Постанова № 13313487, 25.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.11.10 Справа №2а-9926/10/10/0170

18:04 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

суддів - Александрова О.Ю.,

- Москаленко С.А.,

при секретарі судового засідання - Левченко Д.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Коновалова О.К., представник по довіреності від 18.07.2010 року без номеру;

від відповідача - Луханіна М.В., представник по довіреності від 29.09.2010 року №5413/32-0817;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії"

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" - позивач - звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України - відповідач - про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідача від 19.07.2010 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 14769976,54грн. Позивач вважає помилковими висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, в частині виробництва ТОВ "Віна Лівадії" без ліцензії шампанського «Советское шампанское», оскільки позивач відповідно до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №251 має право на виробництво Шампанського України, що і вироблялось позивачем. Позивач стверджує, що позначення «Советское шампанское» є елементом оздоблення етикетки, а не знаком для товарів та послуг.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і вважає прийняте рішення про застосування фінансових санкцій законним та обґрунтованим, підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, що надані до суду 04.10.2010 року. Відповідно до наданих заперечень відповідач обґрунтовує застосування фінансових санкцій тим, що під час проведення перевірки позивача встановлено, зокрема, що з 01.12.2009 року по 01.06.2010 року ТОВ "Віна Лівадії" було вироблено та реалізоване шампанське України ТМ «Советское шампанское ливадия» у кількості 673403 пляшки на суму 7384988,27грн., однак в ліцензії позивача на виробництво алкогольних напоїв відсутній дозвіл на виробництво шампанського України ТМ «Советское шампанское ливадия». Відповідач зазначає, що позивач має право виробляти лише ті алкогольні напої, які зазначені в додатках до ліцензії, а оскільки на час виробництва шампанського України ТМ «Советское шампанское ливадия» дозвіл на виробництво був відсутній, на підставі ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-BP до позивача були застосовані фінансові санкції у розмірі 200% вартості виробленої продукції. Крім того, відповідач посилається на інформацію ДП «Кримський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політки», та зазначає, що приписом від 29.04.2010 року позивачу було видано заборону на реалізацію партії продукції у звязку з порушенням вимог зазначеного Закону по маркуванню - шампанське України ТМ «Советское шампанское ливадия» не внесено до додатку до ліцензії. Відповідач також зазначає, що ТОВ "Віна Лівадії" не заперечує відсутність дозволу на використання торгової марки шампанського України ТМ «Советское шампанское ливадия».

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судовою колегією встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» (код ЄДРПОУ 32362063, юридична адреса: 98612, АР Крим, м. Ялта, вул. Жовтнева, б.8, кв.32) зареєстровано Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 19 березня 2003 року, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису про державну реєстрацію 11461050001000071 - а.с.7-9).

Під час розгляду справи судовою колегією встановлено, що працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в АР Крим і Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Миколаївській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Віна Лівадії» з питань цільового використання спирту, умов, що гарантують випуск продукції згідно з вимогами нормативної та технологічної документації за період з 01.12.2009 року по 01.06.2010 року, за результатами якої складено акт №3694/178/32-01/32362063 від 15.06.2010 року.

В тексті та висновках даного акту перевірки працівниками податкового органу, зокрема, зазначено, що позивачем порушено вимоги ч.3 ст.2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-BP, а саме: позивачем знак та товарів та послуг ТМ «Советское шампанское ливадия» не внесено в додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №251, тим самим у перевіреному періоді здійснювалось виробництво шампанського України ТМ «Советское шампанское ливадия» без ліцензії на виробництво алкогольних напоїв у додатку до якої міститься знак для товарів та послуг торгової марки «Советское шампанское ливадия» (а.с.135-210).

Зазначений акт перевірки було вручено посадовим особам ТОВ «Віна Лівадії» 30.07.2010 року, що підтверджено підписом головного бухгалтера позивача на останньому аркуші акту перевірки та представником позивача під час розгляду справи не оспорювалось і не заперечувалось.

Судовою колегією встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України 19 липня 2009 року прийнято, зокрема, рішення про застосування фінансових санкцій №000293, яким до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 14769976,54грн. на підставі абз.3 ч.2 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за порушення вимог ст.2 зазначеного Закону, а саме: 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 8500 гривень 7384988,27 Х 200% = 14769976,54грн. (а.с.100).

