Постанова № 13309197, 17.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 грудня 2010 р. № 2-а- 11485/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Боклаг А.С.,

за участю представників: позивача Тучкова Г.І., відповідача Караульної Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товаиство «Трест Житлобуд-1» (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі відповідач) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003322302/0 від 07.09.2010р.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що його податковий кредит у квітні 2010 р. формувався згідно правил формування податкового кредиту, що зазначені п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість». ПП «Зенит плюс» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року до державної податкової служби, що підтверджується документами отриманими на їх запит від ПП «Зенит плюс». Неподання контрагентом податкової декларації з податку на додану вартість не свідчить про порушення п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки обовязок подання такої декларації виникає з моменту реєстрації платником податку та платник податку зобовязаний подавати таку декларацію незалежно від результатів господарської діляьності.

Відповідач, ДПІ у Київському районі міста Харкова проти позову заперечує з посиланням на матеріали перевірки, які відображені в акті невиїзної документальної перевірки з питань правильності визначення сум ПДВ до сплати за період квітень 2010 року по взаємовідносинам з ПП «Зенит плюс» № 5034/23-5/01270285 від 25.08.2010 р. та письмові заперечення. Зазначає, що внаслідок неподання податкових декларації ПП «Зенит плюс» за квітень 2010 року, недекларування цим підприємством обєкту оподаткування та податкових зобовязань з ПДВ вважає відсутнім обєкт оподаткування, а отже підприємством в порушення вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 та п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від ПП «Зенит плюс». Окрім того зазначає, що дані податкової звітності свідчать про відсутність на підприємстві управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тобто необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, у звязку з цим вважає що були порушені ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у запереченні на позов та акті перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

ДПІ у Київському районі міста Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка з питань правильності визначення сум ПДВ до сплати за період квітень 2010 року по взаємовідносинам з ПП «Зенит плюс», про що складено акт № 5034/23-5/01270285 від 25.08.2010 р.

За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст.. 228 ЦК України та п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2010р. у сумі 900177,20 грн.

На підставі висновків акту перевірки щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначених порушень, згідно підпункту «б» пп.4.2.2 п.4.2, ст.4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ДПІ у Київському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003322302/0 від 07.09.2010р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 1350265,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 900177,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 450088,50 грн.

Згідно з п.п.7.2.4 пп.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. ВАТ «Трест Житлобуд-1» зареєстрований платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 28759331 від 07.10.2004 року. ПП «Зенит плюс» зареєстрований платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100198242 від 16.02.2009 року.

Між ВАТ «Трест Житлобуд-1» та ПП «Зенит плюс» укладені договори підряду № 28/3 від 28.02.2010р. на виконання внутрішніх опоряджувальних робіт при будівництві будинку по пр. Перемоги 66Д, б.1, № 28/4 від 28.02.2010р. на виконання робіт по вертикальному плануванню та облаштуванню доріг на будівництві житлового будинку по пр. Московський 131, б. 2, № 28/5 від 28.02.2010р. на виконання робіт по вертикальному плануванню та облаштуванню доріг на будівництві житлового будинку по Салтівському шосе 73Б, № 28/2 від 28.02.2010р. на виконання робіт по вертикальному плануванню та облаштуванню доріг на будівництві житлового будинку по вул. Грековській 3. За вищєвказаними договорами ПП «Зенит плюс» було надано відповідні послуги у квітні 2010 року, що підтверджується актами виконаних підрядних робіт та ПП «Зенит плюс» було виписано податкові накладні № 456, 458, 459, 457 від 30.04.3010 року на загальну суму 900177,20 грн., що були включені позивачем до складу податкового кредиту у квітні 2010 року.

Згідно наданих до суду документів, а саме: дозволів на виконання будівельних робіт, свідоцтв про відповідність збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, актів готовності обєктів до експлуатації, висновків комплексної державної експертизи вбачається, що позивачем здійснювалось будівництво житлових будинків, що розташовані в м. Харкові по пр. Перемоги 66Д, б.1, пр. Московський 131, б. 2, Салтівському шосе 73Б, вул. Грековській 3.

Відповідно до акту готовності обєкта до експлуатації № 3 від 07.12.09р. за адресою пр. Перемоги 66Д, було встанолено закінчення будівництва та визначено готовність його до експлуатації. П. 9 цього акту встановлено перелік робіт та строки виконання яких перенесені, а саме оздоблення фасаду, благоустрій до 30.06.2010 року.

Відповідно до акту готовності обєкта до експлуатації № 4 від 07.12.09р. за адресою пр. Московський 131, було встанолено закінчення будівництва та визначено готовність його до експлуатації. П. 9 цього акту встановлено перелік робіт та строки виконання яких перенесіні, а саме благоустрій до 30.06.2010 року.

Відповідно до акту готовності обєкта до експлуатації № 8 від 18.12.09р. за адресою Салтівському шосе 73Б, було встанолено закінчення будівництва та визначено готовність його до експлуатації. П. 9 цього акту встановлено перелік робіт та строки виконання яких перенесіні, а саме оздоблення фасаду, благоустрій до 30.06.2010 року.

Відповідно до акту готовності обєкта до експлуатації № 9 від 18.12.09р. за адресою Салтівському шосе 73Б, було встанолено закінчення будівництва та визначено готовність його до експлуатації. П. 9 цього акту встановлено перелік робіт та строки виконання яких перенесіні, а саме оздоблення фасаду, благоустрій до 30.06.2010 року.

Порядок вводу в експлуатацію обєктів без проведення на той час внутрішніх опоряджувальних робіт було погоджено Міністерством регіонального розвитку та будівництва України лист № 8/2-675 від 28.04.09р., № 12/19-2-8/2-5394 від 15.12.09р.

Факт виконання робіт також підтверджується наданими до суду «Загальними журналами робіт» за кожним обєктом будівництва, де від імені ПП «Зенит плюс» здійсненні записи про виконання робіт з зазначенням дати виконання та виду робіт.

З наданих до суду документів, вбачається, що ПП «Зенит плюс» подало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеса податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010р. з додатками через пошту 30.07.2010р., про що свідчить опис вкладення до цінного листа та повідомлення про отримання декларації ДПІ у Малиновському районі м. Одеса цих документів 30.07.2010р.

Відповідно до пп. 3.1.1 ст. З Закону України від 03 квітня 1997 року N 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон N 168/97-ВР), обєктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Під поставкою послуг слід розуміти будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності. (ч.3 п. 1.4 ст. 1 Закону N 168/97-ВР).

Згідно зі ст. 317 Господарського кодексу України господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від N 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобовязань платника ПДВ визначається згідно з нормами п. 7.3 ст. 7 цього Закону.

З матеріалів справи, пояснень та наданих до суду доказів вбачається, що відповідно до зазначених вище договорів виконувались роботи на обєктах, що будуються позивачем з метою виконання робіт, що були визначені в актах готовності обєктів до експлуатації та строки яких було перенесено, відповідачем не надано жодних доказів, що спростовують зазначені обставини. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні з ПП «Зенит плюс» договорів підряду № 28/3 від 28.02.2010р., № 28/4 від 28.02.2010р., № 28/5 від 28.02.2010р., № 28/2 від 28.02.2010р. відповідачем до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Заперечуючи проти позову, відповідач не посилався ні на фальшивість перелічених документів, ні на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, ні на відсутність у ПП «Зенит плюс» статусу платника ПДВ, ні на завищення вартості робіт, ні на несумісність зазначених в перелічених документах робіт з власною господарською діяльністю позивача ВАТ «Трест Житлобуд-1». В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності результатів отриманих від ПП «Зенит плюс» робіт, виконання цих робіт власними силами позивача чи виконання цих робіт іншою особою, не встановлено фактів взаємопов'язаності ПП «Зенит плюс» та позивача, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаними договорами підряду інший результат, ніж виконання внутрішніх опоряджувальних робіт та виконання робіт по вертикальному плануванню та облаштуванню доріг. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів підряду взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими договорами підряду відповідач суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Посилання відповідача на те, що ПП «Зенит плюс» не подавало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеса податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010р. спростовується наданими до суду доказами. Оскільки станом на момент складання акту перевірки від 25.08.2010 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеса було отримано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року ПП «Зенти плюс», що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 30.07.2010р.

Твердження відовідача, що дані податкової звітності свідчать про відсутність на підприємстві управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тобто необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки зазначені в акті перевірки декларації стосуються даних саме першого кварталу 2010 року, період даної перевірки - квітень 2010 року, що не входить до 1 кварталу 2010 року. Окрім того як свідчать матеріали справи ПП «Зенит плюс» має ліцензію Державної архітектурно будівельної інспекції від 31.10.08р. на проведення господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури.

Відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

П 10.1., 10.2. ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного платника податку окремо і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по послугах (роботах), отриманих від виконавця, податкова декларація якого не подана, за умови, що така особа зареєстрована платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

Підпункт 7.4.1 пп.7.4 ст.7 вказаного закону встановлює, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи зі змісту положень п.п.7.2.3 пп.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом встановлено, що факт придбання позивачем послуг (робіт) у квітні 2010 року у ПП «Зенит плюс» здійснювався саме в межах господарської діяльності, що підтверджено первинними документами. Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у ПП «Зенит плюс» в квітні 2010р. відповідач до суду не подав. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку ДПІ в Київському районі м. Харкова стосовно порушення ВАТ «Трест Житлобуд-1» вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 та п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку з тим, що відсутній обєкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000502320/0 від 03.09.2010 р. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0003322302/0 від 07.09.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" (61002, м. Харків, вул. Артема 43, код 01270285) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3, 40 грн. (три грн. 40 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 грудня 2010 року.

Суддя Волошин Д.А.