Постанова № 13313490, 06.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2010 р.Справа №2а-10677/10/4/0170 об 11:37

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., за участі представників сторін:

від позивача - Буланова О.В.;

від відповідача - Радін А.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Париж"

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим

про визнання незаконним та скасування рішення

Суть спору: Приватне підприємство "Париж" (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення від 23.07.2010 року №0003132303. Під час судового розгляду представник позивача зменшив позовні вимоги, надавши відповідну письмову заяву, просив визнати визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.07.2010 року №0003132303 в частині застосування штрафних санкцій на суму 18000,00 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265). Позов мотивовано порушенням порядку організації і проведення перевірки, необґрунтованістю висновків податкового органу про наявність підстав для застосування санкцій, які передбачені ст. 21 Закону №265 щодо порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання у зв'язку із відсутністю документів про товарообіг, оскільки вказані документи були надані ревізорам під час проведення перевірки та в податкову інспекцію при розгляді матеріалів перевірки, проте були залишені поза увагою.

Ухвалами суду від 17.09.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення (а.с. 26, 27).

В судовому засіданні 02.11.2010 року допитано у якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він працює на посаді заступника керівника ПП "Париж", усі накладні товар, що був на реалізації у приміщенні буфету, який перевірявся, були надані до ДПІ в м. Алушта після проведення перевірки.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що на час перевірки вона працювала в приміщенні буфету, стосовно якого проводилась перевірка барменом. За твердженням свідка під час перевірки посадові особи податкового органу не вимагали надання накладних на товар.

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 надали свідчення, згідно із якими ними перевірено господарський об'єкт, належний позивачеві, за наслідками перевірки встановлено відсутність первинних документів на товар, що знаходився на реалізації (14 пляшок вина) загальною вартістю 9000,00 грн. Також вказані особи пояснили, що перевірку проведено на підставі направлення, виданого ДПІ в м. Алушта та згідно із місячним планом перевірок. Наказ на проведення перевірки не видавався.

Допитавши свідків, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 30027435.

Посадовими особами податкового органу, на підставі направлення №3658 від 06.07.2010 року (примірники яких вручено працівникам позивача) та відповідно до плану-графіку проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на липень 2010 року, проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, стосовно господарської одиниці, буфет, розташованої в м. Алушта, вул. Набережна, 2-б, яка використовується позивачем для здійснення підприємницької діяльності.

За результатами перевірки складено акт від 09.07.2010 року № бланку 004192 (а.с. 31, 32), за висновками якого, зокрема, встановлено порушення позивачем пункту 12 ст. 3 Закону №265, у зв'язку із порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації і зберігання (на який не надано накладні або інших первинних документів) на суму 9000,00 грн.

Також під час перевірки складено опис товару, на який відсутні накладні (а.с. 33).

На підставі цього акту відповідачем прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіряючи доводи позивача щодо порушення порядку організації і проведення перевірки судом встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, органи податкової служби зобовязані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок субєктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

За змістом частини сьомої статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", вважаються позаплановими перевірками.

Відповідно до частини першої статті 11-2 названого Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення, зокрема, позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Згідно з частиною третьою цієї ж статті ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, у разі порушення працівниками податкового органу зазначених вимог Закону під час проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допустити працівників до проведення цієї перевірки. Однак власне недотримання податковим органом вимог Закону під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта підприємницької діяльності від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Вказану правову позицію висловлено також і Вищим адміністративним судом України у постанові 28.10.2010 року у справі № К-16536/07.

Позивач не скористався правом не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, оскільки перевірка фактично була проведена, що підтверджується поясненнями представників сторін і свідченнями свідків.

Пунктом 12 ст. 3 Закону №265 встановлений обовязок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно із ст. 21 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відсутність обліку товарів за місцем реалізації податковий орган обґрунтовує відсутністю на момент перевірки накладних (інших первинних документів) на товар (14 пляшок вина) вартістю 9000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 цієї статті передбачені обовязкові реквізити первинного документу.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що облік товарних запасів на підприємстві ведеться і надав суду копії накладних (а.с. 39-42).

Досліджуючи це питання, суд приходить до висновку, що відповідач передчасно встановив порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону №265. Вказана норма надає можливість підприємству обирати де йому проводити облік товарів: або за місцем реалізації, або за місцем зберігання.

Окрім цього, суд вважає, що вимога Закону про проведення обліку за місцем реалізації, не забороняє використовувати ці документи за межами місця торгівлі чи зберігання за певних обставин.

Під час перевірки працівники податкового органу мали можливість витребувати у позивача документи обліку і пересвідчитися у їх наявності.

В свою чергу відповідач не спростував доводів позивача про те, що первинні документи обліку були надані до податкової інспекції після складання акту перевірки до винесення спірного рішення.

За таких обставин, суд вважає рішення суб'єкта владних повноважень в цій частині незаконним і необґрунтованим, тому позов підлягає задоволенню.

Суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору, відповідно до задоволених вимог немайнового характеру у розмірі 3,40 грн., в порядку встановленому ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні 06.12.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 10.12.2010 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим від 23 липня 2010 року №0003132303 у частині застосування до Приватного підприємства "Париж" штрафних (фінансових) санкцій на суму 18000,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Париж" 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання її копії.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.