Постанова № 13310154, 30.11.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2010 р. Справа № 2а-4218/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

за участю секретаря судового засідання-Дишковець Ю.М.,

редставника позивача - Сімоненко Н.А.

представника відповідача - Сумцової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач 1) та Головного управління Державного казначейства України в Сумській області (далі по тексту - відповідач 2), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 19.03.2010р. №0000332306/0/18417 та стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 23133,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що працівниками ДПІ в м. Суми було проведено невиїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2009р., за наслідками якої складено акт від 12.03.2010р. №1696/23-6/30991664. В Акті відповідач зазначив, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 п. 10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», п.19 ст.2 ст.9 Бюджетного кодексу України, внаслідок чого відповідачем не підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування за серпень 2009р. у розмірі 23133,33 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 19.03.2010р. №0000332306/0/18417, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 23133,33 грн. Позивач не погоджується з прийнятим відповідачем Рішенням, вважає його незаконним з огляду на наступне.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97ВР, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суму бюджетного відшкодування за серпень 2009р. у розмірі 23133,33 грн. зменшено відповідачем позивачу по господарським операціям між позивачем і ТОВ «Селена-Н», які були здійснені на підставі договору від 27.02.09р. №79/9-20-09, на виконання умов якого ТОВ «Селена-Н» здійснювались поставки позивачу товару - нікелю.

В підтвердження факту поставки товару, у відповідності з вимогами пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Селена-Н» було надано позивачу податкові накладні.

Суму податкового кредиту позивачем було включено до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009р. Отже, позивач вважає, що ним виконано всі умови, передбачені чинним законодавством України для отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 23133,33 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на таке.

Відповідачем 1 було встановлено, що одним з основних постачальників позивача у перевіряємому періоді було ТОВ «Селена-Н». ДП "Завод ОБ та ВТ" включило до розрахунку бюджетного відшкодування за серпень 2009р. суму ПДВ, яка фактично була сплачена в липні 2009року за товар, отриманий від ТОВ «Селена-Н», в розмірі - 23133,33 грн.

Згідно довідки зустрічної перевірки від 19.11.2008р. №366/23-3-35622296 ТОВ «Селена-Н» є посередником. Постачальником є:

- ТОВ «Компанія «Мега», яка постановою Господарського суду Донецької області від 10.02.2009 визнано банкрутом. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.04.2009 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Компанія «Мега», юридичну особу-банкрута - ліквідовано.

Відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Тобто, відповідач 1 вважає, що в Законі України «Про податок на додану вартість» чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість це фактичне надходження них сум до Державного бюджету України. Висновок про те що відшкодуванню підлягають суми ПДВ які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст. 1. ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України «Про податок на додану вартість» зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Ліквідація підприємства позбавляє органи державної податкової служби можливості отримати документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких сформовано бюджетне відшкодування, а саме копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та акти виконаних робіт (надання послуг), які підтверджують надання послуг чи виконання робіт, завірені копії первинних документів, що підтверджують факт оплати товару, дослідити облік операцій з поставки та придбання товарів, що фактично унеможливлює визначення правомірності податкових зобов'язань ПДВ а тим самим і визначення від'ємного значення ПДВ.

Таким чином, відповідач 1 вважає, що висновок акту позапланової невиїзної перевірки ДП "Завод ОБ та ВТ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за серпень 2009р. про порушення позивачем п.п.7.7.1., 7.7. ст.7. п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», є правомірним.

Відповідач 2 надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пунктом 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України № 209/72 від 02.07.1997р., передбачено, що для органів Державного казначейства законними підставами проведення відшкодування податку на додану вартість з бюджету на користь платників податку є висновки податкових органів, підтверджені реєстрами суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість, або рішення суду. Таким чином, Головне управління Державного казначейства як орган державної виконавчої влади не наділений повноваженнями щодо проведення відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України рішенням суду.

