Постанова № 13314608, 08.09.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2010 р. № 2а-1123/09/1370

12 год. 25 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Гулика А.Г.;

секретар судового засідання Андрушакевич Т.В.,

за участю:

представник позивача: не зявився;

представника відповідача: Кармелюка Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо»(далі ТзОВ «ХоСаРо») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі ДПІ у Шевченківському районі м. Львова), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.10.2008 року № 0003142300/0/26249.

Позовні вимоги мотивовані тим, що донарахування відповідачем 230536,73 грн., в тому числі 165569,03 грн. за основним платежем та 64967,70 грн. штрафних санкцій, сум податку на прибуток є необґрунтованим та безпідставним, оскільки згідно з п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємство має право включити суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах, у звязку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобовязання. Таким чином, позивач вважає, що якщо підприємство не включило авансові оплати протягом попередніх періодів, воно має право включити їх у будь-якому періоді за методикою ДТ сальдо рахунків 631 та 6852 на кінець періоду за мінусом ПДВ. Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що авансові оплати за товари, роботи та послуги включаються до складу валових витрат і не відображаються у витратах в балансовому обліку.

Зокрема, позивач стверджує, що на сторінках 28-34, у розділі 3.1.2. «Валові витрати» зазначено, що ним допущено завищення валових витрат на суму 314132,23 грн., при цьому відповідач виходить із порушення п.п. 5.2.1. п.5.2. ст. 5, п.п. 11.2.1, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР. Проте, на думку позивача, відповідачем не було враховано, що відповідно до пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону, підприємство має право включити до валових витрат суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у звязку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді.

Позивач стверджує, що авансові оплати, котрі були ним здійснені у 2006 році та у першому півріччі 2007 року не включались ним до складу валових витрат, а тому він мав право включити їх у наступні періоди.

Окрім того, позивач зазначає, що відповідачем при проведенні перевірки не враховано, що відповідно до декларації за 2007 рік позивач занизив валові витрати, оскільки відповідно до регістрів бухгалтерського підприємство мало право віднести до валових витрат суму, що складає 22165734,00 грн., а віднесено 22054138,00 грн., тобто право на віднесення до валових витрат додаткових сум складає 111596,00 грн.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Проте, представником позивача подано до суду клопотання від 07.09.2010 року про розгляд справи без його участі уповноваженого представника позивача, а тому, суд ухвалив продовжити розгляд справи без його участі.

Представник позивача, в судових засіданнях, в яких він брав участь, пояснив, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова неправомірно зроблено висновок про донарахування на сторінках 22, 27, та 28 акта планової перевірки від 16.10.2008 р. № 2006/239/23-2/20794249 умовних відсотків по отриманій від ТзОВ «Мавдо Лтд»безвідсотковій фінансовій допомозі у розмірі 1710288,53 грн. (сума нарахованих відсотків відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»становить 42990,86 грн.). На думку позивача, неправильно визначено у звязку із наведеним заниження валових витрат, оскільки відповідно до акту прийому-передачі векселів від 28.08.2006 року позивач на погашення існуючої заборгованості передав ТзОВ «Мавдо Лтд»2 прості векселі: № 733253659759 на суму 1774708 грн. та № 733253659760 на суму 1710288,53 грн., а 28 серпня 2008 р. вексель № 733253659759 на суму 1774708 грн. був предявлений до сплати та погашений, а отже й не існувало підстав для нарахування умовних відсотків.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Подав до суду письмові заперечення, в яких зазначає, що під час перевірки, платнику податків - ТзОВ «ХоСаРо»надано запит від 01.10.08 року №1 «Про надання пояснень та підтверджуючих документів»щодо підтвердження витрат, які включені в Декларацію з податку на прибуток за 2007 рік по рядку 04.13 «інші витрати, крім визначених 04.1:04.12»та доходів, які включені по р.01.6 декларації з податку на прибуток за 2007 рік «Інші доходи, крім визначених 01:05».

Собівартість реалізованої валюти за 2007 рік, як зазначено в розділі 3.1.2. «Валові витрати»даного акту перевірки та пояснення платника, становила: за І півріччя 2007 року - 714 437,56 грн.; за 9 місяців 2007 року - 1670 217,56 грн.; за 2007 рік - 1 670 217,56 грн.

