Постанова № 13307563, 20.12.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.12.2010 р. справа №40/154

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Діброви Г.І.

суддів

Чернота Л.Ф., Шевкової Т.А.

при секретарі Клименко К.О.

від позивача:

Ушаков Г.М. –за дов. № 01-1/317-юр від 04.10.10 р.,

Светюха О.М. –за дов. № 01-1/382-юр від 23.11.10 р.

від відповідача:

Гнатюк В.А. –за дов. б/н від 26.10.09 р.,

Журавльов М.Є. –за дов. б/н від 12.08.10 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Донецької обласної організації Комуністичної партії України, м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від

14.09.2010 р.

у справі

№ 40/154 ( суддя Підченко Ю.О.)

за позовом

Донецького Державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м. Донецьк

до відповідача

Донецької обласної організації Комуністичної партії України, м. Донецьк

про

стягнення 49866 грн. 70 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Донецький Державний науково-дослідний інститут чорної металургії, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Донецької обласної організації Комуністичної партії України, м. Донецьк про стягнення 49866 грн. 70 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.09.10 р. позовні вимоги були задоволенні повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг за надані послуги в сумі 43517 грн. 40 коп., пеню за прострочення грошових зобов’язань в сумі 3075 грн. 21 коп., 3% в сумі 668 грн. 34 грн. та інфляційні в сумі 2605 грн. 75 коп. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідач, Донецька обласна організація Комуністичної партії України, м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 14.09.10 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач, Донецький Державний науково-дослідний інститут чорної металургії, м. Донецьк, надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду –без змін.

В судовому засіданні, яке відкладалося, представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги, надавши суду апеляційної інстанції витребувані ухвалою суду письмові пояснення. Надані позивачем додаткові матеріали судовою колегією не долучаються до матеріалів справи, оскільки позивач не довів суду апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України неможливість їх подання суду першої інстанції.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 40/154 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.09 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (Орендодавець) та Донецькою обласною організацією Комуністичної партії України (Орендар) було укладено договір № 3797/2009 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Предметом вказаного договору є нежитлові вбудовані приміщення в адміністративному корпусі №4, загальною площею 189,2 кв. м., які розміщено за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26, та перебувають на балансі Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, і становить станом на 30.11.08р. за незалежною оцінкою 467397 грн. 25 коп.

Актом приймання –передачі від 10.07.09р. підтверджено факт передачі майна.

У відповідності до п. 5.13 договору, орендар зобов»язаний здійснювати витрати, пов’язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання договору Орендар повинен укласти із балансоутримувачем орендованого майна договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та наданих комунальних послуг.

10.07.09 року, на виконання умов зазначеного договору, між Донецьким державним науково-дослідним інститутом чорної металургії (Виконавець) та Донецькою обласною організацією Комуністичної партії України (Замовник) було укладено договір б/н про надання послуг, згідно до умов якого Виконавець здійснює послуги щодо забезпечення електропостачання, теплопостачання, телефонного зв’язку, експлуатації та утримання допоміжних приміщень у належному стані, охороні, здійснення поточних та капітальних ремонтів будівель та комунікацій, які знаходяться за адресою: 83017, м. Донецьк, бульвар Шевченко, 26, а замовник сплачує надані послуги пропорційно розміру, площі яка орендується ним за договором № 3797/2009 від 10.07.09р. 189,2 кв.м.; Виконавець зобов»язаний забезпечити обслуговування, експлуатацію та поточний ремонт; утримання території коло будівлі та центрального входу згідно санітарних норм; обслуговування та ремонт електричного господарства, водопровідної та каналізаційної систем котельної та телефонної станції; підготовку споруди, теплових систем та обладнання до роботи у осінньо-зимовий період; прийом на вахті головного входу кореспонденції для Замовника; розмір орендної плати за надані послуги є - договірним ( Додаток №1), який має назву протокол узгодження вартості послуг, яким встановлено, що вартість послуг за 1 (один) кв.м, площі яка орендується Замовником складає 36 грн. 00 коп. (з ПДВ). Даний протокол є підставою для проведення між сторонами взаємних розрахунків, а виконання послуг оформляється щомісячно актами прийому-передачі. У майбутньому вартість послуг може змінюватися у залежності від тарифів та енергоносіїв, витрат за утримання приміщень тощо.

