Постанова № 13309279, 14.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 грудня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 10029/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕРМОФІТ"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішеннь,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000292310/0 від 01.03.2010 року, № 0000292310/1 від 30.03.2010 року, № 0000292310/2 від 09.06.2010 року про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 33979 грн. та застосування фінансової санкції з податку на прибуток в сумі 16989,50 грн.; визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000272310/0 від 01.03.2010 року, № 0000272310/1 від 30.03.2010 року, № 0000272310/2 від 09.06.2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 17725 грн. та застосування фінансової санкції з податку на додану вартість в сумі 8862,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем в позові зазначено наступне. Перевіркою були встановлені порушення законодавства про оподаткування, а саме – включено до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими документами у 2008 році на загальну суму 135915,10 грн., чим порушено пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в зв’язку з чим занижено податок на прибуток на загальну суму 33979 грн., з яких у з кварталі 2008 року – 29223 грн., у 4 кварталі 2008 року – 5022,70 грн., а також порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також в порушення пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 підприємством було занижено суму податку на додану вартість за вересень 2008 року на 17725 грн. та суму від’ємного значення з ПДВ у травні 2008 року на 61 грн., але вказані висновки перевірки є хибними, а податкові повідомлення-рішення, винесені на його підставі – підлягають скасуванню.

В судове засідання, призначене на 14.12.2010р. представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву з проханням слухати справу без його участі (а.с. 106).

Відповідач в судове засідання, призначене на 14.12.2010р. свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву з проханням слухати справу без його участі (а.с. 107).

Суд вважає, що сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТД ТЕРМОФІТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.04.2008р. по 30.09.2009р. валютного та іншого законодавства за період з 09.04.2008р. по 30.09.2009р., про що було складено Акт № 270/23-104/35858132 від 17.02.2010р. (а.с. 17-43).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного акту невиїзної перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення – рішення № 0000292310/0 від 01.03.2010 року про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 33979 грн. та застосування фінансової санкції з податку на прибуток в сумі 16989,50 грн. (а.с. 11); № 0000272310/0 від 01.03.2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 17725 грн. та застосування фінансової санкції з податку на додану вартість в сумі 8862,50 грн. (а.с. 12).

В судовому засіданні встановлено, що позивач оскаржив вказані податкові повідомлення – рішення в адміністративному порядку, шляхом подання адміністративних скарг послідовно до ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова, ДПА у Харківській області. Скарги позивача були залишені без задоволення у зв’язку з чим ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення – рішення № 0000292310/1 від 30.03.2010 року (а.с. 13), № 0000292310/2 від 09.06.2010 року (а.с. 16), № 0000272310/1 від 30.03.2010 року (а.с. 14), № 0000272310/2 від 09.06.2010 року (а.с. 15) з ідентичним первинному розміром донарахованих податкових зобов’язань.

Дослідження судом акту перевірки № 270/23-104/35858132 від 17.02.2010р. показало, що фактичною підставою для відображення в акті порушення Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і винесення спірних податкових повідомлень – рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між ТОВ «ТД ТЕРМОФІТ» і ТОВ «Компани Стрит», та ТОВ «ТД ТЕРМОФІТ» і ТОВ «БІОВЕНТ».

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення – рішення, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 5.3.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994, № 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Згідно з п.п. 5.3.9. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994, № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.8. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею З та звільнені від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Згідно п. 7 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних. Затвердженого Наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244 реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов’язань. Платники податків зобов’язанні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов’язань із сплати податків.

Згідно з п.п. 7.2.6. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари(послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку, а саме: податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ».

Згідно п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою. уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку – продавця. Податкова накладна не підписується покупцем і не скріплюється його печаткою.

Між ТОВ «Компані Стріт» та ТОВ «ТД Термофіт» був укладений Договір № 02/06 від 02.06.2008р., предметом якого було проведення випробувань з’єднуючих муфт (а.с. 56). Актом здачі-прийняття виконаних робіт № ОУ-0209 оформлено проведення випробувань (а.с. 57). Позивачем не було надано до перевірки, в т.ч. не надано на вимогу суду жодних доказів на підтвердження реального виконання зазначеного договору. Позивач не надав суду доказів наявності у нього у володінні вказаних муфт, проведення їх монтажу або виконання інших робіт, для яких необхідно проведення налагоджувальних робіт, не надано позивачем і доказів, пов’язаних вказаних робіт з його господарською діяльністю. Крім того, судом встановлено, що ціна узгоджена сторонами, не дозволяє встановити вартість окремих складових вартості робіт. Калькуляція або кошторис вартості робіт відсутні, сторонами не узгоджувались та не укладались.

ТОВ «ТД Термофіт» включило до валових витрат (ряд. 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства) витрати по придбанню робіт від ТОВ «Компані Стріт» у сумі 90000грн., згідно акту виконаних робіт від 02.09.2008 року № ОУ-0209 (а.с. 57).

ТОВ «ТД Термофіт» у травні 2008 року та у вересні 2008 року придбавало за усними договорами поставки у ТОВ «Компані Стріт» та ТОВ «Альвейськ 07» («ТОВ» Біовент») товари (муфти), а саме: у ТОВ «Компані Стріт» згідно видаткової накладної від 01.08.08 року № 117 на суму 24763,8 грн. (ПДВ у сумі 4952,76 грн.) (а.с. 58).; у ТОВ «Альвейськ 07» («ТОВ» Біовент») згідно видаткової накладної від 29.05.08 року № 7/29 на суму 5882,8 грн. (ПДВ у сумі 1176,55 грн.) (а.с. 63).

Позивачем не надано під час проведення перевірки та судового розгляду жодних доказів реального виконання укладених між позивачем та його контрагентами – ТОВ «Компані Стріт» та ТОВ «Біовент» (ТОВ «Альвейск 07») договорів поставки, не підтверджено необхідність витрат для господарської діяльності позивача. Виконання вказаних договорів не підтверджується товарно-транспортними накладними щодо транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей; їх оприбуткування та ведення обліку на складі ТОВ «ТД Термофіт».

З огляду на зазначене, суд вказує що згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що висновок відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Компані Стріт» та ТОВ «Біовент» (ТОВ «Альвейск 07»), відповідає фактичним обставинам справи.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку про відповідність оскаржуваних податкових повідомлень–рішень № 0000292310/0 від 01.03.2010 року (№ 0000292310/1 від 30.03.2010 року, № 0000292310/2 від 09.06.2010 року) про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 33979 грн. та застосування фінансової санкції з податку на прибуток в сумі 16989,50 грн. та податкових повідомлень-рішень № 0000272310/0 від 01.03.2010 року, № 0000272310/1 від 30.03.2010 року, № 0000272310/2 від 09.06.2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 17725 грн. та застосування фінансової санкції з податку на додану вартість в сумі 8862,50 грн. вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 204, 215, 216, 219, 220, 228 ЦК України, ст.ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ТЕРМОФІТ» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі. <Текст ><Сума задоволення ><Текст >

2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                           Волкова Л.М.