ВАТ «Гірхімпром»від 02.08.2007 р. № 01/490, в якому ВАТ «Гірхімпром», даючи оцінку стану обєкта по розміщенню та захороненню ТПВ у с. В.Грибовичі Жорвківського району Львівської області, стверджує про те, що цей обєкт відноситься до категорії сміттєзвалища, оскільки не відповідає вимогам нормативної документації на полігони ТПВ. Поряд з тим, у довідці № 01/72 від 26.02.2009 р. ВАТ «Гірхімпром»стверджує про те, що обєкт, який експлуатує ЛКП «Збиранка», слід вважати саме полігоном ТПВ, а не сміттєзвалищем.

Покликання відповідача на лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області від 10.08.2007 р. № 10-4522 суд також вважає необґрунтованими з підстав, що наведені вище (відсутність в управління відповідних повноважень, спростування висновків листом управління № 10-3279 від 25.05.2007 р., відсутність належної правової форми рішення управління, час видачі листа не відповідає спірному періоду).

Крім того, в обґрунтування своїх заперечень відповідач покликається також на листи Жовківської районної державної адміністрації від 01.08.2008 р. № 02-29/1267 та Грибовицької сільської ради від 30.07.2008 р. № 129/02-18, згідно яких позивач не звертався за дозволом на використання земельної ділянки для розміщення полігону ТПВ. Поряд з тим, в процесі експлуатації земельної ділянки ЛКП «Збиранка»не змінювала її цільового призначення і використовувала ділянку для складування та захоронення ТПВ, а тому у ЛКП «Збиранка»відсутні зобовязання щодо отримання відповідних дозволів від Жовківської районної державної адміністрації та Грибовицької сільської ради.

Слід зауважити, що відповідачем не подано суду жодних доказів, які б підтверджували законність складення оскаржуваного податкового повідомлення рішення. Зокрема, відсутній будь-який документальний доказ, який би засвідчував той факт, що у період за друге півріччя 2007 р. та перший квартал 2008 р. (період, що перевірявся) полігон, котрий експлуатувався ЛКП «Збиранка», не допускає застосування коефіцієнта «1». Наявні у матеріалах справи результати аналізів, на які покликається відповідач, були складені у 2005 році (№ 10-14 від 28.03.2005 р., № 74-82 від 01.06.2005 р., № 107-108 від 13.07.2005 р., № 60 від 03.06.2005 р.), а тому не можуть бути враховані при проведенні оцінки стану забезпечення захисту повітря і води на полігоні протягом другого півріччя 2007 р. та першого кварталу 2008 р.

При цьому, у матеріалах справи наявні постанови Господарського суду Львівської області від 29.11.2007 р. у справі № 3/268А, яка ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2008 р. у справі № 22-а-4337/08 залишена в силі; від 06.12.2007р. у справі № 5/863-12/112А, яка ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2008 р. у справі № 22-а-5290/08 залишена в силі, а також постанова Господарського суду Львівської області від 05.06.2008 р. у справі № 5/419-25/80А, яка ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 р. у справі №22-а-11601/08 залишена в силі. Вказаними судовими рішеннями встановлені обставини щодо правомірності застосування ЛКП «Збиранка»коригуючого коефіцієнту у розмірі «1», зважаючи на те, що місце розміщення відходів, що використовується позивачем, є «полігоном твердих побутових відходів».

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо та своєчасно.

Акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій, а тому, суд дійшов до висновку про те, що позов заявлений ЛКП "Збиранка" є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись наведеним вище та статтями 2, 11, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним та скасувати наказ ДПІ у Жовківському районі від 03.06.2008 р. № 181 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки.

3. Визнати протиправними дії ДПІ у Жовківському районі Львівської області щодо проведення позапланової виїзної перевірки ЛКП «Збиранка»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2008 р.

4. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 579/23-0/14065/13807617 від 08 серпня 2008 року, винесене ДПІ у Жовківському районі Львівської області.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ЛКП «Збиранка»3,40 грн. судового збору.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 січня 2010 року.

Суддя Гулик А.Г.