Ухвала суду № 13306331, 16.12.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 р.Справа № 2-а-1643/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. по справі№2-а-1643/10/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзвязок" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, відкрите акціонерне товариство "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, ДПІ в Червонозаводському районі м.Харкова, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000671152/0 від 05.01.2010 року, яким позивачеві на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” були нараховані штрафні санкцій у розмірі 59186,65 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. по справі №2-а-1643/10/2070 вимоги позивача були задоволені. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.01.2010 року № 0006711520/0, прийняте Державною податковою інспекцією в Червонозаводському районі м. Харкова.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. по справі №2-а-1643/10/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. по справі №2-а-1643/10/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та представника відповідача колегія суддів встановила, що 30.12.2009 року працівниками відповідача проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість за червень-серпень 2009 року, якою встановлено порушення вимог пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. За результатами перевірки складено акт від 30.12.2009 року № 6437/15-214/01056735.

На підставі зазначеного акту прийняте податкове повідомлення рішення № 000671152/0 від 05.01.2010 року, яким позивачу на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховані у штрафні санкцій у розмірі 59186,65 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Відповідно до акту перевірки від 30.12.2009 року № 6437/15-214/01056735 позивачем здійснено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобовязань з податку на додану вартість за червень - серпень 2009 року.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, який підтверджує проведення даної перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3).

Пунктом 1.7 зазначеного Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Приєднані до матеріалів справи копії податкових декларацій з податку на додану вартість за червень-серпень 2009 року та акту перевірки від 30.12.2009 року № 6437/15-214/01056735 свідчать про те, що:

позивачем по справі самостійно визначено та узгоджено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за червень 2009 року (декларація № 9000394122 від 16.07.2009 року) у розмірі 192531,00 грн. (а.с.30-33), тоді як у акті невиїзної документальної перевірки із посиланням на зазначену декларацію вказано, що підприємство не своєчасно сплатило задекларований у червні 2009 року податок на додану вартість у розмірі 86699,38 грн.

позивачем по справі самостійно визначено та узгоджено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за липень 2009року (декларація № 9000823273 від 18.08.2009 року)у розмірі 61869,00 грн. (а.с.34-37), тоді як у акті невиїзної документальної перевірки із посиланням на вказану декларацію зазначено, що підприємство не своєчасно сплатило задекларований у липні 2009 року податок на додану вартість у розмірі 1243,09 грн.

позивачем по справі самостійно визначено та узгоджено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за серпень 2009 року (декларація № 9001056341 від 17.09.2009 року) у розмірі 88677,00 грн. (а.с.38-41), тоді як у акті невиїзної документальної перевірки зазначено, що підприємство не своєчасно сплатило задекларований у серпні 2009 року податок на додану вартість у розмірі 14550,58 грн.

Із змісту зазначених вище положень акту перевірки, вбачається, що підприємство погасило самостійно визначені суми податкових зобовязань із податку на додану вартість за червень-серпень 2009 року відповідно 20.10.2009 року, 11.11.2009 року, 30.11.2009 року.

Відповідно до п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 10.08.2005 року № 327 акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв без урахування усіх обставин, оскільки акт перевірки, який став підставою для застосування штрафних санкцій не відображає у повній мірі інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом господарювання.

Не надані належні докази правомірності застосування відповідачем санкцій і у суді апеляційної інстанції хоча у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. по справі№2-а-1643/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Тацій Л.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 21.12.2010 р.