Постанова № 13310168, 06.12.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2010 р. Справа № 2а-7457/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

за участю секретаря судового засідання - Вольської А.Г.,

представника позивача - Тумки В.А.,

представника відповідача - Циганенка А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства "Укртехноекспорт" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПВКП „Укртехноекспорт" звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Суми (далі відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Суми від 02.09.2010р. №0001741712/0/66831.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ПВКП „Укртехноекспорт" отримало від відповідача повідомлення-рішення №0001741712/0/66831 від 02.09.2010р., яким визначено суму податкового зо бов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 66413грн.34коп., в т.ч. по основному платежу - 22137грн.78коп., по штрафним (фінансовим) са нкціям - 44275грн.56коп.

Підставою видання податкового повідомлення-рішення став акт про результати планової виїзної перевірки ПВКП „Укртехноекспорт" від 18.08.2010р. №6503/235/23292583/55. У акті стверджується, що під приємець ОСОБА_1. не мав права укладати з ПВКП „Укртехноекспорт" до говір на посередницькі послуги №01/06 від 01.06.2008р., оскільки він є за сновником та керівником цього підприємства. На думку відповідача кошти сплачені підприємцю ОСОБА_1 по цьому договору повинні оподатковува тись згідно п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8, п.19.2. ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" як інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Позивач вважає, що повідомлення-рішення є незаконним і необгрунтованим з наступних підстав:

01 червня 20008р. ПВКП „Укртехноекспорт" уклало з підприємцем ОСОБА_1 договір на посередницькі по слуги. ОСОБА_1. як підприємець застосовує спрощену систему оподаткування.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину. Згідно цієї правової норми будь-який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Позивач зазначає, що у даному випадку укладений договір не відноситься до категорії нікчемних і судом не приймалось рішення про визнання його недійсним, а відтак вважається правомірним.

П.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8, п.19.2. ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", на які посилається відповідач, не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли з договору №01/06. Вказані норми регулюють питання нарахування, утримання і сплати податку з доxодів фізичних осіб, які не мають статусу суб"єкта підприємницької діяльності, даному ж випадку ОСОБА_1 є підприємцем, який сплачує єдиний податок.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити виходячи з наступних підстав.

В ході документальної перевірки встановлено, що відповідно Засновником та директором Приватного виробничо - комерційного підприємства "Укртехноекспорт" є ОСОБА_1, який також є суб'єктом підприємницької діяльності. ПВКП " Укртехноекспорт" було укладено договір від 01.06.2008р. з СПД-ФО ОСОБА_1 на посередницькі послуги. Договір на посередницькі послуги від імені ПВКП «Укртехноекспорт» підписаний ОСОБА_2, яка є дружиною ОСОБА_1., і діяла на підставі довіреності від 28.05.2008 р.. яка на думку відповідача не відповідає вимогам ст.1003 Цивільного кодексу оскільки в ній відсутні будь-які юридичні дії, які належить вчинити повіреному. За результатами надання посередницьких послуг на виконання договору з СПД-ФО ОСОБА_1. та ПВКП «Укртехноекспорт» було складено акти виконаних робіт, які на думку відповідача не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 зареєстрованого Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

У відповідності до п. З ст. 238 Цивільного кодексу України - представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

За агентським договором одна сторона ( комерційний агент ) зобов'язується надати послуги іншій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладанні угоди чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (ст. 297 цього Кодексу).

Статтею 301 Господарського кодексу України передбачено, що відповідні агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Зазначена винагорода виплачується комерційному агенту після оплати особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін. Тобто, відповідач стверджує що СПД-ФО ОСОБА_1. не мав права укладати договір з ПВКП «Укртехноекспорт», оскільки він одночасно є засновником та керівником юридичної особи.

Згідно п.1.15 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент-юридична особа (філії, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представ нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку.

Таким чином, відповідач зазначає, що виходячи з вище викладеного суми виплачені за надані посередницькі послуги повинні бути оподатковані згідно п.п 4.2.1. п.4.2. ст.4, п.8.1 ст.8. та п.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" як інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Враховуючи вищевикладене Державна податкова інспекція в м. Суми вважає, дії податкової інспекції є правомірними і повністю відповідають вимогам законодавства, податкове повідомлення - рішення № 0001741712/0/66831 прийняте відповідно до вимог податкового законодавства.

Суд, заслухавши, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, Державною податковою інспекцією в м. Суми було проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Приватного виробничо - комерційного підприємства "Укртехноекспорт" за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року за наслідками якої складено акт про результати планової виїзної перевірки ПВКП „Укртехноекспорт" від 18.08.2010р. №6503/235/23292583/55. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте повідомлення-рішення №0001741712/0/66831 від 02.09.2010р., яким позивачу визначено суму податкового зо бов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 66413грн.34коп., в т.ч. по основному платежу - 22137грн.78коп., по штрафним (фінансовим) са нкціям - 44275грн. 56 коп. В зазначеному акті перевірки відповідачем зроблено висновки про порушення позивачем п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8, п.19.2. ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" внаслідок неутримання податку з доходів фізичних осіб з коштів сплачених ОСОБА_1 згідно договору про надання посередницьких послуг.

Суд погоджується з вказаними висновками податкового органу з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, відповідно до рішення №1 від 17.07.1995р. (а.с. 61) та статуту (а.с. 53 - 59), засновником та директором Приватного виробничо - комерційного підприємства "Укртехноекспорт" є ОСОБА_1, який також є суб'єктом підприємницької діяльності відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 20.05.2008 року № 751772 виданого державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської ради (а.с. 17). СПД-ФО ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку знаходиться на спрощеній системі оподаткування (а.с. 18 19).

ПВКП "Укртехноекспорт" було укладено договір від 01.06.2008р. №01/06 з СПД-ФО ОСОБА_1. (а.с. 16), предметом якого є надання посередницьких послуг. Зазначений договір від імені ПВКП «Укртехноекспорт» підписаний ОСОБА_2, яка відповідно до копії паспорту (а.с. 99) є дружиною ОСОБА_1., і яка діяла згідно довіреності від 28.05.2008 р. (а.с 35). Надання посередницьких послуг оформлювалось актами виконаних послуг (а.с. 30 32). Оплата наданих посередницьких послуг здійснювалась в безготівковому порядку про що зазначено в акті перевірки (а.с 90), а саме: 19.09.2008 в сумі 44000,00 грн.

23.06.2009 в сумі 40000, 00 грн.

08.07.2009 в сумі 40000, 00 грн.

27.08.2009 в сумі 20000, 00 грн.

Відповідно до розділу 6 Статуту ПВКП "Укртехноекспорт", власник зокрема визначає напрямки розвитку та здійснює контроль за діяльністю підприємства, вирішує інші питання повязані з діяльністю підприємства. Оперативне керівництво підприємством здійснює директор, який керує всією діяльністю підприємства та організовує роботу підприємства у встановленому порядку, зокрема представляє його на підприємствах, в установах, організаціях, розпоряджається майном і коштами підприємства, укладає договори.

Згідно розділу 1 договору №01/06 від 01.06.2008р., посередник (СПД ФО ОСОБА_1.) бере на себе обовязок:

-Вивчати договірну територію з метою виявлення потенційних замовників продукції;

-Інформувати замовника про необхідність проведення переговорів з потенційними клієнтами;

-Сприяти укладанню між покупцем товару та замовником взаємовигідного договору «купівлі продажу»;

-Брати участь у переговорах о потенційних заказах з покупцем;

-пропонувати покупцям товари замовника;

-відвідувати покупців і вивчати ринок;

-сприяти реалізації товарів(продукції) замовника;

-повідомляти замовника про події на ринку товарів (продукції) замовника;

-повідомляти замовника про виявлення порушення його прав.

Як вбачається з аналізу зазначених умов договору підприємець ОСОБА_1. зобовязується виконувати дії які фактично він повинен вчиняти як керівник підприємства. Тобто, суд вважає що ОСОБА_1. здійснюючи перелічені договором дії фактично виконував функції директора підприємства, а відтак кошти отримані за вказані дії суд розцінює як кошти отримані керівником підприємства в межах трудового договору. В підтвердженні зазначеного висновку суд зазначає, що акти виконаних послуг не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 p. № 88, щодо складу обов'язкових реквізитів наявність яких дає право на визнання такого документу первинним, ( а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції), а відтак суд вважає, що зазначені акти виконаних послуг не можуть вважатися первинними документами що відображають здійснення господарських операцій. Як зазначив в судовому засіданні представник позивача інших документів, що свідчать про надання зазначених посередницьких послуг не має.

Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», наймана особа - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.

Пункт 1.15 ст.1 цього ж Закону визначає, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п.п. 4.2.1. п.4.2. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного оподатковуваного доходу зокрема включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Пунктом 8.1. ст.8 цього Закону визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету.

Згідно п.19.2. ст.19 цього Закону, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зокрема зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже суд вважає, що в даному випадку позиває є податковим агентом і відповідно несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку з доходів фізичних осіб при виплаті вказаних вище коштів ОСОБА_1

Таким чином суд вважає податкове повідомлення рішення таким що відповідає вимогам законодавства, а позовні вимоги безпідставними та такими що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватне виробничо-комерційне підприємство "Укртехноекспорт" до Державна податкова інспекція в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення №0001741712/0/66831 від 02.09.2010р. відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 13 грудня 2010 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек