Постанова № 13310504, 23.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"23" грудня 2010 р. № 2а- 4482/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - Лещенко Н.О.,

представник відповідача - Халабурдіна С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Акціонерного товариства відкритого типу " Харківський канатний завод" про стягнення суми , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 15230,77 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 18,28 грн., загальну суму 15249,05 грн. Позивач, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та зазначив, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Відповідно до ч. 3 ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Відповідач не працевлаштовував інвалідів у зв'язку з не направленням уповноваженими органами інвалідів для працевлаштування. Таким чином, відповідач вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, на нього не може бути покладено відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до форми 10-ПІ “ Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2009 рік середньо облікова кількість штатних працівників облікового складу Акціонерного товариства відкритого типу " Харківський канатний завод" становила 52 особи.

Пунктом 5 “Положення про робоче місце інваліда, порядок працевлаштування інвалідів” затвердженого постановою КМ України від 03.05.1995 року № 314 підприємства інформують центр зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” на підприємстві відповідача у 2009 році норматив для працевлаштування інвалідів складав 2 робочих місця.

Як вбачається із даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів штатних працівників на підприємстві становить 1 особу.

Статтею 20 Закону встановлено обовязок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно ст. 18-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. № 803-XII підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до листа Харківського МЦЗ від 23.04.2010 року № 5483 проінформовано, що звітів про наявність вакансій форми № 3-ПН ВАТ "Харківський канатний завод" до Харківського МЦЗ звітність про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів не надавалась.

Суд також зазначає, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2008 року по справі №Б-39/118-08 порушено провадження по справі про визнання банкрутом - Акціонерного товариства відкритого типу "Харківський канатний завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII від 14 травня 1992 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобовязань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті статті 1 цього Закону України, де власне наведене визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у звязку із чим у нього виникають права та обовязки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобовязань поточних кредиторів, то за цими зобовязаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Враховуючи те, що строк виконання зобовязань щодо сплати адміністративно-господарських санкцій настав у відповідача після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію (ухвала Господарського суду Харківської області від 11.09.2008р.), дія мораторію на виконання зобовязань щодо сплати адміністративно-господарських санкцій не розповсюджувалась.

Даний висновок кореспондується зі змістом частини 1 статті 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою, нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості за зобовязаннями, строк виконання яких настав після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано до суду доказів, які б підтверджували той факт, що на час розгляду справи в Харківському окружному адміністративному суді, Господарським судом Харківської області прийнято постанову про визнання ВАТ "Харківський канатний завод" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Акціонерного товариства відкритого типу "Харківський канатний завод" про стягнення суми - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу " Харківський канатний завод" (р/р 26006010100059, банк: ВАТ "Піреус банк МКБ", код ЄДРПОУ 00306443, МФО 300658, м. Харків, вул. Китаєнка, 1) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 24134567, УДК у Дзержинському районі м. Харкова, майдан Свободи 5, Держпром, 1 під., 1 пов., к. 16, м. Харків) адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 15230,77 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 18,28 грн., загальну суму 15249.05 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті сорок дев'ять грн. 05 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27.12.2010 року.

Суддя Піскун В.О.