Постанова № 13307561, 20.12.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.12.2010 р. справа №10/126

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Діброви Г.І.

суддів

Чернота Л.Ф., Шевкової Т.А.

при секретарі Клименко К.О.

від позивача:

не з»явився

від відповідача:

Кожухарь Т.І. –за дов. б/н від 01.10.10 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства "Добропіллявугілля", м. Добропілля Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від

09.11.2010 р.

у справі

№ 10/126 (суддя Бойко І.А.)

за позовом

Державного підприємства "Добропіллявугілля", м. Добропілля Донецької області

до відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс", м. Донецьк

про

стягнення 22717 грн. 76 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Державне підприємство "Добропіллявугілля", м. Добропілля Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс", м. Донецьк про стягнення 22717 грн. 76 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.11.10 р. у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Добропіллявугілля", м. Добропілля Донецької області було відмовлено.

Позивач, Державне підприємство "Добропіллявугілля", м. Добропілля Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Зазначає, що господарським судом не було прийнято до уваги акт приймання-передачі концентрату, як доказ невиконання відповідачем своїх зобов»язань за договором, з якого чітко вбачається, що збагачене вугілля не відповідає показникам зольності у 30% як передбачено специфікацією до договору, а становить 34%. Звертає увагу суду, що підписавши зазначений акт, відповідач погодився та визнав факт порушення умов договору. Стверджує, що господарським судом не було взято до уваги, що відповідачем було направлено відповідь на претензію № 1239 від 19.06.07 р., у якій визнано його претензію обгрунторваною і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі. Також у відповіді зазначено, що сума збитків у розмірі 22717 грн. 76 коп. буде погашена у найближчий час, що з самого початку підтверджувало визнання факту порушення умов договору. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 09.11.10 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 02.12.10р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення - ухвали суду від 29.11.10р. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 29.11.10р. не була визнана обов’язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс", м. Донецьк, усно в судовому засіданні надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду –без змін.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 10/126 та наданих представником відповідача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.06р. між Державним підприємством „Добропіллявугілля” в особі відособленого підрозділу „Добропільське збутове підприємство” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” (Виконавець) було укладений договір № 10/06-152п, згідно до умов якого Виконавець зобов’язався збагатити рядове вугілля, поставлене Замовником на умовах СРТ –ЦЗФ вантажоодержувач (в редакції Інкотермс 2000), в найменуванні, кількості, марочному складі, з якісними показниками згідно специфікацій, які оформлюються окремими додатками та є невід’ємними частинами цього договору, та відвантажити отримані продукти збагачення за реквізитами, зазначеними Замовником, а Замовник зобов’язується оплатити вартість робіт по збагаченню рядового вугілля; якість рядового вугілля, що надходить на збагачення, повинно відповідати „Виробничим показникам якості вугілля” шахт - вантажовідправників, та підтверджуватись посвідченнями якості, виданими пунктами опробування при ЦЗФ або хімічними лабораторіями ЦЗФ згідно п. 3.4. цього договору. Якість продуктів збагачення, що відвантажуються, повинно відповідати технічним умовам на даний вид споживання, зазначеним в специфікаціях, та підтверджуватись посвідченням якості, виданим ЦЗФ; на ЗАТ ЦЗФ „Селидівська” та філії ЦЗФ „Торезька” ТОВ „Енергоімпекс” відбір проб рядового вугілля та визначення його якості здійснює ВТК та хімічна лабораторія ЦЗФ. Результати опробування є розрахунковими при визначенні фактичного виходу продуктів збагачення. На вимогу Замовника може здійснюватись спільний відбір проб рядового вугілля та визначення його якості. При відборі проб та визначенні показників якості рядового вугілля Замовник та Виконавець керуються ДСТУ 4096-2002 та ДЕСТ 1137-64.

Сторонами 01.06.06р. була підписана Специфікація на червень 2006р., якою узгоджені якісні показники на рядове вугілля, вугільний концентрат, розрахунок виходу концентрату та базові показники для визначення виходу по шахтам.

Як зазначав позивач в позовній заяві, на виконання умов договору № 10/06-152п від 01.04.06 р. відповідач в червні 2006р. відвантажив на Ладижинську ТЕС ВАТ „Західенерго” за посвідченням якості № 460 від 29.06.06 р. вугільну продукцію марки ГСШ 0-13.

При прийманні вугільної продукції Ладижинською ТЕС ВАТ „Західенерго” було виявлено показник золи 34,4%, що перевищує гранично допустимий показник золи, встановлений в договорі та ТУ У 10.1-30962337-001:2005.

