Постанова № 13309644, 09.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2010 р. справа № 2а-20052/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

представника позивача Хромова О.І.,

представників відповідача Врублевської Т.В., Дроботенко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Север Авто» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень від 22.07.2009 № 0002212341/0, № 0002222341/0

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Север Авто» звернулося до суду з адміністративним позовом до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень від 22.07.2009 № 0002212341/0, № 0002222341/0.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 22.07.2010 року Словянською ОДПІ відносно товариства прийнято податкове повідомлення рішення № 0002212341/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 51457,9 грн. та податкове повідомлення рішення № 0002222341/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 113689 грн. Оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті на підставі акту від 05.07.2010 № 4665/23-3/30354146. Вважає висновки, викладені податковим органом в акті перевірки щодо нікчемності угод, укладених ним з ТОВ «Укрмашпром» такими, що не відповідають діючому законодавству. Посилається на приписи Цивільного кодексу України та зазначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивач стверджує, що Договір продажу та Договори купівлі, укладені з ТОВ «Укрмашпром» дійсно спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Виконання цих правочинів підтверджується відповідними первинними документами.

Позивач вказує, що обґрунтування відповідача щодо наявності «ознак нікчемності правочинів» на підставі відсутності інформації про основні фонди та робочий персонал у деклараціях та розрахунках ТОВ «Укрмашпром» є надуманими та безпідставними, і свідчать лише про порушення останнім правил ведення бухгалтерського обліку, формування і здачі податкової звітності. На підставі викладеного позивач просив скасувати податкові повідомлення рішення від 22.07.2009 № 0002212341/0, № 0002222341/0.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача не погодилася із адміністративним позовом та надала письмові заперечення, де зазначила, що за період з червня по грудень 2009 року, з січня по березень 2010 року було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Север Авто» з питань правомірності нарахування податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Укрмашпром».

Представник відповідач вказує, що ТОВ «Север-Авто» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Укрмашпром» за договором продажу № 10п від 01.10.2009, відповідно до якого ТОВ «Север-Авто» реалізувало ТОВ «Укрмашпром» гідроциліндри ковша в кількості 22 шт. Згідно інформації, наданої ТОВ «Север-Авто» підприємство віднесло до складу валового доходу суму 141666,67 грн. Фактично за відвантажений товар, згідно накладної від 05.10.2009 № 25, розрахунки між підприємствами не проведено. Станом на 31.12.2009 та 31.03.2009 дебіторська заборгованість по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» з контрагентом ТОВ «Укрмашпром» складала 170000 грн. Представник відповідача вказує, що основні засоби у ТОВ «Укрмашпром» відсутні, відповідно до розрахунку комунального податку кількість працюючих на підприємстві з вересня 2009 року по квітень 2010 року відсутня, що свідчить про неможливість ведення господарської діяльності. Таким чином, вважає представник відповідача, позивачем завищено валовий дохід за 4 квартал 2009 року в сумі 141667 грн. За цією господарською операцією ТОВ «Север Авто» віднесло до податкових зобовязань ПДВ у сумі 28333 грн. Проте, представник відповідача зазначає, що в звязку з відсутністю фактичної поставки товару, а також неможливістю здійснення господарської діяльності з боку ТОВ «Укрмашпром», позивачем безпідставно заявлені податкові зобовязання з ПДВ на суму 28333 грн.

Крім того, згідно листа позивача ним перераховано попередню оплату ТОВ «Укрмашпром» за товари виробничо технічного призначення (акумулятори в асортименті) по даті списання коштів з банківського рахунку платника податків на оплату товарів у загальній сумі 300000 грн. Іншу передплату, згідно листа підприємства, у загальній сумі 857256 грн. воно не включило до складу валових витрат по 30.06.2010, як зазначено посадовими особами ТОВ «Север-Авто» у звязку з відсутністю поставок товару. Представник відповідача посилається на приписи Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і зазначає, що за таких обставин у ТОВ «Север-Авто» були відсутні правові підстави для включення до складу валових витрат витрати на придбання товарів виробничо технічного призначення, а тому завищено валові витрати за 4 квартал 2009 року в сумі 300000 грн.

Представник відповідача також вказує, що станом на 31.03.2010 року ТОВ «Укрмашпром» не здійснювало поставку товару, дебіторська заборгованість по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» складає 1217256 грн., а тому позивачем завищено податковий кредит в загальній сумі 202876 грн. у тому числі за жовтень 2009 в сумі 41167 грн., за листопад 2009 року в сумі 60000 грн., за грудень 2009 року в сумі 101709 грн.

Представник відповідача вказує на порушення позивачем приписів Цивільного кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», які встановлені матеріалами перевірки та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» зареєстроване виконавчим комітетом Словянської міської ради 21.06.1999 за № 12771050002000973 та є юридичною особою (а.с. 11-20) ТОВ «Север-Авто» взято на податковий облік в Словянській ОДПІ з 23.06.1999 за № 2560. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.04.2006 № 06587484 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

05 липня 2010 року Словянською ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Север-Авто» з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Укрмашпром» за період червень-грудень 2009, січень та березень 2010 року, за результатами якої складено акт від 05.07.2010 № 4665/23-3/30345146 (а.с. 23-33)

Зазначеним актом перевірки встановлено, порушення Позивачем:

п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2009 року в сумі 39583 грн.;

пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1. п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2009 року на суму 75793 грн., завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 податкової декларації з ПДВ) за грудень 2009 року в сумі 21906 грн., завищено рядок 22.2 податкової декларації з ПДВ зарахування відємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2009 року в сумі 76844 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення рішення від 22 липня 2010 року № 0002222341/0 яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 113689,5 грн. у тому числі основний платіж 75793 грн., штрафні санкції 37896,5 грн. (а.с. 21), № 0002212341/0 яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 51457,9 грн. у тому числі основний платіж 39583 грн., штрафні санкції 11874,9 грн. (а.с. 22)

В обґрунтування правової позиції донарахування позивачу податкових зобовязань, відповідач посилається на відсутність фактичних господарських операцій між ним та ТОВ «Укрмашпром» за укладеними договорами, які мають ознаки нікчемності.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2009 року між ТОВ «Север-Авто» (Продавець) та ТОВ «Укрмашпром» (Покупець) укладено договір № 10/П відповідно до якого Продавець зобовязаний був передати товар у власність Покупцю, а Покупець зобовязаний прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором. (а.с. 59-60) При цьому, суд зауважує, що у вказаному договорі відсутні відповідні обовязкові умови, передбачені для договорів купівлі продажу, поставки товару (найменування, асортимент, ціна товару, загальна сума договору, умови та строки постачання товару, інше)

В обґрунтування фактичної поставки товару позивачем до суду було надано рахунок № 60 від 05.10.2009 виписаний на адресу ТОВ «Укрмашпром», накладну № 25 від 05.10.2009 (а.с. 53) податкову накладну № 107 від 05.10.2009 (а.с. 54) Разом з тим, суд зазначає, що з накладної від 05.10.2009 № 25 неможливо встановити особу, яка передавала товар та особу, яка отримувала товар. В судовому засіданні представник позивача взагалі не зміг пояснити природу походження зазначеного товару (гідроциліндрів ковша) у ТОВ «Север-Авто», яким чином здійснювалася поставка товару на адресу ТОВ «Укрмашпром». Крім того, судом встановлено та не заперечується представниками сторін, що фактичної сплати за начебто поставлений товар з боку ТОВ «Укрмашпром» не відбувалося. Відповідно до оборотно сальдових відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», станом на 31.12.2009 та 31.03.2010 дебіторська заборгованість з контрагентом ТОВ «Укрмашпром» складає 170000 грн. (а.с. 56-58) Згідно пояснень представника позивача, на момент розгляду справи фактичної сплати за відвантажений товар з боку ТОВ «Укрмашпром» не проводилося.

Отже, суд погоджується із висновком податкового органу стосовно того, що позивачем завищено валовий дохід за 4 квартал 2009 року в сумі 141667 грн. та відповідно завищені податкові зобовязання з ПДВ за цей період на суму 28333,33 грн.