Крім того, згідно з наданими документами до перевірки в 2007 рік по рядку 01.6 «Інші доходи»Декларації з податку на прибуток даних бухгалтерського обліку ТзОВ «ХоСаРо» включені наступні доходи: відсотки одержані на р/р (по залишкам коштів і т.д.) - 16299,49 грн. ДтЗІ 1Кт732; інші доходи від операційної діяльності (pax. бух. 719 «Інші доходи від операційної діяльності) - 108545,46 грн. (ДтбЗ Кт719 - 30969,15 грн.; ДтЗб Кт719 - 60097,82 грн.; ДтЗІ Кт719 -7972,86 гри.; Дт20 Кт719 - 343,62 грн.; Дт68 Кт719 - 9162,01 грн.).

Таким чином, згідно з наданого пояснення та документів, наданих до перевірки ТзОВ «ХоСаРо»в р.01.6 Декларації з податку на прибуток «Інші доходи»повинні бути відображені наступні показники: за І квартал 2007 року - 73717,63 грн.; за І півріччя 2007 року - 861 246,46 грн.; за 9 місяців 2007 року - 1 852 163,67, за 2007 рік - 2032 227,4 грн.

Враховуючи вищенаведене, в порушення п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР, ТзОВ «ХоСаРо»занижено скориговані валові доходи за 2007 рік на суму 291 399,4 грн.

Також відповідач зазначає, що у ТзОВ «ХоСаРо»по рах. бухгалтерського обліку - 55 «Інші довгострокові зобовязання», згідно з наданими поясненнями під час перевірки від 06.10.2008 року, станом на 01.01.08 року рахується неповернута безвідсоткова позика перед ТзОВ «Мавдо Лтд»(згідно з договором №35/11-04 від 01.11.04 року) в сумі 1 710 288,53 грн.

Відповідно, сума процентів умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду за І квартал 2008 року складає: 1710288,53* 10*92/366* 100=42990,86 грн.

В порушення п.п. 1.22.1. п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 року, ТзОВ «ХоСаРо»занижено скориговані валові доходи за І квартал 2008 року на суму 42990,86 грн.

Як вбачається з декларації з податку на прибуток, в р. 01.6 «Інші доходи»за І квартал 2008 року, позивачем задекларовано доходи в сумі 11300,0 грн., в т.ч. відсотки одержані на р/р (по залишкам коштів і т.д.) - 5107,79 грн. Дт311Кт732.

Таким чином, в порушення п.п. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, ТзОВ «ХоСаРо»занижено за І квартал 2008 року скориговані валові доходи в сумі 50285,46 грн. (42990,86 13486,81+5107,79 - 11300).

Щодо авансових оплат постачальникам, котрі були сплачені позивачем, відповідач зазначає, що під час перевірки платнику податків - ТзОВ «ХоСаРо»було надано запит від 01.10.08 року №1 «Про надання пояснень та підтверджуючих документів». На який, 06.10.08 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова отримано відповідь, згідно з якою, платник стверджує, що авансові оплати до валових витрат за 2006 рік не включались.

Однак, згідно з даними бухгалтерського рах. 39 «Витрати майбутніх періодів»станом на 01.01.07 року, сальдо Дт становить - 2650,0 грн. Дані витрати включені до складу валових витрат в 2007 року. Крім того, слід врахувати, що за результатами акту перевірки від 19.07.2007 року №1276/148/23-4/20794249 за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року заниження (завищення) валових витрат за 2006 рік не встановлено.

Ухвалою суду від 27.10.2009 року у справі № 2а-1123/09/1370 призначено судово-економічну експертизу та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 156 КАС України зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи.

Ухвалою суду від 30.04.2010 року, провадження у справі поновлено у звязку з одержанням судом результатів експертизи, а саме висновку судово-економічної експертизи від 29.04.2010 року № 4015 у справі 2а-1123/09/1370.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова на підставі направлень від 29.08.2008 року № 901, від 26.09.2008 року № 993, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «ХоСаРо»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року, за результатами якої складено акт від 16.10.2008 року № 2006/239/23-2/20794249.

На підставі акту перевірки, ДПІ Шевченківського району м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 26.11.2009 року № 0002662321/0, відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст. 1, п. 4.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4., п.п. 5.2.1. п. 5.2., ст. 5 п.п. 8.3.1, п. 8.3, п.п. 8.4.4. п. 8.4 ст. 8 п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток у розмірі 165569,03 грн. за основним платежем та штрафних (фінансових) санкцій на суму 64967,70 грн., всього на суму 230536,73 грн.

Виходячи із матеріалів справи, висновок про донарахування сум податку на прибуток відповідачем суд вважає таким, що не відповідає законодавству та обставинам справи, з наступних підстав.

Висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Львова щодо порушення позивачем порядку віднесення до валових витрат сум сплачених авансів та заниження скоригованих валових доходів за 2007 рік на суму 291 399,4 грн., за І квартал 2008 року на суму 50 285,46 грн. та формування на підставі цього валових витрат заперечується наявними матеріалами справи, в тому числі висновком судово-економічної експертизи, що випливає з наступного.

Авансові оплати розраховуються методом дебетового сальдо рахунків бухгалтерського обліку 631, 6852 без податку на додану вартість на початок звітного періоду мінус дебетове сальдо рахунків бухгалтерського обліку 631, 6852 без податку на додану вартість на кінець періоду.

Відповідно до вимог п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції від 22.05.1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями) декларація з податку на прибуток складається поквартально з наростаючим підсумком за рік, відповідно авансові оплати розраховуються за наступною схемою: дебетове сальдо на кінець кварталу мінус дебетове сальдо на початок кварталу, таким чином в декларацію включаються авансові оплати за даний квартал.

Вимогами п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції від 22.05.1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями) передбачено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у звязку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобовязання.

Таким чином, якщо позивач не включав авансові оплати протягом попередніх періодів, ТзОВ «ХоСаРо»має право включати їх у будь-якому періоді у вказаному вище порядку.

Судом встановлено, що авансові оплати постачальникам товарів робіт послуг не включалися позивачем в декларації з податку на прибуток підприємства ТзОВ «ХоСаРо»за 2006 рік та 1-е півріччя 2007 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність донарахування відповідачем позивачу сум податку на прибуток відповідно до п.п. 5.2.1. п.5.2. ст. 5, п.п. 11.2.1, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, оскільки завищення валових витрат на суму 314132,23 грн. є документально непідтвердженим.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, прості векселя № 733253659759 від 28.08.2006 року ТзОВ «Мавдо ЛТД»на суму 1 774 708 грн. та № 733253659760 від 28.08.2006 року ТзОВ «Мавдо ЛТД»на суму 1 710 288 грн. 53 коп., акт приймання-передачі векселів від 28.08.2006 року, акт предявлення до сплати векселів від 28.08.2007 року, суд встановив наступне.

Згідно з актом планової перевірки від 16.10.2008 року № 2006/239/23-2/20794249, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова встановлено наявність заборгованості відповідача перед ТзОВ «Мавдо Лдт»в сумі 1710288,53 грн., відповідно до якої відповідачем здійснено донарахування умовних відсотків.

Позивачем в судовому засіданні було доведено, що вищезазначене нарахування умовних відсотків та збільшення валового доходу на цю суму є неправомірним, оскільки видані прості векселі № 733253659759 від 28.08.2006 року ТзОВ «Мавдо ЛТД»на суму 1 774 708 грн. та № 733253659760 від 28.08.2006 року ТзОВ «Мавдо ЛТД»на суму 1 710 288 грн. 53 коп., які предявлені до сплати 28.08.2008 року заперечують існування зобовязання позивача перед третьою особою по безвідсотковій позиці.

До цього ж висновку приходить експерт, котрий у своєму висновку зазначає, що відповідно до «Інструкції про порядок видачі, обліку і погашення векселів Державного казначейства України», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 09.12.1997 року № 269, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.01.1998 року за № 3/2443, визначено: простий вексель це просте і нічим не обумовлене зобовязання векселедавця сплатити власнику векселя у вказаний строк у вказаному місці вказану суму. Простий вексель містить такі реквізити: найменування «вексель»; просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен здійснитися платіж; найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; дату і місце складання векселя, а також підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Судом встановлено, що вказані вище векселі, видані ТзОВ «ХоСаРо»відповідають вимогам Інструкції про порядок видачі, обліку і погашення векселів Державного казначейства України», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 9.12.1997 року № 269, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6.01.1998 року за № 3/2443.

Відповідно до акту предявлення до сплати векселів від 28.08.2007 року, вексель № 733253659759 на суму 1 774 708 грн. був предявлений ТзОВ «Мавдо ЛТД»до оплати та погашений ТзОВ «ХоСаРо».

Донарахування відсотків по безвідсотковій допомозі ТзОВ «Мавдо ЛТД»за 2007 рік в сумі 291 399,4 грн. та за І квартал 2008 року в сумі 50 285,46 грн. документально не підтверджується, оскільки на цю заборгованість виписаний вексель і відсотки не нараховуються.