ДП „Донецький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” у вересні 2006р. проведено планову перевірку додержання стандартів, норм та правил з боку ДП „Добропіллявугілля”, за результатами якої було встановлено, що ДП „Добропіллявугілля” в червні 2006р. реалізувало для пиловидного спалювання 543 тонни вугілля з фактичною масовою часткою загальної зольності у робочому стані палива 34,4% замість не більше 30%, що не відповідає вимогам ТУ У 10.1-30962337-001:2005 „Вугілля кам’яне для пиловидного спалювання”. У зв»язку з чим на позивача було покладено штраф у розмірі 25% вартості реалізованої продукції з такими показниками якості, що становить 22717 грн. 76 коп.

Як стверджує позивач, сплативши штраф у розмірі 22717 грн. 76 коп., він зазнав збитків в наведеній сумі.

Державне підприємство "Добропіллявугілля", м. Добропілля Донецької області направило на адресу відповідача претензію № 1/1067 від 12.06.10 р. про відшкодування завданих збитків у сумі 22717 грн. 76 коп., на яку відповідач надав відповідь та повідомив позивача, що сума збитків буде погашена.

Оскільки сума збитків відповідач погашена не була, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з відповідача 22717 грн. 76 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно п. 3.9.2. договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору від 01.04.06 р., сторони передбачили, що у випадку, якщо при прийомці продуктів збагачення по якості споживачем (вантажоодержувачем) буде виявлена невідповідність фактичних даних про якість продуктів збагачення у порівнянні з даними, зазначеними в сертифікатах (посвідченнях) про якість понад базової погрішності опробування, згідно ДСТУ 4096-2002, прийомка продуктів збагачення по якості здійснюється з обов’язковим викликом представників ЦЗФ –вантажовідправника в порядку та строки, передбачені Інструкцією про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (П-7). Результати спільного опробування є кінцевими для взаєморозрахунків сторін. У випадку участі представників вантажовідправника в спільному опробуванні та прийнятті продуктів збагачення по якості Виконавець надає Замовнику Акти спільного опробування, які посвідчують якість вугільної продукції в строки, передбачені діючим законодавством України. У випадку, якщо після виклику представників вантажовідправника, та спільного опробування вугільної продукції, якісні показники будуть відповідати даним вантажовідправника в межах, що відповідають нормам ДСТУ 4096-2002, Замовник компенсує витрати на відрядження Виконавця згідно наданих документів в підтвердження витрат, а також Актів спільного опробування, які посвідчують якість вугільної продукції. У виклику для участі в спільному опробуванні повинні бути зазначені параметри невідповідності якісних показників. Замовник зобов’язується забезпечити можливість участі представників Виконавця (забезпечити допуск персоналу та т.д.) в проведенні відбору проб, підготовки та проведення хімічного аналізу проб продуктів збагачення.

Відповідно до п. п. 3.9.3. та 3.9.4. договору, у випадку неприбуття вантажовідправника протягом строку, зазначеного в п. 19 Інструкції П-7, з моменту отримання повідомлення для проведення спільної прийомки вугілля по кількості та якості, а також відмови від підписання акту про прийомку вугілля по кількості та якості Замовник залишає за собою право вирішити спірні питання у відповідності з діючим законодавством України. У випадку не передачі Замовнику документів, передбачених п. 2.3.9. договору в передбачені строки, а також неприбуття представника вантажовідправника або не підписання актів прийомки по якості у відповідності з п. 30 Інструкції П-7, якість продуктів збагачення визначається за показниками якості, зазначеним в Актах за участю експертів Торгово-промислової палати України.

Позивач в порушення вищенаведених пунктів договору не надав суду першої інстанції доказів виклику представників ЦЗФ –вантажовідправника для участі в спільному опробуванні неякісної продукції, акт спільного опробування за участю представника вантажовідправника. До того ж, позивач не надав господарському суду доказів того, що вантажовідправник відмовився від участі в спільній прийомці та опробуванні неякісної продукції та доказів відмови від підписання спільного акту відбору проб.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що позивач в підтвердження заявлених позовних вимог, повинен був надати спільний Акт відбору проб та приймання продукції по якості за участю представника вантажовідправника та виклик про участь в спільній прийомці, який був направлений вантажовідправнику.

Оскільки позивачем таких доказів до суду першої інстанції надано не було, то судом правомірно встановлено, що позивач не довів суду належними доказами факт завдання відповідачем збитків у розмірі 22717 грн. 76 коп.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до приписів ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 623 Цивільного кодексу України законодавчо встановлено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Судова колегія вважає, що позивачем документально не підтверджено факт того, що накладення штрафу є наслідком неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором шляхом поставки вугільного концентрату неналежної якості і, як наслідок, не доведено факт завдання відповідачем йому збитків, незалежно від визнання Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс", м. Донецьк претензії позивача та обіцянки про погашення суми збитків.

Враховуючи наведене, господарським судом Донецької області прийнято вірне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 22717 грн. 76 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 09.11.2010 р. у справі № 10/126 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Добропіллявугілля", м. Добропілля Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 09.11.2010 р. у справі № 10/126 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 09.11.2010 р. у справі № 10/126 –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді Л.Ф. Чернота

Т.А. Шевкова

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5–ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.