Зазначене рішення вручено позивачу 19.07.2010 року, що підтверджено підписом уповноваженої особи ТОВ «Віна Лівадії» на рішенні та представником позивача під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось. Судова колегія зазначає, що в прохальній частині позовної заяви позивачем не вказано номер рішення про застосування фінансових санкцій, однак в описовій частині ТОВ «Віна Лівадії» заявлено про незгоду та скасування саме рішення про застосування фінансових санкцій на суму 14769976,54грн.; під час розгляду справи представник позивача наполягав на скасуванні саме рішення від 19.07.2010 року №000293. Також судова колегія вважає необхідним зазначити, що представником відповідача під час розгляду справи суду не повідомлено про наявність ще одного рішення про застосування фінансових санкцій на суму 14769976,54грн., що було прийнято відносно позивача за результатами проведеної перевірки.

Судова колегія зазначає, що позивач в поданому адміністративному позові та під час надання пояснень в судових засіданнях під час розгляду справи в суді не оспорює підстави та порядок проведеної перевірки, своєчасність повідомлення про її проведення, дотримання порядку оформлення акту перевірки тощо; дотримання порядку проведення зазначеної перевірки та оформлення її результатів не є предметом даного адміністративного спору. У звязку з викладеним судовою колегією не розглядаються та не оцінюються дії відповідача та працівників Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в АРК і Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Миколаївській області стосовно дотримання порядку проведення перевірки, оформлення її результатів і повідомлення позивача про висновки податкового органу стосовно порушення ТОВ «Віна Лівадії» вимог податкового законодавства, та не розглядається питання щодо визнання дій вказаних податкових органів, що повязані з проведенням перевірки, неправомірними. Також судова колегія зазначає, що в матеріалах справи наявні: наказ №190/32-01 від 02.06.2010 року про проведення перевірки позивача (а.с.213), направлення на проведення перевірки №188/32-01 від 02.06.2010 року (а.с.212), в акті перевірки зазначено про вручення вказаних документів посадовим особам ТОВ «Віна Лівадії» та вчинення запису в журналі перевірок, що представником позивача під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірного рішення, судова колегія керувалась критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судова колегія зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995 року №481/95-BP (надалі Закон №481).

Відповідно до ч.3 ст.2 зазначеного Закону (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Згідно зі статтею 1 Закону №481 алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08;

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання;

незаконний обіг спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирця виноградного, спирту-сирця плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів - імпорт, експорт, транспортування, зберігання, торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами з порушенням вимог законодавства, що регулює ці питання;

фальсифікація алкогольних напоїв та тютюнових виробів - умисне, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені.

Як свідчать матеріали справи позивачем була отримана ліцензія на виробництво алкогольних напоїв №251 з терміном дії з 17.03.2006 року по 17.03.2011 року (дата видачі 17.03.2006 р. а.с.29-32, 101-118).

В акті перевірки податковим органом зазначено, що в перевіреному періоді позивачем здійснювалось виробництво, зберігання та реалізація шампанського України, для оформлення якого використовувався набір етикеток згідно патенту на промисловий зразок №13187. При цьому в акті перевірки зазначено, що на вказані етикетки нанесено знак для товарів та послуг «Ливадия», торговельну марку «Советское шампанское ливадия» (надалі - ТМ «Советское шампанское ливадия»).

Судова колегія зазначає, що під час перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог ч.3 ст.2 Закону №481, а саме: в перевіреному періоді позивачем здійснювалось виробництво та реалізація шампанського України ТМ «Советское шампанское ливадия» без ліцензії на виробництво алкогольних напоїв у додатку до якої міститься знак для товарів та послуг ТМ «Советское шампанское ливадия». На підтвердження зазначених висновків в акті перевірки податковий орган посилається на наступні документи: перелік первинних документів і документів бухгалтерського обліку про вироблення підприємством шампанського України ТМ «Советское шампанское ливадия» у кількості 730673 пляшок, зокрема: 22550 пляшок шампанського України ТМ «Советское шампанское ливадия» напівсухого, 730673 пляшок шампанського України ТМ «Советское шампанское ливадия» напівсолодкого (додаток №7 до акту перевірки); встановлення позивачем ціни: для шампанського України ТМ «Советское шампанское ливадия» напівсухого 13,1грн. за пляшку, шампанського України ТМ «Советское шампанское ливадия» напівсолодкого 13,7грн. за пляшку (додаток №11 до акту перевірки); письмове пояснення директора, у відповідності до якого підприємство не має можливості для надання бухгалтерських документів на реалізацію шампанського України ТМ «Советское шампанское ливадия» (додаток №13 до акту перевірки); довідки про відвантаження (транспортування на інші склади підприємства) та реалізацію (підприємствам оптової торгівлі) шампанського України ТМ «Советское шампанское ливадия» зі складу готової продукції в Кіровському районі, АР Крим (додатки №14, 15 до акту перевірки). На підставі викладеного податковий орган в акті перевірки дійшов висновку про те, що в перевіреному періоді ТОВ «Віна Лівадії» було вироблено 753223 пляшки шампанського України ТМ «Советское шампанское ливадия» загальною вартістю 10305625,10грн., з яких відвантажено 673403 пляшки загальною вартістю 7384988,27грн.

Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 17 Закону №481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії -200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 8500 гривень.

Судова колегія зазначає, що кількість та вартість відвантажених та реалізованих пляшок шампанського 673403 пляшки загальною вартістю 7384988,27грн. позивачем не оспорюється та не заперечується. Згідно з вимогами частини 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що кількість та загальна вартість пляшок шампанського відповідачем в акті перевірки зазначено вірно.

Разом з тим, позивач стверджує, що ним не вироблялось та не реалізовувалось шампанське України з назвою - ТМ «Советское шампанское ливадия», а вироблялось та реалізовувалось на протязі перевіреного періоду Шампанське України з зазначенням на етикетці назви торгової марки «ливадиятм».

Судова колегія зазначає, що відповідно до додатку до ліцензії позивача на виробництво алкогольних напоїв №251 (стор.5) позивач отримав ліцензію на виробництво «Советского шампанского», шампанізованого резервуарним способом: «Советское шампанское» (брют, сухе, напівсухе, напівсолодке, солодке), «Шампанське України» (брют, сухе, напівсухе, напівсолодке, солодке) - на дату видачі ліцензії. В наступному, 19.06.2006 року до ліцензії №251 (стор.5) були внесені зміни, відповідно до яких позивач отримав право виробляти «Шампанське України», шампанізоване резервуарним способом (брют, сухе, напівсухе, напівсолодке, солодке), виготовлене за шампанською технологією при вторинному бродінні шампанських виноматеріалів у герметично закритих резервуарах (а.с.106). Судова колегія також зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про призупинення та/або анулювання ліцензії позивача, про такі обставини не повідомлено також і представниками позивача і відповідача під час розгляду справи в суді.

В додатку №7 до акту (довідка руху виноматеріалів за відповідні місяці в період перевірки - а.с.160-179) позивачем зазначено про рух шампанського напівсухого та шампанського напівсолодкого (а.с.161, 165, 168, 169, 172, 175, 178). Додаток №11 до акту перевірки (наказ позивача про проведення інвентаризації під час проведення перевірки та акт інвентаризації від 03.06.2010 року, інвентаризаційні описи - а.с.183, 189) містить лише відомості про наявність «Шампанского Советского полусухого» та «Шампанского Советского полусладкого» (а.с.185, 188).

У свою чергу додатки №14 і №15до акту перевірки (довідка про обсяги продукції виробництва ТОВ "Віна Лівадії" торгової марки «Лівадія», патент №13187 на промисловий зразок «Советськое шампанское» - а.с.193-198; довідка про обсяги реалізованої продукції виробництва ТОВ "Віна Лівадії" торгової марки «Лівадія», патент №13187 на промисловий зразок «Советское шампанское» - а.с.199-207) теж містять відомості лише про виробництво та наступну реалізацію Шампанського України напівсухого та Шампанського України напівсолодкого.

Стосовно письмового пояснення Генерального директора ТОВ «Віна Лівадії» Г.К. Шараєва (додаток №13 до акту перевірки а.с.192) судова колегія зазначає, що в зазначеному поясненні керівником позивача також повідомлено про реалізацію лише продукції - шампанське України.