При цьому, посилання відповідача на наявність у справі розрахунку умовно нарахованих відсотків, які начебто були здійснені позивачем, не беруться судом до уваги, оскільки цей документ не містить посилання на первинні документи.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що такі розрахунки проводились абстрактно на прохання перевіряючого і не мали на меті самостійного визначення розміру валових доходів, тим більше, що таке проводиться у порядку, що встановлений законодавством.

Відповідно до матеріалів справи та досліджень, котрі були виконані експертом в порядку проведення судово-економічної експертизи та викладені у висновку від № 4015 від 29.04.2010 року, судом встановлено, що позивач мав право на включення додатково до валових витрат суму у розмірі 170216,73 грн.

Так, суд зазначає, що ТзОВ «ХоСаРо», з загальної суми витрат виключено 50% вартості пального використаного для заправки легкового транспорту в сумі 18713,00 грн. У звязку з цим, разом показано витрат за 1-е півріччя 2007 року в сумі 1569094 грн.

Таким чином, авансові оплати постачальникам товарів робіт послуг не включалися в декларації з податку на прибуток підприємства ТзОВ «ХоСаРо»за 2006 рік та 1-е півріччя 2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 31.12.2007 року авансові оплати за роботи, товари, послуги складали: по рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками»- 1235057,05 грн., з правом включення до валових витрат 842459,02 грн., а фактично включено 771772,63 грн.; по рахунку 6852 «розрахунки з іншими кредиторами»- 100671,86 грн., з правом включення до валових витрат 75011,15 грн., фактично виключено з валових витрат - 62762,35 грн.

При розгляді справи судом встановлено, що у 2007 році оборот по дебету рахунка 631 складав: ТзОВ Бізнес Центр «Український капітал»- 940439,76 грн.; ТзОВ «Віконні системи»- 6544,72 грн.; ТзОВ «Вітмарк Україна»- 1414,89 грн.; ЛФ ВАТ Концерн «Галнафтогаз»- 2854,38 грн.; ТзОВ «Доброта-Авто»- 446,00 грн.; ПП «Екстрім Алюмінієм»- 80,00 грн.; ТзОВ «Західно-Український Автомобільний дім»- 703,89 грн.; ДП «Львівнафтопродукт»- 1500,00 грн.; ЗАТ КВП «Нафтагаззбут»- 35190,00 грн.; ТзОВ «Наутілус»- 3375,98 грн.

Загальна сума складає 992549,62 грн. (без ПДВ 842408,79 грн.), з правом включення до валових витрат 827124,68 грн., фактично включено 771772,63 грн., при цьому різниця складає 55352,05 грн.

Згідно з журналом-ордером по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами (у розрізі замовлень)», у 2007 році оборот по дебету рахунка 6852 складав: ТзОВ «Бумеранг»30000,00 грн.; ПП «Віва»- 650,00 грн.; ПП «Еліс Транс»-2500,00 грн.; ЮЦ «Львівської ОСС»- 126,00 грн.; «Львівенергоналадка»- 85,25 грн.; ТзОВ «САТ СП»- 27 000,00 грн.; ТзОВ «Торгово промислова компанія»- 1000,00 грн.; ТзОВ «Юлія»- 1161,60 грн.

Таким чином, загальна сума складає 62522,85 грн. (в т.ч. ПДВ 10420,48 грн.), з правом включення до валових витрат 52102,38 грн., фактично виключено з валових витрат 62762,35 грн., при цьому, різниця складає 114864,73 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обовязкових платежів) та погашенням податкових зобовязань чи податкового боргу.

Вичерпний перелік контролюючих органів визначається ст. 2 цього Закону. Так, у ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів контролюючим органом визначено податкові органи, яким є, зокрема, відповідач.

Відповідно до п. 1.2. цього Закону, податкове зобовязання - зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Положення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачає, що обєктом оподаткування податку на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Зважаючи на те, що на думку суду, позивачем не порушено вимоги податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є безпідставним та протиправним.

Відтак, за результатами дослідження наданих сторонами доказів справи суд вважає, що позивачем не порушено вимог чинного законодавства, а тому, податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податку донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору з Державного бюджету.

Керуючись наведеним вище, та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задоволити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова № 0003142300/0/26249 від 28.10.2008 року.

3.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо»(місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50, кв. 52, код ЄДРПОУ - 20794249) судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) з Державного бюджету.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 вересня 2010 року.

Суддя Гулик А.Г.