Ухвала суду № 13306305, 30.11.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 р.Справа № 2-а-2855/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2010р. по справі№2-а-2855/10/1870

за позовом Підприємства Сумської обласної спілки споживчих товариств "Лебединський ринок" <Список ><Текст >

до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання незаконними та скасування припису і рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Підприємство Сумської обласної спілки споживчих товариств "Лебединський ринок" (далі по справі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області (далі по справі відповідач), в якому просило суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 12.02.2010р. №12, яким у Підприємства вилучається 54050,33 грн. та стягується штраф у розмірі 108100,66 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2010року зазначений позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано припис Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області за №13 від 08 лютого 2010р.

Визнано незаконним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області за №12 від 12 лютого 2010року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь підприємства Сумської обласної спілки споживчих товариств Лебединський ринок сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 3грн. 40коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.1 ст.632, п.1 ст. 286 Цивільного кодексу України,

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Підприємство Сумської обласної спілки споживчих товариств "Лебединський ринок" зареєстровано як юридична особа (код ЄДРПОУ 01562154), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрації (т.1, а.с.51).

У період з 02.02.2010р. по 08.02.2010р. працівником Держцінінспекції на підставі посвідчення від 01.02.2010р. за №103 було проведено планову перевірку позивача за період з 01.01.2009р. по 31.01.2010р. на предмет дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №278 «Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних обєктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи» , наказу Міністерства економіки України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009р. за №638/109 «Про затвердження Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів» та розпорядження голови облдержадміністрації від 25.05.2009р. №275. Перевіркою Держцінінспекцією було встановлено порушення Підприємством Сумської обласної спілки споживчих товариств "Лебединський ринок" у період з 20.07.2009р. по 31.01.2010р. п.п.1,7 Порядку №638/109, п.1 Розпорядження №275, на підставі чого відповідачем зроблено висновок, що підприємство позивача, застосовуючи розмір орендної плати 35,00грн. за 1 квадратний метр в місяць мало рентабельності 46,8%, в результаті чого отримало необґрунтовану виручку в сумі 54050грн. 33коп. Вказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін та копією акта №27 від 08.02.2010р. (т.1, а.с.9-16).

Відповідно до ч.7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. На підставі акта за №27 від 08.02.2010року відповідач, керуючись п. 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» , в межах пятиденного строку склав припис №13 від 08.02.2010року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін (т.2, а.с.83).

Крім того, на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» відповідачем 12.02.2010 року було винесено рішення №12 «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін», згідно якого було вирішено вилучити у позивача 54050грн. 33коп. необґрунтовано отриманої виручки та стягнути з Підприємства Сумської обласної спілки споживчих товариств "Лебединський ринок" 108100грн. 66коп. штрафу. Загальна сума стягнення, яка підлягала перерахуванню до Державного бюджету складала 162150грн. 99коп. (т.1, а.с.8).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст.13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» від 13.12.2000року № 1819 основним завданням Державної інспекції з контролю за цінами є організація та здійснення відповідно до законодавства санкцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо оскаржування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Відповідно до п.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи -підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство Сумської обласної спілки споживчих товариств "Лебединський ринок" зареєстровано як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрації.

В період з 02.02.2010р. по 08.02.2010р. працівником Держцінінспекції на підставі посвідчення від 01.02.2010р. за №103 було проведено планову перевірку позивача

На підставі ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» відповідачем 12.02.2010року було винесено рішення №12 «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін», згідно якого було вирішено вилучити у позивача 54050грн. 33коп. необґрунтовано отриманої виручки та стягнути з Підприємства Сумської обласної спілки споживчих товариств "Лебединський ринок" 108100грн. 66коп. штрафу. Загальна сума стягнення, яка підлягала перерахуванню до Державного бюджету складала 162150грн. 99коп.

Відповідно до п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання, застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою до прийняття оскаржуваних рішення та припису стало виявлене в ході перевірки порушення Підприємством Сумської обласної спілки споживчих товариств "Лебединський ринок" державної дисципліни цін у період з 20.07.2009р. по 31.01.2010р. за рахунок застосування вільних цін (тарифів) на оренду обєктів нерухомості за умови запровадження для них режиму державного регулювання, застосування розміру орендної плати з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний, а саме: порушення вимог п.п. 1,7 Порядку №638/109 та п.1 Розпорядження №275 (т.1 а.с.8,9-16, т.2 а.с.83).

При цьому, в пункті 1 « Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів» зазначено, що даний Порядок визначає механізм формування економічно обґрунтованих цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів. Згідно п. 7 Порядку «Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів» нормативи рентабельності встановлюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» та не повинна перевищувати 20 відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. за №278 «Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи», якою внесені зміни до Постанови КМУ «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», було постановлено, в тому числі, обласним державним адміністраціям вжити заходів до недопущення зростання цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів та запровадити на період до подолання фінансово-економічної кризи у порядку, встановленому законодавством, регулювання цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів. На виконання постанови КМУ №278 Розпорядженням голови облдержадміністрації від 25.05.2009 року за №275 було встановленого граничний норматив рентабельності за надання в оренду торгових приміщень (площ), торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування в торговельних обєктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів у розмірі не вище 20 відсотків (т.1, а.с.17). Дане Розпорядження набрало чинності 29.05.2009р. (т.2, а.с.86). Порядок розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів був затверджений спільним наказом Міністерства економіки України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009р., № 638/109, який в свою чергу набрав чинності з 20.07.2009р. (Офіційний вісник України від 20.07.2009р., №52). Саме з набранням чинності 20.07.2009р. вказаного Порядку відповідач вважає, що Підприємство Сумської обласної спілки споживчих товариств "Лебединський ринок" повинно було привести у відповідність ціни на оренду обєктів нерухомості та провести із споживачами перерахунок плати за послуги з оренди обєктів нерухомості, розміри плати на яку застосовані з порушенням діючого законодавства (т.1, а.с.9-16, т.2, а.с.83).

Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що із копій договорів оренди обєкта нерухомості, копій актів приймання-передачі в оренду обєкта нерухомості, копій додаткових угод (т.1 а.с.53-250, т.2, а.с.1-70), вбачається, що договори оренди обєктів нерухомості були укладені позивачем у період з 28 грудня 2007 р. по 01 червня 2009 р. Ціна на момент укладення договорів була встановлена між сторонами договору "за домовленістю". Договори були укладені на визначений строк - в п.4.1 кожного договору зазначено термін дії договору. При цьому, варто зазначити, що на момент набрання чинності Порядку №638/109 (20.07.2009 року) підприємці внесли попередню орендну плату і були звільнені від сплати орендних платежів на весь термін дії договорів (т.1 а.с.53-250, т.2, а.с.1-70). Факт оплати послуг з оренди у повному обсязі не заперечувався і самим відповідачем в ході перевірки (т.1, а.с.15).

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що договори були укладені на невизначений строк, при цьому посилаючись на норми ст. 632 Цивільного кодексу України та ст. 286 Господарського кодексу України Держцінінспекція наголошує, що з набранням чинності нормативних документів щодо Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів та державного регулювання вартості послуг з оренди торгових приміщень (площ) шляхом встановлення граничного рівня рентабельності, підприємство позивача повинно було провести розрахунок розміру орендної плати відповідно до діючого законодавства шляхом укладення додаткових угод.

Однак, таку позицію відповідача колегія суддів вважає безпідставною, оскільки, зокрема, в кожному договорі та додатковій угоді до нього визначений конкретний термін його дії, на момент перевірки термін дії жодного договору не закінчився (т.1, а.с.53-250, т.2, а.с.1-70), а тому стверджувати що вони були укладені на невизначений строк, у відповідача не було підстав. Крім того, відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, на яку також посилається і відповідач (т.1, а.с.14), ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що (т.1 а.с.53-250, т.2, а.с.1-70), договори оренди з підприємцями були укладені позивачем у період грудень 2007р.- червень 2009 р., на той час Порядок №638/109 ще не набрав чинності, законодавством не було встановлено державне регулювання орендних цін, а тому сторонами договорів, правомірно у відповідності до ст. 632 Цивільного кодексу України орендну ціну в договорах було визначено «за домовленістю». Нових договорів після 01.06.2009 р. позивачем з підприємцями не укладались, що підтверджується поясненнями сторін та дослідженими матеріалами справи (т.1, а.с.9-16, т.1, а.с.53-250, т.2, а.с.1-70).

Згідно ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Саме такий випадок затвердження Порядку №638/109, прийняття Розпорядження №275 та набрання ними чинності і повинен був стати, на думку відповідача, підставою до проведення позивачем перерахунків плати за послуги з оренди обєктів нерухомості.

Разом з тим, така позиція спростовується наступним. В п.2 «Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів» зазначено, що цей Порядок застосовується суб'єктами господарювання при укладанні договорів оренди на торгові приміщення (площі) та/або надання послуг з обслуговування приміщень (площ) та надання в оренду торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування на ринках. Тобто, як свідчить аналіз вказаної норми, Порядок регулює відносини між субєктами господарювання при укладанні договорів оренди, однак, в ньому не зазначено, що субєкти господарювання повинні розірвати вже діючі договори та укласти нові або додаткові угоди. В матеріалах справи також міститься лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, в якому зазначено, що вимоги «Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів» поширюються на правовідносини, що виникли між субєктами господарювання при укладенні договорів оренди на торгові приміщення (площі) та/або надання послуг з обслуговування приміщень (площ), та надання в оренду торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування на ринках після набрання чинності цього Порядку. Головне управління економіки Сумської облдержадміністрації підтримало таку ж позицію (т.1, а.с.18-19,20-23).

У відповідності до ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Відповідно до ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. При цьому відповідно до пп.4 п. 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства для розрахунків із споживачами Держцінінспекція має право у випадку, якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено. Однак, як вбачається з досліджених матеріалів справи (т.1, а.с.15, 53-250, т.2, а.с.1-70), станом на момент набрання чинності «Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів» та на час перевірки, підприємцями, з якими позивачем укладено договори оренди обєкта нерухомості, у повному обсязі була внесена попередня оплата за весь термін дії договорів.

Разом з тим, постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2010 року по справі № 2а-4429/09/2670 було визнано незаконною та скасовано Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 278 "Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи", що свідчить про невідповідність прийнятого відповідачем рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін щодо відсутності фактичних підстав для прийняття такого.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи рішення №12 від 12 лютого 2010року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про визнання такого рішення нечинним та його скасування є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2010р. по справі№2-а-2855/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Гуцал М.І.

Судді<підпис >

<підпис >Зеленський В.В. Пянова Я.В. <Список ><Текст >