Постанова № 13306297, 12.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 р. Справа № АС-42/686-06/5023

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засіданняГеріх Н.А.

за участю представника позивача Зальотіної Олени Петрівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрславіянафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ" на постанову Господарського суду Харкiвської областi від 21.05.2007р. по справі№АС-42/686-06/5023

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова <Список ><Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрславіянафта",

Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ" <Текст >

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст-КП",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азов Січ",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вояж-Сервіс",

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТК Центр" <за участю ><Текст >

про визнання недійсними господарських зобов'язань,

ВСТАНОВИЛА:

22.11.2006р. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова подано позов до Господарського суду Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрславіянафта", Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ" треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст-КП", Товариство з обмеженою відповідальністю "Азов Січ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вояж-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "СТК Центр", в якому просив суд:

- визнання повністю недійсними господарські зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрславіянафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ", які виникли на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу промислових товарів № 15/01 від 15.01.2005р. на загальну суму 4 000 000 грн., виконаного сторонами на загальну суму 2 181 865 грн. 24 коп.;

- застосування наслідків визнання господарських зобов'язань недійсними.

Постановою Господарського суду Харківської області від 21.05.2007р. у справі № АС-42/686-06 позовні вимоги задоволені частково. Визнано недійсними господарські зобов'язання відповідачів, які виникли на підставі договору № 15/01 від 15.01.2005р. на загальну суму 4 000 000 грн., виконані сторонами на суму 2 181 865 грн. 24 коп.. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідачі, ТОВ "Укрславіянафта" та ТОВ "СІФ", не погодившись з рішенням суду звернулися з апеляційними скаргами, в якій просять постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у позові.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідача посилаються на те, що при прийнятті постанови судом першої інстанції були порушені норми процесуального та матеріального права.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2008р. (справа № 22-а-70/08) апеляційні скарги відповідачів задоволено. Постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними господарських зобов'язань відповідачів, які виникли на підставі договору № 15/01 від 15.01.2005р. на загальну суму 4 000 000 грн., виконаного сторонами на суму 2181 865 грн. 24 коп.

Не погодившись з рішенням суду, позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.06.2010 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова задоволено частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2008р. у справі № АС-42/686-06 (№ 22-а-70/08) скасовано.

Справу № АС-42/686-06 (№ 22-а-70/08) направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши в межах доводів апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ "Укрславіянасрта" з питань дотримання підприємством норм податкового та валютного законодавства при визначенні розміру податкового кредиту з податку на додану вартість, заявленого до відшкодування з державного бюджету України, в результаті якої складено акт №3061/23-40/32339191 від 01.06.05р.

В ході проведення перевірки було встановлено, що 15.01.2005р. між підприємствами ТОВ "Укрславіянафта" та ТОВ "Сіф", було вчинено правочин, укладено договір купівлі-продажу промислових товарів №15/01 на загальну суму 4000000,00грн., на підставі яких у ТОВ "Сіф" виникло господарське зобов'язання продажу ТОВ "Укрславіянафта" продукції, а у ТОВ "Укрславіянафта", відповідно, виникло господарське зобов'язання прийому у ТОВ "Сіф" продукції та оплати її вартості.

Факт виконання вищезазначеного правочину між сторонами на загальну суму 2181865,24грн. підтверджується виданими на користь ТОВ "Укрславіянафта" та оформленими від імені ТОВ "Сіф" податковими накладними, а саме: податковою, накладною за №0809, №0707, №0706, №0408, №0407, №0206, №0205, №0110. №0109. №0108, №0107, №0810, №0811, №0308, №0307, №0304, №0302, №0303.

Також факт укладення та виконання вищезазначеного правочину підтверджується записами книги обліку придбання товарів ТОВ "Укрславіянафта".

Вищевказані документи були використані ТОВ 'Укрславіянафта" для обґрунтування розміру податкового кредиту, заявленого до відшкодування з державного бюджету.

У подальшому ТОВ "Укрславіянафта", придбані у ТОВ "Сіф" промислові товари, було реалізовано за межі митної території України, підприємству ТОВ "ЕлектроСнабСервіс" (Бєлгород, Росія).