Згідно п.п. 2.3.3 договору, рахунок на сплату експлуатаційних витрат та споживчої електроенергії Замовник отримує у планово-економічному відділі підприємства позивача до 5-го числа щомісячно за попередній місяць та сплачує його до 10 числа місяця, наступного за звітним. За несвоєчасне внесення плати сплачується пеня із розрахунку подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки. У випадку прострочки платежу більше 30 днів Виконавець припиняє надання послуг за договором до повного погашення заборгованості з урахуванням пені.

Як стверджує позивач, станом на 01.06.10р., з урахуванням часткової сплати відповідачем наданих послуг, згідно рахунків-фактур, які були пред’явлені відповідачу, виник борг:

- №ЧМ -0000202 від 30.09.09р., борг дорівнює 6 951 грн. 50 коп.;

- №ЧМ -0000216 від 30.10.09р., борг в сумі 7126 грн. 88 коп. з урахуванням часткової сплати - 5501 грн. 57 коп.;

- №ЧМ -0000235 від 30.11.09р., борг в сумі 4467 грн. 28 коп., з урахуванням часткової сплати - 2058 грн. 31 коп.;

- №ЧМ -0000254 від 30.12.09р., борг в сумі 5423 грн. 39 коп., з урахуванням сплати - 3217 грн. 66 коп.;

- №ЧМ -0000007 від 29.01.10р., борг в сумі 5308 грн. 96 коп., з урахуванням сплати - 3198 грн. 59 коп.;

- №ЧМ -0000027 від 26.02.10р., борг в сумі 6953 грн., з урахуванням сплати - 5591 грн. 36 коп.;

- №ЧМ - 0000054 від 19.03.10р., борг в сумі 5283 грн. 61 коп., з урахуванням сплати - 3921 грн. 37 коп.;

- №ЧМ –0000127 від 31.05.10р., борг в сумі 6388 грн. 80 коп.

Крім того, позивач звертаючись із позовом стверджував, що за відповідачем рахується заборгованість за надані комунальні послуги та інші послуги станом на 01.04.08р. згідно рахунку-фактури №ЧМ –0000098 від 30.04.08р. в сумі 17808 грн. 35 коп., із строком оплати до 20.05.08р. Відповідачем сплачено лише 11120 грн. 11 коп., у зв’язку з чим решта частини боргу складає 6888 грн. 24 коп.

Таким чином, позивач в позовній заяві стверджує, що за відповідачем рахується борг у розмірі 65712 грн. 37 коп., але з урахуванням проведення платежів в сумі 22194 грн. 27 коп., станом на 01.06.10р. основний борг дорівнює 43517 грн. 40 коп.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги в сумі 43517 грн. 40 коп., пені за прострочення грошових зобов’язань в сумі 3075 грн. 21 коп., три проценти річних в сумі 668 грн. 34 грн. та інфляційних в сумі 2605 грн. 75 коп. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до норм ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Так як, договором передбачено щомісячну сплату наданих послуг, до спірних правовідносин застосовуються також приписи статті 903 Цивільного кодексу України, яка передбачає плату наданих Замовнику послуг.

У відповідності до п. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користуванням майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до відповідача, вказавши підставою позовної заяви тільки договір про надання послуг б/н від 10.07.09 р. При цьому зазначивши, що за відповідачем нібито рахується заборгованість за надані комунальні послуги та інші послуги станом на 01.04.08р. згідно рахунку-фактури №ЧМ–0000098 від 30.04.08р. в сумі 17808 грн. 35 коп., із строком оплати до 20.05.08р. Відповідачем нібито сплачено лише 11120 грн. 11 коп., у зв’язку з чим решта частини боргу складає 6888 грн. 24 коп.

Оскільки підставою позову є договір, укладений у 2009 р., позивачем ніяких змін у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до суду першої інстанції надано не було, то судова колегія вважає, що позивач і суд першої інстанції помилково включили у суму основного боргу заборгованість за рахунком-фактурою №ЧМ –0000098 від 30.04.08р. у розмірі 6888 грн. 24 коп. (з урахуванням нібито часткової оплати цього рахунку). Крім того, в матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача боргу перед позивачем за рахунком №ЧМ –0000127 від 31.05.10р. в розмірі 6388 грн. 80 коп., оскільки з огляду на п.п. 2.3.3 договору право вимоги у позивача боргу за цим рахунком на момент звернення позивача із позовом до суду ще не настало.