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ «Укрмашпром» (Продавець) та ТОВ «Север Авто» (Покупець) було укладено договори № СА-09/ІІ від 03.09.2009 та № СА-09/ІІ від 03.11.2009 відповідно до положень яких Продавець зобовязаний був передати товар у власність Покупцю, а Покупець зобовязаний прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором. (а.с. 71-72) Умови поставки товару самовивіз. Судом також встановлено, що позивачем у вигляді передплати за товари виробничо технічного призначення відповідно до наведених договорів було перераховано на користь ТОВ «Укрмашпром» 1217256 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 30.10.09 (а.с. 61), № 24 від 27.11.09 (а.с. 63), № 61 від 30.12.09 (а.с. 65) В свою чергу ТОВ «Укрмашпром» було видано ТОВ «Север-Авто» податкові накладні на перераховану суму від 30.10.09 № 30/10/2 (а.с. 62), від 27.11.09 № 27/11/16 (а.с. 64), від 30.12.09 № 30/12/9 (а.с. 66) При цьому, судом встановлено та не оспорюється сторонами, що фактичної поставки товару за вищевказаними договорами з боку ТОВ «Укрмашпром» на адресу ТОВ «Север-Авто» не відбулося. В судовому засіданні представник позивача підтвердив той факт, що поставки товару з боку ТОВ «Укрмашпром» не було і на час розгляду справи також не здійснено.

Як вбачається з акту перевірки та доданих до справи документів, позивачем на підставі здійсненої передплати за товар згідно договорів № СА-09/ІІ від 03.09.2009 та № СА-09/ІІ від 03.11.2009 було частково сформовано валові витрати у сумі 300000 грн. по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку відповідно до платіжного доручення від 27.11.2009 № 24 у сумі 360000 грн. При цьому, як вбачається з листа ТОВ «Север-Авто» від 30.06.2010 № 185 до складу валових витрат віднесена тільки передплата в сумі 300000 грн. Інша сума передплати у розмірі 857256 грн. не була віднесена до валових витрат в звязку з відсутністю поставки товару. (а.с. 125)

Таким чином, суд вважає, з урахуванням виду перевірки (невиїзної, документальної) та обмеженим обсягом документів наданих до перевірки Словянській ОДПІ, цілком правомірний висновок податкового органу стосовно завищення позивачем валових витрат у розмірі 300000 грн. В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що встановити факт віднесення іншої суми до складу валових витрат можливо тільки при проведенні виїзної документальної перевірки із можливістю перевірки регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, актом перевірки встановлено завищення податкового кредиту ПДВ позивачем на суму 202876 грн. Як встановлено у судовому засіданні, зазначена сума сформувалося за рахунок здійснення позивачем передплати на адресу ТОВ «Укрмашпром» платіжними дорученнями № 1 від 30.10.09 в сумі 247000 грн. у т.ч ПДВ 41166,67 грн; № 24 від 27.11.09 на суму 360000 грн. у т. ч. ПДВ 60000грн.; № 61 від 30.12.09 на суму 610256 грн. у т.ч ПДВ 101709,33 грн., які віднесені до податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009 року. Разом з тим, як було встановлено, фактичної поставки товару на користь ТОВ «Север-Авто» не здійснено, дебіторська заборгованість по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» з контрагентом ТОВ «Укрмашпром» складає 1217256 грн. Таким чином, суд вважає доведеним факт порушення позивачем приписів Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту за операціями з ТОВ «Укрмашпром» в сумі 202876 грн., а висновки податного органу стосовно завищення податкового кредиту за жовтень, листопад та грудень 2009 року цілком правомірними.

На користь позиції відповідача також свідчить акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Укрмашпром» від 16.06.2010 № 4077/23-3/32645813 (а.с. 73-80) з якого вбачається, що основні засоби у ТОВ «Укрмашпром» відсутні, відповідно до розрахунку комунального податку кількість працюючих на підприємстві з вересня 2009 року по квітень 2010 року відсутня, що свідчить про неможливість ведення господарської діяльності.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголошено на такому:

1) відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку;

2) про необґрунтованість права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

З огляду на встановлені у судовому засіданні фактичні обставини щодо здійснення господарських операцій між ТОВ «Север-Авто» та ТОВ «Укрмашпром», відсутність первинних документів які засвідчують факт поставки, суд вважає, що Позивачем не доведена реальність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідне для виконання постачання товарів.

Відповідно до пп. 4.2.3 п. 4.3 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Відповідач довів правомірність винесення спірного податкового повідомлення рішення, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Север Авто» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень від 22.07.2009 № 0002212341/0, № 0002222341/0 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Север Авто» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень від 22.07.2009 № 0002212341/0, № 0002222341/0 відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 09 грудня 2010 року в присутності представників сторін. Постанова буде виготовлена в повному обсязі 14 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.