Суд, заслухавши, представника позивача, представників відповідача 1, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, 12.03.2010р. працівниками Державної податкової інспекції в м. Суми було проведено невиїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2009р., за наслідками якої складено акт від 12.03.2010р. №1696/23-6/30991664, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 п. 10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон «Про ПДВ»), п.19 ст.2 ст.9 Бюджетного кодексу України, внаслідок чого відповідачем 1 не підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування за серпень 2009р. у розмірі 23133,33 грн. На підставі Акту відповідачем 1 винесено податкове повідомлення-рішення від 19.03.2010р. №0000332306/0/18417, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 23133,33 грн.

Підставою для таких висновків податкового органу, стало те , що одним з основних постачальників позивача у перевіряємому періоді було ТОВ «Селена-Н». Позивач включив до розрахунку бюджетного відшкодування за серпень 2009р. суму ПДВ, яка фактично була сплачена в липні 2009року за товар, отриманий від ТОВ «Селена-Н», в розмірі - 23133,33 грн. Згідно довідки зустрічної перевірки від 19.11.2008р. №366/23-3-35622296 ТОВ «Селена-Н» є посередником. Постачальником є ТОВ «Компанія «Мега». Згідно відповіді ДПІ у Київському районі м. Донецька №933/7/23-113 від 30.01.2010р., ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.01.2009 порушено провадження по справі №45/8Б про банкрутство ТОВ «Компанія «Мега». Постановою Господарського суду Донецької області від 10.02.2009 по справі № 45/8Б ТОВ «Компанія «Мега» визнано банкрутом. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.04.2009 по справі № 45/8Б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Компанія «Мега», юридичну особу-банкрута-ліквідовано. 12.05.2009 з управління державної реєстрації Донецької міської ради надійшли відомості про внесення 08.05.2009 до ЄДР запису № 12661170011013236 про державну реєстрацію припинення за судовим рішенням, щодо визнання юридичної особи банкрутом. Свідоцтво платника ПДВ №7784812 від 11 11.05р. яке видане ДПІ у Київському районі м. Донецька, анульоване 07.04.09р. згідно акту №72 від 22.04.09р. у зв'язку з визнанням підприємства банкрутом. З обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька ТОВ «Компанія Мега» (код 33904663) знято 10.06.09р.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що суму бюджетного відшкодування за серпень 2009р. у розмірі 23133,33 грн. зменшено відповідачем позивачу по господарським операціям між позивачем і ТОВ «Селена-Н», які були здійснені на підставі договору від 27.02.09р. №79/9-20-09 (а.с. 34 35), на виконання умов якого, ТОВ «Селена-Н» здійснювались поставки позивачу товару - нікелю зокрема у липні 2009р.

В підтвердження факту поставки товару, у відповідності з вимогами пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Селена-Н» було надано позивачу податкову накладну № 070201 від 02.07.2009р. на суму ПДВ 351676,00 грн. (а.с. 36) та накладну № 070201 від 02.07.2009р.

Оплата за поставлений товар, з урахуванням ПДВ, була здійснена позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно довідки Костянтинівської ОДПІ Донецької області від 19.11.09 №366/23-3-35622296 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Селена-Н» (а.с. 73 79), підтверджено господарські відносини між позивачем та ТОВ «Селена М», та зазначено що на виконання умов договору останнім було поставлено товари, на що виписано податкові накладні та видаткові накладні, зокрема № 070201 від 02.07.2009р. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобовязань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних , які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту Закон України „Про ПДВ”) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А за змістом п. 1.8 вказаного закону бюджетне відшкодування це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Так, п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування” та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 7 вказаного Законну передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість"- видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податного кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентами продавця (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Крім того, як вбачається з матеріалів справи податковий орган не довів суду навіть факт несплати податку на додану вартість контрагентами в ланцюгу постачання, а лише посилається на неможливість здійснити відповідні перевірки. Також податковий орган не надав суду доказів і того що вказані операції по придбанню у ТОВ "Селена-Н" мали фіктивний чи безтоварний характер.

Відповідно до п.п.”а” п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" умовою бюджетного відшкодування є сплата продавцем ПДВ в ціні товарів (послуг) продавцю, а не сплата продавцем або контрагентами продавця податку до бюджету.

Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товарів продавцю.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем. Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи, а відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним рішення.

Таким чином, за наведених обставин та правових норм, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 19 березня 2010 року № 0000332306/0/18417.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 23133,33 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" 234,73 грн. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2010 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек