ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09:50 21 грудня 2010 року м.Чернівці Cправа 2а-3584/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Ковалюка Я.Ю.,
при секретарі Василику Г.В.,
за участю представників: позивача Берекети А.О., відповідача Боднарюка Г.В., Гуцул В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів доГлибоцького обєднання громадського харчування про стягнення адміністративно-господарської санкція та пені за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з адміністративним позовом доГлибоцького обєднання громадського харчування про стягнення адміністративно-господарської санкція та пені за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів
Позов обґрунтовується тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (далі Закон № 875-ХІІ) відповідно до якого, для підприємств (обєднань), установ, організацій, незалежно від форм власності і господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотки від чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця. В силу вимог Закону № 875-ХІІ відповідач зобов'язаний самостійно визначити норматив робочих місць для інвалідів, забезпечити створення та зайнятість на них інвалідів в порядку, визначеному цим Законом. За невиконання вимог ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства (об'єднання), установи, організації в силу ст. 20 цього ж Закону України сплачують штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, а також пеню у розмірі 120 % облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Згідно акту проведеної планової перевірки відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві інвалідів в 2009 році становила 0 чоловік(и), в той час коли встановлений норматив склав 1 чоловік(и). Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити на рахунок Фонду до 15.04.2010 р. кошти у розмірі 4380,77 грн. Однак, на день звернення з даною позовною заявою відповідачем кошти не перераховані.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-XII від 21.03.1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.
Відповідно до вимог частини другої вказаної статті Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно акту планової перевірки відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік від 20 липня 2010 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в 2009 році становила 13 чоловік, а середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві інвалідів становила 0 чоловік(и), в той час коли встановлений норматив склав 1 чоловік(и).
Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Частиною 8 статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, пунктом 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, передбачено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити до 15.04.2010 р. на рахунок Фонду кошти у розмірі 4380,77 грн. Однак, на день звернення з даною позовною заявою відповідачем кошти не перераховані.
Згідно з частиною другою статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
У відповідності до вище зазначених законів за відповідачем рахується заборгованість у сумі 4380,77 грн. та пеня 299,64 грн.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, обєктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Глибоцького обєднання громадського харчування (ідн.код 01781407) на користь Чернівецького облвідділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію у сумі 4380,77 грн. та пеню у розмірі 299,64 грн. за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Я.Ю. Ковалюк
Судове рішення № 13306205, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 21.12.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3584/10/2470. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: