Постанова № 13307709, 27.12.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.12.2010 р. справа №19/138

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

Приходько І. В.,

Акулової Н. В., Гези Т. Д.

за участю

представників сторін:

від позивача:

не з’явились;

від відповідача:

не з’явились;

прокурор:

Цупка О. В. –довіреність;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»м. Луганськ

на рішення господарського суду

Луганської області

від

04.10.2010р.

у справі

№19/138 (суддя Косенко Т. В.)

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»м. Луганськ

до

військової частини 9938 м. Луганськ

за участю

військової прокуратури Луганського гарнізону м.Луганськ

про

стягнення 27 346,94грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»(далі –Товариство) звернулось до господарського суду з позовом до військової частини 9938 (далі –Частина) про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 27 346,94грн.

На підставі ст. 29 Господарського процесуального кодексу України згідно заяви №7-2/1634вих-10 від 30.06.2010р. військовий прокурор Луганського гарнізону повідом про вступ за своєю ініціативою у справу №19/138 для представництва інтересів держави.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.10.2010р. у справі за №19/138 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства до Частини у повному обсязі. Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів факту самовільного приєднання струмоприймачів до мереж електропостачальної організації, у зв’язку з чим, акт №301622 від 02.03.2010 не є підставою для нарахування споживачу вартості недоврахованої електричної енергії, оскільки не є належним та допустимим доказом по справі відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки акт № 301622 не може бути підставою для нарахування відповідачу вартості недоврахованої електроенергії, то судом не прийнято також й розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електроенергії позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Товариство звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилався на те, що суд першої інстанції при винесенні рішення порушив положення п.п. 5.1, 5.4, 6.41 Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996р. в редакції постанови НКРЕ України від 04.02.2010р. №105 (далі –Правила), ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та невірно застосував положення п.п. 1.2, 2.1, 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 5 грудня 2001р. №1197 (далі –Методика).

Представник скаржника у судовому засіданні 01.12.2010р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі. В судове засідання 22.12.2010р. не з’явився, поважних причин неявки до суду не повідомив.

У судові засідання представник відповідача не з’явився. Надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, а вимоги скаржника такими, що не підлягають задоволенню.

Представник прокуратури у судовому засідання пояснив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а вимоги скаржника такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, а також, що явка представників учасників процесу в судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника прокуратури, суд встановив наступне.

Між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії №70 від 09.09.2010р. (далі –Договір), за умовами якого позивач зобов’язався постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а відповідач своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію.

Пунктом 9.2 Договору встановлено, що під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України.

Термін дії договору сторони встановили до 31.12.2009р. та визначили, що договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.3 Договору).

02.03.2010р. представниками позивача складений Акт №301622 про порушення Правил, який підписано трьома посадовими особами позивача та зазначено, що перевірка проводилася у присутності інспектора Олексеева А.Г., який підписувати Акт відмовився (а.с.8). Згідно вказаного акту встановлено, що споживач порушив вимоги п.5.1 Правил, а саме: здійснено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю споживача, при відсутності договору.

На підставі зазначеного Акту №301622 представниками позивача під час засідання комісії з розгляду актів про порушення було визначено обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих позивачем збитків, а саме 27 346,94грн., про що 17.03.2010р. складено протокол №28 засідання комісії з розгляду Акту № 301622 від 02.03.2010 про порушення споживачем Правил. Обсяг електричної енергії було визначено з 02.03.2009р. по 02.03.2010р.

Як убачається з копії поштової квитанції та списку згрупованих внутрішніх листів (а.с.15), Товариством на адресу Частини 22.03.2010р. був направлений рахунок за актом №301622 та протокол засідання комісії №28 від 17.03.2010р., які отримані відповідачем 04.03.2010р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення №9480900323802 (а.с.13). Вказаний рахунок на час розгляду справи відповідачем сплачений не був, про що свідчать матеріали справи та пояснення сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогами до відповідача про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 27 346,94грн., нарахованих за Актом №301622.

Відповідно до п.6.41 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

В акті зазначено, що перевірка проводилась у присутності представника споживача –інспектор Олексеев А.Г., який від підпису відмовився. У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України позивач не довів, що вказана посадова особа відповідає за електропостачання відповідача, або їй надано право здійснювати будь-які дії щодо підписання спірного акту. Відсутня в матеріалах справи і довіреність на Олексеева А. Г. Спірний акт підписано трьома посадовими особами позивача: інспекторами Кондратенко М. І., Світличним О. В. та майстром Русаковим І. В.

Відповідно до положень пунктів 1.3, 5.1 Правил, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Як убачається зі змісту Акту №301622, перевірка була проведена Товариством на об’єкті «пункт пропуску»за адресою: м. Свердловськ, с. Новоборовиці.

З додатку «Перелік територіально відокремлених площадок вимірювання Споживача»до Договору вбачається, що на об’єкт «пункт пропуску»за адресою: м. Свердловськ, с. Новоборовиці, постачання електроенергії за Договором не здійснювалось.

Як убачається з копій листа сільського голови №129 від 23.09.2008р. та інвентарної картки №25370525 «вагон-побутовка», що призначений для пункту пропуску прикордонного переходу на кордної за Російською Федерацією знаходився на час складання спірного акту (02.03.2010р.) на балансі Новоборовицької сільради.

З пояснень сторін вбачається, що між Новоборовицькою сільською радою та Луганським прикордонним загоном укладено договір безоплатного користування спірного об’єкту. Умовами вказаного договору оренди не передбачена можливість укладення самостійного договору на поставку електричної енергії в приміщення, а також на споживання інших комунальних послуг.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивач не довів що саме відповідачем здійснено підключення до мереж електропостачальника.

У судовому засіданні обох інстанцій відповідачем та прокурором надано пояснення, що недовраховане підключення пункту пропуску "Новоборовиці" було здійснено до мереж балансоутримувачем яких є споживач - Свердловська міська рада.

Оскільки Акт про порушення не містить відомостей щодо фактичних обставин порушення, яке начебто було виявлено у споживача під час обстеження 02.03.2010р. об’єкту «пункт пропуску»за адресою: м. Свердловськ, с. Новоборовиці, а з опису зазначеного в Акті №301622 порушення, не можливо встановити конкретного місця приєднання повітряного вводу, не зазначено, які саме електроустановки або струмоприймачі самовільно підключені до електромережі, тоді як необхідність зазначення цих даних передбачена Правилами.

У зв’язку з вищевикладеним судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що акт №301622 від 02.03.2010р. не може бути прийнятий як належний доказ здійснення відповідачем порушень Правил, оскільки він не засвідчує конкретні обставини та ознаки виявленого порушення.

Інших доказів порушення відповідачем Правил, на підставі чого була нарахована спірна сума недорахованої електричної енергії, позивачем не надано, такого факту не встановлено.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факту порушення відповідачем Правил.

Будь-яких порушень норм процесуального або матеріального законодавства з боку суду першої інстанції при розгляді ним справи не встановлено. Доводи позивача щодо неповноти дослідження господарським судом наданих доказів також не знайшли своє підтвердження.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 04.10.2010р. у справі за №19/138 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статей 25, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 04.10.2010р. у справі за №19/138 залишити без задоволення, рішення господарського Луганської області від 04.10.2010р. у справі за №19/138 –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І. В. Приходько

Судді Н. В. Акулова

Т. Д. Геза

Надруковано: 6 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-прокурору

5-ГСДО

6-ДАГС