Таким чином, судова колегія вважає необхідним звернути увагу відповідача, що зазначені довідки, пояснення, акт інвентаризації та інвентаризаційний опис, що є додатками до акту перевірки, не містять відомостей про виробництво та наступні реалізацію та/або транспортування саме ТМ «Советское шампанское ливадия»; в них наявна інформація про виготовлення, транспортування на склади позивача та реалізацію лише Шампанського України (напівсолодкого, напівсухого). При цьому зазначенням в деяких випадках слова «Советское» також не змінює назви продукції, що були вироблена, та не встановлює нових додаткових прав та обовязків позивача, оскільки вказане слово зазначається на етикетках та контретикетках пляшок шампанського позивача.

Судова колегія зазначає, що відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки. Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що акт перевірки №3694/178/32-01/32362063 від 15.06.2010 року не може бути прийнятий судовою колегією як доказ виробництва та реалізації позивачем в перевіреному періоді продукції ТМ «Советское шампанское Ливадия», оскільки на підтвердження виробництва та реалізації ТОВ «Віна Лівадії» саме такої продукції він посилається на додатки до акту, які таку інформацію не містять. Таким чином, зазначений акт перевірки складено з порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205).

Стосовно змісту саме акту перевірки від 15.06.2010 року з зазначенням про реалізацію продукції «Советское шампанское Ливадия» судова колегія зазначає, що дані акту перевірки позивачем оспорюються; на підтвердження зазначеної в акті перевірки інформації відповідачем не надано відповідних доказів.

В частині зазначення на етикетці шампанського, що було вироблено та реалізовано позивачем слів «советское», «шампанское» та «ливадиятм» судова колегія зазначає наступне:

Відповідно до пункту 19 статті 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» від 16.06.2005 року №2662-IV шампанське України - типажне біле ігристе вино, виготовлене шляхом його насичення діоксидом вуглецю ендогенного походження при вторинному бродінні шампанських виноматеріалів з використанням сахарози в герметично закритих ємностях міцністю не нижче 10,5 відсотка об'ємних одиниць. При здійсненні процесу шампанізації в пляшках з наступною трирічною витримкою ігристе вино має назву "Шампанське України класичне".

Згідно з пунктом 36 статті 1 зазначеного Закону виноробна продукція - вина тихі, шампанські, ігристі та газовані, вермути, бренді, коньяки і алкогольні напої виноградного походження.

Судова колегія зазначає, що порядок маркування алкогольних напоїв встановлено статтею 11 Закону №481. Відповідно до частин 2 і 4 зазначеної статі Закону №481 маркування виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), яка реалізується в Україні, здійснюється таким чином:

на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) виноробної продукції, яка реалізується через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються:назва держави; найменування суб'єкта господарювання та його місцезнаходження; знак для товарів і послуг; назва продукції; місткість посуду; вміст спирту (% об.); вміст цукру (крім сухих вин, шампанського, ігристого вина та коньяку) (% мас.); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України); наявність ароматизаторів, барвників (при їх використанні).

Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду). Дата виготовлення продукції повинна бути зазначена на видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду).

Термін витримки для марочних вин та позначення "Марочне", вік коньячних спиртів для марочних коньяків і коньяків спеціальних назв наводяться на кольєретці.

На пляшки з усіма видами виноробної продукції можуть наклеюватися контретикетки, які містять додаткову інформацію про напої. Виробник може наносити на етикетки додаткову інформацію щодо характеристики продукту.

Етикеточна продукція розробляється товаровиробником алкогольних та тютюнових виробів і повинна відповідати вимогам чинного законодавства про мови (крім додаткової інформації щодо характеристик продукту), не потребує додаткових узгоджень, є промисловою власністю виробника та захищається згідно з чинним законодавством про промислову (інтелектуальну) власність. Власні назви алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначаються їх виробниками і можуть відтворювати зареєстрований чи поданий на реєстрацію знак для товарів і послуг або бути його частиною.

Проаналізувавши зазначені вимоги Закону №481, судова колегія приходить до висновку, що на пляшці шампанського України, що вироблено на її території, виробником за наявності ліцензії, мають бути наявні, зокрема, етикетка, контретикетка та кольєретка, що містять певну інформацію про вироблений товар.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 року №771/97-ВР етикетка - будь-яка бирка, напис, ярлик, що містить малюнки чи надписи, написані, надруковані, нанесені за допомогою трафарету, витиснені або вдавлені та прикріплені до одиниці упаковки (контейнера) з харчовими продуктами.