Протоколом узгодження вартості послуг за договором про надання послуг від 10.07.09 р. сторони досягли згоди про вартість послуг за 1м2 у розмірі 36,00 грн. з ПДВ щомісячно на період до 31.12.09 р. Проте, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено актами звірок сторін, які не дійшли згоди щодо узгоджених сум боргу, відповідач своїми конклюдентними діями з оплати наданих послуг підтвердив існування правовідносин між сторонами про надання послуг за тією ж вартістю та фактичне прийняття таких послуг від позивача без існування підписаних та оформлених належним чином актів приймання-передачі. Оскільки за рахунком №ЧМ -0000202 від 30.09.09р. відповідач ніяким чином не підтвердив фактичне прийняття від позивача наданих ним послуг, взагалі не здійснив ніяких конклюдентних дій в підтвердження належного виконання позивачем своїх договірних зобов»язань в цей період, судова колегія не приймає в якості належного та допустимого доказу по справі наявний рахунок, як належний доказ надання позивачем послуг відповідачу та наявності у нього перед позивачем боргу у розмірі 6951 грн. 50 коп.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача доведеного боргу перед позивачем за договором № 3797/2009 від 10.07.09р., що є підставою позову, в розмірі 23288 грн. 86 коп., у зв»язку з чим рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 43517 грн. 40 коп. підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 23288 грн. 86 коп. В решті суми основного боргу слід відмовити у зв»язку з безпідставністю та недоведеністю.

Згідно п.п. 2.3.3 договору, за несвоєчасне внесення плати сплачується пеня із розрахунку подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки. У випадку прострочки платежу більше 30 днів Виконавець припиняє надання послуг за договором до повного погашення заборгованості з урахуванням пені.

Позивач на підставі наведеного пункту договору просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 3075 грн. 21 коп. за період з 20.05.08 р. по 01.06.10 р.

Згідно ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та помилково стягнув з відповідача на користь позивача суму пені 3075 грн. 21 коп., у зв»язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Судова колегія вважає, що позивачем наданий необгрунтований розрахунок пені, виходячи з недоведеності всієї суми боргу та помилкового нарахування пені за період майже 2 років, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 23288 грн. 86 коп., судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції помилково задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних в повному обсязі, у зв»язку з чим до стягнення підлягає сума інфляційних у розмірі 379 грн. 65 коп. за період з листопада 2009 р. по травень 2010 р., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних у розмірі 387 грн. 15 коп. за період з 11.11.09 р. по 01.06.10 р., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, частково не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального права України, тому судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2010 року у справі № 40/154 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, в матеріалах справи відсутній протокол судового засідання від 14.09.10 р., що є порушенням вимог ст. 811 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Донецької обласної організації Комуністичної партії України, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2010 року у справі № 40/154 –частково задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2010 року у справі № 40/154 –частково скасувати.

Позовні вимоги Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м. Донецьк до Донецької обласної організації Комуністичної партії України, м. Донецьк про стягнення 49866 грн. 70 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Донецької обласної організації Комуністичної партії України, 83007, м. Донецьк, бул. Шевченко, 26, ід. код 05902055 на користь Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, 83017, м. Донецьк - ГСП, бул. Шевченко, 26, ід. код 00193714 основний борг в сумі 23288 грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 387 грн. 15 коп., інфляційні в сумі 379 грн. 65 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 240 грн. 55 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 113 грн. 85 коп. та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 120 грн. 27 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м. Донецьк до Донецької обласної організації Комуністичної партії України, м. Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 20228 грн. 54 коп., пені у розмірі 3075 грн. 21 коп., 3% в сумі 281 грн. 19 коп. та інфляційних у розмірі 2226 грн. 10 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області по справі № 40/154 залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, надсилається сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді Л.Ф. Чернота

Т.А. Шевкова

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5–ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.