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що в ході проведення вищезгаданої перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було направлено до ДПІ у Київському районі м.Харкова запит на проведення зустрічної перевірки ТОВ "Сіф". Згідно довідки ДПІ у Київському районі м.Харкова, факт господарських взаємовідносин між "Укрславіянафта" та оформленими від імені ТОВ "Сіф" за загальну суму 2181865,24 грн. підтверджено та вказано, що постачальником промислових товарів ТОВ "Сіф", які підприємством було реалізовано ТОВ Укрславіянафта" є ТОВ "Траст-КП". Також було встановлено, що на час проведення зазначеної зустрічної перевірки, заборгованість ТОВ "Укрславіянафта" перед ТОВ"Сіф" складала 2547189,05грн.

ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було направлено до ДПІ у Жовтневому районі М.Запоріжжя, запит на проведення зустрічної перевірки ТОВ "Траст-КП" з питання господарських взаємовідносин з ТОВ "Сіф". Відповідно листа ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя та листа-пояснення ТОВ "Траст-КП", факт господарських взаємовідносин ТОВ "Траст-КП" з ТОВ "Сіф" підтверджується а постачальниками реалізованих підприємством на користь ТОВ "Сіф" товарів є ТОВ "ТД "Азов Січ" та ПОВКФ "Вояж сервіс".

ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було направлено до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя запит на проведення зустрічної перевірки ТОВ "Траст-КП" з питання господарських взаємовідносин з ТОВ "Сіф". Відповідно листа ДПІ у Жовтневому районі М.Запоріжжя та листа-пояснення ТОВ "Траст-КП", факт господарських взаємовідносин ТОВ "Траст-КП" з ТОВ "Сіф" підтверджується а постачальниками реалізованих підприємством на користь ТОВ "Сіф" товарів є ТОВ "ТД "Азов Січ" та ПОВКФ "Вояж сервіс".

ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було направлено до ДПІ у Жовтневому районі М.Запоріжжя запит на проведення зустрічної перевірки ТОВ "ТД "Азов Січ" з питання господарських взаємовідносин з ТОВ "Траст КП". Відповідно листа ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, встановити наявність факту господарських взаємовідносин ТОВ "ТД "Азов Січ" з ТОВ "Траст-КП" не має можливості, оскільки підприємство за юридичною адресою не знаходилося та ухвалою господарського суду Запорізької області, ухваленою 17.05.06р. по справі №25/3, визнане банкрутом ТОВ "ТД "Азов Січ", було ліквідовано.

ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було направлено до Бердянської МДПІ у Запорізькій області запит на проведення зустрічної перевірки ПОВКФ "Вояж-Сервіс" з питання господарських взаємовідносин з ТОВ "Траст КП". Відповідно листа Бердянської МДПІ у Запорізькій області факт господарських взаємовідносин ТОВ "Траст-КП" з ПОВКФ "Вояж-Сервіс" підтверджується а постачальниками реалізованих підприємством ПОВКФ "Вояж-Сервіс" на користь ТОВ "Траст-КП" є ТОВ "СТК Центр" (3 податкові накладні від 03.03.05р.).

ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було направлено до ДПІ у Святошинському районі м.Києва запит на проведення зустрічної перевірки ТОВ "СТК Центр" з питання господарських взаємовідносин з ПОВКФ "Вояж-Сервіс". Відповідно листа ДПІ у Святошинському районі м.Києва, ТОВ "СТК Центр" поштою надавало до ДПІ документи податкової звітності з показниками відсутності господарської діяльності, підприємством надано останній звіт за лютий 2004р. з нульовими показниками, встановити наявність факту господарських взаємовідносин ТОВ "СТК Центр" з ПОВКФ "Вояж-Сервіс" не має можливості, оскільки установчі документи та свідоцтво платника ПДВ підприємства "СТК Центр" рішенням Святошинського районного суду м.Києва, ухваленим 11.04.2005р. по справі №2-1886/2005, було визнано недійсними, у зв'язку з реєстрацією підприємства на підставну особу.

ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова вважає, що вищезгаданий правочин зазначеними підприємствами було вчинено з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, полягає в ухиленні від оподаткування доходів, що може привести до витрати бюджетних коштів на користь осіб, які не мають правових підстав на їх отримання, оскільки установчі документи ТОВ "СТК Центр"-первісного постачальника промислового товару, який був предметом купівлі-продажу по вищевказаному правочину, вчиненому між ТОВ "Укрславіянафта" та ТОВ "Сіф", рішенням Святошинського районного суду м.Києва, ухваленим 11.04.2005р. по справі №2-1886/2005, було визнано недійсними, у зв'язку з реєстрацією підприємства на підставну особу. У судовому засіданні по справі №2-1886/2005 за позовом гр.ОСОБА_3 до ТОВ "СТК Центр" та гр.ОСОБА_4 про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ, було встановлено, що гр.ОСОБА_4 запропонував гр.ОСОБА_3 зареєструвати на її ім'я зазначене підприємство за винагороду. Також гр.ОСОБА_3 пояснила, що документів ТОВ "СТК Центр" вона не підписувала, угод від імені підприємства не укладала та не причетна до господарської діяльності ТОВ "СТК Центр".

02.06.2005р. актом №25 ДПІ у Святошинському районі м.Києва, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "СТК Центр" було анульовано з моменту його видачи, а саме з 18.12.03р.

Відповідно листа №6206/7/15-106 від 24.07.2006р. ДПІ у Святошинському районі м.Києва, первісний постачальник вищезгаданого промислового товару ТОВ "СТК Центр" поштою надавало до податкового органу документи податкової звітності з показниками відсутності господарської діяльності, підприємством надано останній звіт за лютий 2004р. з нульовими показниками а значить ТОВ "СТК Центр" шляхом видачи податкових накладних з визначеним розміром ПДВ при несплаті утриманого з покупця ПДВ до бюджету, протиправно створило по ланцюгу для покупців джерело відшкодування сум ПДВ з бюджету, шляхом збільшення валових витрат покупців.

У 2004 році слідчим відділом Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві, за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ "СТК Центр" та за фактами використання його для прикриття протиправної діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності, тобто за фактом скоєння злочину, передбаченого ст.205 КК України, було порушено кримінальну справу №08-5205.

Первісний постачальник вищезгаданого промислового товару, частина якого у подальшому стала предметом купівлі-продажу по правочину, вчиненому між ТОВ "Укрславіянафта" та ТОВ "Сіф", підприємство ТОВ "ТД "Азов Січ", відповідно листа №16130/7/23-3 від 30.05.06р. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, було відсутнє за своєю юридичною адресою. Ухвалою господарського суду Запорізької області, ухваленої 17.05.06р. по справі №25/3, визнаного банкрутом підприємства ТОВ "ТД "Азов Січ", було ліквідовано.

Таким чином, позивач вважає, що підприємством ТОВ "СТК Центр" та ТОВ "ТД"Азов Січ" було протиправно створено джерело відшкодування ПДВ по ланцюгу для покупців шляхом збільшення їх валових витрат, при цьому спричинено збитків не покупцям по ланцюгу ПОВКФ "Вояж-Сервіс", ТОВ "Транс КП", ТОВ "Сіф" та ТОВІ "Укрславіянафта", оскільки покупець при отриманні податкової накладної має право» на включення суми, ПДВ до податкового кредиту (що покупцями і зроблено), а економічним інтересам Держави, оскільки відшкодування суми ПДВ платнику на рахунок (або зменшення податкових зобов'язань), у зв'язку із включенням платником такої суми ПДВ до податкового кредиту, при наданні платником до податкового органу декларації з ПДВ, відбувається з державного бюджету, тобто в даному випадку держава повинна відшкодувати на користь 3-ї сторони розмір заявленого податкового кредиту з ПДВ, коштів, які фактично до бюджету не надійшли.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачами не доведено фактичне виконання спірної умови, тому такий правочин суперечить п.5 ст.203 ЦК України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України, який набрав чинність з 1 січня 2004 року, господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Враховуючи наведене, вимоги податкового органу про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним є не належним способом захисту права у спірних правовідносинах.

Згідно з ч.1 ст.208 ГК України, передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки, зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 ГК України.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем правопорушення виявлено 01.06. 2005 року, а звернувся до суду він лише 22.11.2006 року, не підлягають застосуванню до відповідачів адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу після закінчення шестимісячного терміну з дня виявлення порушення.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАСУ, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, через порушення судом норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрславіянафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ" задовольнити.

Постанову Господарського суду Харкiвської областi від 21.05.2007р. по справі№АС-42/686-06/5023 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрславіянафта", Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ" треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст-КП", Товариство з обмеженою відповідальністю "Азов Січ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вояж-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "СТК Центр" про визнання недійсними господарських зобов'язань - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Зеленський В.В. Катунов В.В. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 18.10.2010 р.