Під час розгляду справи представник позивача надав пояснення, згідно з якими під час виготовлення та використання етикеток, контретикеток та кольєрєток для оформлення і маркування пляшок з шампанським України, що вироблялось ТОВ «Віна Лівадії» в перевіреному періоді використовувались наступні знаки для товарів і послуги і промислові зразки:

- знак для товарів та послуг «ЛИВАДИЯ», право на використання якого підтверджено: свідоцтвом на знак для товарів та послуг №43447 від 15.09.2004 року, виданим ОСОБА_5, зображення знаку «ЛИВАДИЯ» (а.с.119-122), вказаний знак для товарів та послуг використовується, зокрема, для алкогольних напоїв, зокрема, шампанського; ліцензійним договором №2106/07 від 21.06.2006 року, укладеним позивачем з субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5, відповідно до якого ТОВ «Віна Лівадії» передано виключне право на використання знаків для товарів та послуг «ЛИВАДИЯ», зображення знаку для товарів та послуг ««ЛИВАДИЯ», право на які підтверджено свідоцтвами №49243 від 16.05.2005 року та №43447 від 15.09.2004 року (а.с.214). Згідно з додатком №12 до ліцензії позивача на виробництво алкогольних напоїв №251 знак для товарів і послуг «ЛИВАДИЯ» на підставі зазначеного свідоцтва включений до ліцензії (а.с.113);

- знак для товарів та послуг «ЛИВАДИЯ» LIVADIA THE CRIMEA» у вигляді гербу, право на використання якого підтверджено: свідоцтвом на знак для товарів та послуг №49243 від 16.05.2005 р. виданим ОСОБА_5, зображення знаку: герб з надписом «ЛИВАДИЯ» LIVADIA THE CRIMEA» (а.с.215-216), вказаний знак для товарів та послуг використовується для алкогольних напоїв, зокрема, шампанського; ліцензійним договором від 01.01.2006 року без номеру, укладеним позивачем з субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5, відповідно до якого ТОВ «Віна Лівадії» передано виключне право на використання знаку для товарів та послуг герб «ЛИВАДИЯ», право на яке підтверджено свідоцтвом №49243 від 16.05.2005 року (а.с.217-219); згідно з додатком №13 до ліцензії позивача на виробництво алкогольних напоїв №251 знак для товарів і послуг «ЛИВАДИЯ» LIVADIA THE CRIMEA» на підставі зазначеного свідоцтва включений до ліцензії (а.с.114);

- патент №13187 від 15.06.2006 року на промисловий зразок комплект етикеток для шампанського вина (а.с.220-222), власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Перлина»; право на використання зазначеного промислового зразку підтверджено ліцензійним договором від 29.11.2006 року без номеру, згідно з яким ТОВ «Перлина» передано ТОВ «Віна Лівадії» право на використання патенту на промисловий зразок №13187 комплект етикеток для шампанського вина (а.с.223-228).

Згідно з вимогами Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 року №3688-XII промисловий зразок - результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання; патент - патент України на промисловий зразок; запатентований промисловий зразок - промисловий зразок, на який видано патент (ст.1 зазначеного Закону). Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Судова колегія вважає необхідним зазначити, що під час розгляду справи відповідачем не надано будь-яких доказів неправомірності використання ТОВ «Віна Лівадії» вказаного промислового зразка або зазначених знаків для товарів та послуг.

Судова колегія також зазначає, що порівняльний аналіз етикеток, кольєреток та контретикеток, що використовувались позивачем під час маркування алкогольного напою шампанського, що він виробляє свідчить про те, що спочатку (а.с.221-222) на кольєретці було зазначено назву «Советское шампанское», зображено герб «ЛИВАДИЯ», на етикетці зазначено «Советское шампанское», знак для товарів та послуг «ливадиятм» та тип шампанського (напівсолодке або напівсухе). Після внесення відповідних змін (а.с.225-228) на кольєретці позивачем було зазначено назву виробу «Шампанське України» та герб «ЛИВАДИЯ» (слова «Советское шампанское» на кольєретці відсутні), на етикетці також назву виробу «Шампанське України» та герб «Ливадия», слова «Советское шампанское», знак для товарів та послуг «ливадиятм» та тип шампанського (напівсолодке або напівсухе).

Судова колегія вважає необхідним звернути увагу відповідача на те, що знак для товарів та послуг «ливадия тм» включено до додатку до ліцензії позивача на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів. При цьому відповідачем не надано доказів на підтвердження заперечень в частині того, що фраза «Советское шампанское ливадия» і є назвою виробу, не спростовано твердження позивача, що словосполучення «Советское шампанское» є лише частиною оформлення етикетки, а не назвою виробу та торговою маркою, словосполучення «Советское шампанское» відсутнє на кольєретці (у новому вигляді) та не можуть вважатися назвою продукції, що вироблена позивачем.

Під час розгляду справи представник позивача пояснив судовій колегії, що після внесення відповідних змін до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №251 в 2006 році позивачем виробляється саме Шампанське України, що відповідає вимогам Національного стандарту України ДСТУ 4800:2007 "Шампанське України. Технічні умови" (а.с.126-134). Внесення відповідних змін відбулося у звязку з тим, що слово «Советское» зареєстровано як знак для товарів та послуг Товариством з обмеженою відповідальністю Київський лікеро-горілчаний завод «Столичний Стандарт» (а.с.248), та зазначені зміни відповідають вимогам діючого законодавства (зокрема, ДСТУ 4800:2007). Оформлення виробленого позивачем шампанського саме етикетками, копії яких наведені на а.с.225-228, відповідачем визнається, під час розгляду справи не заперечувалось та не оспорювалось, у судової колегії не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, у звязку з чим на підставі ч.3 ст.72 КАС України судова колегія приймає вказаний доказ (зображення етикеток) як належний доказ по справі.

Судова колегія вважає необхідним звернути увагу відповідача на те, що ТОВ «Віна Лівадії» назву виробу зазначає відповідно до вимог ст.11 Закону №481 і на кольєретці, і на етикетці, і на контретикетці, а саме: «Шампанське України», тоді як етикетка виробу «Советское шампанское», що вироблялось позивачем до внесення відповідних змін така назва була зазначена саме на кольєретці з гербом «ЛИВАДИЯ», а також на етикетці та контретикетці (що підтверджено матеріалами справи а.с.224). У свою чергу, слова «напівсухе» та «напівсолодке» позначають тип шампанського (згідно ДСТУ 4800:2007 а.с.131).

Проаналізувавши надані докази судова колегія приходить до висновку, що назвою продукції, яку виробляє позивач, є саме «Шампанське України», що відповідає додатку №5 до ліцензії ТОВ «Віна Лівадії» на виробництво алкогольних напоїв. Зображення на етикетці та контретикетці шампанського знаку для товарів та послуг «ливадиятм» відповідає вимогам ст.11 Закону №481, оскільки право на зображення вказаного знаку підтверджено додатком до ліцензії №251 позивача. Крім того, вказаний знак для товарів та послуг зображено літерами іншого розміру, що явно видно під час дослідження зразка етикетки та контретикетки, наданих позивачем, представником відповідача під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось.

Судова колегія зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що назва продукції, що вироблялась ТОВ «Віна Лівадії», є саме «Советское шампанское ливадия», а також не повідомлено про невідповідність маркування шампанського вимогам ст.11 Закону №481. Відповідачем не надано і доказів реєстрації торгової марки «Советское шампанское ливадия» позивачем або будь-якою іншою особою.

Судова колегія також вважає необхідним зазначити, що відповідачем не надано будь-яких доказів того, що назва продукції позивача складається саме зі слів «Советское шампанское ливадия», а не «Шампанськое України», не спростовано доводів позивача в частині того, що словосполучення «Советское шампанськое» є лише частиною оформлення етикетки, право на використання якого підтверджено патентом на промисловий зразок, а «ливадия тм» не є складовою частиною назви продукції, а є саме зазначенням на етикетці знаку для товарів та послуг.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» ідентифікація - процедура підтвердження відповідності органолептичних, біологічних, фізичних та хімічних параметрів і властивостей, специфічних для даного виду харчового продукту, тим параметрам і властивостям, які зазначаються при етикетуванні цього харчового продукту, а також процедурі підтвердження загальновизнаної назви даного виду продукту, торговельної марки та/або комерційного (фірмового) найменування;

неправильно маркований харчовий продукт - харчовий продукт вважається неправильно маркованим, якщо:

етикетка підроблена або вводить в оману;

харчовий продукт продається під назвою іншого продукту;

інформація на етикетці представлена недержавною мовою;

харчовий продукт упакований, заповнений у тару або підготовлений таким чином, що це вводить в оману;

етикетка харчового продукту не відповідає обов'язковим вимогам цього Закону щодо етикетування харчового продукту;

етикетка містить слова, словосполучення або дані, які важко прочитати або зрозуміти звичайному споживачу за звичайних умов використання, показу та продажу товару;

харчовий продукт піддавався дозволеній радіоактивній обробці у будь-якій формі з метою збереження та забезпечення безпечності харчового продукту, а інформація про назву та адресу виробника, який здійснив радіоактивну обробку, не зазначена на етикетці згідно з вимогами етикетування, що визначені у цьому Законі, за винятком нефасованого товару, який не має етикеток та інформація стосовно якого повинна супроводжувати обіг, зазначатися у супровідному документі, який засвідчує те, що нефасований харчовий продукт піддавався радіоактивній обробці.

Судова колегія зазначає, що під час проведення перевірки ТОВ «Віна Лівадії» відповідачем не встановлено, що вироблена ним продукція шампанське України не відповідає за своїми фізико-хімичними властивостями вимогам діючого законодавства або виготовлена з порушенням технічних умов її виготовлення. Також з ліцензії №251 ТОВ «Віна Лівадії» та додатків до неї слідує, що позивачем виготовляється один вид шампанського, у звязку з чим з врахуванням зазначення на етикетці знаків для товарів та послуг ТОВ «Віна Лівадії» судова колегія приходить до висновку, що вказані етикетка, контретикетка та кольєретка не вводять в оману споживача під час вибору та придбання такої продукції.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію, зокрема, про назву харчового продукту; назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - назву, повну адресу і телефон імпортера.

З врахуванням зазначених вимог Закону судова колегія вважає необхідним зазначити, що словосполучення «Советское шампанское» наведено на етикетці та контретикетці російською мовою, у звязку з чим не може бути ані назвою продукції, ані інформацією про нього. У звязку з викладеним, судова колегія погоджується з доводами позивача в частині того, що вказане словосполучення є лише частиною оздоблення етикетки, яку позивач відповідно до вимог ч.4 ст.11 Закону №481 мав право розробити за власним розсудом з дотриманням зазначених вище вимог ст.11 Закону №481 та вимог Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів».

Судовою колегією також не приймаються заперечення відповідача в частині посилання на акт перевірки ДП «Кримський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політки» від 27.04.2010 року №303/1772-27-04-10 (а.с.48-50), припис про заборону реалізації партії продукції №59 від 06.05.2010 року (а.с.242), рішення про анулювання дії сертифікату відповідності на шампанське України торгової марки «Советское шампанское ливадия» напівсолодке, напівсухе від 29.06.2010 року №48 (а.с.243), оскільки вказані документи не містять доказів реалізації позивачем саме шампанського торгової марки «Советское шампанское ливадия», в них відсутні посилання на будь-які документи, що підтверджують таку реалізацію, висновки вказаного акту перевірки та рішення, припису не підтверджені та спростовуються іншими матеріалами справи. Судова колегія зазначає, що законність та обґрунтованість вказаних акту, рішення та припису не є предметом даного спору, в матеріалах справи відсутні документи стосовно проведеної перевірки та документи, що стали підставою для прийняття рішення і припису в обсязі, достатньому для вирішення питання про їх законність та обґрунтованість, про оскарження зазначених документів позивачем судовій колегії не повідомлено. Крім того, в матеріалах справи наявний сертифікат відповідності на шампанське України напівсолодке, напівсухе торговельної марки «ЛИВАДИЯ» від 13.07.2010 року, виданий позивачу (а.с.245). На підставі викладеного, судовою колегією не оцінюється правомірність та обґрунтованість дій та ДП «Кримський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політки» стосовно ТОВ «Віна Лівадії».

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що підстави для застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій по акцизному збору відсутні.

Таким чином, під час розгляду справи судовою колегією встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкових повідомлень-рішень, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання недійсним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, судова колегія вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому з урахуванням задоволення позовних вимог з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 03 гривні 40 копійок.

У звязку зі складністю справи судовою колегією 25 листопада 2010 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 30 листопада 2010 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись статтями 94, 158-162,167 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 19.07.2010 року №000293, прийняте Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії".

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» (код ЄДРПОУ 32362063, юридична адреса: 98612, АР Крим, м. Ялта, вул. Жовтнева, б.8, кв.32) з Державного бюджету України в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Кудряшова А.М.

Судді Александров О.Ю.

Москаленко С.А.